Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 638/8794/26
Провадження № 2/638/7675/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова в складі:
головуючої судді - Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,
учасники справи:
позивачка: ОСОБА_1 ,
відповідач: Ізюмська міська рада Харківської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Шевченківського районного суду міста Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду міста Харкова з позовом до Ізюмської міської ради Харківської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що після смерті батька позивача залишилась спадщина, яка складається з 1/6 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , належний померлому, відповідно свідоцтва про право на спадщину від 07.09.1974 року.
На момент смерті батько - ОСОБА_2 , мешкав без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Батько на момент смерті був не одружений, шлюб розірваний 07.07.2020 року.
Позивач вказує, що є його єдиною дитиною.
ОСОБА_1 вказує, що 31.03.2026 року приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистовим С.Ю. за її заявою була відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , була винесена 31.03.2026 постанова про відмову, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та пропустила строк, що встановлений законом для прийняття спадщини.
Позивач вказує, що дійсно, своєчасно, для отримання спадщини не змогла звернутись до нотаріуса з наступних підстав:
про належну 1/6 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ні позивач, ні її мати (колишня дружина померлого), ні сам батько не були обізнані про власність, так як вищевказану частку він отримав у спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 , будучи неповнолітньою дитиною у віці 10 років.
У батька - ОСОБА_2 , були погані стосунки з матір`ю та сестрою, за життя вони його не приймали і казали твого в вищевказаному житловому будинку не має ні чого.
В 2026 році рідні батька пішли реєструвати житловий будинок в реєстрі нерухомого майна в Державному реєстрі і з`ясувалось, що співвласником будинку є мій батько, принесли мені документи, оформляти.
Крім частки у житловому будинку у батька на момент смерті іншого майна не було;
Також, позивач вказує, що її мати - ОСОБА_3 , інвалід III групи і має ряд хронічних захворювань, яка під час дії терміну для прийняття спадщини потребувала постійної допомоги і піклування позивача, тому позивач постійно перебувала разом з нею;
під час дії терміну для прийняття спадщини позивач дізналась, що вагітна, що потребувало від неї постійного нагляду у лікаря.
ОСОБА_1 зазначає, що у зв`язку з цими обставинами пропустила шестимісячний строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила вимоги ст. 1270 ЦК України, тому, просить суд визнати їх поважними причинами та винести рішення про встановлення додаткового строку, два місяці, для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини.
Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином. Просила суд про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги повністю підтримала.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву не подав.
Пунктом 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідач, місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (частина одинадцята статті 128 ЦПК України).
Відповідачем в установлений частиною сьомою статті 178 ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178 ЦПК України.
Відповідно до вимог статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Таким чином, відповідачі про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
Згідно частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (частина перша статті 281 ЦПК України).
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи відповідачі в судове засідання не з`явилися, відзив на позовну заяву не подали, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів та зі згоди позивача провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Право власності на 1\6 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 07.09.1974 року (а.с. 12).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Ізюмським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 23.02.2023 (а.с. 8).
Позивач є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого міським відділом реєстрації актів громадянського стану м Ізюм Харківської області 06.03.1997 (а.с. 9).
Позивач змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Харківській області 17.04.2012 (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачка народила сина ОСОБА_6 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Ізюмським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 06.03.2024 (а.с. 16).
ОСОБА_3 є матір`ю позивача та є особою з ІІІ групою інвалідності, що підтверджується довідкою, наявною в матеріалах справи (а.с. 17) та Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 1.03.2026 (а.с. 18-20).
31 березня 2026 року приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистовим С.Ю. за заявою позивача була відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , була винесена 31.03.2026 постанова про відмову, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та пропустила строк, що встановлений законом для прийняття спадщини (а.с. 13-15).
Оскільки позивачка не подала вчасно заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері, то вона просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.
Тож, спір виник зі спадкових правовідносин, які регулюються шостою книгою Цивільного кодексу України (далі ЦК).
Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини , а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Згідно із ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272ЦК України.
Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272ЦК України пронадання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12.
Тлумачення положень ч. 3 ст. 1272 ЦК свідчить, що до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої статті 1272 ЦК про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини через, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №459/2973/18, від 17.10.2019 у справі № 766/14595/16, від 30.01.2020 у справі № 487/2375/18.
По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже строк подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті такої особи, спливає 17.08.2023.
Суд бере до уваги, що у зв`язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України, що розпочалася 24.02.2022, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжувався і триває до теперішнього часу. Події, що відбуваються на території України з 24.02.2022, створюють істотну загрозу безпеці життю та здоров`ю цивільних громадян, що зумовлює громадян змінювати обставини усталеного способу життя, мігрувати з місця свого постійного проживання в інші місця, а також вживати заходів для перебування у безпечних місцях під час повітряних тривог.
Системний аналіз вищезазначених обставин спірних правовідносин свідчить, що позивачка, будучи спадкоємицею першої черги після смерті свого батька, повинна була звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту смерті батька, але не зробила цього вчасно і пропустила строк подання заяви про прийняття спадщини на два місяці. Як встановлено судом причиною несвоєчасного подання позивачкою заяви про прийняття спадщини стали особливості стану її здоров`я, що за часом мало місце в умовах особливого періоду суспільно-політичного стану в Україні (воєнний стан).
Аналізуючи обставини, за яких позивач пропустила строк подання заяви для прийняття спадщини, суд доходить висновку, що позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї щодо своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини, а відтак, беручи додатково до уваги незначну тривалість пропуску позивачем відповідного строку, відсутність інших спадкоємців майна ОСОБА_2 та те, що позивач є спадкоємцем першої черги, то відповідний строк може бути поновлений судом.
Відповідно до положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41) усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Визначаючи тривалість додаткового строку суд враховує, що аналіз змісту положень ст. 1270 та ч. 3 ст. 1272 ЦК свідчить, що двомісячний строк для прийняття спадщини з урахуванням особливих умов реалізації цього права є необхідним та достатнім з точки зору добросовісності і розумності.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 1 331,20 грн. (а.с. 1). Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір, статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 3, 5, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодекс України, суд
ухвалив :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про визнання причин пропуску для прийняття спадщини поважними та визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачу необхідно подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: Ізюмська міська рада Харківської області, ЄДРПОУ 26201641, Харківська область, м. Ізюм, вул. Центральна, буд.1.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення складено 21 вересня 2026 року.
Суддя В.М. Яковлева
Судове рішення № 139910126, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 21.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 638/8794/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: