Рішення № 139907814, 15.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 рокусправа № 380/23612/25

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Петровської А.М.,

представника позивача Стець Р.Я.,

представника відповідача Твердовської У.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кейплен Крейв» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Кейплен Крейв» (79040, м. Львів, вул. Курмановича В., Генерала, 9, кв. 2; код ЄДРПОУ 45057036) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська. 35; код ЄДРПОУ 43968090) з вимогою:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 07.11.2025 року № 51750/13-01-04 06/45057036 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 8 338 807,10 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДПС у Львівській області за результатами камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за вересень 2025 року встановлено завищення ТОВ «Кейплен Крейв» податкового кредиту на 7 573 461 грн та прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 №51750/13-01-04-06/45057036, яким збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на загальну суму 8 338 807,10 грн. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки контролюючим органом не враховано подані 20.10.2025 уточнюючі розрахунки за листопадгрудень 2024 року та січеньсерпень 2025 року, якими, за твердженням товариства, було самостійно виправлено показники податкової звітності. Позивач зазначає, що відповідні уточнюючі розрахунки прийняті контролюючим органом, а податковий кредит підтверджений належним чином зареєстрованими документами, у зв`язку з чим підстави для донарахування ПДВ та застосування штрафних санкцій відсутні. У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 08.12.2025 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 19.12.2025 відкрито загальне позовне провадження.

05.01.2026 за вх.№766 від представника відповідача надійшла заява про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.

15.01.2026 за вх.№3549 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «Кейплен Крейв» з ПДВ за вересень 2025 року складено акт від 22.10.2025 №48400/13-01-04-06/45057036, яким встановлено завищення податкового кредиту на 7 573 461 грн. Зокрема, позивачем задекларовано податковий кредит за операціями з ввезення товарів у сумі 9 855 174 грн, тоді як за даними інформаційних ресурсів ДПС та СЕА ПДВ митними деклараціями підтверджено 2 281 713 грн. На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 за №51750/13-01-04-06/45057036, яким збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на загальну суму 8 338 807,10 грн, у тому числі 7 573 461 грн основного зобов`язання та 757 346,10 грн штрафних санкцій. Також відповідач зазначає, що рішеннями від 18.07.2025 №168881, від 14.08.2025 №186813 та від 03.12.2025 №271567 ТОВ «Кейплен Крейв» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. При цьому подані товариством уточнюючі декларації від 28.10.2025 №9332307781, №9332312333 та №9332318738 не були визнані контролюючим органом уточнюючими розрахунками та отримали статус «історія подання», про що позивача повідомлено листом від 30.10.2025 №42833/6/13-01-04-06. Крім того, відповідач посилається на пов`язаність позивача з ТзОВ «Хайперстоун груп», спільність їх керівництва та місцезнаходження, що, на його думку, у сукупності з іншими встановленими обставинами свідчить про штучний характер формування податкового кредиту. Відтак відповідач вважає податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 №51750/13-01-04-06/45057036 правомірним та просить у задоволенні позову відмовити.

22.01.2026 за вх.№5391 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначив, що наведені відповідачем заперечення не спростовують обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги. Наголошує, що при обґрунтуванні правомірності податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 №51750/13-01-04-06/45057036 відповідач посилається на обставини, які не досліджувалися під час камеральної перевірки та не відображені в акті від 22.10.2025 №48400/13-01-04-06/45057036, зокрема щодо трудових і матеріальних ресурсів товариства, фіктивності господарських операцій, пов`язаності осіб та кримінальних проваджень. На думку позивача, такі доводи виходять за межі предмета камеральної перевірки та не можуть бути використані для обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення. Щодо податкового кредиту в сумі 7 573 461 грн, позивач наголошує, що право на його формування за операціями з імпорту виникає за фактом сплати ПДВ, підтвердженим належно оформленими митними деклараціями, а розбіжності в інформаційних базах ДПС не можуть автоматично покладатися на платника податків. Також позивач вважає безпідставними посилання на його ризиковість та кримінальне провадження щодо інших суб`єктів господарювання, оскільки такі обставини самі по собі не підтверджують нереальності господарських операцій. Крім того, зазначив, що уточнюючі розрахунки з ПДВ були подані 28.10.2025, тобто до прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Надання їм контролюючим органом статусу «історія подання», про що зазначено у листі від 30.10.2025 №4283/6/13-01-04-06, на думку позивача, не позбавляє такі розрахунки правових наслідків, а відповідач був зобов`язаний врахувати їх показники при визначенні податкових зобов`язань. З огляду на наведене представник позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 №51750/13-01-04-06/45057036 протиправним та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

22.01.2026 за вх.№5396 від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо невизнання «Уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» від 28.10.2025 що уточнюють звітні (податкові періоди) липень 2025, серпень 2025 та вересень 2025 року податковою звітністю по ТзОВ «Кейплен Крейв»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області прийняти «Уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» від 28.10.2025 № 9332307781 від 28.10.2025 № 9332312333, від 28.10.2025 № 9332318738 ТзОВ «Кейплен Крейв» з податку на додану вартість за липень 2025, серпень 2025 та вересень 2025 року в день їх фактичного отримання 28 жовтня 2025 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 07.11.2025 року № 51750/13-01-04 06/45057036 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 8 338 807,10 гривень.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що 28.10.2025, до прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 №51750/13-01-04-06/45057036, позивачем подано уточнюючі розрахунки з ПДВ за липень, серпень та вересень 2025 року №9332307781, №9332312333 та №9332318738. Водночас контролюючий орган не визнав їх податковою звітністю та надав статус «історія подання», про що повідомив листом від 30.10.2025 №4283/6/13-01-04-06. Представник позивача вважає такі дії протиправними, оскільки уточнюючі розрахунки складені відповідно до вимог статті 48 ПК України та подані у порядку, визначеному законом, а відповідачем не встановлено їх невідповідності обов`язковим реквізитам податкової звітності. У зв`язку з цим просить визнати неправомірними дії щодо невизнання зазначених уточнюючих розрахунків та зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області прийняти їх днем фактичного отримання 28.10.2025.

Судом прийнято заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду після усунення недоліків.

В підготовчому засіданні у справі № 380/23612/25, що відбулося 29.01.2026, суд ухвалив відкласти підготовче засідання до 26.02.2026 об 11:30 год для подання додаткових доказів.

25.02.2026 за вх.№ 15268 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні у справі № 380/23612/25, що відбулося 26.02.2026, суд ухвалив відкласти розгляд справи до 17.03.2026 о 10:00 год у зв`язку клопотанням про відкладення.

16.03.2026 за вх.№ 21362 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі. Вказав, що уточнюючі розрахунки з ПДВ за липень, серпень та вересень 2025 року були подані 28.10.2025, після складення акта камеральної перевірки від 22.10.2025 №48400/13-01-04-06/45057036, але до прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 №51750/13-01-04-06/45057036. Відповідач надав їм статус «історія подання» та не врахував їх показники при визначенні податкових зобов`язань. Позивач наголошує, що обмеження щодо подання уточнюючих розрахунків, передбачене п. 50.2 ст. 50 ПК України, стосується документальних планових та позапланових перевірок і не поширюється на камеральні перевірки. Тому, вважає, що контролюючий орган мав врахувати подані до прийняття ППР уточнюючі розрахунки.

У підготовчому засіданні у справі № 380/23612/25, що відбулося 17.03.2026, суд ухвалив відкласти розгляд справи до 31.03.2026 о 11:30 год. для долучення додаткових доказів.

27.03.2026 за вх.№ 25395 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі. Представник відповідача зазначає, що камеральна перевірка податкової звітності проводиться відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України без спеціального рішення керівника контролюючого органу та охоплює всю податкову звітність суцільним порядком. Щодо уточнюючих розрахунків, поданих позивачем 28.10.2025, представник відповідача вказує, що вони не були прийняті до обробки та отримали статус «Історія подання», оскільки, на думку контролюючого органу, містили ознаки недостовірності. Зазначає, що до початку камеральних перевірок позивач подавав звітність із мінімальними показниками, а після їх проведення подав уточнюючі декларації із суттєво збільшеними показниками, не підтвердженими первинними документами. Такі дії представник відповідача розцінює як штучне коригування податкової звітності та зловживання правом. Відтак представник відповідача вважає правомірним неприйняття уточнюючих розрахунків та надання їм статусу «Історія подання», який, за його твердженням, свідчить про визнання таких документів недіючими та відсутність у них правових наслідків. Просить у задоволенні позову відмовити.

30.03.2026 за вх.№ 25911 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі. Представник позивача заперечив доводи відповідача про штучне коригування податкової звітності та зловживання правом, зазначаючи, що такі твердження ґрунтуються на припущеннях і не підтверджені належними доказами. Наголошує, що подання уточнюючих розрахунків прямо передбачене ст. 50 ПК України та саме по собі не свідчить про недобросовісність платника податків. Представник позивача також зазначив, що уточнюючі розрахунки від 28.10.2025 були прийняті ДПС без застережень, що підтверджується квитанціями №2, а технічний статус «Історія подання» не може свідчити про їх неприйняття чи недійсність. При цьому відповідач не надав суду результатів камеральних перевірок цих уточнюючих розрахунків. Відтак представник позивача вважає додаткові пояснення відповідача необґрунтованими та такими, що не спростовують заявлених позовних вимог.

31.03.2026 за вх.№ 26292 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв`язку з неявкою сторін в засідання суду, призначене на 31.03.2026 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 21.04.2026 о 12:00 год.

21.04.2026 за вх.№ 32636 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 21.04.2026 закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті.

21.04.2026 за вх.№ 32889 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі. Представник відповідача зазначив, що за даними ЄДР ТОВ «Кейплен Крейв» змінило назву на ТзОВ «АУРАКОМПАКТ», місцезнаходження зі Львова на м. Запоріжжя та керівника з Голубєва Валерія Віталійовича на Бісенбеєва Адила Амановича. При цьому останній, за твердженням представника відповідача, пов`язаний із 69 іншими суб`єктами господарювання, а зазначена ним адреса у м. Бішкек використовується у реєстраційних даних інших юридичних осіб, що, на думку контролюючого органу, може свідчити про формальний характер його участі в діяльності товариства. Також представник відповідача вказав на невідповідність місця фактичного здійснення діяльності місцю державної реєстрації та стверджує про відсутність у товариства необхідної матеріально-технічної бази, персоналу, транспортних засобів, складських приміщень та іншої інфраструктури для здійснення задекларованих обсягів діяльності. З огляду на це представник відповідача вважає діяльність товариства фіктивною та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні у справі № 380/23612/25, що відбулося 05.05.2026, суд ухвалив розгляд справи відкласти на 19.05.2026 о 10:00 год у зв`язку з клопотанням представника позивача про оголошення в судовому засіданні перерви для можливості ознайомитися з додатковими поясненнями.

15.05.2026 за вх.№ 41305 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі. Представник позивача зазначив, що зміна найменування товариства, його керівника та місцезнаходження не впливає на правосуб`єктність юридичної особи та не свідчить про фіктивність її діяльності. Твердження відповідача щодо номінальності керівника, відсутності матеріально-технічної бази та нереальності господарської діяльності, на думку представника позивача, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Крім того, наголосив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами камеральної перевірки, предмет якої обмежений даними податкової звітності. Водночас доводи щодо реальності господарських операцій, наявності ресурсів, персоналу, керівника та місцезнаходження підприємства не досліджувалися під час такої перевірки та відсутні в акті перевірки, а тому, на думку представника позивача, не можуть обґрунтовувати правомірність оскаржуваного рішення.

18.05.2026 за вх.№ 42031 від представника відповідача надійшло клопотання, в якому просить суд зобов`язати надати належні докази повноважень на представництво інтересів ТзОВ «КЕЙПЛЕН КРЕЙВ».

19.05.2026 за вх.№ 42110 від представника позивача надійшли заперечення щодо клопотання відповідача від 18.05.2026.

В судовому засіданні у справі № 380/23612/25, що відбулося 19.05.2026, суд ухвалив розгляд справи відкласти на 04.06.2026 о 10:40 год. для надання доказів щодо повноважень представника позивача.

03.06.2026 за вх.№ 47624 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі. Представник відповідача зазначив, що постановами Залізничного районного суду м. Львова від 22.12.2025 у справі №462/8807/25 та від 05.02.2026 у справі №462/427/26 керівника ТОВ «Кейплен Крейв» притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку ведення податкового обліку, що, на його думку, свідчить про системний характер допущених товариством порушень. Вказав, що уточнюючу податкову звітність із суттєво зміненими показниками позивач почав подавати лише після проведення камеральних перевірок та виявлення контролюючим органом порушень, а тому таке коригування не спростовує недостовірності первинно задекларованих показників. Також зазначив про неодноразове направлення матеріалів щодо діяльності товариства до ТУ БЕБ у Львівській області. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

04.06.2026 за вх.№ 47818 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі. Представник позивача зазначив, що постанови Залізничного районного суду м. Львова від 22.12.2025 у справі №462/8807/25 та від 05.02.2026 у справі №462/427/26 стосуються адміністративної відповідальності керівника товариства та не підтверджують правомірності податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 №51750/13-01-04-06/45057036. Вказав, що ці постанови ухвалені вже після прийняття оскаржуваного рішення, а наведені відповідачем обставини щодо системності порушень, недобросовісності платника та листування з БЕБ не були відображені в акті камеральної перевірки від 22.10.2025 №48400/13-01-04-06/45057036.

Також зазначив, що уточнюючі розрахунки подані 28.10.2025, тобто до прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а ПК України не забороняє їх подання після проведення камеральної перевірки. На думку представника позивача, контролюючий орган мав врахувати актуальні показники податкової звітності на момент прийняття оскаржуваного рішення, а наведені у додаткових поясненнях нові обставини не можуть використовуватися для його подальшого обґрунтування.

В судовому засіданні у справі № 380/23612/25, що відбулося 04.06.2026, суд ухвалив розгляд справи відкласти на 18.06.2026 о 10:00 год для надання додаткових пояснень.

17.06.2026 за вх.№ 52563 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі. Представник позивача у додаткових поясненнях зазначив, що уточнюючі розрахунки від 28.10.2025 були прийняті контролюючим органом, що підтверджується квитанціями №2. Вказав, що присвоєння їм статусу «Історія подання» не свідчить про неприйняття податкової звітності, а лист ГУ ДПС від 30.10.2025 №42833/6/13-01-04-06 не містить рішення про відмову в її прийнятті.

В судовому засіданні по справі № 380/23612/25, яке відбулось 30.06.26, суд ухвалив завершити дослідження доказів та перейти до судових дебатів. Оголошено перерву в судовому засіданні до 10:30 год 14.07.2026.

14.07.2026 за вх.№ 61634 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні у справі № 380/23612/25, що відбулося 14.07.2026, суд ухвалив розгляд справи відкласти на 23.07.2026 об 11:30 год. у зв`язку із неявкою сторін.

В судовому засіданні у справі № 380/23612/25, що відбулося 23.07.2026, суд ухвалив розгляд справи відкласти на 15.09.2026 о 13:00 год. для виклику позивача.

В засіданні суду, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечила, просила суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши учасників справи, дослідивши подані сторонами письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив на позов, відповідь на відзив та письмові пояснення, допитавши свідків, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та спору по суті судом встановлено такі обставини.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Кейплен Крейв», зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань; місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Курмановича В., Генерала, 9, кв. 2; код ЄДРПОУ 45057036.

Основний вид діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Кейплен Крейв» є: 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Інші: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Головне управління ДПС у Львівській області провело камеральну перевірку даних, відображених у податковій звітності з податку на додану вартість, поданій ТзОВ «Кейплен Крейв» (код ЄДРПОУ 45057036) за звітний податковий період вересень 2025 року.

За результатами зазначеної камеральної перевірки складено акт від 22.10.2025 №48400/13-01-04-06/45057036, в якому зафіксовано встановлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства.

Під час проведення камеральної перевірки відповідач встановив порушення ТзОВ «Кейплен Крейв» вимог пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит в розмірі 7573461,00 гривні, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 -рядок 17 декларації), яке сплачується до державного бюджету в розмірі 7573461,00 гривні.

Так, згідно з актом перевірки, камеральною перевіркою поданої ТзОВ «Кейплен крейв» податкової декларації з ПДВ та додатків до неї за вересень 2025 року встановлено розбіжності в розмірі 7573461,00 гривні по ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів, за основою ставкою. До податкового кредиту за період діяльності вересень 2025 року ТзОВ «Кейплен Крейв» віднесено операції ввезені на митну територію України товари, необоротні активи в розмірі 9855174,00 гривні. Однак, згідно інформаційних баз даних ДПС України та реєстру операцій СЕА ПДВ по ТзОВ «Кейплен Крейв» за вересень 2025 року обліковуються митні декларації в розмірі 2281713,00 грн, різниця складає 7573461,00 гривень.

На підставі акту перевірки від 22.10.2025 №48400/13-01-04-06/45057036, Головне управління ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 51750/13-01-04-06/45057036 форми «Р», яким платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 8 330 807,10 гривень (з яких: податкові зобов`язання в сумі 7 573 461,00 гривень та штрафні (фінансові) санкції в сумі 757 346,10 гривень).

Не погодившись із податковим повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 07.11.2025 № 51750/13-01-04-06/45057036 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 8 330 807,10 гривень, товариство з обмеженою відповідальністю «Кейплен Крейв» звернулося з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19-1 ПК України визначено, функції контролюючих органів, зокрема, передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених ПК України ( пп.19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України).

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зокрема, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75.1 ст.75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником податків вимог податкового законодавства виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках), одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення (наказу керівника податкового органу на проведення перевірки, направлення на перевірку), згоди платника, а також його присутності для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюються.

Метою камеральної перевірки є виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Таким чином, суд зазначає, що камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється системний контроль за своєчасністю нарахування та відображення усіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків виключно на підставі даних, які знаходяться в розпорядженні податкового органу.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 22.05.2018 у справі № 826/5165/17, від 21.06.2018 у справі № 813/448/17, від 10.11.2021 у справі №200/697/20-а .

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до п.86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

З урахуванням положень зазначеної норми права, платник податку зобов`язаний надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 статті 50 ПК України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу.

Так, згідно положень вказаної правової норми, обмежено право на подачу уточнюючих розрахунків до поданих раніше податкових декларацій лише під час проведення документальних планових та позапланових перевірок, як наслідок, у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу).

З огляду на викладене, суд зазначає, що після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки до податкової звітності, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку у разі його подання.

Верховний Суд у рамках справ № 805/3164/17-а, № 360/3701/19 досліджував питання щодо подання уточнень до податкової декларації після отримання акта камеральної перевірки, до моменту прийняття податкового повідомлення-рішення та дійшов правового висновку про те, що після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки до податкової звітності, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення рішення, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку у разі його подання.

Наведене узгоджується також із змістом пункту 50.3 статті 50 ПК України, відповідно до якого контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період у разі неподання останнім уточнюючого розрахунку до податкової декларації протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства.

Аналогічну позицію із застосуванням наведених норм права, Верховний Суд неодноразово висловлював, зокрема у постановах від 12 лютого 2021 року (справа №808/537/16), від 22 грудня 2020 року (справа №640/15334/19), від 03 вересня 2020 року (справа №808/2156/17), від 31 серпня 2020 року (справа №820/6771/16), від 12 серпня 2020 року (справа № 805/2408/16-а), від 19 вересня 2019 року (справа №815/4013/14).

Так, позивач в адміністративному позові посилається на те, що після отримання акту перевірки ним було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, крім обмежень, визначених цією статтею, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 50.2 статті 50 ПК України встановлено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, законодавець встановив обмеження щодо подання уточнюючих розрахунків саме під час проведення документальних планових та позапланових перевірок. Водночас таке обмеження не поширюється на камеральні перевірки, які є самостійним видом податкових перевірок.

Верховний Суд у постановах від 12.02.2021 у справі №808/537/16, від 22.12.2020 у справі №640/15334/19, від 03.09.2020 у справі №808/2156/17, від 31.08.2020 у справі №820/6771/16, від 12.08.2020 у справі №805/2408/16-а, від 19.09.2019 у справі №815/4013/14, від 10.01.2024 у справі №805/3164/17-а та від 16.05.2025 у справі №520/21901/23 сформував правовий висновок, відповідно до якого після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник податків має право подати уточнюючий розрахунок, а контролюючий орган при прийнятті податкового повідомлення-рішення зобов`язаний встановити дійсний податковий обов`язок платника з урахуванням даних такого уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено, що акт камеральної перевірки №48400/13-01-04-06/45057036 складено 22.10.2025.

28.10.2025 ТОВ «Кейплен Крейв» подало до контролюючого органу уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість №9332307781, №9332312333 та №9332318738 за липень, серпень та вересень 2025 року.

Таким чином, зазначені уточнюючі розрахунки подані після завершення камеральної перевірки, однак до прийняття Головним управлінням ДПС у Львівській області податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 №51750/13-01-04-06/45057036. Отже, на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючому органу було відомо про подання позивачем уточненої податкової звітності.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами подання зазначених уточнюючих розрахунків позивачем отримано квитанції №2.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень Податкового кодексу України контролюючий орган не наділений повноваженнями довільно не визнавати подану платником податкову звітність з мотивів недостовірності зазначених у ній показників, якщо така звітність відповідає встановленим законом формальним вимогам.

Наявність у контролюючого органу сумнівів щодо правильності або достовірності показників податкової звітності може бути підставою для здійснення передбачених законом заходів податкового контролю, однак сама по собі не є передбаченою Податковим кодексом України підставою для невизнання належним чином поданого уточнюючого розрахунку податковою звітністю.

При цьому відповідачем не встановлено та суду не доведено невідповідності уточнюючих розрахунків від 28.10.2025 вимогам статті 48 ПК України щодо наявності обов`язкових реквізитів податкової декларації.

Також відповідачем не надано суду доказів прийняття у встановленому Податковим кодексом України порядку рішення про відмову у прийнятті зазначеної податкової звітності із зазначенням конкретних підстав такої відмови.

Посилання відповідача на присвоєння уточнюючим розрахункам технічного статусу «Історія подання» не спростовує факту їх надходження до контролюючого органу та отримання позивачем квитанцій №2 і саме по собі не є визначеною Податковим кодексом України правовою підставою для позбавлення поданої податкової звітності юридичних наслідків.

Суд також враховує, що лист Головного управління ДПС у Львівській області від 30.10.2025 №42833/6/13-01-04-06, на який посилається відповідач, не містить рішення про відмову у прийнятті уточнюючих розрахунків у порядку та з підстав, установлених Податковим кодексом України.

Відтак суд доходить висновку, що дії відповідача щодо невизнання уточнюючих розрахунків від 28.10.2025 №9332307781, №9332312333 та №9332318738 податковою звітністю не ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України.

Щодо доводів відповідача про подання позивачем уточнюючої звітності лише після проведення камеральної перевірки, штучність коригування показників податкової звітності та недобросовісність поведінки платника податків суд зазначає таке.

Право платника податків на виправлення самостійно виявлених помилок прямо передбачене статтею 50 ПК України. Законодавством не встановлено заборони на подання уточнюючого розрахунку після завершення камеральної перевірки та до прийняття податкового повідомлення-рішення за її результатами. Тому сама по собі обставина подання уточнюючих розрахунків після складення акта камеральної перевірки не може свідчити про зловживання платником наданим йому законом правом та не є достатньою підставою для неврахування таких розрахунків.

Суд критично оцінює також посилання відповідача на відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, пов`язаність з іншими суб`єктами господарювання, зміну керівника та місцезнаходження товариства, відсутність у нього достатніх трудових чи матеріально-технічних ресурсів, кримінальні провадження та постанови про притягнення керівника товариства до адміністративної відповідальності.

Зазначені обставини не були покладені в основу висновків акта камеральної перевірки від 22.10.2025 №48400/13-01-04-06/45057036 та, відповідно, не становили фактичної підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Правомірність рішення суб`єкта владних повноважень повинна оцінюватися виходячи з тих фактичних та юридичних підстав, які існували та були покладені в основу такого рішення на момент його прийняття. Суб`єкт владних повноважень не може під час судового розгляду доповнювати фактичні підстави прийнятого ним індивідуального акта новими обставинами, які не досліджувалися при його прийнятті.

Крім того, предмет камеральної перевірки відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України обмежений даними, визначеними цією нормою. Дослідження реальності господарських операцій, достатності трудових та матеріальних ресурсів платника, його контрагентів, корпоративних зв`язків та інших обставин, які потребують дослідження первинних документів, виходить за межі предмета камеральної перевірки.

Таким чином, на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 №51750/13-01-04-06/45057036 відповідач мав у своєму розпорядженні подані позивачем 28.10.2025 уточнюючі розрахунки, однак їх показників при визначенні дійсного податкового обов`язку позивача не врахував.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.01.2024 у справі №805/3164/17-а.

У зазначеній справі Верховний Суд розглядав спір, предметом якого, серед іншого, були вимоги про визнання неправомірними дій контролюючого органу щодо невизнання уточнюючого розрахунку з ПДВ податковою звітністю, зобов`язання визнати такий уточнюючий розрахунок податковою звітністю та скасування податкових повідомлень-рішень.

Верховний Суд погодився з висновком про те, що проведення камеральної перевірки не позбавляє платника податків права подати уточнюючий розрахунок до прийняття податкового повідомлення-рішення, а контролюючий орган при прийнятті такого рішення зобов`язаний встановити дійсний податковий обов`язок платника з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку.

Аналогічний підхід підтверджений Верховним Судом у постанові від 22.04.2026 у справі №640/19710/21, відповідно до якого у разі подання платником уточнюючого розрахунку після проведення камеральної перевірки, але до прийняття податкового повідомлення-рішення, контролюючий орган повинен врахувати його дані при встановленні дійсного податкового обов`язку платника.

Застосовуючи наведені висновки до обставин цієї справи, суд враховує, що акт камеральної перевірки складено 22.10.2025, уточнюючі розрахунки подано позивачем 28.10.2025, тоді як оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято лише 07.11.2025.

Отже, на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення уточнена податкова звітність уже була подана позивачем та перебувала у розпорядженні контролюючого органу.

Незважаючи на це, відповідач визначив позивачу суму грошового зобов`язання виходячи з показників попередньої звітності, не врахувавши подані до прийняття податкового повідомлення-рішення уточнюючі розрахунки.

За таких обставин суд доходить висновку, що Головним управлінням ДПС у Львівській області не доведено правомірності невизнання уточнюючих розрахунків від 28.10.2025 та визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість без урахування їх показників.

Відтак дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо невизнання уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 28.10.2025 №9332307781, №9332312333 та №9332318738 є протиправними, а порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов`язання відповідача прийняти зазначені уточнюючі розрахунки датою їх фактичного отримання 28.10.2025.

Суд не оцінює правильність відображення числових значень податкових зобов`язань платника податків у поданих деклараціях та уточнених розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, лише оцінює правомірність дій відповідача щодо не прийняття уточнюючих розрахунків до моменту винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 за №51750/13-01-04-06/45057036 прийняте без урахування поданих позивачем до його прийняття уточнюючих розрахунків та, відповідно, без встановлення дійсного розміру податкового обов`язку платника податків станом на дату прийняття такого рішення, суд доходить висновку про його протиправність та наявність підстав для скасування.

З огляду на викладене та враховуючи встановлені судом обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано встановленого частиною другою статті 77 КАС України обов`язку щодо доказування правомірності оскаржуваних дій та рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що судовий збір належить стягнути на користь позивача саме за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС України у Львівській області.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити .

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо не прийняття «Уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» від 28.10.2025, що уточнюють звітні (податкові періоди) липень, серпень та вересень 2025 року податковою звітністю по ТзОВ «Кейплен Крейв».

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області прийняти «Уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» від 28.10.2025 № 9332307781, від 28.10.2025 № 9332312333 та від 28.10.2025 № 9332318738 ТзОВ «Кейплен Крейв» в день їх фактичного отримання 28 жовтня 2025 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 07.11.2025 року № 51750/13-01-04 06/45057036 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 8 338 807,10 гривень.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 25; код ЄДРПОУ 43968090) податків за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кейплен Крейв» (79040, м. Львів, вул. Курмановича В., Генерала, 9, кв. 2; код ЄДРПОУ 45057036) судовий збір в сумі 34611,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.09.2026.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна