Рішення № 139906785, 21.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Київ Справа №320/26437/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Солом?янської районної в місті Києві державної адміністрації яка полягає у відмові, ОСОБА_1 , у зарахуванні на квартирний облік у Солом`янському районі міста Києва;

- визнати протиправним рішення громадської комісії з житлових питань при Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрації, щодо відмови ОСОБА_1 , у зарахуванні на квартирний облік як особи з інвалідністю I групи;

- зобов`язати Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію, призначити, нарахувати та виплатити особі з інвалідністю І групи внаслідок війни ОСОБА_1 , грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано докази у справі від відповідача.

Аргументи учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є полковником запасу, ветераном військової служби, учасником бойових дій та особою з інвалідністю І групи внаслідок війни.

Позивач зазначає, що з 09 квітня 1997 року перебуває на квартирному обліку військовослужбовців Київського гарнізону та понад 29 років перебуває на відповідному квартирному обліку, однак житлом у місті Києві не забезпечений.

Вказує, що тривалий час проживає у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , водночас зареєстрований у місті Києві за адресою військової частини НОМЕР_1 : АДРЕСА_2 .

Позивач посилається на те, що його реєстрація за адресою військової частини обумовлена проходженням військової служби та не свідчить про забезпеченість його житлом за вказаною адресою.

Зазначає, що 05 вересня 2023 року звернувся до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про зарахування його на квартирний облік у Солом`янському районі міста Києва з подальшим вирішенням питання про призначення йому грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив йому у зарахуванні на квартирний облік, пославшись на наявність у нього реєстрації за адресою військової частини.

На думку позивача, така відмова суперечить положенням житлового законодавства, оскільки він фактично проживає у гуртожитку, житлом у місті Києві не забезпечений, тривалий час перебуває на квартирному обліку за місцем проходження військової служби та має встановлені законодавством пільги як особа з інвалідністю І групи внаслідок війни.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та вказує, що питання взяття громадян на квартирний облік вирішується з урахуванням вимог житлового законодавства та встановленого порядку реєстрації місця проживання.

Відповідач посилається на те, що відповідно до відомостей реєстру територіальної громади міста Києва позивач зареєстрований за адресою військової частини НОМЕР_1 : АДРЕСА_2 , а не за адресою гуртожитку на АДРЕСА_3 .

Також відповідач зазначає, що позивач був запрошений на засідання громадської комісії з житлових питань, однак на засідання не з`явився.

За результатами розгляду питання громадська комісія з житлових питань рекомендувала відмовити позивачу у взятті на квартирний облік, врахувавши, зокрема, тривале проживання позивача у кімнаті гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , а також те, що зареєстрованим місцем проживання позивача є юридична адреса військової частини.

Відповідач вважає, що громадяни, зареєстровані за юридичними адресами військових частин Міністерства оборони України, вирішують питання квартирного обліку за місцем проходження військової служби.

З огляду на наведене відповідач вважає оскаржувані рішення та дії правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач заперечує проти пояснень відповідача та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Зазначає, що він та його сім`я проживають у місті Києві з грудня 1996 року та з 09 квітня 1997 року перебувають на квартирному обліку у Київському гарнізоні.

Позивач наголошує, що є ветераном військової служби, учасником бойових дій та особою з інвалідністю І групи внаслідок війни, у зв`язку з чим, на його думку, має право на першочергове та позачергове одержання жилих приміщень.

Посилаючись на пункт 13 Правил № 470, позивач зазначає, що проживання у гуртожитку є підставою для визнання особи такою, що потребує поліпшення житлових умов.

При цьому позивач заперечує проти доводів відповідача щодо його реєстрації за юридичною адресою військової частини НОМЕР_1 . Зазначає, що він та члени його сім`ї зареєстровані за вказаною адресою відповідно до вимог законодавства, однак фактично з лютого 1997 року проживали та проживають у кімнаті № НОМЕР_2 гуртожитку Національного університету оборони України імені Івана Черняховського за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач вважає, що має право перебувати на квартирному обліку як за місцем роботи (служби), так і за місцем проживання.

Також позивач посилається на положення статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до яких держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне для отримання жиле приміщення.

Крім того, позивач посилається на положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якими передбачено пільги щодо забезпечення житлом осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій.

Щодо грошової компенсації позивач зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719 право на її отримання пов`язане з перебуванням особи на квартирному обліку. У зв`язку з цим просить після зарахування його на квартирний облік вирішити питання щодо реалізації його права на отримання такої компенсації.

Також позивач звертає увагу на те, що протягом останніх років звертався до Міністерства у справах ветеранів України, Київської міської військової адміністрації та Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації з питання взяття його на квартирний облік та реалізації права на отримання грошової компенсації.

Окремо позивач зазначає, що тлумачення відповідача у відзиві суперечать одне одному, та заперечує проти доводів відповідача про відсутність у нього права на квартирний облік.

Позивач також зазначає, що перелічені ним у відзиві документи відповідачем йому не надсилалися.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 , 1962 року народження, є ветераном військової служби, учасником бойових дій та особою з інвалідністю І групи внаслідок війни, що підтверджується відповідними посвідченнями, наявними в матеріалах справи.

Наказом Міністерства оборони України від 26 грудня 1996 року № 0875 позивача було переведено до міста Києва, при цьому зазначено, що житлом у місті Києві він не забезпечений.

Відповідно до витягу із наказу Міністерства оборони України №1153 від 20.12.2004 полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом 67, підпункт "в" (у зв`язку зі скороченням штатів).

Згідно до витягу із наказу Міністерства оборони України (по особовому складу) від 01.08.2019 №431 з полковником запасу ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу строком на 2 (два) роки, прийнято його на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, зараховано до списків особового складу Збройних Сил України.

Відповідно до витягу із наказу Міністерства оброни України (по особовому складу) від 09 липня 2021 року №272 полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом "б" (за станом здоров`я).

Відповідно до довідки Начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління від 16.03.2023 №517/6.1-148 позивач перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов з 09.04.1997 по теперішній час.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2025/004488517 від 05.04.2025 адресою місця проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 (А-2788).

Згідно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 05.04.2025 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прав власності на нерухоме майно не мають.

Позивач та члени його сім`ї проживають у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема довідкою Київського Квартирно - експлуатаційного управління від 20.03.2011 № 303/25-2838.

Листом-зверненням від 05.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Голови Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про зарахування його та членів його сім`ї на квартирний облік у Солом`янському районі міста Києва, з подальшим, відповідно до постанови КМУ №719, розглядом комісії соціального захисту Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації на отримання грошової компенсації для придбання житла у місті Києві.

Листом № 108-108/ОП/С-1185-2561 від 20.09.2023 Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила позивача, що його заява щодо зарахування на квартирний облік розглянута.

У листі відповідач послався на пункт 3 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719, відповідно до якого право на отримання грошової компенсації мають, зокрема, особи з інвалідністю I-II групи, які перебувають на квартирному обліку, включені до списків осіб, які користуються правом позачергового (першочергового) одержання жилих приміщень за місцем проживання відповідно до законодавства.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються, зокрема, громадяни, які проживають у гуртожитках.

Водночас у листі зазначено, що жодна із передбачених пунктом 13 Правил підстав не може бути застосована до позивача, оскільки, відповідно до поданих ним документів, він зареєстрований за юридичною адресою військової частини.

У зв`язку з цим відповідач повідомив, що громадяни, які зареєстровані за юридичною адресою Міністерства оборони України, військових частин, вирішують питання зарахування на квартирний облік за місцем проходження служби.

Листом від 16.10.2023 позивач повторно звернувся до відповідача про взяття його на квартирний облік із доповненням своєї позиції.

Листом № 108-108/ЕЛ/С-1185/1-2958 від 03.11.2023 Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила позивача, що його чергове звернення щодо зарахування на квартирний облік розглянуто.

У листі зазначено, що листом від 30.10.2023 № 108/14-263 позивача було запрошено на засідання громадської комісії з житлових питань при Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрації. Оскільки позивач на засідання комісії не з`явився, відповідачем надано йому аргументовані роз`яснення та рекомендації громадської комісії з порушеного питання.

Також, у зазначеному листі відповідач вказує, що протоколом №20 від 02.11.2023 Громадська комісія з житлових питань при Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрації розглянувши заяву ОСОБА_1 рекомендувала відмовити йому у зарахуванні на квартирний облік, оскільки відповідно до його заяви він 27 років проживає у кімнаті АДРЕСА_4 , а задеклароване/зареєстроване місце проживання, згідно з Реєстром територіальної громади міста Києва, за юридичною адресою військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 . Відповідач послався на пункт 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР та Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470, та постанову виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів і президії Київської міської ради профспілок від 30.04.1991 № 234, зазначивши, що на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, за наявності передбачених законодавством підстав.

При цьому відповідач зазначив, що жодна з передбачених пунктом 13 Правил підстав не може бути застосована до позивача, оскільки відповідно до поданих документів він зареєстрований за юридичною адресою військової частини.

Також у листі зазначено, що громадяни, які зареєстровані за юридичною адресою Міністерства оборони України, військових частин, вирішують питання зарахування на квартирний облік за місцем проходження служби.

Враховуючи викладене, громадська комісія з житлових питань при Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрації рекомендувала відмовити позивачу у зарахуванні на квартирний облік, оскільки, відповідно до його заяви, він проживає у кімнаті № 212 гуртожитку (31/89) по АДРЕСА_3 , тоді як задеклароване/зареєстроване місце проживання згідно з Реєстром територіальної громади міста Києва знаходиться за юридичною адресою військової частини НОМЕР_1 : АДРЕСА_2 (протокол № 20 від 02.11.2023).

Не погоджуючись із діями відповідача позивач звернувся із цим позовом до суду.

Норми права та мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади житлової політики" відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України кожна особа має право на житло, захист якого гарантується законодавством, яке відповідає встановленим законодавством вимогам, зокрема щодо споживчої якості житла.

Відповідно до пункту 3 постанови Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР" квартирний облік, установлення черговості на одержання жилої площі, а також її розподіл здійснюються під громадським контролем і з додержанням гласності.

Рішення виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів з питань квартирного обліку і надання жилих приміщень приймаються за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті у складі голови або заступника голови виконавчого комітету (голова комісії), представника профспілкового органу (заступник голови комісії), депутатів Ради, представників громадських організацій, трудових колективів. Склад комісії затверджується виконавчим комітетом місцевої Ради.

З питань, що розглядаються, комісія підготовляє пропозиції і вносить їх на розгляд виконавчого комітету місцевої Ради.

За приписами пункт 15 постанови Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР" на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. Зазначені вимоги не поширюються на внутрішньо переміщених осіб, визначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і мають реєстрацію місця проживання у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків, а також осіб, зазначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил).

Відповідно до пункту 13 постанови Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради Професійних Спілок від 11.12.184 №470 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР" на квартирний облік беруться громадяни, які потребують

поліпшення житлових умов.

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам, визначається Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством охорони здоров`я УРСР і Держбудом УРСР;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров`я УРСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок. Порядок видачі медичних висновків зазначеним хворим встановлюється Міністерством охорони здоров`я УРСР;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках;

7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім`ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);

8) внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 та осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 10-14 частини другої статті 7, та членів їх сімей, а також членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, визначених абзацами першим та четвертим пункту 1 статті 10, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, визначених у статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ).

Згідно з пунктом 19 Правил № 470 попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів провадиться громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті, а на підприємстві, в установі, організації - комісією по житлово-побутовій роботі профспілкового комітету.

Вказані комісії перевіряють житлові умови громадян і про результати перевірки складають акт.

Заяви і матеріали перевірки житлових умов громадян розглядаються на засіданні відповідної комісії, яка вносить свої пропозиції виконавчому комітетові місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілковому комітетові. На засідання комісії при необхідності запрошується заявник.

Відповідно до пункту 20 Правил № 470 громадяни беруться на квартирний облік: за місцем проживання - рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради народних депутатів; за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу.

Рішення щодо взяття на квартирний облік повинно бути винесене у місячний строк з дня подання громадянином необхідних документів.

Якщо на розгляд виконавчого комітету місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету буде внесено пропозицію про відмову у взятті на облік, на засідання вказаних органів запрошується заявник.

Пунктом 21 Правил № 470 передбачено, що у рішенні виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів або у спільному рішенні адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету, які розглядали заяви громадян, вказуються дата взяття на облік, склад сім`ї, підстава для взяття на облік, вид черговості надання жилих приміщень (загальна черга, в першу чергу), а при відмові у взятті на облік - підстава відмови

Відповідно до пункту 11 Правил № 470 кожна сім`я може перебувати на квартирному обліку за місцем роботи одного з членів сім`ї (за їх вибором) та у виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава забезпечує військовослужбовців житлом або за їхнім бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання житло відповідно до цього Закону та інших законів України.

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці у разі звільнення з військової служби за станом здоров`я, за віком, у зв`язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, а також військовослужбовці, які на час звільнення мають вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше або набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та на день звільнення з військової служби перебували на обліку осіб, які мають право скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло, продовжують перебувати на такому обліку та користуються переважним правом на одержання житла в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду.

Щодо вимоги зарахування на квартирний облік.

Насамперед суд вважає за необхідне звернути увагу на підвідомчість вказаної вимоги адміністративному суду.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС юрисдикція адміністративних суддів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Кодекс адміністративного судочинства України, серед іншого, визначає публічно-правовий спір, як спір хоча б одна сторона якого надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг (п. 2 ч. 1 ст. 4).

Водночас, за визначенням наведеним в п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адміністративні послуги" адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов`язків такої особи відповідно до закону.

Взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, включено до переліку адміністративних послуг, що надаються через центри надання адміністративних послуг, під ідентифікатором 00036, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523-р "Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг" (яке було чинним на час звернення позивача).

Водночас, аналогічні приписи містить чинна постанова КМУ від 01.10.2025 № 1226 "Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг".

Таким чином, відповідний спір має характер публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Предметом спору в цій частині є незгода позивача з відмовою відповідача взяти його на облік оформлена листами від від 20 вересня 2023 року № 108-108/ОП/С-1185-2561 та від 03 листопада 2023 року № 108-108/ЕЛ/С-1185/1-2958 від 03.11.2023.

Як вбачається зі змісту зазначених листів підставою для відмови визначено факт реєстрації позивача за юридичною адресою військової частини, зокрема, у контексті перебування на відомчому обліку, як особа яка потребує поліпшення житлових умов.

Не є спірним, що місце проживання позивача зареєстроване у АДРЕСА_2 , де розташована військова частина НОМЕР_1 .

Водночас, позивач надав докази проживання з 1997 року у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд вважає, що рішення відповідача відмовити у взятті на квартирний облік є необґрунтованим виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

На квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті (пункт 15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила № 470)).

Суд звертає увагу на те, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження (частина друга статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

Місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги; (абзац п`ятий статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

Наведене узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у Рішенні від 20 грудня 2019 року № 12-р/2019, відповідно до яких реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Конституційний Суд України також звернув увагу на взаємозв`язок права на житло та свободи пересування і вільного вибору місця проживання.

Отже, сама по собі реєстрація місця проживання позивача за адресою військової частини не може розглядатися як безумовна підстава для відмови у взятті його на квартирний облік за місцем проживання. Така реєстрація обумовлена особливостями проходження військової служби та сама по собі не свідчить про фактичне проживання особи за адресою військової частини або про відсутність у неї іншого фактичного місця проживання.

Суд вважає помилковим посилання відповідача на неможливість одночасного перебування особи на обліках щодо поліпшення житлових умов за місцем роботи (служби) та за місцем проживання, оскільки така можливість передбачена пунктом 11 Правил № 470, згідно з яким кожна сім`я може перебувати на квартирному обліку за місцем роботи одного з членів сім`ї (за їх вибором) та у виконавчому комітеті відповідної ради за місцем проживання.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28 липня 2021 року у справі № 760/21627/19, обставини якої за характером спірних правовідносин є подібними до обставин цієї справи.

У зазначеній постанові зроблено правовий висновок, відповідно до якого законом передбачена диференціація місця проживання, а саме житло, в якому особа проживає, а також виокремлені інші установи і військові частини, які не є житлом, а фактично є лише адресами для реєстрації. Таким чином, законодавчо закріплено, що військова частина може бути зареєстрованим місцем проживання, не залежно від того, чи фактично займає особа за цією адресою житлову площу. Можливість реєстрації військовослужбовців за адресою місця служби є додатковою гарантією для військовослужбовців, і надана саме у зв`язку з тим, що їх місце служби не залежить від їх волі, при зміні місця служби вони не можуть бути своєчасно забезпечені житловими приміщеннями, в яких можуть бути зареєстровані, а можуть проживати в казармах, на орендованих квартирах та інше. Отже, з метою їх захисту на отримання офіційної адреси і внесення до Демографічного реєстру, а також можливості взяття на квартирний облік за місцем служби їм законодавством встановлена додаткова гарантія щодо реєстрації не у житловому приміщенні, а за місцем знаходження юридичної особи - військової частини. Також додатковою гарантією для військовослужбовців є те, що вони забезпечуються житлом за місцем служби (місцем реєстрації) Міністерством оборони України. І для взяття його на квартирний облік достатньо реєстрації за місцем служби, а не у житловому приміщенні».

З наведеного вбачається, що позивач має реєстрацію місця проживання у м. Києві та фактично проживає у м. Києві, а отже, звертаючись до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, порушував питання про взяття його на квартирний облік у тому самому населеному пункті, в якому він зареєстрований та проживає.

Відповідачем не заперечено твердження щодо проживання позивача у гуртожитку, а відповідно до пункту 13 Правил № 470 громадяни, які проживають у гуртожитках, визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов.

Таким чином, перебування позивача на квартирному обліку за місцем проходження військової служби саме по собі не виключає можливості звернення ним з питання щодо взяття на квартирний облік за місцем проживання за умови дотримання встановлених законодавством вимог. Наявність квартирного обліку за місцем проходження військової служби не є самостійною та безумовною перешкодою для розгляду відповідного питання.

Отже, при розгляді звернення позивача відповідач мав дослідити та надати належну оцінку сукупності обставин, які мають значення для вирішення питання про взяття його на квартирний облік, зокрема факту його реєстрації у місті Києві за адресою військової частини, фактичного тривалого проживання у гуртожитку, перебування на квартирному обліку за місцем проходження військової служби, а також наявності у нього статусу особи з інвалідністю внаслідок війни І групи.

При цьому суд не вирішує питання про остаточне визначення місця квартирного обліку позивача та не підміняє собою компетентний орган при встановленні всіх передбачених законодавством умов для взяття особи на квартирний облік. Предметом судового контролю у цій справі є правомірність відмови відповідача, обґрунтованої виключно фактом реєстрації позивача за юридичною адресою військової частини.

За таких обставин суд доходить висновку, що сама по собі реєстрація позивача за адресою військової частини не могла бути достатньою правовою підставою для відмови у розгляді порушеного ним питання без дослідження інших обставин, що мають значення для його вирішення.

За таких обставин оскаржувана відмови є протиправними та підлягає скасуванню.

Проте, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення громадської комісії з житлових питань.

Так, відповідно до пункту 19 Правил № 470 попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів провадиться громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті, а на підприємстві, в установі, організації - комісією по житлово-побутовій роботі профспілкового комітету.

При цьому відповідно до пункту 20 Правил № 470 громадяни беруться на квартирний облік: за місцем проживання - рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Отже, за своїм правовим характером висновок громадської комісії має рекомендаційний характер, оскільки за результатами попереднього розгляду комісія вносить відповідні пропозиції, тоді як остаточне рішення щодо взяття особи на квартирний облік приймається уповноваженим органом.

Відтак, сама по собі рекомендація громадської комісії не є остаточним рішенням про відмову позивачу у взятті на квартирний облік. Належним предметом судового контролю у спірних правовідносинах є рішення відповідача, яким фактично вирішено питання за зверненням позивача та відмовлено йому у взятті на квартирний облік.

За таких обставин відсутні підстави для окремого визнання протиправним та скасування рекомендації громадської комісії, у зв`язку з чим у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У цій справі судом встановлено протиправність відмови відповідача у вирішенні питання щодо взяття позивача на квартирний облік.

Водночас, з урахуванням плину часу необхідно актуалізувати відомості щодо позивача, зокрема, щодо складу його сім`ї, що є необхідною передумовою для позитивного вирішення питання про взяття позивача на квартирний облік, а тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про взяття на квартирний облік з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні.

Щодо вимоги виплатити компенсацію за належні до отримання житлові приміщення.

Відповідно до пункту 3 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719 (далі - Порядок № 719), право на отримання грошової компенсації мають, зокрема, особи з інвалідністю I-II групи, визначені цим пунктом, які перебувають на квартирному обліку.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 719 грошова компенсація виплачується у повному обсязі в порядку черговості відповідно до дати взяття на квартирний облік та з урахуванням категорії одержувача грошової компенсації для членів сімей осіб, визначених пунктом 2 цього Порядку.

При цьому пунктом 14 Порядку № 719 прямо передбачено можливість відмови у призначенні грошової компенсації, зокрема, у разі якщо заявник не перебуває на квартирному обліку. Отже, перебування особи на квартирному обліку є необхідною передумовою для вирішення питання про призначення їй грошової компенсації відповідно до Порядку № 719.

Аналогічний підхід до застосування положень Порядку № 719 викладено Верховним Судом у постановах від 12 серпня 2021 року у справі № 320/1594/19 та від 16 липня 2021 року у справі № 320/3816/19.

Судом встановлено, що на час звернення позивача з питання призначення та виплати грошової компенсації питання щодо його взяття на квартирний облік за місцем проживання не було вирішено у встановленому законом порядку.

За таких обставин відсутня одна з необхідних передумов для призначення позивачу грошової компенсації відповідно до Порядку № 719.

Крім того, відповідно до Порядку № 719 саме уповноваженій комісії належить встановлення наявності передбачених законодавством умов для призначення грошової компенсації, перевірка необхідних документів та визначення розміру такої компенсації. Відтак, за відсутності встановлених передумов для її призначення суд не може підміняти відповідний орган та комісію і безпосередньо вирішувати питання про призначення, розрахунок та виплату позивачу грошової компенсації.

Водночас встановлена судом протиправність відмови відповідача у вирішенні питання щодо взяття позивача на квартирний облік не позбавляє його права після належного розгляду його заяви та вирішення питання про взяття на квартирний облік звернутися за призначенням грошової компенсації відповідно до Порядку № 719 за умови дотримання всіх передбачених законодавством вимог.

За наведених обставин вимога позивача про безпосереднє призначення, розрахунок та виплату йому грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення на цій стадії є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині визнання протиправною відмови відповідача у взятті позивача на квартирний облік та зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні.

Розподіл судових витрат.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при поданні позову у цій справі, розподіл судових витрат в цій частині не проводиться.

Керуючись статтями 242-246, 255 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації у взятті ОСОБА_1 на облік як особи, що потребує поліпшення житлових умов.

3. Зобов`язати Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію вирішити питання щодо взяття ОСОБА_1 на облік як особи, що потребує поліпшення житлових умов, з урахуванням правової оцінки суду.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідач: Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація (03151, м. Київ, пр. Повітряних Сил, 41, код ЄДРПОУ 37378937).

Суддя Сас Є.В.