Рішення № 139907558, 18.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 рокусправа № 380/2908/26місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" код ЄДРПОУ 44752993, адреса: 81130, Львівська обл., Львівський р-н, село Сокільникм, вул.Об`їздна, будинок 4 до Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, адреса: м. Львів, вул.Костюшка Т., буд. 1, 79000, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2025/900493/2 від 19.08.2025;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064225;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2025/900541/1 від 01.10.2025;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064363.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, позивач подав до митного оформлення митні декларації, за наслідками розгляду яких відповідач прийняв оскаржені рішення. На думку позивача, відповідач безпідставно здійснив коригування митної вартості задекларованого ним товару, внаслідок чого митна вартість товару зросла. Звертає увагу на те, що основним методом визначення митної вартості товарів є визначення такої за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу України. Зазначає, що заявлена позивачем митна вартість підтверджується інвойсом, платіжними дорученнями про сплату повної вартості товару, прайс-листом, калькуляціями ціноутворення, тощо. Зауваження митного органу щодо розбіжностей та неповноти інформації є безпідставними та не свідчать про неповноту чи недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані у поданих документах.

Позивач вважає, що інформація щодо митної вартості іншого товару, відмінного від задекларованого позивачем, не могла слугувати підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. З огляду на викладене, позивач вважає рішення відповідача про коригування митної вартості протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

05.03.2026 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Під час здійснення митного контролю відповідач опрацював інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено, порушення при поданні митної декларації, а саме: - відповідно п.1.1. Контракту № 01/01 від 07.03.2025 р., предметом Контракту є поставки текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу (товари), згідно Специфікації за цінами і в кількості обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки. До митного оформлення надано комерційний інвойс № 0005/08/2025 від 13.08.2025 р. та Специфікацію від 13.08.2025 р. до комерційного інвойсу № 0005/08/2025 від 13.08.2025 р. Дані документи виставлені продавцем та підписані особою: Specjalist Tomasz Gala. Однак, така уповноважена особа не ідентифікується із компанією продавця, жодним із наданих документів та наявної інформації, що міститься у офіційних державних реєстрах Республіки Польща; Необхідно зазначити, що дата складання рахунка 13.08.2025 р., проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (CMR) вантаж перетнув кордон 15.08.2025р. Відповідно, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування вантажу на ділянці Pabianice-Шегіні не були відомі у повному обсязі. У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Отже, Львівська митниця встановила невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

12.03.2026 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій просить суд позов задоволити повністю. Вказана відповідь обґрунтована тим, що митниця у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначення декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою. При цьому у розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 23.02.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 18.09.2026 суд відмовив повністю у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Між ТзОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» (Україна) та INVEST LINE SP. ZO.O. (Pabianice, Польща) 07.03.2025 укладено зовнішньоекономічний Контракт №01/01, відповідно до якого предметом є поставка текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу «товари» згідно Специфікації за цінами і в кількостях обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки на умовах FCA Пабяніце (ІНКОТЕРМС 2020).

На підставі Контракту №01/01 від 07.03.2025 згідно з рахунком - фактурою (інвойсу) №0005/08/2025 від 13.08.2025 Покупець придбав у Продавця Товар, загальною вартістю 101 018,94 доларів США. Страхування вантажу не проводилось.

Декларантом, з метою оформлення вказаного товару 19.08.2025 подано до Львівської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер: №25UA209170071159U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації: Товар №1 Тканина, виготовлена з комплексних нетекстурованих поліефірних ниток (92% поліестер, 8% спандекс), арт. NG1604, пофарбована, з поверхневою щільністю 160 г/м2, шириною 150см.; Товар №2 Тканина бавовняна з вмістом бавовни 58 мас.%, арт.1323, змішана із синтетичними штапельними волокнами (поліестер 39%, спандекс 3%), пофарбована, тип переплетення - ріпстоп, з поверхневою щільністю 225 г/м2, шириною 150см.; Товар №3 - тканина з поліефірних штапельних волокон, пофарбована, саржевого переплетення, арт. 1124EU, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, з поверхневою щільністю 210 г/м2, в рулонах шириною 150см. ; Товар №4 - Тканина арт. MM44, виготовлена з комплексних текстурованих ниток - 100% поліестер (поліефір), пофарбована, полотняного переплетення, з поверхневою щільністю 160 г/ м2, шириною 160см.; Товар №5 - Тканина, виготовлена з комплексних текстурованих поліефірних ниток (100%) арт. MM43, пофарбована, з поверхневою щільністю 160 г/ м2, шириною 150см.; Товар № 6 - Тканина з поліефірних штапельних волокон, арт.1305, пофарбована, що містить 80% поліестеру та 20% бавовни, переплетення ріпстоп, з поверхневою щільністю 195 г/м2, шириною 150см.; Товар № 7 Поперечнов`язане трикотажне полотно, не ворсове, із синтетичних волокон (96% поліестер, 4% спандекс), арт. FK220, пофарбоване, з поверхневою щільністю 240 г/м2, шириною 160 см.; Товар №8 - Тканина з поліефірних штапельних волокон арт. 8230, вибивна (задрукована), що містить 55% поліестеру та 45% бавовни, з поверхневою щільністю 225г/м2, шириною 150 см.; Товар №9 - канина бавовняна з вмістом бавовни 50 мас.%, арт.1306, змішана із синтетичними штапельними волокнами (поліестер 50%), пофарбована, тип переплетення - ріпстоп, з поверхневою щільністю 235 г/м2, шириною 150см.; Товар №10 - Поперечнов`язане трикотажне полотно, арт. 9007, не ворсове, із синтетичних волокон (100% поліестер), друкована, з поверхневою щільністю 130 г/м2, шириною 160 см; Товар №11 - Тканина, виготовлена з комплексних нетекстурованих поліефірних ниток (100% поліестер), арт. AXB22H, вибілена, з поверхневою щільністю 195 г/м2, шириною 160см.; Товар №12 - Тканина пофарбована, полотняного переплетення, арт.500, виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру, шириною, з урахуванням пругів (160) см. ; Товар №13 - Тканина, арт NO13, виготовлена з комплексних текстурованих поліамідних ниток (100% нейлон), пофарбована, полотняного переплетення, з поверхневою щільністю 135 г/м2, шириною 150см.; Товар №14 - Тканина з поліефірних комплексних ниток арт. 190Т, з вмістом нетекстурованих ниток з поліефіру 100%, пофарбована, з поверхневою щільністю 50 г/м2, шириною 150см.

Декларантом 19.08.2025 подано електронну тимчасову митну декларацію ІМ 40 ТН, щодо товару з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 тимчасової митної декларації: Товар№1 Тканина з поліефірних штапельних волокон саржевого переплетення, арт. 1202: пофарбована, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, з поверхневою щільністю 155 г/м2, шириною 150см та відповідно здійснено митне оформлення цього товару 19.08.2025 за тимчасовою митною декларацією ІМ 40 ТН №25UA209170071338U5.

Декларантом одночасно з цією митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу, згідно переліку та відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України, було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, а саме: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний Контракт №01/01 від 07.03.2025; рахунок-фактура (інвойс) №0005/08/2025 від13.08.2025; специфікація до інвойсу №0005/08/2025 від 13.08.2025; декларація про походження товару №0005/08/2025 від 13.08.2025; банківський платіжний документ №7 від 13.08.2025 ; договір про надання послуг транспортного експедирування №СХЗ-18122024-001 від 18.12.2024; рахунок на оплату №255 від 13.08.2025 від виконавця договору № СХЗ-18122024-001 від 18.12.2024; автотранспортна накладна №13082025 від 13.08.2025; лист №13/08-2 від 13.08.2025 про те що страхування не проводилось; лист 13/08-1 від 13.08.2025 про те, що імпорт вантажу не підлягає ліцензуванню.

Львівською митницею скеровано повідомлення позивачу про необхідність подання додаткових документів.

Декларант надав витребувані документи, зокрема: пропозицію (прайс лист) б/н від 30.07.2025; специфікація №18 від 13.08.2025 до контракту №01/01 від 07.03.2025; довідку про транспортні витрати (калькуляція) №199 від 13.08.2025; заявку на транспортне перевезення №СХЗ-18122024-001-15 від 13.08.2025 до Договору №СХЗ-18122024-001 від 18.12.2024; договір на перевезення №ПВП 11082025 від 11.08.2025: договір на перевезення №СХП-18122024-001 від 18.01.2024; експортну декларацію країни відправлення 25PL361010005490В2 від 14.08.2025; висновок судового експерта про вартісні характеристики товару № 25/1/ 167 від 18.08.2025 з додатками до нього, а також додав підтвердження Польсько-Української Торгової Палати від 13.08.2025 про те, що ТОВ INVEST-LINE продає свою продукцію Позивачу та ціни відповідають рівню цін на цей вид товару на польському ринку; видаткові накладні №973 від 10.07.2025, № 1070 від 24.07.2025 щодо реалізації ідентичного товару за цим Контрактом та просив відповідно до ст. 255 ч. 2 підпункту 6 МКУ визнати заявлену ним митну вартість товару та завершити митне оформлення в найкоротший строк передбачений цією статтею так як ним виконано вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МКУ, за умови виконання яких митна вартість може бути визнана митним органом, що викладено в заяві №54 від 19.08.2025.

Львівською митницею відмовлено в оформленні митної декларації у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064225. Підставою для відмови слугувало прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 19.08.2025 №UA209000/2025/900493/2.

30.09.2025 подано електронну додаткову декларацію декларації, якій присвоєно номер: до тимчасової № 25UA209170084016U9, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації: Товар № 1 Тканина з поліефірних штапельних волокон саржевого переплетення, арт. 1202: пофарбована, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, з поверхневою щільністю 159 г/м2, шириною з урахуванням пругів 149см.

Одночасно з цією додатковою митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу, згідно з переліком та відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України, надано документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, а саме: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний Контракт №01/01 від 07.03.2025; рахунок-фактура (інвойс) №0005/08/2025 від 13.08.2025; специфікація до інвойсу №0005/08/2025 від 13.08.2025; декларація про походження товару №0005/08/2025 від 13.08.2025; банківський платіжний документ №7 від 13.08.2025 ; договір про надання послуг транспортного експедирування №СХЗ-18122024-001 від 18.12.2024; рахунок на оплату №255 від 13.08.2025 від виконавця договору № СХЗ-18122024-001 від 18.12.2024; автотранспортна накладна №13082025 від 13.08.2025; лист №13/08-2 від 13.08.2025 про те що страхування не проводилось; лист 13/08-1 від 13.08.2025 про те, що імпорт вантажу не підлягає ліцензуванню.

Львівською митницею скеровано повідомлення позивачу про необхідність подання додаткових документів.

Декларант надав витребувані документи, зокрема: пропозицію (прайс лист) б/н від 30.07.2025; специфікація №18 від 13.08.2025 до контракту №01/01 від 07.03.2025; довідку про транспортні витрати (калькуляція) №199 від 13.08.2025; заявку на транспортне перевезення №СХЗ-18122024-001-15 від 13.08.2025 до Договору №СХЗ-18122024-001 від 18.12.2024; договір на перевезення №ПВП 11082025 від 11.08.2025: договір на перевезення №СХП-18122024-001 віди 18.01.2024; експортну декларацію країни відправлення 25PL361010005490В2 від 14.08.2025; висновок судового експерта про вартісні характеристики товару № 25/1/ 167 від 18.08.2025 з додатками до нього, а також додав підтвердження Польсько Української Торгової Палати від 13.08.2025 про те, що ТОВ INVEST-LINE продає свою продукцію Позивачу та ціни відповідають рівню цін на цей вид товару на польському ринку; видаткові накладні №973 від 10.07.2025, № 1070 від 24.07.2025 щодо реалізації ідентичного товару за цим Контрактом та відповідно до ст. 255 ч. 2 підпункту 6 МКУ визнати заявлену ним митну вартість товару та завершити митне оформлення в найкоротший строк передбачений цією статтею так як ним виконано вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МКУ, за умови виконання яких митна вартість може бути визнана митним органом, що викладено в заяві №61 від 01.10.2025.

Львівською митницею відмовлено в оформленні митної декларації у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064363. Підставою для відмови слугувало прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 22.08.2025 №UA209000/2025/900541/1.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо коригування митної вартості та картками відмови, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

і. Вихідні положення

Частина друга статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначає обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень,не перевищуючи їх.

У спосіб означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Перевіряючи оскаржене рішення на предмет відповідності критеріям правомірності, суд зазначає наступне.

Суд здійснює перевірку юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржених рішень крізь призму положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи оскаржене рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункту 36, від 01.07.2003 вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Надаючи оцінку правомірності рішенню відповідача про коригування митної вартості товарів , суд виходить з наступного.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів регулюються, серед іншого Митним кодексом України у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України).

Так, відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої вказаної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частина третя статті 57 МК України передбачає, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 згаданого Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до статті 63 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 згаданого Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями згаданої статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях

Відсутність аналізу підстав, за яких митний орган дійшов висновку про коригування митної вартості, унеможливлює прийняття обґрунтованого рішення, адже вказані обставини є ключовими під час дослідження правомірності прийнятого митним органом рішення.

Відтак, надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органу резервного методу коригування митної вартості, суд повинен дослідити те, чи було дотримано умов, за яких митний орган повинен застосовувати методи визначення митної вартості під час коригування вартості, оскільки саме дотримання таких умов в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування і є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь-якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.

За таких обставин суд повинен дослідити дотримання умов, за яких виник предмет спору. Вказане узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.10.2021 у справі № 140/947/20.

Відтак у вимірі спірних правовідносин суд вважає за доцільне проаналізувати наявність у митного органу підстав для витребування додаткових доказів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару.

iі. Аналіз обґрунтованості виставлення відповідачем вимоги про витребування додаткових документів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості

Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII згаданого Кодексу та згаданою главою.

Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частина перша статті 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та додаткових документів на вимогу митного органу наведено у статті 53 Митного кодексу України.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частини четвертої вказаної статті визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі № 809/857/17.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Окрім цього, суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

За таких обставин суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що тягар доказування заявленої митної вартості покладається на декларанта.

Резюмуючи надання оцінки наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю.

Щодо рішення про коригування митної вартості № UA209000/2025/900493/2 від 19.08.2025, суд зазначає таке.

Суд встановив, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2025/900493/2 від 19.08.2025 відповідач зазначив, що відповідно до п.1.1. Контракту № 01/01 від 07.03.2025, предметом Контракту є поставки текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу (товари), згідно із Специфікацією за цінами і в кількості обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки. До митного оформлення надано комерційний інвойс № 0005/08/2025 від 13.08.2025 та Специфікацію від 13.08.2025 до комерційного інвойсу № 0005/08/2025 від 13.08.2025. Такі документи виставлені продавцем та підписані особою: Specjalist Tomasz Gala. Однак, така уповноважена особа не ідентифікується із компанією продавця, жодним із наданих документів та наявної інформації, що міститься у офіційних державних реєстрах Республіки Польща.

Суд з цього приводу зазначає, що довіреність не передбачена статтею 53 МК України як обов`язковий документ для визначення складових митної вартості.

Окрім цього, як встановив суд, інвойс №0005/08/2025 від 13.08.2025 підписано уповноваженим представником продавця - Tomasz Gala. Дане підтверджується довіреністю від 01.07.2023, додану до матеріалів справи. В межах спірних правовідносин оцінці та дослідженню підлягає не господарська операція щодо поставки товару на митну територію України, а його вартість. У свою чергу, відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність суб`єктів господарювання забороняється.

Відтак, суд вважає, що Львівська митниця помилково дійшла до висновку про підписання інвойсу та специфікації до інвойсу неуповноваженою на те особою.

Окрім цього, у оскарженому рішенні відповідач зазначив, що дата складання рахунка 13.08.2025, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (CMR) вантаж перетнув кордон 15.08.2025. Відповідно, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування вантажу на ділянці Pabianice-Шегіні не були відомі у повному обсязі.

Суд вказує на те, що розмір витрат на транспортування не залежить від фактичної дати перетину державного кордону, оскільки розраховується залежно від відстані, яку має подолати транспортний засіб, що перевозить вантаж, а така відстань є об`єктивною величиною, яка може бути обрахована наперед. Наявність відміток на товаросупровідних документах про перетин кордону пізніше дати виставлення рахунку не свідчить про те, що витрати на транспортування до цього моменту не могли бути визначені.

Як встановив суд, 18.12.2024 між ТОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» (Клієнт) та ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування №СХЗ-18122024-001, відповідно до якого Експедитор приймає на себе зобов`язання від імені та за рахунок Клієнта організовувати перевезення вантажів автомобільним транспортом як на території України, так і за її межами. Відповідно до п. 3.2 цього Договору розрахунки за цим договором проводяться національній валюті України гривні, шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок отримувача платежу. Пунктом 3.2. цього Договору визначено, що сума винагороди експедитора погоджується Сторонами в заявках та включає в себе: вартість послуг Експедитора, суму вартості послуг перевізника та інших залучених Експедитором третіх осіб з метою виконання цього Договору, будь які додаткові витрати, інші прямі та непрямі витрати, що так чи інакше пов`язані з виконанням Експедитором умов цього Договору. В свою чергу, на виконання умов Договору Експедитором було прийнято Товар до перевезення та визначено витрати, які він поніс. Дані витрати узгоджені в заявці №СХЗ-18122024-001-15 від 13.08.2025 та відповідно 13.08.2025 Експедитором виставлено рахунок №255 на суму 74000,00 гривень, що включає транспортні послуги а/м НОМЕР_1 /ВС2335XFТ по маршруту 95-200 Pabianice (Польща) п/п Рава Руська (Україна) м. Хмельницький (Україна) та експедиційні послуги на суму 74000,00гривень. З наведеного слідує, що витрати на транспортування вантажу до кордону України були відомими та вимірюваними на момент складення рахунку, а датування рахунку раніше дати перетину кордону не свідчить про наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

До того ж суд наголошує, що до митного контролю та митного оформлення було надано довідку про транспортно-експедиторські витрати №199 від 13.08.2025, з якої вбачається, що вартість транспортних витрат на перевезення вантажу за маршрутом 95 200 Pabianice (Польща) п/п Шегині - м. Хмельницький (Україна) автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , становлять 74000,00 гривень, в тому числі вартість перевезення вантажу вагою 22т до державного кордону 50 000,00 грн. Відповідачем не наведено, яким саме чином зазначене датування рахунку впливає на числове значення цієї складової митної вартості.

З таких підстав, суд вважає, що висновки відповідача у цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо рішення про коригування митної вартості № UA209000/2025/900541/1 від 01.10.2025, суд зазначає таке.

Суд встановив, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2025/900541/1 від 01.10.2025 відповідач зазначив, що відповідно п.1.1. Контракту № 01/01 від 07.03.2025, предметом Контракту є поставки текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу (товари), згідно Специфікації за цінами і в кількості обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки. До митного оформлення надано комерційний інвойс № 0005/08/2025 від 13.08.2025 та Специфікацію від 13.08.2025 до комерційного інвойсу № 0005/08/2025 від 13.08.2025. Дані документи виставлені продавцем та підписані особою: Specjalist Tomasz Gala. Однак, така уповноважена особа не ідентифікується із компанією продавця, жодним із наданих документів та наявної інформації, що міститься у офіційних державних реєстрах Республіки Польща.

Суд з цього приводу зазначає, що довіреність не передбачена статтею 53 МКУ як обов`язковий документ для визначення складових митної вартості.

Окрім цього, як встановив суд, інвойс № 0005/08/2025 від 13.08.2025 підписано уповноваженим представником продавця - Tomasz Gala. Дане підтверджується довіреністю від 01.07.2023, додану до матеріалів справи. В межах даних правовідносин оцінці та дослідженню підлягає не господарська операція щодо поставки товару на митну територію України, а його вартість. В свою чергу, відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність суб`єктів господарювання забороняється.

Відтак, суд вважає, що Львівська митниця помилково дійшла до висновку про підписання інвойсу та специфікації до інвойсу неуповноваженою на те особою.

Окрім цього, у оскарженому рішенні відповідач зазначив, що у наданому до митного оформлення інвойсі (рахунку) на оплату транспортно-експедиційних послуг № 255 від 13.08.2025 міститься посилання на Договір транспортної експедиції № СХЗ-18122024-001 від 18.01.2024. Відповідно до Договору оплата здійснюється Клієнтом на умовах передбачених і вказаних в заявці. До митного оформлення надано заявку на перевезення №СХЗ-18122025-001-15 від 13.08.2025, у якій зазначено умови оплати наданих транспортно експедиційних послуг (в день вивантаження) товар оформлено у вільний обіг за МД UA209170/2025/071338 від 19.01.2025 відповідно і вивантажено товар, однак будь-які платіжні документи що підтверджують факт оплати послуг за інвойсом № 255 від 13.08.2025 декларантом до митного оформлення не надано.

Суд висновує про те, що нездійснення оплати може свідчити про невиконання клієнтом умов договору транспортної експедиції, в частині розрахунків між сторонами, проте не може свідчити про заниження митної вартості.

Суд також звертає увагу на те, що виконання контракту є цивільно-правовою категорією, яка самостійно визначається сторонами договірних відносин, виходячи із конкретного змісту цивільно-правового зобов`язання. Відповідач в оскарженому рішенні не обґрунтував, яка саме норма закону уповноважує посадову особу митниці визначати момент повного виконання зобов`язання. Крім цього, суд не встановив правового зв`язку між обставиною щодо своєчасності виконання контракту та її впливу на визначення митної вартості товару. Тобто, відповідач не є тим органом, на якого законодавством покладено обов`язок здійснювати контроль за виконанням цивільно-правових угод. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 №815/137/17.

Окрім цього, на підтвердження транспортних витрат, декларантом надано договір про надання послуг транспортного експедирування №СХЗ-18122024 001 від 18.12.2024, виставленого рахунку на оплату №6255 від 13.08.2025 від виконавця договору №СХЗ-18122024-001 від 18.12.2024, а також додано калькуляції транспортних витрат 199 від 13.08.2025, заявку на транспортне перевезення № СХЗ-18122024-001-15 від 13.08.2024 до договору №СХЗ-18122024-001 від 18.12.2024. Зазначені документи не містять розбіжностей і є достатніми доказами відповідно до умов та переліку визначених частиною 2 статті 53 МКУ, що підтверджують вартість транспортування.

З таких підстав, суд вважає, що висновки відповідача у цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Отже, зауваження митного органу, висловлені у рішенні про коригування митної вартості товарів є безпідставними та не є такими, що дозволяли визначити митну вартість не за основним, а за резервним методом.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо неподання позивачем додаткових документів до митного оформлення з огляду на наступне.

Згідно пункту 3 статті 53 Митного кодексу України митний орган має право у виняткових випадках на витребування додаткових документів.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №809/872/17.

Неподання декларантом додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.08.2018 у справі №826/8799/16, від 19.12.2019 у справі № 810/5295/15, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16.

Суд вважає, що твердження відповідача про те, що підставою для проведеного коригування стало те, що позивач не надав витребувані відповідачем додаткових документів, адже ці документи носять виключно інформаційний характер, а обов`язок щодо їх надання в декларанта на обґрунтований запит митниці в силу ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України виникає лише за умови наявності таких документів у декларанта.

Відтак, ненадання документів, які відсутні в декларанта, не свідчить про неналежне виконання вимог митниці надати додаткові документи та в цілому не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Не надання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду справа № 809/857/17 від 02.03.2021; справа № 804/150/16 від 05.07.2022.

При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення (у цьому випадку рішення про відмову у митному оформленні товару за ціною позивача); відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

У свою чергу декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів. Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 02.07.2020 справа № 803/916/17 та від 08.10.2019 справа №803/776/17.

Відповідач безпідставно поставив під сумнів митну вартість товару зазначену позивачем та, як наслідок, весь поданий перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару.

iii. Щодо застосування резервного методу

Частина друга статті 55 МК України визначає, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Суд з`ясував, що:

- у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900493/2 від 19.08.2025 відповідач вказує, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала:для товару 3 МД №UA100340/2025/315567 від 08.08.2025, де митна вартість становить 5,86 дол. США/кг.,для товару 4 МД №UA209160/2025/5834 від 26.05.2025, де митна вартість становить 5,5201 дол. США/кг.,для товару 5 МД № UA209160/2025/5 від 26.05.2025, де митна вартість становить 5.5201 дол. США/кг., для товару 6 МД №UA100340/2025/315816 від 16.08.2025, де митна вартість становить 5,86 дол. США/ кг.,для товару 7 МД №UA100160/2025/46703 від 17.08.2025, де митна вартість становить 3,96 дол. США/кг., для товару 9 МД № UA100360/2025/438202 від 29.07.2025, де митна вартість становить 4,51 дол. США/кг., для товару 10 МД №UA500080/2025/8994 від 14.08.2025, де митна вартість становить 3.97дол. США/ кг., для товару 11 МД № UA100340/2025/313745 від 09.06.2025, де митна вартість становить 5,53дол. для товару 12 МД № 209230/2025/52709 від 05.06.2025р., де митна вартість становить 5,53 дол. США/кг., для товару 14 МД № UA100340/2025/313745 від 09.06.2025, де митна вартість становить 5,53 дол. США/ кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось, що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів за методом 2ґ.

- у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900541/1 від 01.10.2025 відповідач вказує, що для товару №1 основою для розрахунку слугувала митна вартість товару №1 "тканини", оформленого за МД №UA100340/2025/315816 від 16.08.2025 р. Скоригована митна вартість склала 5,86 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось, що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів за методом 2ґ.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

У всіх випадках, де посадові особи митниці брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співрозмірні з тими, що імпортувались нами, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було.

З урахуванням викладеного, суд висновує про протиправність рішень відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900493/2 від 19.08.2025; №UA209000/2025/900541/1 від 01.10.2025, у зв`язку з чим такі необхідно скасувати.

Окрім цього, у частині позову щодо визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то суд вказує, що у постанові від 23.07.2021 у справі №820/3979/17 Верховний Суд зазначив, що : «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».

Відтак, беручи до уваги вказані висновки, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064225 та №UA209170/2025/064363 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до положень статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 7987,20 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900493/2 від 19.08.2025, №UA209000/2025/900541/1 від 01.10.2025.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064225 та №UA209170/2025/064363.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, адреса: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" код ЄДРПОУ 44752993, адреса: 81130, Львівська обл., Львівський р-н, село Сокільники, вул.Об`їздна, будинок 4 судовий збір у розмірі 7987 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн 20 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович