Ухвала суду № 139908766, 14.09.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/743/26

Провадження № 2/191/447/26

У Х В А Л А

іменем України

14 вересня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Чорної О.В.,

за участі секретаря судового засідання Силкіної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Роздорської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом (уточненим) до Роздорської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 яким просить визнати незаконним та скасувати Розпорядження Роздорської селищної ради від 30.10.2001 № 38 про дозвол оформити документи на приватизацію одноквартирного будинку (квартири) за адресою АДРЕСА_1 , на склад сім`ї 3 особи ( ОСОБА_2 , дружина ОСОБА_3 та донька), зобов`язати ухвалити нове рішення про дозвіл на приватизацію, із виключенням з числа співвласників доньки ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 24.03.2026 відкрите загальне позовне провадження у справі, призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 13.08.2026 закрите підготовче провадження, цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Роздорської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права призначена до судового розгляду о 10 год. 00 хв. 14 вересня 2026 року.

В судове засідання сторони не з`явилися, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд, при дослідженні письмових матеріалів справи, встановив, що позивач в уточненій позовній заяві, яка надійшла до суду через систему «Електронний суд» 13.03.2026, в мотивувальній частині позову зазначив клопотання про витребування доказів у зв`язку з наступним.

Позивачка зазначила, що в неї відсутній оригінал Розпорядження від 30.10.2001 № 38 про оформлення реєстрації права спільної сумісної власності на одноквартирний будинок (квартиру) за адресою АДРЕСА_1 , оскільки Позивач ніколи не зверталась до органу приватизації для видачі відповідного акту, у зв`язку з чим нею заявляється клопотання про витребування від Роздорської селищної ради оригіналу Розпорядження від 30.10.2001 № 38 про оформлення реєстрації права спільної сумісної власності на одноквартирний будинок (квартиру) у розмірі 1/3 частини одноквартирного будинку (квартири) за адресою АДРЕСА_1 , на заявника ОСОБА_2 , у складі сім`ї 3 особи, дружини ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_1 .

Також зазначає, що у неї відсутній оригінал свідоцтва про право власності на одноквартирний будинок (квартиру) за адресою АДРЕСА_1 , оскільки Позивач свідоцтво про право власності особисто не отримувала, підпис у відповідних облікових формах не проставляла, подальшу реєстрацію права власності не оформлювала, у зв`язку із не обізнаністю про її наявність. З метою з`ясування факту оформлення права власності учасниками приватизації заявляється клопотання про витребування від Роздорської селищної ради належним чином засвідчених копій документів про видачу свідоцтва про право власності на одноквартирний будинок (квартиру) за адресою АДРЕСА_1 .

Оскільки клопотання про витребування доказів не було зазначене позивачем в прохальній частині позову, не подане окремим процесуальним документом, у підготовче судове засідання сторони (у тому числі позивач) не з`явилися і просили розглядати справу без їх участі, суд встановив наявність такого клопотання лише після закінчення підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Пунктом 7 частини 2 статті 197 ЦПК України передбачається, що у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до ч.2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі N 234/11607/20 (провадження N 61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року). Верховний Суд дійшов висновку, що згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Судом встановлено, що після закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, у справі дійсно необхідно вчинити ряд процесуальних дій, які можливо реалізувати лише на стадії підготовчого судового засідання, зокрема, витребувати документи за клопотанням позивача.

Суд прийшов до висновку, про необхідність повернення до підготовчого провадження по справі у зв`язку з необхідністю розгляду клопотання позивача про витребування доказів.

Керуючись ст. ст. 49, 258, 260, 268 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Повернутися до підготовчого провадження по цивільній справі №191/743/26 за позовом ОСОБА_1 до Роздорської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права.

Призначити підготовче засідання у цивільній справі на 09 жовтня о 14 год. 30 хв. з викликом в підготовче засідання учасників справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.

Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню.

Суддя О. В. Чорна