Рішення № 139907597, 18.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 рокусправа № 380/14144/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат» до Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області про визнання нечинним положення нормативно-правового акту,-

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат» (79056, Львівська область, м. Львів, вул. Поліська, 10; ЄДРПОУ 32801440) з позовом до Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області (81120, Львівська обл., с. Сороки-Львівські, вул. Польова, буд.65, ЄДРПОУ 04369707) в якому просить суд:

- визнати протиправним та нечинним положення, встановлене абзацом «є» підпункту 2.2.2. пункту 2.2 розділу II Положення про порядок справляння податку па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ, яке є додатком 3 до рішення Мурованської сільської ради від 12 червня 2025 року № 2410 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ Львівського району Львівської області на 2026 рік»;

- відшкодування судових витрат здійснити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що 12.06.2025 Мурованською сільською радою ТГ Львівського району Львівської області на пленарному засіданні було прийняте рішення № 2410 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ на 2026 рік». Вказує, що даним рішенням встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ на 2026 рік, згідно з додатком 1; перелік пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ на 2026 рік, згідно з додатком 2 та затверджено Положення про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території громади (далі - Положення) згідно з додатком 3.

В абзаці «є» підпункту 2.2.2. пункту 2.2 розділу II Положення зазначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Позивач вказує, що зазначена норма абзацу «є» підпункту 2.2.2. пункту 2.2 розділу II Положення є незаконною та такою, що суперечить законодавству, оскільки Мурованська сільська рада ТГ об`єднала ознаки об`єктів, що не підлягають оподаткуванню, передбачені в підпунктах «є» та «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 cm. 266 ПК України, виокремивши новий вид об`єкту, що не підлягає оподаткуванню.

Позивач вважає, що така норма Положення порушує його права та інтереси як власника нерухомого майна, яке не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що передбачений в підпункті «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, оскільки всупереч нормі ПК України щодо відсутності такого об`єкта оподаткування як будівлі промисловості, віднесені до групи "Промислові та складські будівлі" , оскаржуваним Положенням позивача фактично зобов`язано сплачувати податок на нерухоме майно - об`єкти будівельної промисловості. З цих підстав просить позов задовольнити.

Представник відповідача відзив на позов не подав.

Ухвалою від 09.07.2026 суд відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 20.08.2026 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Сторони участі повноважних представників в судове засіданнях не забезпечили, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Суд перейшов у письмове провадження.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Мурованською сільською радою ТГ Львівського району Львівської області на пленарному засіданні 12.06.2025 прийнято рішення № 2410 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ Львівського району Львівської області на 2026 рік».

Вказаним рішенням відповідача від 12.06.2025 вирішено встановити на території Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області:

1) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ на 2026 рік, згідно з додатком 1;

2) перелік пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ на 2026 рік, згідно з додатком 2.

Також вказаним рішенням затверджено Положення про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території громади згідно з додатком 3.

Підпунктом «є» пункту 2.2.2 частини 2.2 розділу II Положення передбачено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Вважаючи, що вказаний пункт Положення прийнятий всупереч вимогам підпункту «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Відповідно до обставин справи суд встановив, що між сторонами виник спір щодо правильності формулювання у п.п. «є» п.2.2.2 ч.2.2 розділу ІІ Положення переліку будівель промисловості, які не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Позивач вважає, що таке довільне формулювання відповідачем переліку об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, суперечить нормам Податкового кодексу України, а тому є протиправним.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1, 2, 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

За правилами ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Підпункт 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначає, що податкове законодавство України ґрунтується, крім інших, на принципі стабільності. Стабільність означає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Згідно з підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України орган місцевого самоврядування зобов`язаний офіційно оприлюднювати рішення про встановлення місцевих податків та зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період) та зазначає, що в іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Підпункт 12.4.3 пункту 12.4 статті 12 ПК України унормовує повноваження місцевих рад та встановлює, що до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків, набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Відповідно до пункту 12.5 статті 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Пунктом 266.2 статті 266 ПК України визначено об`єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Не є об`єктом оподаткування, зокрема будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку; (пп. «є» п.2.6.6 ст.266 ПК України).

Відтак, для застосування пільги при оподаткуванні податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за вказаною нормою ПК України необхідною є сукупність таких обставин:

будівлі повинні відноситись до групи "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023;

мають використовуватись за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010;

такі будівлі не повинні здаватись їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до п.п. «ж» п.2.6.6 ст.266 ПК України будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Водночас, суд встановив, що на відміну від вказаної норми ПК України, оскаржуваним абзацом «є» пункту 2.2.2 частини 2.2 розділу II Положення передбачено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Тобто, вказаною нормою відповідач фактично обмежив перелік будівель промисловості, які не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вказавши, що податок не сплачується лише щодо тих будівель, які віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

Таким чином, абзац «є» підпункту 2.2.2. пункту 2.2 розділу II Положення суперечить нормам ПК України, оскільки Мурованська сільська рада ТГ об`єднала ознаки об`єктів, що не підлягають оподаткуванню, передбачені в підпунктах «є» та «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 cm. 266 ПК України, виокремивши новий вид об`єкту, що не підлягає оподаткуванню.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідач, приймаючи спірне рішення не діяв у спосіб, встановлений законодавством України, а саме нормами п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ПК України, а тому оскаржуваний абзац «є» підпункту 2.2.2. пункту 2.2 розділу II Положення є протиправним.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд дійшов висновку, що оскаржуваний абзац «є» пункту 2.2.2 частини 2.2 розділу II Положення про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ, яке є додатком 3 до рішення Мурованської сільської ради від 12.06.2025 № 2410 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ Львівського району Львівської області на 2026 рік», є таким, що не відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема прийнятий не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачене Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене та встановленій обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач під час прийняття оскарженого рішення діяв не в межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення та зокрема без врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, що свідчить про його протиправність.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов слід задовольнити повністю.

Судовий збір згідно з частиною 1 статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу понесену позивачем у суді першої інстанції у розмірі 16 000 грн.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, як зазначено вище, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої винесено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Позивач у позові зазначає, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Сенатор» укладено договір про надання правової допомоги, попередній розрахунок складає 16000 грн.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивачем не долучено жодних доказів, тому у задоволенні клопотання про відшкодування судових витрат слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,-

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та нечинним положення, встановлене абзацом «є» підпункту 2.2.2. пункту 2.2 розділу II Положення про порядок справляння податку па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ, яке є додатком 3 до рішення Мурованської сільської ради від 12 червня 2025 року № 2410 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Мурованської сільської ради ТГ Львівського району Львівської області на 2026 рік».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області (81120, Львівська обл., с. Сороки-Львівські, вул. Польова, буд.65, ЄДРПОУ 04369707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат» (79056, Львівська область, м. Львів, вул. Поліська, 10; ЄДРПОУ 32801440) судовий збір в розмірі 3328,00 грн.

У задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи :

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат» (79056, Львівська область, м. Львів, вул. Поліська, 10; ЄДРПОУ 32801440).

Відповідач : Мурованська сільська рада територіальної громади Львівського району Львівської області (81120, Львівська обл., с. Сороки-Львівські, вул. Польова, буд.65, ЄДРПОУ 04369707).

СуддяКухар Наталія Андріївна