Рішення № 139913391, 21.09.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/1292/26

Номер провадження 2/305/559/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.2026 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Шемоти В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

До суду 29.04.2026 надійшов поданий у електронній формі позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 31.10.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1619-8509, на умовах якого отримав у користування кредитні кошти у сумі 14 500 грн строком на 365 днів. Позивач свої обов`язки за договором виконав та надав відповідачу кошти, проте він зі свого боку належним чином обов`язки не виконав та кошти в установленому порядку не повернув.

Загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору, станом на 02.03.2026 становить 25 288,00 грн, що складається з простроченої заборгованості за кредитом - 11 600,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 10 208,00 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 3 480,00 грн.

Тому, покликаючись на статті 509, 525, 526, 543, 549, 550, 554, 572, 583, 585, 589, 590, 610-612, 624, 625, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1619-8509 від 31.10.2025 у вказаному розмірі, судові витрати в сумі 2 662,40 грн, що були понесені на оплату судового збору при подачі даної позовної заяви до суду, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Представник позивача Шестопал К.С. в судове засідання не з`явилася, до позовної заяви додала клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про місце, час та дату судового засідання повідомлявся шляхом надсилання судових повісток поштовими відправленнями, відсутній за вказаною адресою, а також шляхом завчасного розміщення оголошення про виклик на веб-порталі «Судової влади України», відзив не подав.

Відповідно до п.п. 2, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких обставин, судом у порядку ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановляється ухвала про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідив матеріали справи, перевірив їх доказами, оцінив їх у сукупності та взаємозв`язку і встановив такі обставини.

31.10.2025 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідач уклали Договір про відкриття кредитної лінії № 1619-8509 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua) який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, відповідно до вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію», що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор А5352 для підписання Кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 14 500 грн, строк кредитування - 365 днів, базовий період - 21 днів, комісія за видачу кредиту - 15 % від суми кредиту, знижена % ставка 1,00% в день, стандартна % ставка - 1,00% в день.

Позивач 31.10.2025 відповідно до довідки ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 17.03.2026 вих. № 189293-1700793421-17032026 перерахував на рахунок відповідача НОМЕР_1 , грошові кошти у сумі 14 500 грн, призначення платежу: видача кредитних коштів за договором № 1619-8509, 2025-10-31.

Перерахунок коштів відповідачу також підтверджується довідкою виданою директором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Резуєвим Є.В., згідно якої відповідачу було перераховано кошти в загальному розмір 14 500 грн.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед Позивачем, Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 1619-8509 від 31.10.2025 шляхом здійснення платежів в загальному розмірі 13 775,00 грн.

У подальшому, Відповідач порушив визначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за кредитним договором.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1619-8509 станом на 02.03.2026, заборгованість Відповідача становить 25 288,00 грн, що складається з простроченої заборгованості за кредитом - 11 600,00 грн, залишок за відсотками - 10 208,00 грн, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України - 3 480,00 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідачем не виконано умови укладено кредитного договору та не повернуто позивачеві отримані кредитні кошти, а також не сплачено проценти за користування ними, чим порушено права позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається, відповідач будь-які докази до суду не надав.

Тому справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами чого встановлено наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме щодо стягнення тіла кредиту та відсотків за користування ним, що в цілому становить 21 808,00 грн, а стосовно стягнення з відповідача 3 480,00 грн суми заборгованості по відсотках річних відповідно до ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Президентом України 24.02.2022 видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому, стягнення заборгованості по відсоткахвідповідно до ст. 625 ЦК України у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково, а саме в розмірі 21 808,00 грн, у тому числі 11 600,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 10 208,00 грн - заборгованість по процентах, а в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (на 21 808,00 грн із заявлених 25 288,00 грн, тобто на 86,24 %), з відповідача необхідно частково стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 296,05 грн. (2 662,40 гривень * 0,8624%).

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги, зазначених у позовній заяві в розмірі 10 000 гривень, слід зазначити таке.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2026 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «ПРАВОВИЙ БАЛАНС» укладено Договір про надання професійної правничої допомоги.

08.04.2026 сторони уклали Додаткову угоду до Договору про надання професійної правничої допомоги, якою дійшли згоди про зміну п. 4.3 Договору, змінивши фіксований розмір гонорару з 5 000 грн на 10 000 грн за підготовку позовних заяв.

Відповідно до рахунку-фактури № Р-0003283 від 28.04.2026, АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ПРАВОВИЙ БАЛАНС» надало ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» професійну правничу допомогу згідно п.2.1.3 Розділу 2 Договору про надання професійної правничої допомоги від 08.04.2026, а саме підготовку позовної заяви про стягнення коштів за кредитним договором 1619-8509 загальною вартістю 10 000 грн.

Оплата гонорару за підготовку позовних заяв здійснюється Клієнтом в розмірі фактично компенсованих Клієнту витрат на професійну правничу допомогу не пізніше 6 місяців з дати надходження сум такої компенсації на рахунок Клієнта.

При визначенні суми відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 9009/371/18 та в постанові від 05.06.2019 у справі № 922/928/18).

У постанові від 19.11.2020 у справі № 734/2313/17 Верховний Суд наголосив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У Постанові Верховного Суду від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц міститься висновок про те, що суд управі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу. При цьому суд враховує, що відповідач участі у судовому розгляді фактично не брав, що могло позбавити його можливості подати доводи щодо неспівмірності витрат.

Ця справа відноситься до категорії нескладних (малозначних) справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку зі стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. У спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Послуги у виді участі в судових засіданнях АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ПРАВОВИЙ БАЛАНС» фактично не надавав, так як судові засідання у справі не проводились, заяви і клопотання по суті справи під час судового розгляду ним не подавались.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, заява № 58442/00, пункт 154) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Таким чином, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх заявлений розмір, на переконання суду, не відповідає критеріям реальності та розумності таких витрат.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн, а враховуючи, що позовну заяву задоволено лише частково (на 86,24%), з відповідача підлягає стягненню 3 449,60 грн витрат на правничу допомогу (4 000 грн * 0,8624).

Керуючись статтями 137, 141, 265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про надання кредиту № 1619-8509 від 31.10.2025 у розмірі 21 808 (двадцять одна тисяча вісімсот вісім) гривень 00 копійок.

Відмовити у стягненні заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 3 480,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати в загальному розмірі 5 745 (п`ять тисяч сімсот сорок п`ять) гривень 65 копійок, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2 296,05 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 449,60 грн.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте Рахівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК