Рішення № 139911688, 31.08.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/2260/26

Провадження №2/751/1584/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,

секретаря судового засідання Островська А.С.,

учасники справи:

позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС»,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат Чепурна Наталія Вікторівна,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27 січня 2020 року № 500826753 у розмірі 39 805 гривень 38 копійок, судового збору та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 9200 гривень.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 27 січня 2020 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 500826753, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у сумі 30 332 гривні 08 копійок, строком на 60 місяців з відсотковою ставкою 23%. АТ «АЛЬФА-БАНК» виконало умови кредитного договору, перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, в свою чергу позичальник не виконав умов договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку станом на 20 вересня 2021 року загальний розмір заборгованості становив 39 805 гривень 38 копійок, що складається з тіла кредиту - 29 779 гривень 40 копійок та заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 10 025 гривень 98 копійок.

20 вересня 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено Договір факторингу№ 3 на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договорором до відповідача.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 06 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03 червня 2026 року від представника відповідачки надійшла заява про вступ у справу представника та ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, а також заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача.

Відповідачка не скористалася своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, що в силу вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

27 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «АЛЬФА-БАНК» з клопотанням про можливість оформлення нового кредиту в сумі 30 332 гривні 08 копійок для погашення заборгованості за Акцептом/Офертою № 501127048 строком на 60 місяців (а.с. 7).

Відповідно до оферти на укладання угоди про надання кредиту № 500826753 від 27 січня 2020 року ОСОБА_1 запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту в сумі 30 332 гривні 08 копійок строком на 60 місяців з фіксованою процентною ставкою 23% річних (а.с. 9).

27 січня 2020 року АТ «Альфа-Банк» прийняло пропозицію

ОСОБА_1 , що підтверджується Акцептом пропозиції на укладення Угоди про надання кредиту № 500826753 (а.с. 6 на звороті).

Підписанням паспорту споживчого кредиту ОСОБА_1 підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування (а.с. 8 на звороті).

20 вересня 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 3, відповідно до якого до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників (а.с. 11-15).

Відповідно до витягу з додатку до Договору факторингу № 3 від

20 вересня 2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 500826753 в сумі 39 805 гривень 38 копійок, з яких: 29 779 гривень 40 копійок - тіло кредиту; 10 025 гривень 98 копійок - залишок по відсотках (а.с. 17).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 500826753 від 27 січня 2020 року станом на 20 вересня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» складає 39 805 гривень 38 копійок, з яких: заборгованість за кредитом - 29 779 гривень 40 копійок, заборгованість по відсотках - 10 025 гривень 98 копійок (а.с. 22).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 5 Закону України «Про факторинг» предметом договору факторингу є право грошової вимоги. Договір факторингу визначає відносини сторін, що виникають у процесі відступлення прав грошових вимог за одним або кількома базовими договорами на підставі одного або кількох правочинів про відступлення права грошової вимоги. За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», як новий кредитор, правомірно набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500826753 від 27 січня 2020 року.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Частиною першою ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно з положеннями статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Зі змісту статей 1054, 1055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, відповідно до статей 549-552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення кредитного договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем відзив не надано, доказів, які б спростовували надані позивачем докази щодо розміру заборгованості по кредитному договору відсутні.

Отже, за встановлених обставин справи та аналізу сукупності наданих доказів, суд вважає, що ОСОБА_1 порушила зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, на підставі статей 525-527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати

(а.с. 4), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9200 гривень.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частин 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня

2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від

26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі Договору

№ 03-07/24 про надання правничої допомоги від 03 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» та адвокатом Литвиненко О.І. (а.с. 23-24).

Відповідно до акту № 4 приймання-передачі наданих послуг від 02 червня 2025 року вартість наданих послуг складає 9200 гривень, із яких: надання первинної консультації 0,5год/1000 гривень; правовий аналіз наявних документів у замовника 2год/4000 гривень; підготовка та подання позовної заяви 2,1год/4200 гривень (а.с. 25).

З урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, задоволення позовних вимог, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з дотриманням принципу розумності та справедливості, суд вважає вказані витрати є не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.

На підставі наведеного, керуючись статтями 261, 509, 525, 526, 530, 533, 543, 549, 611, 625, 626, 627, 638, 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за договором від 27 січня 2020 року № 500826753 у розмірі 39 805 гривень 38 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 3328 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 03035, м. Київ,

пл. Солом`янська, буд. 2, електронна адреса: fcelitefinance@gmail.com, ЄДРПОУ 40340222)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Р.М. Топіха