Рішення № 139906320, 18.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 вересня 2026 року Справа № 280/5658/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, ЄДРПОУ 39820689), третя особа, яка у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Запорізьку міську раду (ел. пошта info@zp.gov.ua тел. 380612246910 адреса 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206 ЄДРПОУ 04053915) про визнання витягу протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі відповідач), відповідно до якого позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо незастосування у Витязі № НВ-2300070662026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 08 квітня 2026 року земельної ділянки площею 0,4262 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності,147, кадастровий номер: 2310100000:07:059:0070 локального коефіцієнту за локальним фактором: - Земельна ділянка розташована у санітарно-захисній зоні - 0,8 та застосування локального коефіцієнту за локальним фактором із наступним значенням: - Земельна ділянка розташована в межах території, що має схил поверхні понад 20% - 1,00;

- визнати протиправним та скасувати Витяг № НВ-2300070662026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:07:059:0070, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 08 квітня 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області сформувати та надати ОСОБА_1 в установленому чинним законодавством порядку витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:07:059:0070 із застосовуванням сукупних локальних коефіцієнтів Км3 з урахуванням у тому числі, локальних коефіцієнтів за локальними факторами: - Земельна ділянка розташована у санітарно-захисній зоні - 0,8 - Земельна ділянка розташована в межах території, що має схил поверхні понад 20% - 0,85.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що відповідачем були допущенні порушення при формуванні витягів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які виявились у незастосування необхідних «локальних коефіцієнтів», що в результаті призвело до невірної (занадто високої) нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказує, що при формуванні оскаржуваного Витягу з НГО № НВ-2300070662026 від 08 квітня 2026 року відповідач повинен був врахувати коефіцієнт локального санітарно- гігієнічного фактора - Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80. Окрім того, вказує, що у Додатку 2 до рішення Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7 затверджені значення коефіцієнтів впливу локальних факторів, зокрема: - Земельна ділянка розташована в межах території, що має схил більш 20% 0,85. Проте, Відповідачем при формуванні оскаржуваного витягу з НГО значення даного локального коефіцієнту було встановлене у вищому розмірі, ніж у Додатку № 2 до рішення Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7. Позивач вважає оскаржувані дії відповідача протиправними та наслідком яких стало формування протиправного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що безпосередньо впливає на права позивача. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді від 15 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору.

16 червня 2026 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 22 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статті 262 КАС України. Також, вказаною ухвалою у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Запорізьку міську раду.

07 липня 2026 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що до 2021 року, але вже під час дії актуальної Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, на законодавчому рівні діяв Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25 листопада 2016 року № 489. Цей Порядок визначав процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Пунктом 10 Порядку встановлювалось, що значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів. Використання відповідачем «Геодезичної Інформаційної Системи 6» наразі підтверджується наявними доказами у вигляді: Договору від 13 грудня 2023 року №5924; Договору від 12 грудня 2024 року №7634; Договору від 23 грудня 2025 року №8207/46; Акту здачі-приймання робіт за договором від 13 грудня 2023 року №5924; Акту здачі-приймання робіт за договором від 12 грудня 2024 року №7634. Названі докази дають змогу встановити обставини про те, що під час спірних правовідносин, які розглядаються по відповідним судовим справам, між відповідачем та виконавцем діяв договір з наступним предметом: передача відповідачу оновлення пакетів програмного забезпечення програми «Геодезична Інформаційна Система 6»; надання підтримки протягом одного року з дня підписання даного договору. У підтримку програми «Геодезична Інформаційна Система 6» входять: оновлення програми протягом одного року, консультування з усіх питань, які пов`язані з роботою у програмі у робочі дні, Інформування про всі зміни у програмі. За результатами наданих та отриманих послуг в кінці календарного року складався акт здачі - приймання робіт. Вказаний акт засвідчував реалізацію договору та підтверджував те, що відповідна робота виконана, що відповідає умовам договору у повному обсязі, та передана замовнику. В цілому сукупність вказаних доказів свідчить про те, що оскаржуваний витяг формувався виключно за допомогою програми «Геодезична Інформаційна Система 6», до якої внесені дані, наявні в Технічній документації про нормативну грошову оцінку землі м. Запоріжжя. Звертає увагу суду на те, що всі схеми Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя виконані з використанням геоінформаційних технологій, а також те, що програмне забезпечення «Геодезична Інформаційна Система 6» працює на основі бази даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки м. Запоріжжя. Окрім того вказує про те, що рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя. Нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя введена в дію з 01 січня 2016 року та на сьогоднішній день є чинною. Попри вищезазначене, відомості про нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя не вносились до Державного земельного кадастру та станом на момент видання оскаржуваного витягу були відсутні в ньому, так само ці відомості відсутні в названому кадастрі і станом на зараз. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

08 липня 2026 року від представника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на адресу суду надійшло клопотання про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Також, 08 липня 2026 року представником відповідача до суду повторно подано відзив на позов із запереченнями проти його задоволення.

08 липня 2026 року третьою особою Запорізькою міською радою надано до суду пояснення по суті спору, у яких зазначено наступне. Сформовані Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером, які позивач просить визнати протиправними та скасувати, не є рішеннями суб`єкта владних повноважень в розумінні статті 19 КАС України і не можуть бути визнані протиправними та скасованими. Окрім того, відповідно до методики затвердженою КМУ від 03 листопада 2021 року № 1147 витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру (пункт 20 Методики). При цьому, Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є документом, сформованим на підставі даних Державного земельного кадастру України, станом на дату його формування, від так носить інформаційний характер. Вказує, що у разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов`язків якого належить надання зазначених витягів. Вказує, що позивачем на підтвердження обставин не врахування факторів, які мають локальні коефіцієнти з від`ємним значенням для земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:059:0070 надано лист Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 01 травня 2026 року № 04.01-05/1627 з додатками до нього та інші документи, які не входять до складу Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, в розумінні статей 73, 74 КАС України, не можуть вважатись належними та допустимими доказами по судовій справі № 280/5658/25. Стверджує, що з дня опублікування рішення Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» (оприлюднене 14 липня 2015 року в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року ) та рішення Запорізької міської ради від 28 листопада 2018 року №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», позивач повинен бути обізнаний із розміром нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:059:0070. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

10 липня 2026 року від представника відповідача на адресу суду надійшли додаткові пояснення, у яких останній просить суд вернути увагу суду на відкриття Верховним Судом касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі №280/9659/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.Д.» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Запорізька міська рада, про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування витягу, зобов`язання вчинити певні дії, в межах якої з`ясовуватиметься правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень підпункту 8 пункту 22, пунктів 96, 97 Порядку №1051, абзаців третього і четвертого пункту 20 Методики №1147, перевірки дотримання статей 73, 74, 90 КАС України.

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року представнику відповідача відмовлено у задоволенні клопотання про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Також, від представника відповідача на адресу суду надійшли клопотання про виклик та допит у судовому засіданні наступник свідків:

- державного кадастрового реєстратора відділу №1 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Стрілетських Дарію Олександрівну;

- в.о. директора Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради Тендітника Леоніда Володимировича.

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року у задоволенні вищезазначених клопотань відмовлено.

13 липня 2026 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій остання не погоджується із доводами представника позивача, викладеними у відзиві на позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 набув право власності на об`єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності буд. 147, на підставі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) (серія та номер: 483 та 482, виданих 24 квітня 2023 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Горловою Ю.М.), що підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 475465304 від 04 травня 2026 року.

Вищезазначені об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,4261 га, кадастровий номер 2310100000:07:059:0070, власником якої є Запорізька міська рада.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі № 333/5157/26 за позовом Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна. Предметом заявлених позовних вимог у справі № 333/5157/26 є стягнення з позивача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01 травня 2023 року по 31 грудня 2025 року в розмірі 825 001,07 грн. за користування земельною ділянкою загальною площею 0,4261 га, кадастровий номер 2310100000:07:059:0070, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності буд. 147 на підставі одержаного Запорізькою міською радою Витягу № НВ-2300070662026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 08 квітня 2026 року.

З огляду на те, що витяг від 08 квітня 2026 року № НВ-2300070662026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок містив лише кадастровий номер ділянки та розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки в гривнях, без зазначення складових чинників (коефіцієнтів), які були використані при розрахунку, представник позивача звернулась до відповідача з адвокатським запитом про надання інформації щодо складових чинників (коефіцієнтів), які застосовані при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:059:0070, у виданому Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області Витягу № НВ-2300070662026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 08 квітня 2026 року.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 21 квітня 2026 року № 29-8-0.37.1-1738/2-26 позивача повідомлено про те, що Витяг № НВ-2300070662026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сформований відповідно до даних технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, яка розроблена Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» та затверджена Рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року за № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя».

Нормативна грошова оцінка 1 кв. м. земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається за формулою: Цн = Цнз (грошова оцінка 1 м2 у межах економіко-планувальної зони) х Км3 (сукупний локальний коефіцієнт) х Кцп (коефіцієнт цільового призначення), де Цнз = Цнм (середня (базова) вартість 1 м2 земель населеного пункту) х Км2 (зональний коефіцієнт). При формуванні Витягу № НВ-2300070662026 було застосовано: Середня базова вартість земель населеного пункту (м. Запоріжжя), грн./кв. м. - 299,14.

Згідно схеми економіко-планувального зонування, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:059:0070 знаходиться у межах 154 економіко-планувальної зони, зональний коефіцієнт Км2 - 1,65.

Згідно схем прояву локальних факторів межах 154 економіко-планувальної зони для земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:059:0070 встановлені значення коефіцієнтів локальних факторів:

- у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,10

- не забезпечена централізованим водовідведенням - 0,95

- не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,95

- не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,95

- місцезнаходження земельної ділянки в межах території, що має схил поверхні понад 20% (Км3=0,85) Пер. (0,06%) - 1,00.

Коефіцієнт Км3: - 0,94

Цільове призначення земельної ділянки - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Коефіцієнт цільового призначення (Кцп) становить 2,50.

На підставі вищевикладеного, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:059:0070 із застосуванням таких значень:

Цнм - 299,14

Км2 - 1,65

Км3 - 0,94

Кцп - 2,50

Кі - 2,443

Площа земельної ділянки (м2) 4262, на дату формування витягу № НВ-2300070662026 складала 12 077 058,92 грн.

У відповідь на адвокатський запит Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради листом від 01 травня 2026 року № 04.01-05/1627 повідомив представника позивача про те, що згідно матеріалів Генерального плану м. Запоріжжя, затвердженого рішенням міської ради від 15 вересня 2004 року № 4, зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 27 вересня 2017 року № 31 (схема основне креслення, схема планувальних обмежень), земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:059:0070 розташована на території комунальних підприємств, складів, баз - частково; червоні лінії по ГП - частково; садибна забудова - частково. Зазначена земельна ділянка має планувальні обмеження: санітарно-захисна зона промислових підприємств - повністю (витяги з генерального плану м. Запоріжжя додаються).

Також, у відповідь на адвокатський запит відповідач надав позивачу Схеми прояву локальних факторів оцінки, які є складовою технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, з урахуванням яких в межах 154 економіко-планувальної зони знаходиться санітарно-захисна зона, для якої встановлений локальний коефіцієнт із значенням 0,8.

Позивач вважає, що при формуванні оскаржуваного Витягу з НГО Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області не був врахований санітарно-гігієнічний фактор, який має локальний коефіцієнт з від`ємним значенням для земельної ділянки з кадастровими номером 2310100000:07:059:0070: Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80. Також Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області не обґрунтовано застосування у оскаржуваному Витягу з НГО № НВ-2300070662026 від 08 квітня 2026 року значення інженерно-геологічного фактора - місцезнаходження земельної ділянки в межах території, що має схил поверхні понад 20% на рівні 1,00, в той час, як значення даного локального коефіцієнту у Додатку 2 до Рішення міської ради від 30 червня 2015 року за № 7 встановлене на рівні 0,85. Позивач стверджує, що безпідставне завищення сукупного локального коефіцієнта Км3 порушує права позивача, оскільки завищує вартість земельної ділянки та відповідно завищує розмір плати за землю, яку має сплачувати ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до частин третьої та п`ятої статті 201 Земельного кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель встановлені Законом України Закону України «Про оцінку земель» №1378-IV від 11 грудня 2003 року (далі - Закон №1378-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 18 Закону №1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років. За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація (частина перша статті 20 Закону №1378-IV).

Відповідно до статті 15 Закону №1378-IV, підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з положеннями статті 23 Закону №1378-IV, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України. Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує року застосування нормативної грошової оцінки.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 804/7823/14, від 30 жовтня 2018 року у справі № 804/2111/14, від 30 січня 2020 року у справі №820/1804/16.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1378-IV, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1378-IV, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Згідно із пунктом першим, підпунктом 36 пункту четвертого Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (далі - Положення №15), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Таким чином, у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, є предметом судового розгляду та має здійснюватися адміністративним судом. Крім цього, витяг про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки є однією з підстав визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, оформлюваний органом Держгеокадастру витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, у якому визначено конкретний розмір такої оцінки, безпосередньо пов`язаний з колом прав та обов`язків користувача відповідної земельної ділянки.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»),

Згідно із частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Судом встановлено, що, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про оцінку земель», Податковим кодексом України, Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації», Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 «Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» (із змінами та доповненнями) та розглянувши технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель міста Запоріжжя, розроблену Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, Запорізька міська рада рішенням № 7 від 30 червня 2015 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», вирішила:

- затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя.

- затвердити схему основних агровиробничих груп ґрунтів згідно матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя.

- затвердити базову вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01 січня 2013 року в розмірі 239,50 гривень (двісті тридцять дев`ять грн. 50 коп.), та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 гривень (двісті дев`яносто дев`ять грн. 14 коп.).

- затвердити економіко-планувальне зонування території міста Запоріжжя. В місті Запоріжжі 371 економіко-планувальна зона.

- затвердити значення коефіцієнтів місцерозташування Км2 згідно з додатком 1.

- затвердити значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3 згідно з додатком 2.

- ввести в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01 січня 2016 року.

- нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.

- Головне управління Держземагентства у Запорізькій області забезпечує оформлення та видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок міста Запоріжжя.

Верховний Суд у постанові від 11 січня 2022 року у справі № 820/105/16 вказав, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний здійснювати реалізацію наданих йому повноважень при оформленні і видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у чіткій відповідності з законом та прийнятих на його підставі нормативно - правових актів. Така модель поведінки органів державної влади окреслена у частині другій статті 19 Конституції України й встановлює правило, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель» встановлює Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 року № 1147 (далі Методика № 1147).

Згідно із пунктом 20 Методики № 1147, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов`язків якого належить надання зазначених витягів.

У разі подання заяви в електронній формі витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок або мотивована відмова в наданні такого витягу видається в електронній формі за допомогою технічних засобів електронних комунікацій накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», а за бажанням заявника може також надаватися в паперовій формі.

При цьому, пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», установлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

У Додатку 2 до рішення Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7 (яке є чинним на теперішній час) затверджені значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3:

1. Розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів 1,12.

2. Розташування земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного містоформуючого значення 1,10.

3. Розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,08.

4. Розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів 1,05.

5. Розташування земельної ділянки в прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до відводу залізниці, має під`їзну залізничну колію)1,05.

6. Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття 0,95.

7. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим водопостачанням 0,95.

8. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим водовідведенням 0,95.

9. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим теплопостачанням 0,95.

10. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим газопостачанням 0,95.

11. Земельна ділянка розташована в межах території, що має схил більш 20%0,85.

12. Земельна ділянка розташована в зоні залягання ґрунтових вод менше 3 метрів 0,90.

13. Земельна ділянка розташована в зоні затоплення паводком понад 4% забезпеченості (шар затоплення понад 2 м)0,90.

14. Земельна ділянка розташована на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв см при потужності понад 2 м 0,85.

15. Земельна ділянка розташована в зоні значної заболоченості з ґрунтовим живленням, що важко осушується 0,90.

16. Земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія яри понад 10м, штучні підземні виробки катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню) 0,75.

17. Земельна ділянка розташована на намивних територіях 1,02.

18. Земельна ділянка розташована в межах заповідної території 1,15.

19. Земельна ділянка розташована в зоні регулювання забудови 1,10.

20. Земельна ділянка розташована в зоні історичного ландшафту, що охороняється 1,10.

21. Земельна ділянка розташована в зоні охорони поодиноких пам`яток 1,08.

22. Земельна ділянка розташована у межах території природоохоронного призначення (національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам`яток природи) 1,10.

23. Земельна ділянка розташована у межах території рекреаційного призначення (земель туризму та відпочинку, парків та зелених зон) 1,07.

24. Земельна ділянка розташована в водоохоронній зоні 1,02

25. Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80.

26. Земельна ділянка розташована в зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля 0,90.

27. Земельна ділянка розташована в зоні перевищення припустимого рівня шуму 0,90.

28. Земельна ділянка розташована на території забруднення ґрунтів важкими металами 0,90

Судом встановлено, що у оскаржуваному Витязі із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с. 26) відповідачем застосовані наступні значення коефіцієнтів локальних факторів з урахуванням листа відповідача від 21 квітня 2026 року № 29-80.37.1-1738/2-26 (а.с. 25):

- у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,10

- не забезпечена централізованим водовідведенням - 0,95

- не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,95

- не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,95

- місцезнаходження земельної ділянки в межах території, що має схил поверхні понад 20% (Км3=0,85) Пер. (0,06%) - 1,00.

Коефіцієнт Км3: - 0,94

Цільове призначення земельної ділянки - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Коефіцієнт цільового призначення (Кцп) становить 2,50.

Позивач не погоджується з діями відповідача при формуванні Витягу з НГО, оскільки відповідачем не застосовані наступні інженерно-інфраструктурні та інженерно-геологічні фактори: Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80. Також, позивач вважає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області не обґрунтовано застосовано у оскаржуваному витязі значення інженерно-геологічного фактора - місцезнаходження земельної ділянки в межах території, що має схил поверхні понад 20% на рівні 1,00, в той час, як значення даного локального коефіцієнту у Додатку 2 до Рішення міської ради від 30 червня 2015 року за № 7 встановлене на рівні 0,85.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти доводів позивача та пояснив, що Схема прояву локальних факторів оцінки у вигляді Санітарно- гігієнічних факторів, яка входить до складу технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, дає підстави стверджувати про те, що санітарно захисна зона має конкретно визначену межу та конфігурацію, зазначена межа та конфігурація не співпадає з конфігурацією та межею економіко-планувальної зони. Зазначене виключає можливість твердження про те, що з обставини розташування земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:059:0070 в 154 економіко-планувальній зоні випливає обставина розташування цієї ж ділянки в санітарно захисній зоні, яка також знаходиться в 154 в економіко-планувальній зоні. Тобто, відсутні причинно-наслідкові зв`язки між цими двома обставинами. Вказане обумовлюється тим, що оспорювана земельна ділянка не входить в межі санітарно захисної зони. Тобто, де-факто не розташована в ній. Отже, вищенаведені безпідставні твердження позивача спростовуються належним та допустимим доказом, а саме Схемою прояву локальних факторів оцінки у вигляді Санітарно-гігієнічних факторів, яка входить до складу Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя. Окрім того вказує, що доказ у вигляді скріншоту з назвою «Крок 2», доданий до відзиву на позов, дає змогу встановити обставину про те, що у програмному забезпеченні ГІС - 6 містяться відомості про те, що незначна частина земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:059:0070 знаходиться в межах території, що має схил поверхні понад 20 % (значення коефіцієнту - 1.00). При цьому цей же доказ свідчить про те, що відсоток перетину площі названої земельної ділянки із площею території, що має схил поверхні понад 20 %, становить лише 0,06%. При цьому, значення коефіцієнту становило б 0, 85, як вважає позивач в позовній заяві, якщо б вся площа земельної ділянки входила в межі території, що має схил поверхні понад 20%. Тож, враховуючи все вищевикладене, значення вищезгаданого коефіцієнту апріорі не може становити 0, 85.

Вирішуючи спір по суті стосовно розташування спірної земельної ділянки у санітарно-захисній зоні суд враховує наступне.

На спростування розташування спірної земельної ділянки у санітарно-захисній зоні відповідач вказує, що санітарно захисна зона має конкретно визначену межу та конфігурацію, зазначена межа та конфігурація не співпадає з конфігурацією та межею економіко-планувальної зони.

В той же час, згідно листа Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради листом від 01 травня 2026 року № 04.01-05/1627, відповідно до матеріалів Генерального плану м. Запоріжжя, затвердженого рішенням міської ради від 15 вересня 2004 року № 4, зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 27 вересня 2017 року № 31 (схема основне креслення, схема планувальних обмежень), земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:059:0070 розташована на території комунальних підприємств, складів, баз - частково; червоні лінії по ГП - частково; садибна забудова - частково. Зазначена земельна ділянка має планувальні обмеження: санітарно-захисна зона промислових підприємств - повністю (витяги з генерального плану м. Запоріжжя додані до листа).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Згідно з пунктом 2.2.3. Положення про Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 27 липня 2022 року №41, одним із основних завдань департаменту є організація розробки та реалізація містобудівної документації на місцевому рівні. Також департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює організацію ведення містобудівного кадастру міста у відповідності до вимог чинного законодавства.

Отже Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради є розпорядником наданої інформації, а саме витягу із генерального плану м. Запоріжжя, затвердженого рішенням міської ради від 15 вересня 2004 року № 4, зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 27 вересня 2017 року № 31 (схема планувальних обмежень), згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:059:0070 потрапляє в санітарно-захисну зону.

Згідно пунктом 10 Методики № 1147, коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4) має ураховувати групу факторів, зокрема, складність фізико-географічних та геоморфологічних умов, в даному випадку підтоплення, що також не суперечить Додатку 2 до рішення Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7, яким затверджені значення коефіцієнтів впливу локальних факторів, зокрема, «Земельна ділянка розташована у санітарно-захисній зоні - 0,8».

З огляду на положення пунктів 9,10 Методики № 1147, пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд погоджується з твердженням представника позивача про те, що доданий до листа Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 01 травня 2026 року № 04.01-05/1627 витяг із генерального плану м.Запоріжжя, затвердженого рішенням міської ради від 15 вересня 2004 року № 4, зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 27 вересня 2017 року № 31 (схема планувальних обмежень) є належним доказом на підтвердження того, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:059:0070 потрапляє в санітарно-захисну зону.

Отже Відповідачем при формуванні оскаржуваного Витягу з НГО протиправно не застосовано локальний фактор, відображений у Генеральному плані м. Запоріжжя та існуючий на момент формування витягу: «Земельна ділянка розташована у санітарно-захисній зоні - 0,8», який має вплив на земельну ділянку та має локальний коефіцієнт з від`ємними значенням, а отже знижує вартість нормативно грошової оцінки, і його незастосування призводить до завищення орендної плати, яку має сплачувати позивач.

Вирішуючи спір по суті стосовно правомірності встановлення відповідачем значень санітарно-гігієнічних та інженерно-геологічних факторів щодо спірної земельної ділянки, суд враховує наступне.

На обґрунтування заперечень проти позову у цій частині відповідач вказав, що незначна частина земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:059:0070 знаходиться в межах території, що має схил поверхні понад 20 % (значення коефіцієнту - 1.00). Відсоток перетину площі названої земельної ділянки із площею території, що має схил поверхні понад 20 %, становить лише 0,06%. Наявність прояву кожного з локальних факторів для окремої земельної ділянки в межах міста Запоріжжя визначається на основі Схем прояву локальних факторів оцінки (Інженерно-геологічних, санітарно-гігієнічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, функціонально-планувальних та інженерно-інфраструктурних факторів) та значення коефіцієнту відповідного локального фактору обчислюється виключно за допомогою програми «Геодезична Інформаційна Система 6» (ГІС-6), на основі бази даних Технічної документації про нормативну грошову оцінку землі.

Як встановлено судом, рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, до складу якої входить, зокрема, «Схема прояву локальних факторів оцінки. Інженерно-геологічні фактори» та «Схема прояву локальних факторів оцінки. Санітарно-гігієнічні фактори». При дослідженні «Схеми прояву локальних факторів оцінки. Інженерно-геологічні фактори» та «Схеми прояву локальних факторів оцінки. Санітарно-гігієнічні фактори», судом встановлено та сторонами не заперечується, що земельна ділянка з кадастром номером з кадастровим номером 2310100000:07:059:0070 розташована в межах території, що має схил більш 20 %.

У Додатку 2 до рішення Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7 затверджені значення коефіцієнтів впливу локальних факторів, зокрема:

- Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80.

- Земельна ділянка розташована в межах території, що має схил більш 20% 0,85.

При цьому у рішенні Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року за № 7 та у Додатку 2 до нього відсутнє застереження про те, що той чи інший коефіцієнтів впливу локальних факторів може застосовуватись у іншому розмірі (значенні), аніж визначений Додатком 2 до рішення. У даному рішенні та у додатках до нього відсутні формули для розрахунку величини коефіцієнтів впливу локальних факторів, з чого можна зробити висновок, що дані значення є сталими та не підлягають коригуванню.

Отже є необґрунтованим та нормативно не підтвердженим посилання відповідача на те, що локальні коефіцієнти, які проявляються на даній земельній ділянці, встановлюються залежно від площі, яку в межах окремої земельної ділянки займає ареал розповсюдження того або іншого фактору з використанням ГІС-технологій в автоматичному режимі. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував можливість формування витягів з НГО в автоматичному режимі, виходячи з положень абзацу 3 пункту 20 Методики № 1147.

Також суд відхиляє твердження відповідача про обчислення коефіцієнту відповідного локального фактору виключно за допомогою програми «Геодезична Інформаційна Система 6» (ГІС-6), на основі бази даних Технічної документації про нормативну грошову оцінку землі. Застосування програми «Геодезична Інформаційна Система 6» (ГІС-6) в автоматизованому режимі не передбачено положеннями Методики № 1147 чи іншого законодавчого акту, а також рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року за № 7.

Отже дії Відповідача щодо визначення значень коефіцієнтів впливу локальних факторів, відмінних від встановлених у Додатку 2 до рішення від 30 червня 2015 року за № 7, вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Стосовно визначення значень інших коефіцієнтів локальних факторів між сторонами спір відсутній, а тому таким значенням правова оцінка судом не надається.

Щодо інших доводів та заперечень відповідача, суд зазначає наступне.

На обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказує, що є загальновідомою обставиною, що рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя. Нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя введена в дію з 01 січня 2016 року та на сьогоднішній день є чинною. Попри вищезазначене, відомості про нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя не вносились до Державного земельного кадастру та станом на момент видання оскаржуваного витягу були відсутні в ньому, так само ці відомості відсутні в названому кадастрі і станом на зараз. Дана обставина підтверджується відсутністю будь-яких доказів з приводу наведеного в матеріалах судової справи № 280/5658/26, а також обставиною відсутності зазначених відомостей в Державному земельному кадастрі.

За приписами статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до частини 2 статті 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зауважує, що за приписами частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Проте відповідачем не додано доказів на підтвердження обставини відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. У поданих до суду заявах по суті справи позивач не вказував про визнання даної обставини, тож у суду відсутні підстави вважати її такою, що не підлягає доказуванню на підставі частини 1 статті 78 КАС України.

Також суд зауважує, що за буквальним тлумаченням норм абзацу 4 пункту 20 Методики №1147, на які посилається відповідач, відсутність в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок лише унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Застережень про те, що у цьому випадку порядок та методика визначення нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є іншими, ніж встановлені даною методикою, норми Методики № 1147 не містять.

Відповідачем до матеріалів справи надано Доповідні записки начальнику відділу від 06 липня 2026 року та 07 липня 2026 року (а.с. 111-113,115). Вказані доповідні записки містять посилання на документи із землеустрою містять інформацію та графічні матеріали щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:059:0070, зокрема: Генеральний план, Схему обмежень та обтяжень прав користування земельними ділянками, Кадастрову довідку.

Отже при формуванні оскаржуваного Витягу з НГО відповідач зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних у ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у Постановах від 30 січня 2020 року у справі № 820/1804/16, від 03 червня 2022 року у справі №160/12709/19 та від 05 вересня 2023 року у справі № 520/9277/2020.

Таким чином, судом встановлено, що при визначенні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:059:0070 при формуванні оскаржуваного витягу не враховано, що земельна ділянка розташована у санітарно-захисній зоні.

Також Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області не обґрунтовано застосування у оскаржуваному Витягу з НГО НВ-2300070662026 від 08 квітня 2026 року:

- значення санітарно-гігієнічного фактора - місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні, значення даного локального коефіцієнту у Додатку 2 до Рішення міської ради від 30 червня 2015 року за № 7 встановлене на рівні 0,8;

- значення інженерно-геологічного фактора - місцезнаходження земельної ділянки в межах території, що має схил поверхні понад 20% на рівні 1, в той час, як значення даного локального коефіцієнту у Додатку 2 до Рішення міської ради від 30 червня 2015 року за № 7 встановлене на рівні 0,85.

Видача оскаржуваного Витягу з НГО із визначенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки внаслідок незастосування понижуючих локальних коефіцієнтів має своїм наслідком протиправне збільшення плати за землю, яку позивач буде змушений сплачувати виходячи із завищеного розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З метою захисту прав позивача та відновлення фінансового стану останнього, єдиним ефективним способом захисту є визнання дій відповідача протиправними та скасування відповідного витягу.

Також, суд відхиляє аргументи відповідача щодо неможливості зобов`язання відповідача сформувати та надати позивачу витяг у разі задоволення позову, з огляду на таке.

Оскаржуваний Витяг про нормативну грошову оцінку земельних ділянок сформовано посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Згідно із пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство або державна установа, що належить до сфери управління Держгеокадастру.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Згідно з підпунктом 1 пункту 6 Порядку № 1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі) належить внесення до Державного земельного кадастру: геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них), що однозначно спростовує доводи відповідача про неможливість його впливу на показники коефіцієнтів Км3.

За приписами статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Прийняття Закону України «Про адміністративні послуги» та Закону України «Про адміністративну процедуру» не мало наслідком внесення жодних змін до статті 5 та статті 245 КАС України відповідно прийняття даних законів не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії чи прийняти рішення.

Отже з метою ефективного захисту порушених прав позивача, відповідача має бути зобов`язано сформувати та надати ОСОБА_1 в установленому чинним законодавством порядку витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:07:059:0070 із застосовуванням сукупних локальних коефіцієнтів Км3 з урахуванням у тому числі, локальних коефіцієнтів за локальними факторами: - Земельна ділянка розташована у санітарно-захисній зоні - 0,8 - Земельна ділянка розташована в межах території, що має схил поверхні понад 20% - 0,85.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки (Км 3), є обов`язковим і розмір цього коефіцієнта має відповідати Додатку 2 до рішення Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7.

Таким чином у даному випадку у відповідача відсутня дискреція (право діяти на власний розсуд), тому належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є не тільки скасування протиправного рішення суб`єкта владних повноважень, але і зобов`язання відповідача сформувати та надати позивачу витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо спірної земельної ділянки.

Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Таким чином, витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що оскаржується позивачем у цій справі є рішеннями суб`єкта владних повноважень, оцінка правомірності прийняття якого надається судом під час розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі № 804/6692/17.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених обставин справи та зазначених норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано належними та допустимими доказами позовні вимоги, а тому позов слід задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 143, 243-246, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо незастосування у Витязі № НВ-2300070662026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 08 квітня 2026 року земельної ділянки площею 0,4262 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 2310100000:07:059:0070 локального коефіцієнту за локальним фактором: - Земельна ділянка розташована у санітарно-захисній зоні - 0,8 та застосування локального коефіцієнту за локальним фактором із наступним значенням: - Земельна ділянка розташована в межах території, що має схил поверхні понад 20% - 1,00.

Визнати протиправним та скасувати Витяг № НВ-2300070662026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:07:059:0070, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 08 квітня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області сформувати та надати ОСОБА_1 в установленому чинним законодавством порядку витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:07:059:0070 із застосовуванням сукупних локальних коефіцієнтів Км3 з урахуванням у тому числі, локальних коефіцієнтів за локальними факторами: - Земельна ділянка розташована у санітарно-захисній зоні - 0,8 - Земельна ділянка розташована в межах території, що має схил поверхні понад 20% - 0,85.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 2 129,92 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 18 вересня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов