Рішення № 139907493, 21.09.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4852/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №111450003825 від 17.06.2026 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 09.06.2026 ОСОБА_1 пенсію за віком, зарахувавши до його страхового стажу для пенсії періоди трудової діяльності у колгоспі (КСП) «Родина» у 1982, 1983, 1985, 1989-1995 роках згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 та даних довідки КУ «Маловисківський міський трудовий архів» №95 від 03.03.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV). Вказана заява була розглянута за принципом екстериторіальності.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №111450003825 від 17.06.2026 було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю достатнього страхового стажу. Зокрема, за доданими документами до страхового стажу позивача не було зараховано періоди роботи в колгоспі «Родина» (КСП «Родіна») у 1982-1983, 1985, 1989-1995 роках згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 та довідок №95 від 03.03.2025 та №96 від 03.03.2025, оскільки прізвище вказане в довідках не відповідає даним в свідоцтві про одруження.

Вважає рішення відповідача протиправним, оскільки усі періоди роботи підтверджені належними документами, зокрема записами у трудовій книжці.

З цих з цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначає, що заява позивача від 09.06.2026 про призначення пенсії за віком була розглянута ним за принципом екстериторіальності. За результатами розгляду заяви та доданих документів було прийнято рішення №111450003825 від 17.06.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у зв`язку з відсутністю достатнього страхового стажу. Страховий стаж позивача визначено 28 років 05 місяців 27 днів.

До страхового стажу позивача згідно наданих документів не враховано періоди роботи у колгоспі (КСП) «Родина» згідно довідок №95 та №96 від 03.03.2025, оскільки прізвище, зазначене у цих документах, не відповідає даним свідоцтва про одруження.

З огляду на відсутність у позивача достатнього страхового стажу для призначення пенсії за віком просить відмовити у задоволенні позову.

29.07.2026 представник позивача надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.

Будь-яких інших заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.

20.07.2026 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази по справі.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

11.04.1987 ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_3 , після державної реєстрації якого йому присвоєно прізвище дружини « ОСОБА_4 », що підтерджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 11.04.1987 (а.с. 26).

09.06.2026 ОСОБА_1 через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся до його територіальних органів із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV (а.с. 60).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності, було розглянуто вказану заяву позивача з доданими до неї документами.

Рішенням №111450003825 від 17.06.2026 у призначенні пенсії ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зокрема, до страхового стажу не враховано періоди роботи в колгоспі згідно довідки №95 від 03.03.2025 та №96 від 03.03.2025 не взято до уваги, оскільки прізвище вказане в довідках не відповідає даним в свідоцтві про одруження (а.с. 27).

Відповідно до трудової книжки колгоспника № НОМЕР_3 від 12.12.1985, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 6-9), позивач з 01.08.1982 прийнятий в члени колгоспу "Родина" трактористом;

- з 10.05.1983 по 06.06.1985 проходив строкову військову службу в радянській армії;

- 11.06.1985 прийнятий в колгосп "Родина" водієм третього класу;

- 01.11.1985 виключений із членів колгоспу згідно поданої заяви;

- 20.06.1989 ОСОБА_1 був прийнятий в члени колгоспу "Родина" трактористом;

- 15.10.1993 звільнений з колгоспу через недобросовісне відношення до роботи, порушення трудової дисципліни;

- 17.10.1993 позивач знову прийнятий в колгосп "Родина" трактористом;

- 06.12.1995 звільнений з роботи та виключений із колгоспу за власним бажанням.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21.10.2025 у справі №392/1652/25 заяву ОСОБА_1 задоволено та встановлено факт належності йому трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 12.12.1985 на ім`я « ОСОБА_5 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також трудової книжки серії НОМЕР_4 , заповненої 09.02.1987 на ім`я « ОСОБА_6 », ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13-14).

Відповідно до архівної довідки Комунальної установи Маловисківського міського трудового архіву №95 від 03.03.2025 у документах архівного фонду колективного сільськогосподарського підприємства «Родина» Маловисківської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, а саме у книзі обліку трудового стажу колгоспників колгоспу «Родина» та працівників КСП «Родина», містяться відомості про стаж роботи та суму заробітної плати ОСОБА_7 , при цьому посада у документах не зазначена. Довідка містить відомості про роки роботи, встановлений мінімум вихододнів та кількість відпрацьованих вихододнів, а також суми одержаної заробітної плати. Зокрема, позивачем у 1982 році відпрацьовано 131 вихододень при встановленому мінімумі 131; у 1983 році 72 при мінімумі 72; у 1985 році 75 при мінімумі 75; з 20.06.1989 186 при мінімумі 186; у 1990 році 333 при мінімумі 260; у 1991 році 284 при мінімумі 260; у 1992 році 317 при мінімумі 260; у 1993 році 325 при мінімумі 260; у 1994 році 263 при мінімумі 260; по 06.12.1995 229 при мінімумі 229. У цій же довідці за період з 10.05.1983 по 06.06.1985 міститься запис «СА» (а.с. 15).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV.

Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2025 по 31.12.2025 - не менше 32 років.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком у віці 61 рік.

Під "страховим стажем" згідно частини 1 статті 24 Закону №1058-IV розуміють період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною 1 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Частина 3 статті 56 Закону №1788-ХІІ передбачає, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків (пп. «а»).

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Надання інших додаткових документів, необхідне за відсутності трудової книжки, відсутності у ній необхідних записів чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310 ( далі - Порядок №310).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №310 трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (п.5 Порядку №310).

Згідно із пунктом 6 Порядку №310 всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Пунктом 10 Порядку №310 встановлено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідно до статуту та правил внутрішнього розпорядку колгоспу, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ «членство в колгоспі», де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV «відомості про роботу» - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V «трудова участь у громадському господарстві» - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Таким чином, трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

При цьому, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на голову колгоспу, а за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Зі змісту трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 працював у колгоспі "Родина" у періоди з 01.08.1982 по 09.05.1983, з 11.06.1985 по 01.11.1985, з 20.06.1989 по 15.10.1993 та з 17.10.1993 по 06.12.1995.

При цьому факт належності трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 саме ОСОБА_1 вже встановлено рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21.10.2025 р. у справі №392/1652/25.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, у передбачених цією нормою випадках не доказуються при розгляді іншої справи.

Отже, розбіжність у написанні прізвища у трудовій книжці не може бути підставою для неврахування відомостей, що в ній містяться, оскільки її належність позивачу встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Більше того, записи трудової книжки підтверджуються архівними документами.

Так, в архівній довідці Комунальної установи «Маловисківський міський трудовий архів» №95 від 03.03.2025 містяться відомості щодо « ОСОБА_7 » про кількість відпрацьованих вихододнів, установлений мінімум трудової участі та заробітну плату за 1982, 1983, 1985, 1989-1995 роки.

Так, згідно з вказаною довідкою у 1982 році позивачем відпрацьовано 131 вихододень при встановленому мінімумі 131, у 1983 році - 72 при мінімумі 72, у 1985 році - 75 при мінімумі 75, з 20.06.1989 - 186 при мінімумі 186, у 1990 році - 333 при мінімумі 260, у 1991 році - 284 при мінімумі 260, у 1992 році - 317 при мінімумі 260, у 1993 році - 325 при мінімумі 260, у 1994 році - 263 при мінімумі 260, по 06.12.1995 - 229 при мінімумі 229.

Отже, за всі роки, охоплені спірними періодами роботи у колгоспі «Родина», наявні відомості про виконання позивачем установленого мінімуму трудової участі. Зокрема, у 1990-1994 роках фактична кількість відпрацьованих вихододнів дорівнювала або перевищувала встановлений річний мінімум.

За змістом статті 56 Закону №1788-XII при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року час роботи враховується за фактичною тривалістю лише у разі, якщо член колгоспу без поважних причин не виконував установленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві. Матеріали цієї справи таких обставин не містять. Натомість наявні документи безпосередньо підтверджують виконання позивачем установленого мінімуму трудової участі.

При цьому довідка №95 від 03.03.2025 містить одночасне зазначення прізвищ « ОСОБА_7 », що узгоджується зі встановленою судом обставиною зміни позивачем прізвища після укладення шлюбу.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, відповідно до якого працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документації підприємства, а неналежний порядок її ведення з вини роботодавця не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист.

У спірному випадку відповідач, відмовляючи у зарахуванні періодів роботи, фактично обмежився посиланням на невідповідність прізвища в архівних довідках даним свідоцтва про одруження, не надавши належної оцінки трудовій книжці колгоспника, рішенню суду від 21.10.2025 у справі №392/1652/25 та архівним відомостям у їх сукупності.

За таких обставин суд доходить висновку, що формальна розбіжність у написанні прізвища не спростовує належність документів позивачу та не є достатньою правовою підставою для неврахування підтверджених ними періодів трудової діяльності.

З урахуванням записів трудової книжки колгоспника та відомостей архівної довідки №95 від 03.03.2025 до страхового стажу позивача підлягають зарахуванню періоди роботи у колгоспі (КСП) «Родина»: з 01.08.1982 по 09.05.1983, з 11.06.1985 по 01.11.1985, з 20.06.1989 по 15.10.1993 та з 17.10.1993 по 06.12.1995.

При цьому період з 10.05.1983 по 06.06.1985, згідно з установленими обставинами справи, є періодом проходження позивачем строкової військової служби, тому не включається судом до спірного періоду роботи у колгоспі.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності незарахування наведених періодів до страхового стажу позивача. Відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №111450003825 від 17.06.2026 ґрунтується на неповній оцінці поданих документів та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про належний спосіб захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

За змістом статті 245 КАС України суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача за умови, що для його прийняття виконано всі визначені законом умови та таке рішення не потребує здійснення суб`єктом владних повноважень додаткової оцінки обставин у межах наданої йому компетенції.

Суд зауважує, що зарахування спірних періодів роботи згідно записів у трудовій книжці позивача до страхового стажу є можливим за наслідками розгляду відповідної заяви про призначення чи перерахунок пенсії, що є повноваженнями пенсійного органу.

Водночас суд враховує, що під час розгляду заяви позивача відповідач не здійснював обчислення загальної тривалості його страхового стажу з урахуванням визначених судом періодів роботи в колгоспі (КСП) «Родина» та, відповідно, не вирішував питання щодо наявності у позивача права на призначення пенсії за віком після такого обчислення.

Обчислення загальної тривалості страхового стажу та прийняття за результатами розгляду заяви рішення про призначення пенсії належить до повноважень органу Пенсійного фонду України. За таких обставин вимога про зобов`язання відповідача призначити пенсію є передчасною.

Відтак, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є скасування оскаржуваного рішення та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 09.06.2026, зарахувавши до страхового стажу визначені судом періоди роботи та вирішивши питання про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність його рішення не надав, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 532,48 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №111450003825 від 17.06.2026 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.06.2026 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до його страхового стажу періоди роботи з 01.08.1982 по 09.05.1983, з 11.06.1985 по 01.11.1985, з 20.06.1989 по 15.10.1993 та з 17.10.1993 по 06.12.1995, та вирішити питання про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2026 року.

Повне найменування учасників:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК