Ухвала суду № 139905446, 18.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 вересня 2026 року Справа №160/23842/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/23842/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №160/23842/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 25 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 25 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

В решті позовних вимог -відмовлено.

Судове рішення набрало законної сили 12.12.2024.

Судом видано виконавчий лист зі строком пред`явлення до виконання до 12.12.2027. (включно).

Ухвалою суду від 30.04.2026 виправлено описку в другому абзаці резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №160/23842/24, вказавши правильно по батькові позивача « ОСОБА_2 ».

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністратитвного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/23842/24.

Позивач просить: встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року по справі №160/23842/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії і зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 звіт про виконання вищезазначеного рішення у частині нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 25 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

У разі неподання звіту або встановлення факту невиконання рішення суду вирішити питання про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень відповідно до статті 382 КАС України.

В обґрунтування заяви позивач зазначає наступне.

Відповідачем не здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду та не надано жодної конкретної інформації про стан виконання зазначеного судового рішення або терміни такого виконання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/23842/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Запропоновано відповідачу надати пояснення з приводу поданої позивачем заяви із підтверджуючими доказами до 17.09.2026.

11.09.2026 до суду надійшли пояснення на заяву позивача від Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідач щодо виконання судового рішення повідомив наступне.

Представниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 подано рапорт на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №160/23842/24 за позовом ОСОБА_1 .

Згідно довідки-розрахунок від 03 липня 2025 року №3735/ФЕС зазначено сума до сплати за рішенням суду становить 66898,10 грн.

Згідно розрахунково-платіжної відомості №53/0808 від 28.08.2026 року зазначено, що нараховано всього 66 898,10 грн., утримано ПДФО 12 041,66 грн., утримано ЄСВ 0,00, утримано військовий збір 1003,47, всього утримано 13045,13 грн., компенсація нарахування 12041,66 грн., перераховано на картковий рахунок 65894,63 грн., нараховано з податками 78 939,76 грн, сума до перерахування 65894,63 грн.

Платіжною інструкцією №26-4131 від 28 серпня 2026 року підтверджується виплата суми за рішенням суду 65 894,63 грн., з урахуванням податків та зборів.

При вирішенні заяви суд виходить з наступного.

За приписами ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні норми містить і ст. 370 КАС України, за якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.

Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р. зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося.

Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

З наданих відповідачем пояснень і доданих до них доказів підтверджується виконання Військовою частиною НОМЕР_1 судового рішення.

Відповідачем також надані докази направлення пояснень представнику позивача, а саме квитанція №8702382 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС 11.09.2026.

На час постановлення ухвали позивачем не надано заперечень щодо поданих відповідачем доказів виконання рішення суду.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про виконання відповідачем судового рішення, у зв`язку з чим наявні підстави для відмови позивачу у заяві про встановлення судового контролю.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 370, 382 КАС України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/23842/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона