Ухвала суду № 139905051, 21.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

21 вересня 2026 р. Справа № 120/13132/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 31.08.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків, шляхом:

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

- надання усіх наявних в нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

14.09.2026 року на адресу суду надійшла заява позивача щодо виконання ухвали від 31.08.2026 року, у якій останній вказує, що під час звернення до відповідача із усною вимогою про надання йому втраченої відповіді останній отримав усну відмову. Крім того позивач зазначає, що представник відповідача покликаючись на частину 4 статті 9 КАС України вказав, що суд має вживати визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі витребовувати докази з власної ініціативи.

Також у поданій заяві позивач посилаючись на норми частини 4 статті 161 КАС України вказує, що дані положення передбачають імперативні норми щодо надання позивачем лише наявних у нього доказів.

Крім того до поданої заяви позивач долучив докази сплати судового збору.

З приводу вище викладеного варто зазначити наступне.

Відповідно до вимог частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (п.2); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п.4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8).

Згідно з частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як слідує із матеріалів позовної заяви позивач оскаржує бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправною, яка полягає, як вказує позивач, у "ненаданні дозволу на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період", прийнятого за результатом розгляду заяви позивача від 31.05.2025 року

Разом із тим позивач до позовної заяви не долучає жодних доказів, які свідчили б про порушення його прав.

Частинами 4,5 статті 161, частиною 1 статті 79 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, щодо витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Згідно зі статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Разом із тим, які слідує із заяви позивача щодо виконання ухвали суду, поданої 14.09.2026 року, останній вказує, що звертався в усному порядку до відповідача з метою отримання необхідних доказів, однак представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено у їх наданні.

При цьому, до поданої заяви позивачем повторно не надано будь-яких доказів, які свідчили про вчинення залежних від нього дій, спрямованих на отримання відповідних доказів. Позивач у своїй заяві обмежився лише посиланням на частину 3 статті 77 КАС України, у якій, як зазначає позивач, суд наділений повноваженнями збирати докази з власної ініціативи, має можливість під час розгляду справи за необхідності звертатись до відповідача чи інших осіб, які володіють необхідною для встановлення обставин справи інформацією щодо витребування оригіналів документів або належним чином засвідчених копій.

Однак, як слідує зі змісту частини 3 статті 77 КАС України вказана норма передбачає наступне:

"В адміністративних справах, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу, обов`язок доказування шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішеннями Кабінету Міністрів України, покладається на позивача.

В адміністративних справах, передбачених частиною 1 статті 266-2 цього Кодексу, обов`язок доказування шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами Національного банку України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішеннями Кабінету Міністрів України, покладається на позивача."

З огляду на вищезазначене приходжу до висновку, що наведені вище обставини свідчать про не виконання позивачем вимог ухвали від 31.08.2026 року про залишення позовної без руху в частині надання усіх наявних в нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що згідно положень пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.

Разом із тим, слід враховувати, що частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.

Згідно частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи вище викладене, а також з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, вважаю за необхідне продовжити строк виконання ухвали суду від 31.08.2026 року на 7 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 121, 161, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк виконання ухвали суду від 31.08.2026року на 7 днів з дня отримання даної ухвали суду від 21.09.2026 року.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна