Рішення № 139907928, 21.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/20929/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Підставою позову є протиправність, на думку позивача, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 25.07.2025 за № 134750000291.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що зверталась до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії зі зарахуванням стажу роботи в період з 01.03.2018 в подвійному розмірі у відповідності до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак отримала відмову, мотивовану тим, що довідка видана на підставі наказів за 1992 рік, а інших документів, які підтверджують що заявниця зайнята лікуванням хворих на небезпечні інфекційні захворювання відсутні, можливість проведення перерахунку пенсії щодо обчислення страхового стажу в подвійно розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відсутня. Вважає, що періоди роботи позивачки у дермавенерологічному кабінеті закладі охорони здоров`я підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі. Незгода позивача з прийнятим рішенням зумовила звернення до суду із цим позовом.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 27.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій вказує, що Закон України №1058-IV не передбачає обмежень щодо застосування статті 60 Закону України №1788-ХІІ під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону України №1788-ХІІ є чинною на теперішній час. Положення статті 24 Закону України №1058-IV також не скасовують та не зупиняють дію статті 60 Закону №1788-ХІІ. Зарахування стажу у подвійному розмірі, передбачене ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не пов`язано із набранням чинності Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004. Аналогічна правова позиція щодо застосування положень статті 24 Закону №1058-IV та статті 60 Закону №1788-ХІІ викладена у постановах Верхового Суду від 04.12.2019 у справі №689/872/17 та від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17, від 20.04.2022 року у справі №214/3705/17 та від 27.04.2023 у справі №160/14078/23.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує з 23.03.2018 пенсію за віком відповідно до Закону №1058.

06.03.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії зі зарахуванням стажу роботи в період з 01.03.2018 в подвійному розмірі у відповідності до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та долучила довідки від 05.03.2025 № 320/01-10, від 06.03.2025 № 324/01-10, від 06.03.2025 № 325/01-10 видані КНП «Бродівська центральна міська лікарня» Бродівської міської ради Львівської області.

Відповідно до принципу екстериторіальності вищезазначену заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області та прийнято рішення № 134750000291 від 25.07.2025 про відмову в проведенні вищезазначеного перерахунку пенсії.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі Закон №1058-VI). Закон №1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні правовідносини були врегульовані Законом №1788-ХІІ.

Відповідно до преамбули Закону №1058-IV цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таке правове регулювання визначає, що положення Закону №1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивачки за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Під час розгляду справи судом встановлено і не заперечується відповідачем, що позивач в період з 01.03.2018 по 28.02.2025 працювала в КНП «Бродівська центральна міська лікарня» Бродівської міської ради Львівської області.

Згідно з довідкою від 21.05.2025 № 685/01-10 така була видана ОСОБА_1 в тім, що вона дійсно працює в КНП «Бродівська ЦМЛ» з 01.08.1992 (Наказ №178-к від 21.07.1992) по даний час на посаді лікаря дерматовенеролога дерматовенерологічного кабінету загально-поліклінічного відділення КНП «Бродівська ЦМЛ» Зазначена робота пов`язана з хворими на особливо небезпечні інфекції та хвороби відповідно до наказів МОЗ України від 19.07.1995 № 133 та № 1724 від 09.10.2024 «Про затвердження переліку особливо небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини носійства збудників цих хвороб» сифіліс, гонорея тріхофітія, мікроспорія, фавус відносяться до небезпечних інфекційних хвороб; короста та демодикоз до групи: акарози паразитарних хвороб. Зазначена посада передбачена ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з довідкою від 06.03.2025 № 324/01-10 така була видана ОСОБА_1 , про те, що вона дійсно працює в КНП «Бродівська ЦМЛ» на посаді лікаря-дерматовенеролога дерматовенерологічного кабінету загально-поліклінічного відділення. ОСОБА_1 за роботу на посаді лікаря-дерматовенеролога дерматовенерологічного кабінету загально-поліклінічного відділення отримує надбавку до посадового окладу у розмірі 15% за шкідливі умови праці на підставі пункту 2.4.5 (додаток 3) наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України № 308/519 від 05.10.2025 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення». Робота на зазначеній посаді відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, оскільки ОСОБА_1 згідно посадової інструкції обслуговує хворих на небезпечні інфекційні захворювання, зокрема: сифіліс, гонорея, трихофітія, фавус, шкірний лейшманіоз тощо; та хворих на паразитарні хвороби: короста та демодекоз.

Водночас, в оскарженому рішенні відповідач вказав, що відповідно довідці від 05.03.2025 № 320/01-10, виданої КНП "Бродівська центральна міська лікарня" ОСОБА_1 працює на посаді лікаря дерматовенеролога дерматовенерологічного кабінету загально-поліклінічного відділення. Оскільки вищезазначена довідка видана на підставі наказів за 1992 рік, а інших документів, які підтверджують що заявниця зайнята лікуванням хворих на небезпечні інфекційні захворювання відсутні, можливість проведення перерахунку пенсії щодо обчислення страхового стажу в подвійно розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відсутня. За таких обставин прийнято рішення: відмовити ОСОБА_1 проведенні перерахунку пенсії в частині врахування до страхового стажу періоду роб 01.03.2018-28.02.2025 в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону № 1788.

Суд вказує на те, що у довідках міститься посилання на накази МОЗ України від 19.07.1995 № 133 (який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров`я № 1724 від 09.10.2024) та № 1724 від 09.10.2024 «Про затвердження переліку особливо небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини носійства збудників цих хвороб» (який є чинним), а також на наказ Міністерства охорони здоров`я України № 308/519 від 05.10.2025 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення», який є чинним.

Отже, суд відхиляє посилання відповідача, викладене в оскарженому рішенні, відповідно до якого довідка видана на підставі наказів за 1992 рік, а інших документів, які підтверджують що заявниця зайнята лікуванням хворих на небезпечні інфекційні захворювання відсутні, оскільки позивачем до заяви було додано довідки від 05.03.2025 №320/01-10, від 06.03.2025 № 324/01-10, від 06.03.2025 № 325/01-10 видані КНП «Бродівська центральна міська лікарня» Бродівської міської ради Львівської області, а також довідку від 21.05.2025 № 685/01-10.

Окрім цього, згідно з ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися, чого відповідачем вчинено не було.

Суд зауважує, для того щоб орган, що призначає пенсію, мав можливість всебічно, повно і об`єктивно установити право особи на одержання пенсії він наділений повноваженнями:

1. вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії;

2. в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі таких документів та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (ч. 3 ст. 44 Закону № 1058);

3. повідомляти заявника про те, які документи необхідно подати додатково (п. 1.7. Порядку № 22-1).

Позивачу не було запропоновано подати необхідні документи для призначення пенсії.

Також відповідач не довів, що, перш ніж прийняти рішення про призначення пенсії, для перевірки періодів роботи позивача він використав повноваження, надані частиною 3 статті 44 Закону № 1058.

За правилами статті 60 Закону №1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, період роботи у інфекційному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, у яких суди дійшли висновку про правомірність зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01.01.2004, тобто після дати набрання чинності Законом №1058-IV.

Відповідна позиція викладена також Верховним Судом у постанові від 11.02.2025 у справі № 420/8637/24.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 134750000291 від 25.07.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а тому таке слід скасувати.

З метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи в подвійному розмірі період роботи з 01.03.2018 по 28.02.2025 на посаді лікаря дерматовенеролога дермавенерологічного кабінету загально-поліклінічного відділення НКП «Бродівська ЦМЛ» відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 (з першого числа місяця, в якому позивачка звернулася за перерахунком пенсії), з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають повному задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 134750000291 від 25.07.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи в подвійному розмірі період роботи з 01.03.2018 по 28.02.2025 на посаді лікаря дерматовенеролога дермавенерологічного кабінету загально-поліклінічного відділення НКП «Бродівська ЦМЛ» відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 (з першого числа місяця, в якому позивачка звернулася за перерахунком пенсії), з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом безпосередньо до суду апеляційної інстанції тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6; 21295057).

Суддя Сидор Н.Т.