Рішення № 139910130, 21.09.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12724/24

Провадження № 2/638/10277/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»,

відповідачі - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

У липні 2024 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 75469,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідач внаслідок неповної та несвоєчасної оплати отриманих послуг має заборгованість з постачання теплової енергії в розмірі 65257,16 грн, з абонентської плати за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії в розмірі 470,40 грн, за послугу з постачання гарячої води у розмірі 2773,93 грн, з абонентської плати за Індивідуальним договором з постачання гарячої води у розмірі 272,64 грн, за послугу з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання у розмірі 808,65 грн, за послугу з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води у розмірі 262,95 грн, а тому вказані суми підлягають стягненню з відповідачі на користь позивача. Крім того, у зв`язку з простроченням оплати вартості житлово-комунальних послуг позивачем нараховано 4060,87 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 1562,88 грн.

Ухвалою суду від 17 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 08 травня 2025 року у справі № 638/12724/24 позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» суму заборгованості за надані послуги з постачання постачання теплової енергії та постачання гарячої води, яка утворилася станом на 01 червня 2024 року у розмірі 75469.48 грн. з яких:

65257.16 грн. за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.02.2017 року по 30.09.2023 року;

470.40 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 року по 30.09.2023 року;

2773.93 грн. за послугу з постачання гарячої води за період з 01.02.2017 року по 30.09.2023 року;

272.64 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 року по 30.09.2023 року;

808.65 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 року по 30.09.2023 року.

Стягнуто судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою суду від 14 липня 2026 року заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про судове засідання. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.

ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву просила застосувати позовну давність до відповідних позовних вимог щодо періодичних платежів, строк виконання яких настав поза межами позовної давності, з урахуванням передбачених законом правил щодо перебігу та обчислення позовної давності, з урахуванням чого відмовити Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» у задоволенні позовних вимог у відповідній частині щодо стягнення основної заборгованості, інфляційних втрат та 3 % річних, щодо яких судом буде встановлено сплив позовної давності за відповідними щомісячними платежами.

В судове засідання сторони не з`явилися, просили справу розглянути за їх відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідкою про склад сім`ї) від 01 липня 2024 року.

Згідно з відомістю про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.02.2017 до 30.09.2023 складає 65257,16 грн, за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 до 30.09.2023 2773,93 грн.

Відповідно до відомості про нарахування та оплату за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 до 30.09.2023 складає 470,40 грн, за абонентське обслуговування за послуги з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 до 30.09.2023 272,64 грн.

Згідно з відомістю про нарахування та оплату за обслуговування ВБС теплопостачання та обслуговування ВБС постачання гарячої води, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 до 30.09.2023 складає 808,65 грн, за послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 до 30.09.2023 - 262,95 грн.

З розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, складеного за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що на заборгованість, яка виникла за період з березня 2019 року по листопад 2021 року, позивачем в межах травня 2019 року січня 2022 року нараховано інфляційні втрати у розмірі 4060,87 грн та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1562,88 грн.

Відповідно до п. 15 Публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, а також відповідно до п. 34 Індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, в яких виконавцем вказано КП «Харківські теплові мережі», споживач повинен оплачувати відповідні послуги щомісячно.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 9 вищевказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України;

плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи наведення положення законодавства в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними, допустими та достовірними доказами довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з реєстру територіальної громади м. Харкова, та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем за вказаною адресою.

Позивачем належними та допустими доказами доведено, що за вказаною адресою за період з 01 лютого 2017 року до вересня 2023 року були надані відповідачу житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії, постання гарячої води, абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та гарячої води, на загальну суму 69845,73 грн, вартість яких не була сплачена відповідачем.

Відповідач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України зазначений розмір заборгованості не спростувала, доказів своєчасної та повної оплати електричної енергії не надала, як і не надала власного контррозрахунку, підтвердженого відповідними доказами.

Щодо заяви відповідача ОСОБА_2 про застосування позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому перебіг позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в судовому порядку. Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

Частинами першою та третьою статті 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

В такому разі слід дослідити призначення платежів, квитанції на сплату житлово-комунальних послуг та історію таких оплат і в разі вчинення боржником оплати чергового платежу, встановити чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, що не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові за № 6-43цс17 від 22 березня 2017 року.

З долученої до позовної заяви Відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що відповідач протягом лютого 2017 року лютого 2022 року систематично сплачувала вартість спожитих послуг з постачання теплової енергії, при цьому, низка платежів перевищувала суму нарахувань за місяць, що свідчить про визнання боргу відповідачем в розумінні ст. 264 ЦК України.

Так, протягом вказано періоду відповідачем були здійснені наступні оплати, які перевищували нарахування за поточний та попередній місяць, у зв`язку з чим свідчать про визнання боргу:

- серпень 2017 року: нарахування 0,00 грн, до сплати за місяць 0,00 грн, сплачено 577,81 грн;

- травень-липень 2018 року: нарахування по 0,00 грн/міс., до сплати по 219,87 грн/міс., сплачено по 419,87 грн/міс.;

- вересень-жовтень 2018 року: надходження оплат також перевищувало суму нарахувань та суму до сплати за місяць;

- червень 2019 року: нараховано 0,00 грн, до сплати за місяць 0,00 грн, сплачено 313,54 грн;

- серпень-вересень 2020 року: нараховано 0,00 грн/міс., до сплати за місяць 0,00 грн/міс., сплачено 248,94 грн у серпні, 200,00 грн у вересні;

- липень 2021 року: нараховано 0,00 грн/міс., до сплати за місяць 0,00 грн/міс., сплачено 312,03 грн.

Таким чином, внаслідок здійснення відповідачем протягом вказаного періоду оплат, розмір яких перевищував нарахування за відповідний місяць, строк позовної давності кожного разу переривався і його відлік починався спочатку.

Востаннє строк позовної давності перервався 27 серпня 2021 року у зв`язку зі здійсненням оплати у розмірі 200,00 грн, тоді як до сплати за серпень 2021 року було нараховано 149,55 грн.

Крім того, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі постанова № 211) з 12 березня 2020 року на всій території України встановлений карантин.

Строк дії карантину уряд неодноразово продовжував, а відмінив о 24 годині 00 хвилин 30 червня 2023 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

За Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 2 квітня 2020 року (далі Закон № 540-IX), розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнений пунктом 12.

Згідно з цим пунктом під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

На підставі указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введений воєнний стан строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі цей строк неодноразово продовжувався та триває досі.

Згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року (далі Закон № 2120-ІХ), розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнений пунктами 18 і 19.

Згідно з пунктом 19 у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

На підставі Закону України від 8 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», який набрав чинності 30 січня 2024 року (далі Закон № 3450-ІХ), пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладений у новій редакції.

Згідно з цими змінами у період дії воєнного стану в Україні, введеного указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

За Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 4 вересня 2025 року, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключений.

Таким чином, впродовж строку дії воєнного стану позовна давність була продовжена від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року включно, а 30 січня 2024 року її перебіг зупинився до 3 вересня 2025 року включно.

Якщо позовна давність не спливла станом на 2 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжений (до 30 червня 2023 року на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року до 03 вересня 2025 року перебіг такого строку зупинився на строк дії воєнного стану.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 квітня 2026 року у справі № 751/4086/24.

Враховуючи дату подання цього позову, а саме 12 липня 2024 року, останнє переривання позовної давності (27 серпня 2021 року), трирічний строк позовної давності позивачем не було пропущено.

Таким чином, оскільки строк позовної давності не сплив ані щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, ані щодо решти позовних вимог, нарахування яких розпочалося лише у 2022 році, тому вимога відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

Нарахування відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем здійснені з дотриманням обмежень, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану». Позовну давність позивачем щодо вказаних вимог не пропущено.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» у повному обсязі та стягує з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги, з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних, у загальному розмірі 75469,48 грн.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, адреса місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за 01.02.2017 до 30.09.2023 у розмірі 65257,16 грн, абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 до 30.09.2023 у розмірі 470,40 грн, заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 до 30.09.2023 у розмірі 2773,93 грн, абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 до 30.09.2023 у розмірі 272,64 грн, заборгованість за послугу з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 до 30.09.2023 у розмірі 808,65 грн, заборгованість за послугу з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 до 30.09.2023 у розмірі 262,95 грн, з урахуванням індексу інфляції у розмірі 4060,87 грн та 3% річних у сумі 1562,88 грн, а всього заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 75469,48 грн (сімдесят п`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять гривень 48 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, адреса місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 21 вересня 2026 року.

Суддя І. П. Латка