Ухвала суду № 139907527, 21.09.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6615/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом приватного підприємства «Укрстальпром» (вул. Шевченка, буд. 69, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000, ЄДРПОУ 35439290) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика, Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ ВП 43995486), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Кіровоградської області №13551283/35439290 від 06.01.2026 про відмову реєстрації податкової накладної №6 складену Приватним підприємством «Укрстальпром» 30.09.2025;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №6 складену Приватним підприємством «Укрстальпром» 30.09.2025 на суму 604400,00 грн, у тому числі ПДВ 100733,33 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання 30 вересня 2025 року.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом.

За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права (свобод чи інтересів), - це підтверджений відповідними доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії, чи день, коли особа дізналася про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо такий день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому, вжите у частині другій статті 122 КАС твердження особа повинна була дізнатися слід розуміти як презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналогічний підхід до тлумачення поняття повинен був дізнатися, що вжите у статті 122 КАС України, неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 червня 2021 року (справа №805/4179/18-а), від 26 травня 2021 року (справа №320/1778/20), від 28 травня 2021 року (справа №521/21455/16-а), від 31 березня 2021 року (справа №240/12017/19), від 21 лютого 2020 року (справа №340/1019/19).

Отже при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом першочергово слід визначитись зі строком, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та моментом початку його перебігу. Лише після встановлення зазначених обставин суд переходить до оцінки поважності причин пропуску такого строку, якщо він дійсно був пропущений.

Як встановлено судом, предметом оскарження у даній справі є рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Кіровоградської області №13551283/35439290 про відмову реєстрації податкової накладної №6 складену Приватним підприємством «Укрстальпром» 30.09.2025, яке прийнято 06.01.2026

До суду з даним позовом звернувся - 14.09.2026 року.

Питання строків звернення до суду як і з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору, так і без застосування зазначеної процедури було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.

Так, у пункті 17 постанови від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Підсумовуючи вказане, судом встановлено, що позивачем пропущений шестимісячний строк.

При цьому звернення до суду з пропуском строку, визначеного приписами статті 122 КАС України, за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

При цьому, норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, що вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

У постанові від 18 травня 2023 року по справі № 560/19830/21 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність та непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем до позову додано заяву про поновлення пропущеного строку, якою в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду просить визнати такі обставини, як знаходження керівника підприємства у відряджені у період з 01.07.2026 по 12.07.2026, а також перебування бухгалтера у щорічні плановій відпустці з 03.08.2026 по 26.08.2026.

Додатково зазначив, що після зміни керівника підприємства, необхідності зміни ключів до електронного кабінету платника податків, бухгалтер підприємства виявила в електронному кабінеті рішення від 06.01.2026, яке вона очікувала отримати до електронного кабінету Соната.

Свої дії визнала помилковими та була притягнута до дисциплінарної відповідальності згідно наказу №15Д від 27.08.2026

Надаючи оцінку вказаним аргументам позивача, суд зауважує, що знаходження керівника підприємства у відрядженні 12 днів не звільняє його від обов`язку, як мінімум цікавитися роботою підприємства та іншими організаційними питаннями забезпечення діяльності підприємства.

Більше того, вказані обставини на які посилається позивач свідчать лише про неналежну організацію роботи підприємства, що і стало причиною пропуску строку звернення до суду.

Підсумовуючи вказане та враховуючи, що позивач у вказані заяві не вказує обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення позивача, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду з даним позовом, та не надав доказів на підтвердження таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у визнанні поважними причини пропуску строку звернення до суду та його поновленні.

Крім того, позивачем не надані докази коли саме він отримав оскаржуване рішення, а тому йому необхідно надати докази із зазначенням дати отримання оскаржуваного рішення.

При цьому, суд пропонує вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку шляхом надання відповідної заяви.

Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161,ч. 1 ст. 169 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви приватного підприємства «Укрстальпром» про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та його поновленні.

Позовну заяву приватного підприємства «Укрстальпром» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН