Рішення № 139905621, 21.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокуСправа № 160/7411/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,-

УСТАНОВИВ:

11 березня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2025 р. ВП № 76924968.

Позовна заява обґрунтована тим, що він на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №184 від 02.07.2024 р. проходив службу на посаді старшого оператора 2 відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів механізованого батальйону, з 16.07.2024 р. до 30.10.2024 р. перебував на гаупвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.11.2024 р. на посаді оператора відділення електронної підтримки взводу електронної підтримки батальйону беспілотних систем військової частини НОМЕР_2 , ВОС-555542А, шпк «солдат» тарифний розряд 5, у зв`язку з чим за місцем своє реєстрації не проживає з 02.07.2024 р. по теперішній час. 26.02.2025 р. у застосунку «ДІЯ» отримав повідомлення про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2025 р., оскільки на даний час виконує бойові завдання на Харківському напрямку та мобільний зв`язок та інтернет місцями відсутній, що унеможливило його дізнатись раніше. До повідомлення отримав вкладення, а саме: постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76924968 від 23.01.2025 р. винеену Головним державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на підставі постанови Піщанського районного суду Вінницької області №142/832/24 від 24.10.2024 р. про стягнення на користь держави адміністративного штрафу в подвійному розмірі в сумі 17 000 грн. Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Про існування постанови Піщанського районного суду Вінницької області №142/832/24 від 24.10.2024 р. дізнався 31.10.2024 р. приїхавши додому після звільнення гаупвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично отримавши її за місцем реєстрації, після чого 04.11.2024 р. оплатив штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень та судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок. Тобто, добровільно сплатив штраф та судовий збір у строк, встановлений ст. 307 КупАП, а тому накладення штрафу у подвійному розмірі є протиправним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 р. клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення цього строку задоволено та поновлено позивачу строк звернення до суду по справі №160/7411/25. Прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням особливостей ст. 287 КАС України.

Крім того, цією ухвалою суду зобов`язано Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали надати належним чином завірені копії виконавчих проваджень № 76924968.

20 березня 2025 року від Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що постанова у справі №142/832/24 про стягнення штрафу з ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення в сумі 8500,00 набрала законної сили 14.10.2024 р., а штраф сплачено на суму 8500,00 тільки 04.11.2024 р., тобто 15-денний строк для сплати штрафу боржником пропущено. Документальні підтвердження щодо дати вручена боржнику або дати отримання боржником постанови №142/832/24 на адресу Відділу не надходили, у зв?язку з чим у головного державного виконавця Відділу відсутні передбачені чинним законодавством підстави щодо завершення виконавчого провадження №76924968 у зв`язку з повним фактичним викопанням вимог виконавчого документа до початку примусового виконання. Додатково повідомляємо про те, що станом на 20.03.2025 р. на депозитний рахунок відділу не надходили кошти достатні для погашення залишку заборгованості по адміністративному штрафу згідно постанови №142/832/24, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, що унеможливлює завершення виконавчого провадження на підставі пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований паспортом громадянина України у формі ID картки, запис № НОМЕР_3 , виданий органом 1214 від 12.01.2022 р.

Згідно із постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 02.10.2024 р. у справі №142/832/24 ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, та застосувано до нього стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. та стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Постанова Піщанського районного суду Вінницької області від 02.10.2024 р. у справі №142/832/24 набрала законної сили 14.10.2024 р.

04.11.2024 р. позивач сплати штраф у сумі 8500,00 грн. та 605,60 грн., що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи.

23.01.2025 р. Головним державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брязкало Л.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76924968 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави адміністративного штрафу в подвійному розмірі в сумі 17000,00 грн.

23.01.2025 р. Головним державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брязкало Л.О. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1700,00 грн.

23.01.2025 р. Головним державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брязкало Л.О. винесено постанову про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 320,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із постановою Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2025 р. ВП № 76924968 про стягнення штрафу у розмірі 17000,00 грн., звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 00.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону України №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Частина перша статті 5 зазначеного Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами частини першої статті 26 Закону України №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 18 Закону України №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Порядок прийняття постанов про адміністративні правопорушення, набрання ними законної сили, їх оскарження, тощо, передбачені нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Так, частиною першою статті 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно з ч. 2 ст. 287 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 3 частини 1 статті 288 КУпАП визначено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову (ч. 2 ст. 299 КУпАП).

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до частин першої, другої статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Проаналізувавши зміст наведених норм у їх взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання через п`ятнадцять днів з дня вручення особі такої постанови та у разі несплати особою штрафу, та не оскарження вказаної постанови.

Якщо постанову про накладення штрафу було оскаржено відповідною особою, на яку накладено штраф, таку постанову може бути направлено для примусового виконання, не раніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Тобто, законодавством чітко визначено, що постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, у випадку їх оскарження, не можуть бути направлені на примусове виконання до завершення процедури оскарження та раніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Суд звертає увагу, що в будь-якому випадку особі має бути вручена постанова про накладення стягнення, в іншому випадку - особа буде позбавлена можливості реалізації права з оскарження акта індивідуальної дії, а так само можливості добровільної сплати штрафу.

Судом встановлено, що постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 02.10.2024 р. у справі №141/832/24 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Зазначена постанова набрала законної сили 14.10.2024 р.

У подальшому позивачем 04.11.2024 р. сплачено визначений постановою штраф у розмірі 8500,00 грн, що підтверджується наданою суду квитанцією.

Водночас, 23.01.2025 р. Головним державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брязкало Л.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76924968 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави адміністративного штрафу в подвійному розмірі в сумі 17000,00 грн.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій, відповідач посилається на те, що первісний штраф у розмірі 8500,00 грн. сплачено позивачем 04.11.2024 р., тобто після набрання постановою законної сили 14.10.2024 р., у зв`язку з чим 15-денний строк для його добровільної сплати, на думку відповідача, пропущено.

Суд не погоджується з такими доводами.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Отже, законодавець чітко визначив юридичну подію, з якою пов`язується початок перебігу строку добровільної сплати штрафу, - день вручення особі постанови про накладення адміністративного стягнення.

При цьому дата набрання постановою законної сили не є тотожною даті її вручення та сама по собі не визначає початок перебігу строку, передбаченого статтею 307 КУпАП.

Як встановлено судом, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували дату вручення позивачу копії постанови Піщанського районного суду Вінницької області від 02.10.2024 р. у справі №142/832/24.

Суд враховує, що позивач дійсно був обізнаний про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується поданою ним заявою про визнання вини та розгляд справи за його відсутності. Однак зазначена обставина підтверджує лише обізнаність позивача про розгляд справи, а не факт та дату вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення.

Саме тому зазначена заява не може бути належним доказом того, що передбачений статтею 307 КУпАП строк добровільної сплати штрафу почав свій перебіг, зокрема, 14.10.2024 р. або будь-якої іншої конкретної дати.

При цьому посилання позивача на те, що фактично про прийняту постанову він дізнався 31.10.2024 р. після повернення з військової служби, суд також не приймає як достовірно встановлену обставину, оскільки доказів отримання постанови саме в цю дату позивачем не надано.

Разом з тим відсутність доказів на підтвердження саме цієї дати не означає автоматичного встановлення факту пропуску строку добровільної сплати. Навпаки, для висновку про пропуск такого строку необхідно встановити дату вручення постанови, від якої відповідно до прямої вказівки статті 307 КУпАП обчислюється 15-денний строк.

Відповідачем таких доказів суду не надано.

Суд також звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений статтею 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Згідно з частиною другою статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Отже, стягнення подвійного розміру штрафу є наслідком несплати штрафу саме у встановлений статтею 307 КУпАП строк, а не наслідком самого лише набрання постановою законної сили.

Таким чином, для виникнення правових підстав для стягнення з позивача штрафу у подвійному розмірі необхідним є встановлення факту несплати первісного штрафу у строк, визначений статтею 307 КУпАП.

Натомість у цій справі встановлено, що первісний штраф у розмірі 8500,00 грн позивачем фактично сплачено 04.11.2024 р., що підтверджується належним доказом - квитанцією про сплату. При цьому доказів того, що на цю дату вже закінчився 15-денний строк, обчислений саме від дня вручення позивачу постанови, матеріали справи не містять.

Сам факт того, що Піщанським районним судом Вінницької області постанову від 02.10.2024 р. у справі №142/832/24 було направлено до органу державної виконавчої служби, а також зазначення у виконавчому документі подвійного розміру штрафу, не звільняє суд від перевірки наявності передбачених законом матеріально-правових підстав для такого стягнення.

При цьому суд не встановлює дату вручення постанови замість відповідача та не може виходити з припущення про її вручення позивачу у певну дату. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач мав довести обставини, на які посилається як на підставу правомірності відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з позивача саме 17000,00 грн, у тому числі наявність передбачених статтями 307, 308 КУпАП підстав для застосування подвійного розміру штрафу.

За відсутності доказів вручення позивачу постанови про накладення адміністративного стягнення та, відповідно, за відсутності можливості встановити початок перебігу 15-денного строку, висновок про його пропуск ґрунтується виключно на припущенні, що суперечить вимогам статті 77 КАС України.

Суд окремо зазначає, що обізнаність позивача про існування провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути ототожнена з врученням йому постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки закон пов`язує початок перебігу строку добровільної сплати штрафу саме з останньою обставиною.

Таким чином, оскільки первісний штраф у розмірі 8500,00 грн позивач фактично сплатив, а відповідачем не доведено, що така сплата відбулася після закінчення строку, встановленого статтею 307 КУпАП, правові підстави для стягнення з позивача штрафу у подвійному розмірі - 17000,00 грн -відсутні.

За таких обставин постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з позивача штрафу у подвійному розмірі не відповідає критеріям обґрунтованості та правомірності, встановленим статтею 2 КАС України, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами, суд вважає, що позов належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладені норми, а також задоволення позовної заяви, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних відповідача судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул.Старокозацька, 56, м.Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 44703621) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2025 р. ВП № 76924968 про стягнення адміністративного штрафу в подвійному розмірі в сумі 17000,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул.Старокозацька, 56, м.Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 44703621).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції згідно статті 297 КАС України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко