Рішення № 139912939, 04.09.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3596/26

№ провадження 2-др/646/46/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2026 м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

в складі : головуючого - судді Білінської О.В.,

за участі секретаря судового засідання Дзябченко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова заяву представника відповідача - адвоката Терпелюка Є.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом Фірми "Т.М.М." -Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача - адвокат Терпелюк Є.В. звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення по справі, стягнути з Фірми "Т.М.М." -Товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 25000,00 гривень.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Таким чином, враховуючи, що необхідності у виклику сторін суд не вбачає, суд дійшов висновку про розгляд заяви за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи та без фіксування технічними засобами, що відповідає ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Рішенням Основ`янського районного суду міста Харкова від 18.08.2026 року позовну заяву Фірми "Т.М.М." -Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ФІРМИ «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю (суму заборгованості за період з 01.04.2024 по 28.02.2025, відповідно до умов Договору від 01.03.2024 №22КУ-7-А-с1/кв. про надання житлово-комунальних та інших послуг, в розмірі 14074 грн 19 коп.; витрати по сплаті судового збору в 905,22 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 гривень; в задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо в визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

З заявою про ухвалення додаткового рішення представник відповідача надав докази на підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу: - копію договору про надання професійної правничої допомоги № 08/06/2025-1 від 08.06.2026 року;- детальний опис наданих послуг від 24.08.2026 року, відповідно до якого адвокатом Терпелюком Є.В. надано наступні послуги на загальну суму 25000 грн; -акт приймання -передачі наданих послуг № 1251474/26-1 від 24.08.2026 р. за договором про надання професійної правничої допомоги; - платіжну інструкцію від 11.06.2026 р. на суму 25000,00 грн.

Представником позивача подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просить відмовити у стягнення витрат, посилаючись на критерії розумності та співмірності таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Суд, враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені частково (34%), оцінюючи обґрунтованість заяви представника відповідача, в контексті положення частини четвертої статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена представником відповідача сума є неспівмірною та підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 10000,00 грн. на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. ч.2 ст. 141, ст.ст. 260,270, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача - адвоката Терпелюка Є.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом Фірми "Т.М.М." -Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Фірми "Т.М.М." -Товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

В задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Білінська