Постанова № 139904104, 11.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/22293/26

Провадження № 3/760/5956/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Сердюк Н.В., розглянувши в присутності представника ОСОБА_1 , захисника Єфимченко І.В. справу про порушення митних правил, що надійшла з Київської митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, керівника ТОВ «ЛАМПОЧКА» (ЄДРПОУ 35749786), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

30 березня 2026 року головним державним інспектором оперативного відділу № 1 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Київської митниці Очередьком В.А. відносно ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил № 0501/UA100000/2026 за ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до протоколу 10 лютого 2026 року з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг товару «кокосова стружка», який надійшов з Республіки Індонезія від компанії «PT. ROYAL COCONUT» на адресу ТОВ «ЛАМПОЧКА», уповноваженою особою останнього до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці подано митну декларацію типу ІМ/40/АА № 26UA500110000920U0, за якою товар цього ж дня випущено у вільний обіг.

Серед документів, поданих для переміщення та митного оформлення товару, містився рахунок-фактура від 17 листопада 2025 року № 435-DCN/CHK-UA/XI/2025 на товар «кокосова стружка» у кількості 840 мішків, вагою брутто 21 336 кг, нетто 21 000 кг, вартістю 37 800 доларів США на умовах CPT Київ, оформлений на виконання контракту від 23 лютого 2023 року № 15/23, укладеного між ТОВ «ЛАМПОЧКА» та «PT. ROYAL COCONUT», а також коносамент від 03 грудня 2025 року № SBILKSGL25120003.

16 лютого 2026 року під час митного огляду міжнародного експрес-відправлення документального характеру DHL № 1954767345, яке направлялося з Республіки Індонезія компанією «PT. ROYAL COCONUT» одержувачу ОСОБА_3 у м. Одесі, працівниками Київської митниці виявлено інший рахунок-фактуру від 17 листопада 2025 року з тим самим номером № 435-DCN/CHK-UA/XI/2025, у якому щодо товару в контейнері № CSNU8632441 зазначено вартість 66 150 доларів США, умови поставки FOB Сурабая та контракт № 075-DCN/RC/XI/SC/2025. У цьому ж відправленні виявлено пакувальний лист і сертифікат про походження товару № 0000770/MND/2025 від 09 грудня 2025 року.

Київська митниця виходила з того, що документи, подані під час митного оформлення, та документи, виявлені у міжнародному експрес-відправленні, стосуються тієї самої партії товару, оскільки збігаються найменування, кількість та вага товару, відомості про продавця і покупця, номер контейнера та пломби. Відмінними є відомості про контракт, умови поставки та вартість товару.

Крім того, митний орган перевірив за QR-кодом сертифікат про походження товару № 0000770/MND/2025 та встановив його автентичність. У зв`язку з цим митниця визначила фактичною вартістю товару 66 150 доларів США, що за офіційним курсом на 10 лютого 2026 року становило 2 846 216,21 грн, та дійшла висновку про переміщення товару з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів з неправдивими відомостями, необхідними для визначення його митної вартості.

На підтвердження своєї позиції Київською митницею додатково надано документи, отримані від ТОВ «КОСКО ШИППІНГ Лайнз (Україна) Ко., ЛТД», з яких вбачається, що вантаж прибув із порту Сурабая до порту Чорноморськ у контейнері № CSNU8632441 за коносаментом № COSU6436878880, а на території України вантаж отримало ТОВ «ЛАМПОЧКА», яке мало договірні відносини з агентом судноплавної лінії та сплачувало локальні витрати, пов`язані з отриманням вантажу.

На думку митного органу, зазначені відомості у сукупності свідчать про причетність ТОВ «ЛАМПОЧКА» та його керівника ОСОБА_2 до переміщення цього товару, а виявлений у міжнародному експрес-відправленні рахунок-фактура на суму 66 150 доларів США відображає фактичну вартість поставки.

ОСОБА_2 та його захисник Єфимченко І.В. у поданих запереченнях просили провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу порушення митних правил.

Захисник посилалася на те, що протокол не містить опису конкретної дії ОСОБА_2 , яка утворювала б об`єктивну сторону правопорушення, та одночасно використовує формулювання «дії/бездіяльність», хоча диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає переміщення або дії, спрямовані на переміщення товару з приховуванням від митного контролю. Також у протоколі не наведено причинного зв`язку між особистою поведінкою ОСОБА_2 та поданням документів, які митний орган вважає такими, що містять неправдиві відомості.

Захисник зазначала, що саме перебування ОСОБА_2 на посаді керівника ТОВ «ЛАМПОЧКА» не є достатньою підставою для його відповідальності, оскільки адміністративна відповідальність має наставати за конкретне діяння особи, передбачене законом.

На підтвердження фактичної вартості товару захисником надано контракт від 23 лютого 2023 року № 15/23, рахунок-фактуру від 17 листопада 2025 року № 435-DCN/CHK-UA/XI/2025 на суму 37 800 доларів США та платіжний документ SWIFT від 09 грудня 2025 року. З останнього вбачається, що ТОВ «ЛАМПОЧКА» перерахувало безпосередньо «PT. ROYAL COCONUT» 37 800 доларів США за кокосову стружку за контрактом № 15/23 від 23 лютого 2023 року.

Також захисником надано відповідь представника «PT. ROYAL COCONUT», у якій зазначено, що до попереднього листування був доданий неправильний рахунок-фактура та повторно направлено правильний рахунок-фактуру.

Дослідивши протокол про порушення митних правил, заперечення захисника, надані митним органом та захисником документи, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом України та іншими актами законодавства порядок переміщення товарів через митний кордон України, їх пред`явлення митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення інших операцій з товарами, за які Митним кодексом України передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 1 ст. 483 МК України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, у тому числі з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару.

Об`єктивна сторона такого правопорушення передбачає конкретні активні дії особи, спрямовані на переміщення товару визначеним у диспозиції статті способом. Суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом, тобто особа повинна усвідомлювати характер своїх дій, неправдивість відомостей у документах та спрямовувати свої дії на переміщення товару з приховуванням від митного контролю.

Сам факт існування двох документів з різними відомостями про вартість однієї партії товару є обставиною, яка потребувала перевірки митним органом, проте сам по собі не доводить вчинення ОСОБА_2 дій, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.

У цій справі має істотне значення розмежування статусу відправника товару, особи, яка оформлює та направляє товаросупровідні документи, декларанта та одержувача товару.

ТОВ «ЛАМПОЧКА» виступало покупцем та кінцевим одержувачем поставленого товару. Водночас матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 здійснював відправлення товару з території Республіки Індонезія, формував в Індонезії товаросупровідні документи, визначав їх зміст, складав рахунок-фактуру на суму 66 150 доларів США, замовляв його виготовлення, надавав продавцю вказівку про його складення, направляв цей документ в Україну або був одержувачем міжнародного експрес-відправлення DHL № 1954767345.

Навпаки, зазначене міжнародне експрес-відправлення було направлено компанією «PT. ROYAL COCONUT» іншій фізичній особі, ОСОБА_3 , у м. Одесі. Отже, сам факт того, що в документах, які іноземний відправник направив третій особі, ТОВ «ЛАМПОЧКА» зазначено покупцем товару, не встановлює участі ОСОБА_2 у створенні, оформленні або направленні цих документів.

Одержання товару за своєю правовою та фактичною природою підтверджує, що товар був направлений одержувачу. Воно не доводить, що одержувач здійснював його відправлення, формував документи на стадії відправлення або визначав зміст документів, складених іноземним продавцем чи іншими учасниками перевезення.

Тому покладення адміністративної відповідальності на керівника підприємства виключно через те, що очолюване ним підприємство є покупцем та одержувачем товару, фактично означало б відповідальність за сам статус одержувача, без встановлення особистого протиправного діяння.

Для кваліфікації за ч. 1 ст. 483 МК України у такій ситуації повинні бути встановлені конкретні докази того, що ОСОБА_2 особисто замовив виготовлення документа з неправдивими відомостями, погодив його зміст, передав його декларанту, дав вказівку використати такий документ під час митного оформлення, знав про його неправдивість та діяв з метою приховування від митного контролю. Таких доказів матеріали справи не містять.

Цей висновок узгоджується з позицією Київського апеляційного суду, викладеною у постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 760/32971/21. Апеляційний суд вказав, що власник товару може нести відповідальність у разі особистого декларування товару або особистого вчинення дій, що становлять об`єктивну сторону порушення, за наявності прямого умислу.

У цій же постанові Київський апеляційний суд окремо наголосив, що сама наявність у особи повноважень керівника підприємства, яке є одержувачем товару, без доведення вчинення нею дій, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України, не свідчить про наявність складу цього правопорушення навіть у випадку, коли відповідні дії були вчинені іншими особами.

Аналогічний підхід простежується у постановах Київського апеляційного суду у справах № 760/6224/22, № 760/6611/22 та № 760/15960/21, у яких при вирішенні питання про відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України апеляційний суд виходив із необхідності доведення конкретних дій саме тієї особи, яка притягується до відповідальності, її умислу та причетності до подання документів з неправдивими відомостями.

Довід Київської митниці про те, що документи, виявлені у міжнародному експрес-відправленні, стосуються тієї самої партії товару, суддя вважає обґрунтованим у частині ідентифікації самої партії. Збіг номера контейнера, пломби, кількості, ваги та найменування товару дає підстави вважати, що документи мають відношення до одного вантажу.

Разом з тим ця обставина не встановлює автора документів, не встановлює особу, за вказівкою якої вони були складені, та не підтверджує обізнаність ОСОБА_2 про існування рахунка-фактури на суму 66 150 доларів США до моменту митного оформлення товару.

Посилання митного органу на автентичність сертифіката про походження товару № 0000770/MND/2025 також не доводить фактичну вартість товару у сумі 66 150 доларів США. Перевірка автентичності сертифіката засвідчує справжність відповідного документа та відомостей, які він містить. Відомостей про ціну товару цей сертифікат не містить, тому його автентичність не підтверджує достовірність ціни, зазначеної в окремому рахунку-фактурі.

Не змінюють цього висновку й додаткові документи, отримані Київською митницею від ТОВ «КОСКО ШИППІНГ Лайнз (Україна) Ко., ЛТД».

З листа цієї компанії вбачається, що контейнер № CSNU8632441 дійсно прибув із Сурабаї до Чорноморська та був отриманий на території України ТОВ «ЛАМПОЧКА». Проте в цьому ж листі зазначено, що морський фрахт був сплачений з боку порту відправлення, а український агент судноплавної лінії не володіє інформацією щодо замовника і платника морського фрахту. ТОВ «ЛАМПОЧКА» оплачувало локальні витрати, пов`язані з отриманням вантажу в Україні.

Таким чином, зазначені документи підтверджують участь ТОВ «ЛАМПОЧКА» на стадії отримання вже направленого в Україну вантажу та оплати місцевих послуг. Вони не підтверджують участі ОСОБА_2 у формуванні умов морського відправлення з Індонезії, виготовленні інвойсу на суму 66 150 доларів США чи направленні цього інвойсу до України.

Так само наявність лінійного коносамента № COSU6436878880, у якому одержувачем зазначено ТОВ «ДЮК АКТИВ», не спростовує автоматично достовірність домашнього коносамента № SBILKSGL25120003, у якому одержувачем зазначено ТОВ «ЛАМПОЧКА». З наданих матеріалів вбачається існування декількох учасників одного транспортного ланцюга та оформлення ними документів на різних його стадіях. В усіх документах ідентифікується один контейнер № CSNU8632441 та одна партія товару. Сам факт існування різних коносаментів у такому транспортному ланцюгу не доводить подання ОСОБА_2 підробленого чи завідомо неправдивого документа.

Водночас обставини, які безпосередньо стосуються розрахунків між покупцем і продавцем, підтверджують версію ОСОБА_2 про вартість товару у сумі 37 800 доларів США.

Платіжний документ SWIFT підтверджує фактичний переказ 09 грудня 2025 року саме 37 800 доларів США від ТОВ «ЛАМПОЧКА» на рахунок «PT. ROYAL COCONUT» з прямим посиланням у призначенні платежу на кокосову стружку та контракт № 15/23 від 23 лютого 2023 року.

Крім того, безпосередньо продавець «PT. ROYAL COCONUT» у наданій захисником відповіді повідомив про помилкове долучення іншого інвойсу та повторно надав правильний інвойс на 37 800 доларів США.

За таких обставин версія митного органу про те, що саме рахунок на 66 150 доларів США відображає фактичну ціну товару, не підтверджена такою сукупністю доказів, яка виключала б обґрунтований сумнів. Наявність суперечливих документів могла бути підставою для додаткової перевірки митної вартості, проте не замінює доказування особистого умисного діяння ОСОБА_2 , передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Довід митного органу щодо статусу ОСОБА_2 як керівника ТОВ «ЛАМПОЧКА» також не є достатнім для висновку про його винуватість.

Положення ч. 2 ст. 459 МК України визначають коло осіб, які можуть бути суб`єктами адміністративної відповідальності у випадку вчинення порушень митних правил підприємствами. Зазначена норма не встановлює безумовної відповідальності керівника за будь-яке порушення, пов`язане з діяльністю підприємства, та не усуває необхідності доведення всіх ознак конкретного складу правопорушення, включаючи особисте діяння, причинний зв`язок і вину.

Інший підхід фактично означав би об`єктивне ставлення у вину, коли керівник відповідав би за будь-який документ, складений іноземним продавцем, перевізником, експедитором чи іншою особою, лише через те, що очолюване ним підприємство в подальшому отримало товар.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 вчиняв дії, пов`язані з оформленням товаросупровідних документів у країні експорту чи організацією відправлення товару з Індонезії. Саме на відсутність таких доказів посилався захисник у запереченнях.

Формулювання протоколу про вчинення ОСОБА_2 «дій/бездіяльності» також не дає можливості встановити, яке саме особисте діяння ставиться йому у вину. При цьому суддя не наділений повноваженнями самостійно формувати замість митного органу фактичне обвинувачення, визначати конкретну дію особи, якої немає в протоколі, або відшукувати докази, які мали б підтверджувати таку дію.

Доводи захисника щодо порядку огляду міжнародного експрес-відправлення DHL № 1954767345 та допустимості отриманих з нього копій документів не є визначальними для вирішення цієї справи. Навіть за умови врахування цих документів як доказів вони підтверджують існування іншого комплекту документів, проте не доводять їх створення, замовлення, погодження чи направлення ОСОБА_2 , його обізнаність про них під час митного оформлення та прямий умисел на приховування від митного контролю.

Неявка ОСОБА_2 за викликом митного органу також не може розглядатися як доказ вчинення правопорушення, оскільки процесуальна поведінка особи після виявлення митним органом відповідних обставин не підтверджує факту вчинення нею раніше конкретних дій, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 489 МК України під час розгляду справи про порушення митних правил належить з`ясувати, зокрема, чи було вчинено правопорушення та чи винна саме та особа, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Застосовуючи ці положення до встановлених обставин, суддя враховує, що матеріалами справи підтверджено факт поставки та отримання ТОВ «ЛАМПОЧКА» кокосової стружки, факт існування різних комплектів документів щодо цієї партії товару та факт сплати ТОВ «ЛАМПОЧКА» 37 800 доларів США продавцю.

Водночас не доведено, що ОСОБА_2 виготовив, замовив, погодив чи направив будь-який документ з неправдивими відомостями; знав під час митного оформлення про існування інвойсу на 66 150 доларів США; надав вказівку декларанту використати документ з неправдивими відомостями; особисто вчинив будь-яку іншу дію, спрямовану на переміщення товару з приховуванням від митного контролю.

Таким чином, встановлений матеріалами справи статус ТОВ «ЛАМПОЧКА» як покупця та одержувача товару не доводить об`єктивної сторони правопорушення в діях його керівника, а відсутність доказів обізнаності ОСОБА_2 про неправдивість поданих відомостей та спрямованості його волі на приховування товару від митного контролю виключає висновок про наявність суб`єктивної сторони правопорушення.

За таких обставин сукупність наданих Київською митницею доказів не доводить поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_2 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 487-1 МК України провадження у справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та/або складу порушення митних правил.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 458, 459, 483, 486, 487, п. 1 ч. 1 ст. 487-1, ст. 489, 495, 527, 529 МК України, ст. 7, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 487-1 Митного кодексу України у зв`язку з відсутністю в його діях складу порушення митних правил.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Солом`янський районний суд міста Києва.

Суддя Н.В. Сердюк