Рішення № 139908449, 10.09.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4074/26

Провадження № 2/204/3392/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Ярошенко А.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кузюр О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, про визнання наймачем жилого приміщення, визнання неправомірною відмови у приватизації, визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

13 квітня 2026 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, яку уточнила 30 червня 2026 року та в якій остаточно просила: визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , наймачем квартири АДРЕСА_1 , як члена сім`ї померлого наймача, а саме ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати неправомірною відмову Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 08 червня 2026 року за вих. № 3/16-9598, як органу приватизації державного житлового фонду, в безоплатній передачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у власність, в порядку приватизації квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на безоплатну приватизацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; зобов`язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, як орган приватизації державного житлового фонду, провести за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , безоплатну приватизацію квартири АДРЕСА_1 ; здійснити розподіл судових витрат.

В обґрунтування позову зазначила, що позивач із самого свого народження проживає у квартирі АДРЕСА_1 , тобто з 1965 року, куди була вселена як член сім`ї колишнього основного наймача свого батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . У тому числі, іншим членом сім`ї наймача була мати позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , котра проживала та була зареєстрована у вказаній квартирі в період часу з 05 листопада 1974 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після смерті основного наймача квартири, котрим був ОСОБА_3 , договір найму житла, за законом, залишився чинним на попередніх умовах із ОСОБА_2 , як із повнолітнім членом сім`ї колишнього основного наймача. Будинок АДРЕСА_3 перебуває на балансі та в оперативному управлінні Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради. У жовтні 2025 року з метою реалізації свого права на приватизацію, наданого державою, позивач ОСОБА_2 звернулася до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, як до органу приватизації, із заявою про приватизацію вищевказаного житлового приміщення. Однак, листом від 05 листопада 2025 року «Про розгляд заяви» Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради вказав, що приватизація державного житлового фонду та приватизація жилих приміщень (кімнат), житлового блоку (секції) у гуртожитках, що належать до комунальної власності територіальної громади міста, є адміністративною послугою, і громадянин, який виявив бажання приватизувати займане ним та членами його сім`ї на умовах найму житлове приміщення, документи за зазначеним у Положенні переліком повинен подати до Центру надання адміністративних послуг за адресами: АДРЕСА_4 . 14 травня 2026 року позивач ОСОБА_2 повторно звернулася із заявою про приватизацію до Органу приватизації безпосередньо подавши її разом із усіма додатками через Центр надання адміністративних послуг, зокрема із дотриманням порядку на якому у своєму відзиві зауважує відповідач. Натомість, 08 червня 2026 року Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради відмовив позивачу у наданні адміністративної послуги через ненадання необхідних документів у повному обсязі, зокрема, пославшись на відсутність документу який підтверджує набуття ОСОБА_2 статусу наймача. Таким чином, незважаючи на приписи чинного законодавства, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, як орган приватизації, фактично залишив без задоволення подану ОСОБА_2 заяву. Станом на теперішній час жодного іншого належного письмового рішення ані відповідачем-1, ані відповідачем-2 щодо поданої позивачем ОСОБА_2 заяви від 31 жовтня 2025 року не приймалося. Втім, такі дії та рішення відповідачів порушують законне право позивача ОСОБА_2 на приватизацію житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 . Відмову Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради позивач вважає незаконною. У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

30 квітня 2026 року від представника відповідача Дніпровської міської ради Кузюр О.О. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Дніпровська міська рада та департамент житлового господарства заперечує проти задоволення позовних вимог та надає свої пояснення щодо даної цивільної справи з огляду на наступне. Так, на думку відповідача, Дніпровська міська рада є неналежним відповідачем в даній справі, оскільки є представницьким органом місцевого самоврядування, до повноважень якої не входить вирішення питання щодо приватизації житла. Окрім цього, як зазначив представник відповідача, позивачем не підтверджено наявність спірних правовідносин та той факт, що право позивача на користування спірною квартирою не визнається міською радою. Водночас, представник відповідача зазначив, що позовну вимогу про визнання права на приватизацію квартири АДРЕСА_1 відповідачі вважають безпідставною та необґрунтованою. Так, орган приватизації не відмовляв у розгляді заяви по суті, а надав роз`яснення щодо встановленого порядку звернення. Даний лист за своєю суттю не може вважатися відмовою в приватизації, що свідчить про відсутність предмета спору між сторонами. Зазначає, що право на приватизацію позивача, яке гарантоване державою, не було жодним чином порушено, не визнано або обмежене в реалізації Дніпровською міською радою та департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради. Разом з тим, відповідач вважає позовну вимогу про зобов`язання Департаменту житлового господарства провести приватизацію незаконною, оскільки така вимога, на його думку, спрямована на втручання суду у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та виходить за межі визначених законом повноважень суду (а.с. 60-63).

Представник позивача Шклярук Д.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача Дніпровської міської ради Кузюр О.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі, зазначивши при цьому, що подання позовної заяви є передчасним.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Дніпропетровськ, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 30 серпня 2002 року (а.с. 11-12).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 28 вересня 1965 року, актовий запис № 2978, батьками позивача є (ПІБ зазначено російською мовою згідно з мовою оригіналу документу): батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_6 (а.с. 14).

З 08 червня 1982 року ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відміткою в її паспорті (а.с. 12) та витягом з Реєстру територіальної громади від 18 листопада 2025 року № 2025/017163772 (а.с. 18).

Відповідно до листа відділу формування та ведення реєстру територіальної громади управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 13 серпня 2025 року № 10/5-1583 (а.с. 20) щодо надання інформації про первинну реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , був зареєстрований за зазначеною адресою з 04.07.1958 по 03.01.1989.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , була зареєстрована за зазначеною адресою з 05.11.1974 по 25.08.1983.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована за зазначеною адресою по картці Ф-А батька ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ) з 08.10.1965, по власній картці Ф-А з 08.06.1982 по теперішній час.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач з дитинства проживала у спірній квартирі разом зі своїм батьком, який був первісним наймачем, та була зареєстрована у квартирі як член його сім`ї.

ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим Кіровським ЗАГС Дніпропетровська 23 липня 1983 року, актовий запис № 4538 (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 , виданим відділом реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 29 червня 2005 року, актовий запис № 5325 (а.с. 16).

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 21 лютого 2020 року № 3119, виданої Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, встановлено, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована лише 1 особа - позивач ОСОБА_2 (а.с. 17).

З технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 станом на 04 лютого 2020 року, вбачається, що вказана квартира загальною площею 39,1 кв.м, житловою площею 26,5 кв.м, розташована на 2 поверсі та складається з наступних приміщень: 1 коридор площею 3,3 кв.м., 2 санвузол площею 3,6 кв.м., 3 кухня площею 5,7 кв.м., 4 житлова площею 16,5 кв.м., 5 житлова площею 10,0 кв.м. (а.с. 21-23).

З метою отримання копії обмінного ордера або належним чином засвідченого Витягу із Протоколу засідання комісії з обміну житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , позивач 24 грудня 2025 року звернулась із відповідно заявою за вх. №1376 до Комунального підприємства «Міські активи» Дніпровської міської ради (а.с. 28).

Як вбачається з листа Комунального підприємства «Міські активи» Дніпровської міської ради від 05 січня 2026 року № 4, наданого у відповідь на вищевказану заяву, відповідно до переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, із змінами та доповненнями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884, протоколи засідань житлових комісій зберігаються 5 років, а документи (заяви, доповідні записки, звіти, довідки, листи) про надання, розподіл і обмін житлової площі 10 років. У зв`язку з вищевказаним юридичні справи по обміну житлових приміщень за 19821994 роки не були збережені, а тому КП «Міські активи» ДМР не має можливості надати запитувану інформацію (а.с. 29).

Згідно інформаційної довідки Державного архіву Дніпропетровської області Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 27 січня 2026 року № Я-161/0/217-26 в протоколах засідань будівельного комітету Будівельного тресту № 17 за 1958 рік питань про виділення житлової площі громадянам немає (розподіл житлової площі лише між управліннями та ділянками тресту без зазначення адрес). Документи КЖЕП «Південне» на зберігання до держархіву Дніпропетровської області не надходили, у зв`язку з чим надати архівну копію документа про виділення житлової площі ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 неможливо (а.с. 30).

Згідно архівної довідки Комунального підприємства «Жилсервіс-2» Чечелівського району Дніпровської міської ради вбачається, що в документах архіву КП «Жилсервіс-2» Чечелівського району Ордер, рішення на кв. АДРЕСА_1 відсутній. (а.с. 31).

Згідно листа Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради від 25 червня 2025 року в архівних документах підприємства оригінал ордеру та рішення про зміну умов найму житлового приміщення (квартири) АДРЕСА_1 відсутні (а.с. 32).

Статтею 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно ч. 1, 2 ст. 61 ЖК України, у редакції чинній на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЖК України, до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Крім того, відповідно до ст. 65 ЖК України, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користуванням жилим приміщенням.

Отже, право користування спірною квартирою позивач набула як член сім`ї наймача, яка проживала разом із ним (наймачем) та була зареєстрована у житловому приміщенні.

При цьому суд бере до уваги тривалість проживання позивача у спірній квартирі. Як було встановлено судом, ОСОБА_2 з моменту народження була зареєстрована у спірній квартирі, а саме з 08 жовтня 1965 року по картці Ф-А батька, а з 08 червня 1982 року по власній картці Ф-А, та продовжує бути зареєстрованою та проживати у квартирі по теперішній час.

Згідно з пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12 квітня 1985 року № 2, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, слід з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Як визначено ч.1 ст.106 ЖК України повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму житлового приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

Аналогічні норми закріплені у ч. 2 ст. 824 ЦК України, відповідно до якої у разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька із цих осіб. У цьому разі договір найму житла залишається чинним на попередніх умовах.

Таким чином, закон прямо передбачає заміну наймача у разі його смерті та пов`язує таку можливість саме з наявністю у відповідної особи статусу члена сім`ї наймача і права користування спірним житловим приміщенням.

З огляду на встановлені судом обставини, а саме те, що ОСОБА_3 був наймачем спірної квартири, а позивач з народження постійно проживала разом із ним у цій квартирі як член його сім`ї, була зареєстрована у ній та на момент смерті наймача продовжувала користуватися жилим приміщенням, після смерті ОСОБА_3 право користування спірною квартирою за позивачем не припинилося.

Отже, з моменту смерті наймача ОСОБА_3 за умови постійного проживання у спірному житловому приміщенні та наявності статусу члена його сім`ї, позивач ОСОБА_2 набула право бути наймачем за раніше укладеним договором найму замість померлого наймача.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач безперервно проживає та користується спірним житлом, є єдиною зареєстрованою у квартирі особою, а отже набула права наймача.

Водночас суд зазначає, що відсутність ордера на вселення до житлового приміщення в особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку у цьому приміщенні, сама собою не впливає на правомірність її вселення (Постанова Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 296/4642/19, Постанова Верховного Суду від 10 лютого 2025 року у справі № 552/317/23).

Відповідно до пункту 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (далі Положення № 396), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру, подає до органу приватизації, зокрема, копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку.

Разом з тим, пунктом 69 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (далі Постанова № 470), передбачено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення видається ордер, який є підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

Виходячи з положень законодавства, а саме п.18 Положення № 396, з урахуванням змісту п. 69 Постанови № 470, сама по собі наявність чи відсутність ордера на житлове приміщення в пакеті документів, які подаються громадянином для приватизації житла, не може бути єдиною і остаточною причиною відмови у визнанні права громадянина на приватизацію на тій підставі, що відповідно до п. 69 постанови № 470 ордер дійсний лише протягом 30 днів з дня його видачі.

Згідно ст. 58 ЖК України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється, відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Судом встановлено, що саме відсутність документа, який підтверджує набуття ОСОБА_2 статусу наймача, була зазначена Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради у листі від 08 червня 2026 року № 3/16-9598 серед підстав для відмови у наданні адміністративної послуги з приватизації квартири, у зв`язку з чим ОСОБА_2 звернулася до суду з вимогою про визнання її наймачем вищезазначеної квартири як члена сім`ї померлого наймача, а саме ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.

Суд вважає доведеним факт набуття позивачем рівного з наймачем права користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , яка з 1965 року була зареєстрована та проживала на законних підставах, як член сім`ї наймача, у спірній квартирі, і у зв`язку з чим набула рівного, з іншими членами сім`ї наймача, права користування жилим приміщенням. Будь-яких доказів про наявність іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням, матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання ОСОБА_2 наймачем квартири АДРЕСА_1 як члена сім`ї померлого наймача, у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню.

31 жовтня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради з заявою стосовно приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а також надала необхідний пакет документів (а.с. 26). Разом з тим, у заяві зазначила, що у дану квартиру вона із самого свого народження була вселена як член сім`ї колишнього основного наймача її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . У тому числі, іншим членом сім`ї наймача була мати позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , котра проживала та була зареєстрована у вказаній квартирі в період часу з 05 листопада 1974 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після смерті основного наймача квартири, котрим був її батько ОСОБА_3 , згідно з частиною 2 статті 824 ЦК України, договір найму житла залишається чинним на попередніх умовах із ОСОБА_2 , як із повнолітнім членом сім`ї колишнього основного наймача.

Однак, за вих. № 3/16-5466 від 05 листопада 2025 року Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради на ім`я ОСОБА_2 було надано відповідь, в якій зазначено наступне. Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради є органом приватизації житлового фонду, що перебуває у комунальній власності Дніпровської міської територіальної громади, в особі Дніпровської міської ради. Порядок оформлення документів на приватизацію державного житлового фонду визначений Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 (зі змінами), (далі Положення). Положенням встановлено перелік документів, що подаються громадянами до органу приватизації. Відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 20.03.2024 № 62/48 «Про затвердження Переліку адміністративних послуг, які надаються у Центрі надання адміністративних послуг м. Дніпра», приватизація державного житлового фонду та приватизація жилих приміщень (кімнат), житлового блоку (секції) у гуртожитках, що належать до комунальної власності територіальної громади міста, є адміністративною послугою. Громадянин, який виявив бажання приватизувати займане ним та членами його сім`ї на умовах найму жиле приміщення, документи за зазначеним у Положенні переліком подає до Центру надання адміністративних послуг за адресами: АДРЕСА_4 . (а.с. 27).

Під час розгляду даної справи позивач повторно звернувся до Органу приватизації із заявою щодо передачі у власність квартири АДРЕСА_1 , однак листом за вих. № 3/16-9598 від 08 червня 2026 року Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради було повідомлено, що в поданому пакеті документів заява на приватизацію оформлена неналежним чином у частині зазначення форми власності; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків не засвідчені належним чином; відсутній оригінал довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 21.02.2026 № 3119; технічний паспорт на вищезазначену квартиру не засвідчений належним чином; відсутній документ, який підтверджує набуття ОСОБА_2 статусу наймача. Враховуючи викладене та посилаючись на ст. 58 Житлового кодексу України зазначив, що підставою у відмові надання адміністративної послуги є ненадання необхідних документів у повному обсязі (а.с. 134).

У статті 4 ЦПК України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_2 наполягала на тому, що відмова Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради в безоплатній передачі у її власність квартири в порядку приватизації є неправомірною та порушує право позивача на приватизацію.

У статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право на повагу до житла.

У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Ухвалою суду від 05 травня 2026 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 про витребування доказів та витребувано: у Дніпровського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» інформацію про використання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , свого права на приватизацію державного житлового фонду, із зазначенням обсягу невикористаного (використаного) житлового чеку; у Відділу житлової політики Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради інформацію про використання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , свого права на приватизацію державного житлового фонду, із зазначенням обсягу невикористаного (використаного) житлового чеку (а.с. 80).

09 червня 2026 року від АТ «Державний ощадний банк України» надійшов лист № 46/12.11/75322/2026/БТ від 29 травня 2026 року, в якому зазначено, що послуги щодо видачі довідки про використання/ невикористання житлових чеків при приватизації державного житлового фонду АТ «Ощадбанк» не надає, оскільки не має цього повноваження. Також зазначено, що установи АТ «Ощадбанк» надають громадянам України, за їх заявами, Довідки про здійснення операцій за приватизаційними депозитними рахунками (далі-Довідка), правовою підставою є пункт 1.4 Положення №179, що є чинним на даний час. Зазначену довідку підготувати та надати суду не є можливим, оскільки в ухвалі не вказано адресу проживання ОСОБА_2 , за якою визначається наявність підстави для здійснення операцій з приватизаційними платіжними дорученнями - списки громадян, які мають право на одержання приватизаційних паперів (відкриття приватизаційних депозитних рахунків) (а.с. 121-122).

Згідно отриманої відповіді від Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради № 3/12-11389 від 31 серпня 2026 року, інформація про використання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 свого права на приватизацію державного житлового фонду, із зазначенням обсягу невикористаного (використаного) житлового чеку за адресою: АДРЕСА_2 , у департаменту відсутня (а.с. 183).

Крім того, 26 серпня 2026 року на адресу суду засобами поштового зв`язку до суду надійшов лист Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 16 липня 2026 року за вих. № 3/12-10470, відповідно до якого станом на 15 липня 2026 року у комп`ютерній базі приватизованого житлового фонду департаменту відсутня інформація щодо передачі у власність шляхом приватизації у м. Дніпрі квартири АДРЕСА_1 (а.с. 180). Також зазначено, що будинок АДРЕСА_3 був прийнятий до комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади від обласного житлово-комунального підприємства «Південне» згідно з рішенням виконавчого комітету міської ради від 20.05.2004. № 1435 «Про поетапну передачу житлових будинків з балансу обласних житлово-комунальних підприємств «Південне», «Центральний» та «Лівобережжя» на баланс комунальних житлово-експлуатаційних підприємств». На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 07.10.1998 № 4 підприємства недержавної форми власності, на балансі яких знаходився державний житловий фонд та житловий фонд змішаної форми власності, який був правом комунальної власності, здійснювали безоплатну передачу квартир (приватизацію) у власність громадян через утворені цими підприємствами органи приватизації. Відомості щодо приватизації відомчого державного житлового в департаменті відсутні.

Відмовляючи в наданні адміністративної послуги щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 , Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради підставою відмови у наданні адміністративної послуги зазначив ненадання необхідних документів у повному обсязі та посилався, зокрема, на не належним чином засвідчений технічний паспорт на вищевказану квартиру.

Так, стаття 9 Житлового кодексу України визначає, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені в Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482-XII від 19 червня 1992 року.

Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом (ч. 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», а також заборона приватизувати конкретне приміщення (частина 4 статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно з пунктом 17 Положення № 396 громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Пунктом 18 вказаного Положення затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації, а саме: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі. Громадяни, які проживають у гуртожитку, крім документів, визначених у цьому пункті, до заяви також додають: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла; копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла; форму первинної облікової документації № 028/о «Консультаційний висновок спеціаліста» з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз.

Позивач при зверненні до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради з заявою про приватизацію нерухомого майна, подав всі необхідні документи, в тому числі надав і технічний паспорт на житлове приміщення, як то вимагає п. 18 Положення № 396 про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян.

Неналежне, на думку відповідача, засвідчення копії технічного паспорта на житлове приміщення не свідчить про його неподання та не може бути самостійною підставою для відмови у приватизації, оскільки позивачем технічний паспорт на квартиру фактично було надано.

Враховуючи викладене, відмова Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради в наданні адміністративної послуги щодо приватизації квартири з підстави, що технічний паспорт на квартиру не засвідчений належним чином, є неправомірною та такою, що порушує право позивача на набуття права власності на житло у встановленому законом порядку.

Надаючи оцінку зазначеним у листі 3/16-9598 від 08 червня 2026 року Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради обставинам, що в наданому позивачем пакеті документів копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, не засвідчені належним чином, суд зазначає, що це також не може бути підставою для відмови особі у приватизації житла за наявності для цього передбачених законом підстав.

Враховуючи викладене, відмова Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради в наданні адміністративної послуги щодо приватизації квартири з підстави, що копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків не засвідчені належним чином, є неправомірною та такою, що порушує право позивача на набуття права власності на житло у встановленому законом порядку.

Ще однією підставою відмови у наданні адміністративної послуги Департамент житлового господарства Дніпровської міської зазначив про те, що в поданому ОСОБА_2 пакеті документів відсутній оригінал довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 21 лютого 2026 року № 3119.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було встановлено судом, за адресою: АДРЕСА_2 , наявні відомості про реєстрацію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за вказаною адресою з 08 червня 1982 року, що підтверджується довідкою департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 21 лютого 2026 року № 3119, яка також була надана відповідачу разом з іншими документами при зверненні позивача з заявою про приватизацію займаного житла (а.с. 17).

Таким чином, суд зазначає, що позивачем належним чином виконано приписи п. 18 Положення № 396 щодо надання довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі.

Оскільки судом встановлено, що позивачем було подано до органу приватизації необхідні документи для приватизації житла, а зазначені відповідачем підстави для відмови, зокрема щодо ненадання довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб в оригіналі, свого підтвердження не знайшли, суд дійшов висновку про відсутність законних та обґрунтованих підстав для відмови у приватизації квартири.

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» на органи приватизації покладено обов`язок дотримуватись виконання законодавства під час проведення приватизації громадянами житла.

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (частина перша статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Рішення відповідача, якими відмовлено позивачу в оформленні передачі у приватну власність та приватизації квартири, прийняте неправомірно, без врахування норм законодавства, та порушує право позивача на отримання житла у власність.

Враховуючи все вищенаведене, суд вважає за необхідне визнати неправомірною відмову Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 08 червня 2026 року за вих. № 3/16-9598, як органу приватизації державного житлового фонду, в безоплатній передачі ОСОБА_2 у власність, в порядку приватизації квартири АДРЕСА_1 , а отже позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки орган приватизації зволікає з прийняттям рішення щодо права ОСОБА_2 на безоплатну приватизацію квартири АДРЕСА_1 , суд також вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею права на приватизацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Щодо наведених у відзиві на позовну заяву посилань представника відповідача на те, що позовна вимога про зобов`язання відповідача провести приватизацію квартири є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, то такі твердження представника позивача суд відхиляє за безпідставністю та необгрунтованістю. Про ефективність та належність визначеного позивачем способу захисту порушеного права на приватизацію державного житлового фонду шляхом зобов`язання вчинити дії щодо приватизації свідчать актуальна судова практика Верховного Суду.

Так, суд враховує правову позицію Верховного Суду визначену в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 202/3820/19 (провадження № 61-836св21) Верховний Суд вважав обґрунтованими вимоги про зобов`язання державного департаменту житлового господарства міської ради як органу приватизації державного житлового фонду провести приватизацію квартири. Тобто, був обраний спосіб захисту зобов`язати провести приватизацію квартири.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду висловлені в постанові від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18) було визнано неправомірною відмову департаменту житлового господарства міської ради у приватизації і зобов`язано департамент провести приватизацію квартири.

Тобто, судова практика передбачає такі способи захисту, які зводяться до визнання безпідставною відмови органу приватизації і зобов`язання органу приватизації здійснити приватизацію житла.

Таким чином, суд вважає за можливе зобов`язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, як орган приватизації державного житлового фонду, провести за ОСОБА_2 безоплатну приватизацію квартири АДРЕСА_1 , а отже позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині також підлягають задоволенню.

Оцінюючи у сукупності усі інші доводи та аргументи сторін, наведені ними в обґрунтування своїх вимог або заперечень, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не відносяться до предмета спору та є явно необґрунтованими та безпідставними.

Підсумовуючи наведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідачів на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 4 259,84 грн., тобто по 2 129,92 грн. з кожного.

На підставі ст. 47 Конституції України, ст. 15, 16, 345, 824 Цивільного кодексу України, ст. 9, 58, 106 Житлового кодексу України, ст. 3, 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п. 17, 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 року № 396, та керуючись ст.ст. 4, 81, 82, 133, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, про визнання наймачем жилого приміщення, визнання неправомірною відмови у приватизації, визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , наймачем квартири АДРЕСА_1 , як члена сім`ї померлого наймача, а саме ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати неправомірною відмову Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 08 червня 2026 року за вих. № 3/16-9598, як органу приватизації державного житлового фонду, в безоплатній передачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у власність, в порядку приватизації квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на безоплатну приватизацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, як орган приватизації державного житлового фонду, провести за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , безоплатну приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, ЄДРПОУ 26510514) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 2 129,92 грн. (дві тисячі сто двадцять дев`ять гривень, 92 копійки).

Стягнути з Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 16, ЄДРПОУ 38114671) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 2 129,92 грн. (дві тисячі сто двадцять дев`ять гривень, 92 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Л. Черкез