Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
21 вересня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/11757/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши заяви ОСОБА_1 від 04 вересня 2026 року та від 09 вересня 2026 року про забезпечення позову у справі №440/11757/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
31 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач, з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог від 31 серпня 2026 року, що надійшла до суду 01 вересня 2026 року, позивач просить:
1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення до органів Національної поліції запиту (звернення) про примусову доставку та внесення відомостей про розшук стосовно ОСОБА_1 ;
2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 негайно скасувати (відкликати) запит про примусову доставку та вилучити з ЄДРВ "Оберіг" та мобільного застосунку "Резерв +" відмітку про розшук та звернення до Нацполіції стосовно ОСОБА_1 ;
3) визнати протиправною та повністю скасувати постанову (рішення, електронну вимогу або штраф) ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за нібито порушення правил військового обліку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2026 року клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від оплати судових витрат у справі №440/11757/26 - задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від оплати судових витрат у справі №440/11757/26. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №440/11757/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07 вересня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 від 04 вересня 2026 року про забезпечення позову, у якій позивач просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 та його службовим особам вчиняти будь-які примусові дії щодо примусового приводу, затримання, примусового направлення чи транспортування на ВЛК стосовно ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/11757/26.
09 вересня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 від 09 вересня 2026 року про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), а також органам Національної поліції України (в особі ГУНП в Полтавській області, Кременчуцького РУП та батальйону патрульної поліції в м. Кременчук) та їх службовим/посадовим особам вчиняти будь-які примусові дії щодо зупинки, затримання, обмеження свободи пересування, примусової доставки (приводу) стосовно громадянина ОСОБА_1 на виконання розпоряджень ІНФОРМАЦІЯ_2 про розшук та доставку (внесених до реєстру «Оберіг») під час пересування позивача містом Кременчук, Полтавською областю та міжобласними шляхами до вищевказаних медичних закладів з метою безперешкодного проходження хірургічних операцій (по урології та варикозу), післяопераційних перев`язок, лікування, діагностики та медичних обстежень до моменту набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі № 440/11757/26.
Вказані заяви ОСОБА_1 від 04 вересня 2026 року та від 09 вересня 2026 року про забезпечення позову у справі №440/11757/26 передані головуючому судді Сич С.С. 18 вересня 2026 року.
Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Вирішуючи заяви ОСОБА_1 від 04 вересня 2026 року та від 09 вересня 2026 року про забезпечення позову у справі №440/11757/26, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Застосування судом обраних позивачем заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися лише на припущеннях позивача, як і суду. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що надані докази та доводи позивача на цьому етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Предметом спору у цій справі є дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення до органів Національної поліції звернення (дата звернення 06.07.2026) про примусову доставку та внесення відомостей про розшук стосовно ОСОБА_1 та у цій справі позивач оскаржує постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка, за твердженням позивача, винесена станом на 01 вересня 2026 року.
В обґрунтування заяв про забезпечення позову позивачем зазначено, що існує очевидна й невідворотна небезпека заподіяння шкоди здоров`ю та життю позивача до ухвалення рішення у справі, оскільки позивач життєво потребує безперешкодного відвідування закладів охорони здоров`я для реалізації невідкладного операційного та лікувального плану, а будь-яка зупинка на вулиці, трасі чи блокпостах, спроба затримання або примусової доставки позивача з боку службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 або органів Національної (патрульної) поліції на виконання розпорядження з реєстру «Оберіг» унеможливить отримання ним невідкладної медичної допомоги.
Разом з тим, ОСОБА_1 не обґрунтовано того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій адміністративній справі, адже положеннями частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено забезпечення позову не у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а у випадку, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позивачем не доведено наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов`язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій та постанови та порушення цими діями та постановою прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом.
Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення (дії, бездіяльність) явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушують права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень.
В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення, дій чи бездіяльності та порушення ними прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення (дії, бездіяльності) поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення (дії, бездіяльності) на цій стадії.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі № 380/20209/24.
У даному випадку вказане потребує з`ясування обставин в адміністративній справі з підтвердженням відповідними доказами і наданням оцінки аргументам учасників справи, що, в свою чергу, фактично зумовлює вирішення спору по суті та, як наслідок, не відповідає завданням інституту забезпечення позову.
Підсумовуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, тому у задоволенні заяв ОСОБА_1 від 04 вересня 2026 року та від 09 вересня 2026 року про забезпечення позову у справі №440/11757/26 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-156, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_1 від 04 вересня 2026 року та від 09 вересня 2026 року про забезпечення позову у справі №440/11757/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Сич
Судове рішення № 139910634, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 21.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/11757/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: