Рішення № 139907118, 21.09.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/783/26

Провадження №2/173/1209/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Кожевник О.А.,

за участі секретаря судового засідання Демяненко С.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (далі - позивач) звернулось до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 21.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю Авентус Україна та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №9171025.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов договору кошти надаються в безготівковій формі шляхом їх перерахування на реквізити платіжної картки, які надав відповідач з метою отримання кредиту.

16.01.2026 між ТОВ Авентус Україна та ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів укладено договір факторингу №16012026, відповідно до умов якого ТОВ Авентус Україна відступило ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів за плату належні йому права вимог до боржників, вказаним у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 16.01.2026 ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 26208, 00 грн, з яких:

-5600, 00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;

- 9408,00 грн - сума заборгованості за відсотками;

- 11200,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.

23.06.2025 між ТОВ Мілоан та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №9236705.

Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства. Відповідно до умов договору кошти надаються в безготівковій формі шляхом їх перерахування на реквізити платіжної картки, які надав відповідач з метою отримання кредиту.

24.11.2025 між ТОВ Мілоан та ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів укладено договір факторингу № 24112025, відповідно до умов якого ТОВ Мілоан відступило ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів за плату належні йому права вимог до боржників, вказаним у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 24.11.2025 ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 18336, 00 грн, з яких:

-4000, 00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;

-1080,00 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту;

-5256,00 грн - сума заборгованості за обслуговування кредиту;

-8000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

14.08.2025 між ТОВ Сіроко Фінанс та ОСОБА_1 укладений договір позики №7415914.

За договором позикодавець зобов?язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахунку на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов?язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики.

23.12.2025 між ТОВ Сіроко Фінанс та ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів укладено договір факторингу № 23122025/2, відповідно до умов якого ТОВ Сіроко Фінанс відступило ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів за плату належні йому права вимог до боржників, вказаним у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №1 від 23.12.2025 ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 8505,00 грн, з яких:

-2700, 00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;

-3,78 грн - сума заборгованості за відсотками;

-1080,00 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту;

-5400,00 грн - сума заборгованості за пенею;

-401,22 грн - сума заборгованості за комісією.

У зв`язку з цим Позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів та просив суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 53049, 00 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25.03.2026 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно відповідачу надіслано копію позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для подання до суду відзиву, оформленого відповідно до вимог статті 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), на позовну заяву та всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідачу надсилалась позовна заява з додатками до неї та ухвала про відкриття провадження у справі, яка отримана особисто 01.09.2026 р.

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина 4 статті 268 ЦПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

21.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Авентус Україна та Відповідачем укладений договір про надання фінансового кредиту № 9171025. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит в сумі 5600 грн строком на 360 днів зі сплатою 1,00% в день на залишок заборгованості (стандартна процентна ставка). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 18 днів.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов?язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов?язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 672, 00 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 168, 00 грн починаючи з п?ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Довідкою ТОВ Фінансова компанія Контрактовий дім від 19.01.2026 № 19350 підтверджується перерахування коштів 21.06.2025 в сумі 5600 грн на карту № НОМЕР_1 .

Судом також встановлено, що 16.01.2026 року між ТОВ Авентус Україна та ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів укладено договір факторингу № 16012026, відповідно до умов якого ТОВ Авентус Україна передає ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів приймає належні ТОВ Авентус Україна права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників, зокрема за договором кредиту №9171025 від 21.06.2025 року на загальну суму заборгованості 26208, 00 грн, з яких:

-5600, 00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;

- 9408,00 грн - сума заборгованості за відсотками;

- 11200,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.

Перехід права вимог за договорами факторингу підтверджується відповідним договором факторингу №16012026 від 16.01.2026, актом прийому-передачі реєстру боржників, платіжною інструкцією №23731 від 20.01.2026, реєстром боржників до договору факторингу від 16.01.2026.

Також судом встановлено, що 23.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Мілоан (Позикодавець) та Відповідачем (Клієнт) укладений договір про споживчий кредит № 9236705. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит в сумі 4000 грн строком на 360 днів, до 18.06.2026, денна процентна ставка - 0,97%. Комісія за надання кредиту становить 1080,00 грн, яка нараховується за ставкою 27,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту - 12848,00 грн, що нараховується за ставкою 14,60 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов?язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами договору та графіку платежів, позичальник зобов?язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 грн за кожний випадок порушення, якщо порушення триває більше ніж 2 дні.

Платіжним дорученням №156385879 від 24.06.2025 підтверджується перерахування коштів в сумі 4000 грн на карту № НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_1 .

Судом також встановлено, що 24.11.2025 року між ТОВ Мілоан та ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів укладено договір факторингу № 16012026, відповідно до умов якого ТОВ Мілоан передає ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів приймає належні ТОВ Мілоан права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників, зокрема за договором кредиту №9236705 від 23.06.2025 року на загальну суму заборгованості 18336, 00 грн, з яких:

-4000, 00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;

-1080,00 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту;

-5256,00 грн - сума заборгованості за обслуговування кредиту;

-8000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Перехід права вимог за договорами факторингу підтверджується відповідним договором факторингу №24112025 від 24.11.2025, актом прийому-передачі реєстру боржників від 24.11.2025, платіжною інструкцією №191 від 25.11.2025, реєстром боржників до договору факторингу від 24.11.2025.

Окрім того, суд встановив, що 14.08.2025 між ТОВ Сіроко Фінанс та ОСОБА_1 укладено договір позики №7415914, відповідно до умов якого сума позики становить 2700,00 грн строком на 15 днів. Проценти за користування позикою протягом 15 днів - 0,01%. Загальні витрати за позикою за весь строк дії договору - 405,00 грн. Дата повернення позики - 28.08.2025. Проценти за понадстковове користування позикою 5% на день. Комісія 14,86 % від суми позики, що складає 401,22 грн.

Пунктом 18 договору передбачено, що у разі невиконання позичальником умов договору у випадку, коли сума позики не перевищує мінімальної заробітної плати за користування коштами позики понад встановлений договором строк, позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі 5% за кожен день такого понадстрокового користування.

Квитанцією АТ Таскомбанк від 14.08.2025 підтверджується перерахування на кредитний рахунок № НОМЕР_1 відповідача 2700, 00 грн.

Судом також встановлено, що 23.12.2025 року між ТОВ Сіроко Фінанс та ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів укладено договір факторингу №23122025/2, відповідно до умов якого ТОВ Сіроко Фінанс передає ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК Європейська агенція з повернення боргів приймає належні ТОВ Сіроко Фінанс права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників, зокрема за договором позики № 7415914 від 14.08.2025 року на загальну суму заборгованості 8505,00 грн, з яких:

-2700, 00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;

-3,78 грн - сума заборгованості за відсотками;

-5400,00 грн - сума заборгованості за пенею;

-401,22 грн - сума заборгованості за комісією.

Перехід права вимог за договорами факторингу підтверджується відповідним договором факторингу №23122025/2 від 23.12.2025, актом прийому-передачі реєстру боржників №1 від 23.12.2025, платіжною інструкцією №217 від 26.12.2025, реєстром боржників №1 до договору факторингу від 23.12.2025.

Суд вважає доведеним, що сторони договорів факторингу виконали всі умови щодо настання моменту виникнення права вимоги за договорами, що мають одночасно настати: укладення договору факторингу, підписання акта приймання-передачі права вимоги та сплата суми фінансування на рахунок клієнта.

Надані докази, на думку суду є допустимими, достовірними та достатніми для підтвердження послідовного переходу прав вимог від первісних кредиторів позивачу та набуття позивачем як новим кредитором прав вимог до відповідача.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 214 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1,2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Проте Відповідач не надав доказів виконання зобов?язання за Договорами як перед Позивачем, так і перед первісними кредиторами.

За таких обставин, оскільки Відповідач належним чином взяті на себе грошові зобов`язання не виконав, суд дійшов висновку про те, що Відповідачем були порушені права та законні інтереси Позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідач не спростував обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог та наданого позивачем розрахунку заборгованості. Тому суд вважає позовні вимоги ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості, зокрема за тілом кредиту (позики) та відсотками законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу, що відсотки за користування кредитом нараховано відповідно до умов договору: за визначеною відсотковою ставкою, у межах строку кредитування та з урахуванням максимального розміру відсоткової ставки, визначеною Законом України Про споживче кредитування.

Водночас суд не погоджується з вимогами позивача про стягнення з відповідача штрафів (пені) з огляду на таке.

17 березня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 р., яким, зокрема, було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань.

Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Отже, нарахування позивачем штрафу за період з дії воєнного стану в Україні є таким, що не відповідає діючому законодавству, тому вимоги про стягнення штрафів (пені) є такими, що не підлягають задоволенню, зокрема:

-за договором № 9171025 в сумі 11200 грн;

-за договором № 9236705 в сумі 8000 грн;

-за договором № 7415914 в сумі 5400 грн.

Також суд вважає необгрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Інакше кажучи, банк неуповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).

Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, провадження № 61-4202сво22 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту банку безоплатно.

Отже, нарахування комісії (як за надання кредиту так і за його обслуговування) є таким, що не відповідає діючому законодавству, тому вимоги про стягнення комісії є такими, що не підлягають задоволенню, зокрема:

-за договором № 9236705: в сумі 1080, 00 грн (за надання кредиту) та 5256,00 грн (за обслуговування кредиту);

-за договором № 7415914 в сумі 401,22 грн.

Тому загальна сума заборгованості, яку суд вважає законною, доведеною та обґрунтованою становить 21711,78 грн:

-за договором № 9171025 в сумі 15008,00 грн:

-5600, 00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;

- 9408,00 грн - сума заборгованості за відсотками;

-за договором № 9236705 в сумі 4000 грн - заборгованість за основним зобов?язанням;

-за договором № 7415914 в сумі 2703,78 грн:

-2700, 00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;

-3,78 грн - сума заборгованості за відсотками.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.

Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Положеннями частин 1 та 3 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України).

Разом з цим Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що Відповідач був позбавлений можливості у порядку частини 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об`єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому, за приписами частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед Позивачем.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що Відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1089,66 грн. (21711,78 *100% : 53049,00 *2662,40).

Керуючись статтями 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість на загальну суму 21711 (двадцять одна тисяча сімсот одинадцять) грн 78 коп.:

1за договором № 9171025 в сумі 15008,00 грн:

5600, 00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;

9408,00 грн - сума заборгованості за відсотками;

2за договором № 9236705 в сумі 4000 грн - заборгованість за основним зобов?язанням;

3за договором № 7415914 в сумі 2703,78 грн:

2700, 00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;

3,78 грн - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014) витрати по сплаті судового збору в сумі 1089 (одна тисяча вісімдесят дев?ять) грн. 66 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: