Рішення № 139907922, 21.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9766/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Леуш Соломії Романівни, яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до Комісії з розгляду питань, пов`язаних з виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання прийняти рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Леуш Соломія Романівна, яка діє в інтересах ОСОБА_3 (далі позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), звернулися до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі відповідач, МОУ), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просять:

- визнати протиправним та скасувати пункт 11 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляджу питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20.11.2025 про призначення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 після смерті солдата ОСОБА_4 в розмірі 2 013 000 грн, в рівних частках кожному;

- зобов`язати прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги після смерті солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 в розмірі 15 000 000 грн матері ОСОБА_1 , батькові ОСОБА_2 та дочці ОСОБА_3 в рівних частках кожному, з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані такими обставинами. ОСОБА_4 , який мобілізований з 02.03.2022 та брав участь в бойових діях, є сином позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_3 . Відповідно до висновку штатної військово-лікарської комісії від 14.05.2025 №2025-0514-1726-4242-0 захворювання солдата ОСОБА_3 «Мієлоїдна саркома», яке послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть, пов`язане із захистом Батьківщини.

Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум було прийнято рішення №593/975 від 20.11.2025 про виплату позивачам, як членам сім`ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини солдата ОСОБА_3 в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому настала смерть в сумі 2 013 000 грн у рівних частках кожному. Позивачі вважають, що прийняте відповідачем рішення є протиправним, та порушує їх право на належний розмір одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим звернулися до суду з цим позовом.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. На відміну від Закону №2011-ХII та Порядку №975, Постанова №168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі. Такий розмір допомоги передбачений лише на період дії воєнного стану та покликаний підвищити рівень соціального захисту сімей саме загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців, водночас Постановою №168 не передбачено виплати одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця внаслідок захворювання. Таким чином, для цілей призначення одноразової грошової допомоги у збільшеному розмірі (15 млн. грн) має значення правова дефініція визначення понять «смерть» і «загибель». Смерть, на відміну від загибелі, характеризується припиненням життя через захворювання, які викликають «збої» в функціонуванні (роботі) внутрішніх органів людини, що забезпечують її життєдіяльність. Якщо ці «збої» були викликані пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим під час захисту Батьківщини, то розмір допомоги визначено на рівні 15 000 000 грн. Також, посилаючись на правові позиції Верховного Суду, звертає увагу на передчасність звернення з позовними вимогами до Міністерства оборони України щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, оскільки матеріали судової справи містять пряме посилання на Постанову №975, що свідчить про безпідставність позовних вимог. Водночас, саме Порядок №45 визначає завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати ОГД, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168, алгоритм і призначення та виплати, перелік необхідних документів (пункт 1.1 Порядку). Виходячи з обставин цієї справи, ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись із заявами на виплату одноразової грошової допомоги саме на підставі Порядку №975, що свідчить про передчасність вимог до Міноборони. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачами подано відповідь на відзив, суть якого полягає у тому, що законодавець, вносячи зміни до статті 16-2 Закону № 2011-XII, чітко визначив, що ключовою умовою для виплати гарантованих 15 мільйонів гривень є причинно-наслідковий зв`язок смерті з виконанням обов`язків військової служби. Смерть солдата ОСОБА_3 , що настала під час безперервного лікування після евакуації з фронту, викликана хворобою, отриманою через військову службу під час захисту Батьківщини, що повністю спростовує формальний підхід Міністерства оборони України. Також зазначають, що відповідач у відзиві безпідставно стверджує про передчасність звернення з цим позовом, посилаючись на висновки Верховного Суду у справі №280/2749/24 та норми Порядку № 45, оскільки обставини вказаної справи та ситуація позивачів є докорінно різними. Позивачі звернулися до Комісії МОУ з повним пакетом документів, і відповідач не повернув заяву для до оформлення, а прийняв остаточне рішення по суті - призначив виплату в меншому розмірі за пунктом 11 Протоколу №593/975 від 20.11.2025. Отже, правовий спір щодо розміру виплати вже існує, а тому захист порушеного права в судовому порядку є єдиним можливим і законним способом захисту.

Ухвалою від 19.05.2026 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 29.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених КАС України, була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Представник позивача 03.06.2026 (вх. №47596) на виконання вимог ухвали від 01.06.2026 подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 05.06.2026 прийнято заяву про уточнення позовних вимог та продовжено розгляд справи.

Відповідачем 07.07.2026 подано відзив на позовну заяву(вх. №59488) та заяву про ознайомлення із матеріалами справи (вх. №59523).

Позивачами 16.07.2026 (вх. №62780) та 24.07.2026 (вх. №65345) подано відповідь на відзив.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 з березня 2022 року проходив службу в Збройних Силах України, про що зазначено в позовній заяві, та не заперечується відповідачем.

Відповідно до пункту 2.1 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.03.2022 №58 з 13.03.2022 вважати солдата ОСОБА_3 таким, що 13 березня 2022 року вибув до району виконання бойових завдань.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2022 №119 вважати такими, що вибули 13 травня 2022 року з району виконання бойових завдань до НОМЕР_2 військового мобільного госпіталю АДРЕСА_1 призваного по мобілізації солдата ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть, перекладеного з фінської мови, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 06.10.2020 у справі №450/855/20 розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .. Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_6 змінено на дошлюбне « ОСОБА_7 ».

Відповідно до пункту 8 протоколу засідання 16 регіональної військово-лікарської комісії м. Львів від 14.05.2025 №2025-0514-1726-4242-0: «Згідно наданих документів солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив військову службу у Збройних Силах по мобілізації з 02.03.2022 по 15.06.2023. Згідно довідки №458 від 18.01.2025 в/ч НОМЕР_1 та №6600 від 21.07.2024 в/ч НОМЕР_1 , підстава: бойове розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 № 16 дск/бр від 24.02.2022, витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) №224 від 10.08.2023, з 13.03.2022 по 13.05.2022, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Згідно матеріалів службового розслідування та наданої медичної документації солдат ОСОБА_4 відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2022 №119, вибув 13.05.2022 до НОМЕР_2 військового мобільного госпіталю АДРЕСА_1 , звідки скерований в МКЛ №16 м. Дніпро з приводу: «ЗЧМТ (08.05.2022; 09.05.2022). Забій м`яких тканин голови. Забій лівого колінного суглоба», де перебував з 13.05.2022 по 18.05.2022. Після виписки із стаціонару турбували болі в кульшовому та колінному суглобі, що підтверджується зверненням до травматолога, 02.06.2022 госпіталізований в КНП «Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та репресованих» в Обласний ортопедичний центр зі скаргами на болі в в\3 лівої стегнової кістки, діагностовано: Остеомієліт в/3 лівої стегнової кістки, 10.06.2022 проведено трепанацію в\3 лівого стегна, взято біопсію кісткового мозку згідно пато-гістологічного результату діагностовано: «Мієлоїдна саркома верхньої третини лівої стегнової кістки», згідно рекомендацій лікарів з серпня 2022 продовжує лікування за кордоном у Фінляндії, перебуваючи на лікуванні в гематологічному відділенні трансплантації стовбурових клітин «Центральної університетської клініки» м. Турку. При ПЕТ-КТ великі зміни з ознаками злоякісності (плечова кістка, грудна, права частина ребер, Th2 + L3-5, клубові кістки та проксимальний відділ стегнових кісток), 15.06.2023 помирає внаслідок захворювання відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №T2164/2024 від 12.12.2024, виданим Веера Айріккі, районним реєстратором, державним нотаріусом, причиною смерті є мієлоїдна саркома. Враховуючи вищевказане, та вимоги наказу МО України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами), постанови КМ України від 20.08.2014 № 415 та розпорядження начальника ЦВЛК ЗС України від 14.03.2022 №598/35, є підстави пов`язати захворювання, яке призвело до смерті, та причину смерті із захистом Батьківщини».

Відповідно до пункту 9 протоколу засідання 16 регіональної військово-лікарської комісії м. Львів від 14.05.2025 №2025-0514-1726-4242-0 Висновок комісії: «Пов`язати захворювання, яке призвело до смерті, та причину смерті із захистом Батьківщини».

Відповідно до пункту 10 протоколу засідання 16 регіональної військово-лікарської комісії м. Львів від 14.05.2025 №2025-0514-1726-4242-0: «Захворювання солдата ОСОБА_4 : «Мієлоїдна саркома», яке послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_6 від 12.12.2024, виданим Веера Айріккі, районним реєстратором, державним нотаріусом, свідоцтвом про смерть № НОМЕР_7 від 22.11.2023, виданого Гайді Хуутанен, державним нотаріусом, сповіщенням №206 (вих. №690/4192) від 22.06.2023 в/ч НОМЕР_1 , витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №224 від 10.08.2023, довідкою про безпосередню, участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №6600 від 21.07.2024 в/ч НОМЕР_1 , медичними та військово-обліковими документами, - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ?ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.07.2025 №195 призваного по мобілізації солдата ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Смерть пов`язана із захистом Батьківщини.

Позивачі звернулись до начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_5 11.08.2025 подав до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення №593/975 від 20.11.2025 виплатити позивачам як членам сім`ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_4 в розмірі 750 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023 рік), в сумі 2 013 000 грн у рівних частках кожному.

Позивачі, вважаючи, що відповідач неналежним чином визначив розмір одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю ОСОБА_3 , звернулися до суду з цим позовом.

При вирішенні спору, суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який згодом неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII)

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1);

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2);

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (підпункт 3).

Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Одноразова грошова допомога є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Пунктом третім статті 16-2 Закону № 2011-XII визначено, що розмір та порядок призначення і виплати такої допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 25.12.2013 прийняв постанову № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі - Порядок № 975).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У пунктах 4 та 5 Порядку № 975 визначено аналогічні пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII положення щодо категорій осіб, члени сімей яких набувають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті (загибелі) та аналогічні пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII положення щодо розміру одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Отже, Закон № 2011-XII та Порядок № 975 є нормативно-правовими актами, що регулюють призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, у тому числі у випадках смерті, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Суд також звертає увагу на те, що абзац другий пункту 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII було викладено в новій редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо окремих питань виплати одноразової грошової допомоги» від 16.07.2025 № 4546-IX (далі - Закон № 4546-IX), положення якого відповідно до розділу II «Прикінцеві положення» застосовуються з 24.02.2022. Однак ці положення не змінюють необхідності встановлення передбачених законом умов для призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн у кожному випадку смерті військовослужбовця, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.

Зазначеною нормою встановлено, що розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, у тому числі під час перебування в полоні (крім випадків добровільної здачі в полон), становить 15 000 000 гривень.

Водночас предметом цього спору є правомірність рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 14.05.2025, тобто рішення, прийнятого до набрання чинності Законом № 4546-IX. Тому оцінка законності оскарженого рішення здійснюється з урахуванням правового регулювання, чинного на момент його прийняття, правових підстав позову та виняткового характеру зазначеної грошової допомоги.

Закон №4546-IX не слугував правовою підставою для прийняття оскаржуваного рішення Комісії.

Як убачається з пояснювальної записки до цього Закону, його мета полягала в уніфікації підходів до обчислення розміру виплат членам сімей військовослужбовців, які загинули або померли під час перебування в полоні, а також у врегулюванні деяких питань призначення одноразової грошової допомоги. З огляду на це, зазначені законодавчі зміни не змінюють правового регулювання спірних правовідносин, оскільки обставини цієї справи не пов`язані з перебуванням військовослужбовця в полоні.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

Аналіз змісту пункту 2 Постанови № 168 свідчить про те, що Кабінет Міністрів України установив дві самостійні альтернативні підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн:

- загибель особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, зокрема, військовослужбовця, у період дії воєнного стану;

- смерть військовослужбовця внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

У другому випадку юридично значущим є не лише безпосередня причина смерті, зазначена в медичних документах, а насамперед встановлений належними та допустимими доказами прямий причинний зв`язок між смертю військовослужбовця та пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168.

Тому слід відокремлювати випадки, коли захворювання є самостійною причиною смерті військовослужбовця, від випадків, коли смерть перебуває у прямому причинному зв`язку з документально підтвердженим пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони.

Отже, формальний зміст абзаців першого та шостого пункту 2 Постанови № 168 вказує на те, що Кабінет Міністрів України установив виплату одноразової грошової допомоги в однаковому розмірі 15 000 000 гривень при настанні одного і того ж наслідку - смерті особи, але залежно від її причин (загибель або в результаті поранення (контузії, травми, каліцтва)).

Такий підхід відповідає цільовому характеру підвищеної одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн, яка є винятковою соціальною гарантією воєнного часу та має застосовуватися лише за умов, прямо визначених законодавцем, та не підлягає розширеному тлумаченню та застосуванню.

При цьому пункт 2 Постанови № 168 у редакції, чинній на 17.09.2022, прямо не передбачав, що смерть військовослужбовця внаслідок захворювання є самостійною підставою для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн саме за абзацом шостим цього пункту, якщо не встановлено, що така смерть настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва.

Водночас такий висновок не означає, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, не породжує права членів його сім`ї на соціальний захист. Така смерть може бути підставою для призначення одноразової грошової допомоги за Законом № 2011-XII та Порядком № 975, у разі наявності передбачених цими нормативно-правовими актами умов.

Особливе значення для цієї категорії спорів має те, що нормативне регулювання після виникнення спірних правовідносин зазнавало змін. У зв`язку з цим необхідно визначати редакцію нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, з урахуванням моменту виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема дати смерті військовослужбовця.

Тому при вирішенні спорів цієї категорії необхідно розмежовувати три правові ситуації:

- перша - загибель військовослужбовця у період дії воєнного стану за обставин, які охоплювалися пунктом 2 Постанови № 168 у відповідній редакції;

- друга - смерть військовослужбовця внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168;

- третя - смерть військовослужбовця внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, яка може породжувати право на одноразову грошову допомогу за Законом № 2011-XII та Порядком № 975, але не охоплюється абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168 без установлення прямого причинного зв`язку з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом (спеціальних умов, з якими законодавство пов`язує виникнення права саме на підвищену одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн).

У постановах Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23, викладено висновки про те, що пункт 2 Постанови № 168 не обмежує виплату одноразової грошової допомоги лише випадками смерті від поранення (контузії, травми чи каліцтва), а охоплює випадки смерті військовослужбовця в період воєнного стану, пов`язані із захистом Батьківщини, включаючи смерть від захворювання.

Верховний Суд у постанові від 16.06.2026 у справі №620/10029/24 вважав за необхідне відступити від висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23, та сформував таку правову позицію.

« 1. Положення пункту 2 Постанови № 168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII та не можуть тлумачитися відокремлено від нього.

2. Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.

3. Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов`язує виникнення права на відповідну виплату.

4. Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених пунктом 2 Постанови № 168.

5. За відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону № 2011-XII та Порядку № 975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій».

Застосовуючи, в силу положень частини 5 статті 242 КАС України, ці висновки в контексті обставин справи, суд бере до уваги, що причиною смерті ОСОБА_4 була «Мієлоїдна саркома», а згідно з висновком штатної військово-лікарської комісії від 14.05.2025 №2025-0514-1726-4242-0 ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ?ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

Саме по собі встановлення зв`язку захворювання та причини смерті із захистом Батьківщини не означає, що така смерть є загибеллю у розумінні абзацу першого пункту 2 Постанови № 168. За чинного законодавства поняття «загибель» має самостійне юридичне значення і не охоплює кожен випадок смерті військовослужбовця в період дії воєнного стану чи при виконанні обов`язків військової служби.

Водночас, матеріали справи не містять доказів причинного зв`язку смерті ОСОБА_4 з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони.

За таких обставин передбачені пунктом 2 Постанови № 168 підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн відсутні.

Водночас члени сім`ї померлого військовослужбовця мають право на отримання соціальних гарантій та одноразової грошової допомоги у порядку та розмірах, визначених Законом № 2011-XII і Порядком № 975, а також, за наявності передбачених законом підстав, на реалізацію гарантій, запроваджених подальшими змінами до Закону № 2011-XII.

Вказана виплата їм була здійснена на підставі рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №593/975 від 20.11.2025.

Суд бере до уваги, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини або виконанням обов`язків військової служби, є обставиною, яка зумовлює особливо високий рівень соціального захисту членів його сім`ї.

Водночас у межах цієї справи суд вирішує питання не про наявність у позивачів права на соціальний захист загалом, а про наявність спеціальних умов для виплати саме у розмірі 15 000 000 грн за тією правовою підставою, яка була покладена в основу заявлених вимог та оскарженого рішення суб`єкта владних повноважень.

Такий підхід суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, відображеній у постанові від 16.06.2026 у справі №620/10029/24, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказані вимоги щодо доказування правомірності свого рішення виконано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд виснує, що таке прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено, тому відсутні підстави для визнання такого рішення протиправним і його скасування, що свідчить про безпідставність першої позовної вимоги, у задоволенні якої слід відмовити.

Оскільки друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги, то також не підлягає до задоволення.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та висновки щодо кожної позовної вимоги, суд виснує про безпідставність позовних вимог в цілому, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Оскільки позивачі звільнені від сплати судового збору відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання щодо судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 292-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ), Леуш Соломії Романівни, яка діє в інтересах ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , НОМЕР_8 ) до Комісії з розгляду питань, пов`язаних з виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум Міністерства оборони України (пр. Повітрофлотський, буд.6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 0442713626) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання прийняти рішення, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хома О. П.