Рішення № 139909527, 18.09.2026, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/1491/26

Провадження № 2/386/828/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Хромей А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом направлення 17.08.2026 позовної заяви через підсистему "Електронний суд" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яка надійшла до суду 17.08.2026.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами 03.03.2026 в електронній формі укладено кредитний договір №1669-0554 за умовами якого, позикодавець надав відповідачці кредит в розмірі 8000 грн. Вказує, що відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 08.07.2026 утворилась заборгованість у розмірі 23360 грн, з яких 8000 грн заборгованість за кредитом, 10160 грн - за процентами, 1200 грн - за комісією та 4000 грн - за процентами річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), чим порушуються права та інтереси позивача. У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 23360 грн, а також просить стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,4 грн.

Ухвалою суду від 19.08.2026 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

08.09.2026 від представника відповідачки ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позов, направлений до суду 07.09.2026 через підсистему "Електронний суд" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, який прийнятий до розгляду. У відзиві представник відповідачки вказав, що відповідачка частково визнає позовну заяву в частині суми кредиту - у розмірі 8000 грн та не погоджується із заявленими позовними вимогами щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, вважає їх необґрунтованими, несправедливими та такими, що заявлені без належного врахування фактичних обставин справи і вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню лише частково з огляду на наступне. 03.03.2026 між сторонами було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1669-0554. Відповідно до умов кредитного договору загальний розмір кредиту становить 8000 грн. У позовній заяві позивач вказує, що розмір заборгованості за нарахованими процентами становить 10160 грн, виходячи із встановленої кредитним договором ставки 1% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дня укладення договору. Відповідач вважає встановлену кредитним договором процентну ставку у розмірі 1% за кожен день користування кредитом, що становить при перерахунку 365% річних, явно завищеною та непропорційною. Такий розмір процентів не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності, закріпленим у ЦК України та фактично виходить за межі економічно обґрунтованої плати за користування кредитом. Крім того, відповідач як фізична особа і споживач є економічно слабшою стороною договору та не мала реальної можливості впливати на його умови, зокрема на розмір процентної ставки. Умови договору були визнані позивачем за типовою формою та запропоновані відповідачу для приєднання. Відповідачка на даний момент та на момент укладання кредитного договору та виникнення спірних правовідносин є студентом Національної академії статистики, обліку та аудиту, що підтверджується Довідкою з місця навчання №209 від 07.09.2026. Зазначена обставина також свідчить про обмежені фінансові можливості відповідачки та її об`єктивно слабше економічне становище у правовідносинах з позивачем. Відповідачка звертає увагу суду, що за період користування кредитом з 03.03.2026 по 08.07.2026, тобто за 127 днів, позивачем було нараховано 10160 грн процентів на суму кредиту 8000 грн. Таким чином, розмір нарахованих процентів уже перевищує суму отриманого кредиту та становить 127% від його розміру. На думку відповідачки, такий розмір процентів є явно непропорційним та не відповідає економічній суті плати за користування кредитними коштами. З огляду на це, справедливим та економічно обґрунтованим розміром плати за користування кредитними коштами є процентна ставка, визначена на рівні облікової ставки Національного банку України, а саме - 15% річних. Таким чином, сума заборгованості за нарахованими процентами становитиме 417,53 грн: 8000*15%/100%*127/365=417,53 грн.

Крім того, представник відповідачки зазначає, що спірний договір є договором споживчого кредиту, укладеним ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», тобто іншим кредитодавцем в розумінні п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Кредитні кошти були надані відповідачу у 2026 році, а нарахування процентів за ст. 625 ЦК України здійснено позивачем у період дії воєнного стану. Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Таким чином відсутні підстави для стягнення з відповідачки відсотків нарахованих за ст. 625 ЦК України у сумі 4000 грн. Також позивачем нараховано заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 1200 грн. Кредитним договором передбачена сплата позичальником комісії за надання кредиту. Водночас встановлення комісії за дії, які не є послугою, суперечить положенням закону. У кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов?язані з отриманням кредиту, що надаються позивачу та за які кредитодавцем встановлена комісія за надання кредиту. Як зазначає сам позивач у позовній заяві, фактичну видачу кредитних коштів відповідачці здійснює третя особа на підставі окремого договору між нею та позивачем. Таким чином, позивач самостійно визнає, що видача кредиту забезпечується не власними діями позивача як окремою послугою, наданою відповідачці, а є результатом виконання позивачем свого договірного обов?язку з надання кредиту з залученням іншої сторони. Отже, перерахування коштів позичальнику на рахунок з використанням третьої сторони є реалізацією обов?язку позивача з надання коштів у кредит, який він взяв на себе за умовами Кредитного договору, що і складає суть діяльності кредитодавця як фінансової установи. Тобто витрати кредитодавця на залучення сторонніх сервісів є звичайними витратами його господарської діяльності, а перерахування позичальнику коштів з залученням сторонніх сервісів не може розглядатись як послуга, яку замовив позичальник. Таким чином, вимога про стягнення комісії за надання кредиту є безпідставною, незаконною та такою, що не підлягає задоволенню. Просить позовну заяву ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити частково, зокрема шляхом стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 8000 грн; позовну вимогу щодо стягнення заборгованості за нарахованими процентами задовольнити частково у розмірі 417,53 грн; відмовити позивачу у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за процентами річних, нарахованими відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 4000 грн у повному обсязі та відмовити позивачу у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 1200 грн у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), що підтверджується довідкою про доставку 25.08.2026 судової повістки-повідомлення в електронному вигляді; представник позивача разом з позовом подав клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, що підтверджується подачею відзиву на позов; у відзиві на позовну заяву представник відповідачки просив розгляд справи проводити без його участі та без участі відповідачки на підставі поданих сторонами доказів та заперечень.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 03.03.2026 між сторонами був укладений договір про відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa» №1669-0554.

При цьому вбачається, що позичальником під час укладення кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку. Далі, за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора на веб-сайті позикодавця, який позичальник отримав на свою електронна пошту «ІНФОРМАЦІЯ_1», підписано (акцептовано) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), чим підтверджено укладення кредитного договору, отже договір про відкриття кредитної лінії №1669-0554 продукту «MiniKasa» укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Істотні умови договору такі як сума кредиту, строк, процентна ставка та відповідальність за невиконання/неналежне виконання зобов`язання погоджено в Договорі, який містить електронний підпис відповідачки одноразовим ідентифікатором «А6483».

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами, а саме: копією договору про відкриття кредитної лінії №1669-0554 продукту «MiniKasa» від 03.03.2026, укладеного між сторонами (а.с. 11-22); копією правил позивача відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa», підписаних відповідачкою 03.03.2026 (а.с. 23-31); копією додатку №2 до договору-таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графіку платежів) від 03.03.2026, укладеного між сторонами (а.с. 31 зворот-32); копією паспорту споживчого кредиту від 03.03.2026, укладеного між сторонами (а.с. 33-35); копією додатку до паспорту споживчого кредиту від 03.03.2026, укладеного між сторонами (а.с. 36-67).

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн строком на 365 днів, з кінцевою датою повернення кредиту 02.03.2027; базовий період 30 днів; комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту; стандартна % ставка - 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту; реальна річна процентна ставка складає 3181,67%; орієнтовна загальна вартість кредиту складає 34793,85 грн; денна процентна ставка на дату укладення договору складає 0,918%; загальні витрати за споживчий кредит складають 26793,85 грн; кошти надаються шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок вказаний в договорі позичальником № НОМЕР_1 .

Пунктом 4.7. кредитного договору визначено, що позичальнику нараховується одноразова комісія при видачі кредиту в даті видачі кредиту.

Комісія за видачу кредиту становить 15% від суми кредиту (п. 4.11. кредитного договору).

Факт надання кредитних коштів відповідачці підтверджується: копією довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування 03.03.2026 суми кредиту відповідачці на вказаний нею номер платіжної карти НОМЕР_1 в розмірі 8000 грн (а.с. 68); копією листа ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування 03.03.2026 суми кредиту відповідачці на вказаний нею номер платіжної карти НОМЕР_1 в розмірі 8000 грн (а.с. 69).

Відповідачка визнала обставини укладення кредитного договору та отримання кредиту.

З наданої позивачем копії розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с. 70-71) вбачається, що відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 08.07.2026 має заборгованість у розмірі 23360 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8000 грн, за процентами за користування кредитом в розмірі 10160 грн, нарахованих за період з 03.03.2026 по 07.07.2026, за комісією в розмірі 1200 грн та за процентами в розмірі 4000 грн, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України за період з 02.04.2026 по 26.04.2026.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на адресу відповідачки 10.07.2026 було надіслано вимогу про дострокове повернення кредиту, в якій повідомлено про прострочену заборгованість по поверненню кредиту та по оплаті процентів за користування кредитом у розмірі 23360 грн та повідомив про необхідність погашення вказаної заборгованості протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання вимоги (а.с. 72).

Отже, в судовому засіданні встановлено, що кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачці кредит у встановленому договором розмірі, а також знайшов підтвердження факт невиконання відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідачка протягом дії договору не сплачує кредит вчасно та у повному обсязі.

Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 4000 грн, нарахованого за період з 02.04.2026 по 26.04.2026, є безпідставними, оскільки в силу вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, з цього дня в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на час нарахування відсотків діяв та діє на час розгляду справи згідно Указу Президента від 13.07.2026 №596/2026, затвердженого Законом України від 25.07.2026 №4928-IX.

Твердження позивача про можливість нарахування сум на підставі ст. 625 ЦК України у зв`язку з внесенням відповідних змін до Закону України "Про споживче кредитування", є безпідставними, оскільки п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено заборону банкам нараховувати встановлено заборону банкам нараховувати суми на підставі ст. 625 ЦК України у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, у тому числі за кредитним договором, у тому числі за кредитним договором. Відсутність таких застережень у спеціальному Законі, не суперечить нормам ЦК України.

У зв`язку з цим, суд погоджується з доводами представника відповідачки про безпідставність нарахування та заявлення вимоги про стягнення з відповідачки сум на підставі ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості в частині нарахування відсотків за користування кредитом та комісії, які нараховано згідно умов кредитного договору, про що зазначено вище.

При цьому представник відповідачки, заперечуючи проти розміру заборгованості за відсотками, свого розрахунку суду не подав.

Кредитний договір відповідачкою не оскаржено, а тому такий правочин є правомірним, так як відсутні підстави вважати його недійсним з підстав встановлених законом, судом такий правочин недійсним не визнавався.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов частково в частині стягнення з відповідачки на користь позивача 8000 грн заборгованості за тілом кредиту, 10160 грн заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом та 1200 грн за комісією, а всього - заборгованість в розмірі 19360 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої позивачем копії платіжної інструкції №66392 від 11.08.2026 (а.с. 10) та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 94), позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2662,4 грн, а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 2206,51 грн (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: (19360 грн*2662,4грн/23360грн). При цьому суд враховує роз`яснення надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. №36 постанови №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Підстав для звільнення відповідачки від сплати судового збору судом не встановлено.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 76-89, 137, 141-142, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором №1669-0554 від 03.03.2026 в розмірі 19360 (дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят) грн та понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2206 (дві тисячі двісті шість) грн 51 коп.

В задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 4000 грн - відмовити.

Іншу частину судового збору в розмірі 455,89 грн покласти на позивача.

Місцезнаходження позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС": бульвар Лесі Українки, буд. №26, офіс 407, м. Київ, поштовий індекс 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38548598.

Місце проживання відповідачки ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гарбуз О. С.