Ухвала суду № 139908344, 21.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/26381/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву представника Головного управління ДПС в Одеській області за вхід. №ЕС107415/26 про залишення позовної заяви без розгляду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому позивач просить:

Стягнути з фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості з:

- по податку на нерухоме майн, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (б/к 18010300) 166480,30 грн. на бюджетний рахунок - UA298999980314070512000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м. Одеса/18010300.

Ухвалою суду від 04.09.2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

18.09.2026 року до суду за вхід. №ЕС107415/26 від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про залишення справи без розгляду.

Розглянувши подану заяву, керуючись приписами КАС України, суд приходить до наступного висновку.

Приписами п.5 ч. 1 ст. 240 КАСУ встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.

Положення цієї норми, відповідно до принципу диспозитивності, передбачає право позивача на порушення провадження в суді та право розпорядження своїми вимогами на свій розсуд.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України до основних засад адміністративного судочинства належить, зокрема, і диспозитивність.

Термін диспозитивність (від лат. dispono розпоряджаюся, створюю) розглядається як надана зацікавленим особам, які беруть участь у справі, можливість, безперешкодно, в межах процесуального закону, здійснювати свої матеріальні і процесуальні права, а також розпоряджатися ними на власний розсуд.

Сутність принципу диспозитивності розкривається через такі положення: а) учасникам судового розгляду законом надається певний процесуальний статус, і вони мають право вільно користуватись і розпоряджатись своїми матеріальними та процесуальними правами, в тому числі визначати межі судового захисту, впливати на початок, рух і закінчення судового розгляду; б) особа, якій належить право, може від нього відмовитися; в) зацікавленим особам надається право ініціювання судового процесу, нікого не можна примушувати пред`явити позов проти його волі; г) суд не повинен виходити за межі вимог сторін, крім випадків, передбачених законом, і вирішує лише ті питання, що віднесені до його повноважень.

Отже, підстави для відмови у задоволенні цієї заяви законодавством не передбачені, оскільки це є безумовним правом особи, яка звернулася до суду.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 240, 256, 293-297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника Головного управління ДПС в Одеській області за вхід. №ЕС107415/26 про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи- платника податків ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА