Рішення № 139911412, 21.09.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Справа № 480/8311/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненко О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8311/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом і просить суд:

- рішення Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області від 07.05.2025 № 959230800892 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника без обмеження її максимального розміру в розмірі 70 відсотків від заробітку померлого годувальника ОСОБА_2 визнати протиправним, скасувати;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплачувати пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 в розмірі 70 відсотків від заробітку померлого годувальника ОСОБА_2 , без обмеження максимального розміру, починаючи з 27.06.2023 з урахуванням раніше проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Сумській області, з 04.04.2023 отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника, обчислену відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до пенсійного розпорядження позивачки їй призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 9272,77 грн. та щомісячну компенсацію непрацездатному члену сім`ї за втрату годувальника через Чорнобильську катастрофу в розмірі 113,88 грн.

Водночас, відповідно до пенсійного розпорядження її померлого чоловіка, ОСОБА_2 , середньомісячний заробіток для обчислення становить 42468,88 грн, розмір його пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків становить 35336,42 грн, з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії - 20930 грн.

Вважаючи, що розрахунок розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника її померлого чоловіка не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягають перерахунку звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії у розмірі 70 % середнього заробітку померлого чоловіка. Відповідач, листом відмовив їй у здійсненні такого перерахунку.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року, справа № 480/13541/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області щодо непроведення перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру в розмірі 70 відсотків від заробітку померлого годувальника ОСОБА_2 . Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України у Сумській області перерахувати та виплачувати пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 в розмірі 70 відсотків від заробітку померлого годувальника ОСОБА_2 , без обмеження її максимального розміру починаючи з дати, за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року апеляційна скарга Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області частково задоволена. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 року по справі № 480/13541/23- скасовано в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплачувати пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 в розмірі 70 відсотків від заробітку померлого годувальника ОСОБА_2 без обмеження її максимального розміру починаючи з дати, за шість місяців, що передують даті звернення до суду з урахуванням раніше проведених виплат. Прийнято в скасованій частині постанову, якою зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.10.2023 та додані документи та прийняти відповідне рішення.

Головним управлінням пенсійного фонду України в Сумській області на виконання рішення суду повторно розглянута заява позивачки. Рішенням Головного управління пенсійного фонду України від 07.05.2025 року № 959230800892 відмовлено в призначенні пенсії за Законом № 2262-ХІІ, оскільки захворювання, що привело до смерті, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не внаслідок поранення, контузії або каліцтва, яке годувальник дістав при виконанні службових обов`язків у період проходження зборів, підстави для призначення пенсії за Законом № 2262-ХІІ відсутні.

Позивачка вважає таке рішення відповідача протиправним, у зв`язку з чим звернулась з вказаною позовною заяву до суду.

Ухвалою від 31.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. На виконання зазначеної ухвали усунуто недоліки та приведено позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України.

Ухвалою суду від 06.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому суд визнає можливим вирішити справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, яка передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а також враховуючи положення ч. 4 ст. 159 КАС України, відповідно до якої подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Позивачка має статус дружини померлого громадянина з числа ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, смерть, якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Чоловік позивачки, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачці, відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначена і виплачується пенсія у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_2 .

З розрахунку пенсії вбачається, що при її обчисленні пенсійний орган виходив із середньомісячного заробітку ОСОБА_2 на рівні 18545,53 грн.

Позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області із заявою про перерахунок зазначеної пенсії по втраті годувальника у розмірі 70 % від заробітку померлого годувальника, ОСОБА_2 без обмеження її максимальним розміром.

Листом від 30.11.2023 відповідач повідомив позивачку про те, що листом головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 04.10.2023 № 1800-0202-8/44647 їй надані роз`яснення про обчислення розміру її пенсії у зв`язку з втратою годувальника за померлого чоловіка, ОСОБА_2 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, у розмірі 50% середньомісячної заробітної плати померлого годувальника, визначеної, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня 2023 року, з урахуванням показників, передбачених пунктом 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, та призначення з 01.09.2023, відповідно до статті 52 Закону № 796-ХІІ, на кожного непрацездатного члена сім`ї померлого годувальника, який був на його утриманні, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, зокрема, 113,88 грн. Щодо права на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 70 %, зазначено, що оскільки захворювання, що привело до смерті, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не внаслідок поранення, контузії або каліцтва, яке годувальник дістав при виконанні службових обов`язків у період проходження зборів, підстави для призначення пенсії за Законом № 2262-ХІІ відсутні.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року по справі № 480/13541/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області щодо непроведення перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру в розмірі 70 відсотків від заробітку померлого годувальника ОСОБА_2 . Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України у Сумській області перерахувати та виплачувати пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 в розмірі 70 відсотків від заробітку померлого годувальника ОСОБА_2 , без обмеження її максимального розміру починаючи з дати, за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 року по справі № 480/13541/23- скасовано в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплачувати пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 в розмірі 70 відсотків від заробітку померлого годувальника ОСОБА_2 без обмеження її максимального розміру починаючи з дати, за шість місяців, що передують даті звернення до суду з урахуванням раніше проведених виплат. Прийнято в скасованій частині постанову, якою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.10.2023 та додані документи та прийняти відповідне рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 по справфі № 480/13541/23 виправлено описку в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024 по справі № 480/13541/23, зазначенр вірно в резолютивній частині постанови дату заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії - "12.11.2023" замість "18.10.2023".

На виконання рішення суду Головним управлінням пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянута заява позивачки та рішенням Головного управління пенсійного фонду України від 07.05.2025 року № 959230800892 відмовлено в перерахунку пенсії за Законом № 2262-ХІІ, оскільки захворювання, що привело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не внаслідок поранення, контузії або каліцтва, яке годувальник дістав при виконанні службових обов`язків у період проходження зборів, а тому підстави для призначення пенсії за Законом № 2262-ХІІ відсутні.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положенням статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058 особі, яка одночасно має право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Статтею 4 Закону № 1788-ХІІ визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

У преамбулі Закону № 2262-ХІІ зазначено, що Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян" сім`ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

При цьому, згідно ст. 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Статтею 11 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян" визначено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і цим Законом.

Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно примітки до ст. 10 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Згідно з посвідченням № НОМЕР_1 позивачці встановлено статус дружини померлого громадянина - ліквідатора.

За приписами статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст. 29 Закону № 2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Статтею 30 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами (ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян" пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:

а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, які є непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, зазначеним в абзаці другому статті 30 цього Закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника), - 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім`ї, пенсія призначається у розмірі 90 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 процентів на кожного непрацездатного члена сімї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;

б) сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї.

Пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст. 37 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян).

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім`ї померлого вважається непрацездатним (стаття 30), а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", - довічно.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058 визначено, що переведення з одного виду пенсій на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Перелік документів, які додаються до заяви про перерахунок пенсії, визначаються відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

Пунктом 2.8 Порядку № 22-1 передбачено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення" сім`ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, а також сім`ї померлого пенсіонера пенсія призначається незалежно від стажу роботи годувальника.

Враховуючи вищезазначені норми та встановлені обставини, суд вважає, що дії позивачки, направлені на реалізацію законом встановленого права на призначення пенсії по втраті годувальника, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 , був ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) із числа військовослужбовців, особою з інвалідністю, що пов`язана з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України захворювання, що призвело до смерті, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Однак відповідачем у рішенні від 07.05.2025 № 959230800892 не було враховано вищезазначені норми законодавства та не врахований експертний висновок, тобто рішення прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому таке рішення не відповідає вимогам ст. 2 КАС України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду справи обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, відмовляючи позивачці у перерахунку пенсії у разі втрати годувальника згідно з пунктом а статті 36 Закону України № 2262-ХІІ у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника діяло не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 в розмірі 70 відсотків від заробітку померлого годувальника ОСОБА_2 , починаючи з 27.06.2023 з урахуванням раніше проведених виплат.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачці пенсію без обмеження максимальним розміром.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до ч. 7 ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник припускає можливість порушення його прав в майбутньому.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що пенсія позивачки була обмежена максимальним розміром, як відсутні й докази існування у відповідача наміру допускати порушення закону у процедурі проведення майбутніх виплат за перерахованою пенсією. За таких обставин позовні вимоги в цій частині заявлені на майбутнє.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у вказаній частині.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно вимог ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області від 07.05.2025 № 959230800892 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 70 відсотків від заробітку померлого годувальника ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 в розмірі 70 відсотків від заробітку померлого годувальника ОСОБА_2 , починаючи з 27.06.2023 з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області(40000, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко