Ухвала суду № 139909470, 21.09.2026, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1110/26

Провадження № 2/353/929/26

У Х В А Л А

21 вересня 2026 рокум.Тлумач

Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., ознайомившись з матеріалами справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Нелюба Марина Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

21.09.2026 року адвокат Баран В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до ТзОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Нелюба М.А., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення вищевказаної норми, позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: у позовній заяві відсутній чіткий зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача, з зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зокрема, представник позивачки у позовній заяві посилається на те, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 25.09.2025 року по справі № 758/6843/24 позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» було повністю задоволено та визнано недійсним кредитний договір № 100368, укладений 21.12.2019 року від імені ОСОБА_1 , оскільки вказаний правочин укладено внаслідок шахрайських дій третіх осіб без будь-якого волевиявлення позивача. Проте на підтвердження вказаних обставин до позовної заяви не додано належним чином посвідченої копії вищевказаного судового рішення з відміткою про набрання ним законної сили. Додана до позовної заяви ксерокопія вищевказаного судового рішення не завірені у встановленому законом порядку (підписом судді та круглою печаткою суду), є звичайною роздруківкою з мережі інтернет та у ньому відсутня відмітка про набрання ним законної сили.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обґрунтовуючи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, представник позивачки посилався на постанову Верховного Суду від 19.10.2022 року у справі № 743/1481/21. Натомість у вказаній постанові Верховний суд зазначив, що у випадку пред`явлення позову саме споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Частиною третьою ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» чітко окреслена форма захисту прав споживача, в межах реалізації якої така особа звільняється від тягаря судових витрат, а саме шляхом подання споживачем до суду позовної заяви, яка спрямована на захист його порушеного права.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» (з наступними змінами), споживач - фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. При цьому Законом України N 1734-УІІІ від 15.11.2016 року виключений п. 23 зазначеної статті, який визначав термін споживчого кредиту.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум. При цьому нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх та не вирішує по суті питань права, а лише підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Порядок вчинення нотаріусами виконавчих написів регулюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій.

Отже, норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 року у справі № 757/40852/17, Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Натомість, у даному випадку, предметом спору є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюються на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

У тексті позовної заяви представником позивачки не зазначено, яким чином порушуються права позивачки, як споживача, при вчиненні нотаріусом виконавчого напису, який оспорюється.

Отже, посилання на постанову Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №743/1481/21 є безпідставними, оскільки у спірних правовідносинах оскаржується виконавчий напис нотаріуса про стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором, а не сам кредитний договір чи його складові частини.

До цього ж з позовної заяви вбачається, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 25.09.2025 року по справі № 758/6843/24 позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» було повністю задоволено та визнано недійсним кредитний договір № 100368, укладений 21.12.2019 року від імені ОСОБА_1 , оскільки вказаний правочин укладено внаслідок шахрайських дій третіх осіб без будь-якого волевиявлення позивача.

Тобто, визнання такого правочину судом недійсним, свідчить про відсутність між сторонами будь-яких договірних зобов`язань, що в свою чергу свідчить про відсутність у позивачки порушеного права, саме як споживача, а тому вона не підлягає звільненню від сплати судового збору як споживач, в розумінні ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

А отже, в порушення вищевказаних вимог законодавства, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору за подання до суду позовної заявинемайнового характеру, який слід сплатити на р/р Тлумацького районного суду Івано-Франківської області UA608999980313141206000009572 , одержувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Тлумач/22030101 , ЄДРПОУ одержувача 37951998, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101, в сумі 1331,20 грн.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином позовна заява не відповідає вимогам передбаченим цивільно процесуальним законодавством, а тому підлягає залишенню без руху з наданням позивачці та її представнику строку необхідного для усунення вищенаведених недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Нелюба Марина Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню- залишити без руху.

Надати позивачці та її представнику, з часу вручення копії ухвали, п`ятиденний строк, для усунення недоліків.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

СуддяУ. Ю. ЛУКОВКІНА