Рішення № 139903668, 21.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11149/26

Провадження № 2-а/756/117/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

21 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Управління патрульної поліції в місті Києві, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7311379 від 04.06.2026 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 04.06.2026 під час руху в м. Києві по вул. Стеценка належний йому автомобіль Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було зупинено патрулем поліції, після чого старший інспектор виніс щодо нього оскаржувану постанову за ст. 127-3 КУпАП. Позивач не є посадовою особою закладу, його філії чи іншого відокремленого підрозділу, що проводить підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та не зареєстрований як фізична особа - підприємець, а тому не належить до кола осіб, які несуть відповідальність за цією статтею. Зупинення транспортного засобу відбулося за відсутності підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки підстава з`явилася вже після зупинки. Вимірювання розпізнавального знака проведено без його участі, при цьому свідоцтва про повірку вимірювального засобу на його вимогу не надано, акт вимірювання не складався, з результатами вимірювань його не ознайомлено. Справу розглянуто в службовому автомобілі за його відсутності, права йому не роз`яснено, копію постанови не вручено, а про розмір штрафу він дізнався із застосунків «Дія» та «Монобанк». Місце вчинення правопорушення в постанові зазначено невірно. Подану 10.06.2026 скаргу до Управління патрульної поліції в місті Києві розглянуто формально, постанову залишено без зміни.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

10.07.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у якій він надав згоду на заміну відповідача належним - Департаментом патрульної поліції Національної поліції України - та просив витребувати оскаржувану постанову.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також витребувано у відповідача копію оскаржуваної постанови.

30.07.2026 на виконання ухвали суду від 14.07.2026 відповідач надав до суду скан-копію постанови серії ЕНА № 7311379 від 04.06.2026.

28.07.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував. Зазначив, що 04.06.2026 позивач проводив підготовку (перепідготовку) з водіння на транспортному засобі Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який не був обладнаний відповідно до вимог: сторона розпізнавального знака «Навчальний транспортний засіб» становила 150 мм при нормі не менше 200 мм, транспортний засіб підлягав обов`язковому технічному контролю, а встановлені додаткові педалі не відображені в реєстраційних документах. Наголосив, що ці обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського та фотознімком транспортного засобу, права за ст. 268 КУпАП позивачу роз`яснено, а від отримання копії постанови позивач відмовився. Послався на те, що рулетки та лінійки вимірювальні під час визначення габаритних розмірів транспортних засобів періодичній повірці не підлягають, а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.

05.08.2026 надійшла відповідь позивача на відзив, у якій він підтримав позовні вимоги. Наголосив, що відповідач не виконав обов`язку доведення правомірності прийнятого рішення, а матеріали справи не містять доказів того, що позивач є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП. Зазначив, що не зареєстрований як фізична особа - підприємець, відомості про таку реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, а наявність документа спеціаліста сама по собі не робить його спеціальним суб`єктом. Вказав, що наданий відповідачем відеозапис не фіксує руху транспортного засобу, його зупинення та повідомлення причини зупинки, а якість зображення унеможливлює ідентифікацію показників вимірювального приладу.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

04.06.2026 старшим інспектором відділу контролю на автомобільному транспорті Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України капітаном поліції Гусаком К.О. винесено постанову серії ЕНА № 7311379 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн за ст. 127-3 КУпАП.

Як вбачається зі змісту постанови серії ЕНА № 7311379 від 04.06.2026, 04.06.2026 об 11 год 17 хв у м. Києві на вул. Мрії, 14 ОСОБА_1 проводив практичну підготовку (перепідготовку) з водіння на транспортному засобі Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який не був обладнаний відповідно до вимог, а саме: на транспортному засобі встановлено рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною догори й каймою червоного кольору, в який вписано літеру «Н» чорного кольору, сторона трикутника становить 150 мм при нормі не менше 200 мм, чим порушено пп. «к» п. 30.3 ПДР України; транспортний засіб підлягає обов`язковому технічному контролю, проте своєчасно його не пройшов; встановлено додаткові механізми (педалі), що не відображено в реєстраційних документах, чим порушено п. 24.8 ПДР України. У графі постанови «Стаття, частина статті КУпАП» зазначено «ст. 127-3».

Судом встановлено, що 10.06.2026 позивач оскаржив зазначену постанову до Управління патрульної поліції в місті Києві, а листом від 17.06.2026 його повідомлено про залишення постанови без зміни, а скарги - без задоволення.

На підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, відповідач надав відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського та фотознімок транспортного засобу.

Доказів того, що станом на 04.06.2026 ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа - підприємець або обіймав посаду в закладі, його філії чи іншому відокремленому підрозділі, що проводить підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, матеріали справи не містять і відповідачем такі докази не надані.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Наявність складу правопорушення встановлюється сукупністю передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, а саме таких необхідних елементів як об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона правопорушення, суб`єкт правопорушення та суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з наведених елементів виключає адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 127-3 КУпАП порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами - підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме: здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка не має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв; проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, законодавчо встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується. Це означає, що повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стаття 62 Конституції України встановлює, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Предметом цього спору є правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП.

Аналіз диспозиції ст. 127-3 КУпАП свідчить, що суб`єктний склад передбаченого нею правопорушення є спеціальним. Законодавець вичерпно визначив коло осіб, які несуть відповідальність за цією статтею, - це посадові особи закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та фізичні особи - підприємці, які провадять таку діяльність.

Отже, суб`єктом цього правопорушення може бути не будь-яка особа, яка здійснює навчання водінню, а лише посадова особа суб`єкта, що спеціалізується на підготовці водіїв, або фізична особа - підприємець.

Позивач зазначив, що не зареєстрований як фізична особа - підприємець, відомості про таку реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, посадовою особою закладу, що проводить підготовку водіїв, він також не є.

Відповідач цих обставин не спростував. Ні оскаржувана постанова, ні відзив, ні надані відповідачем докази не містять відомостей про те, що станом на 04.06.2026 ОСОБА_1 мав статус фізичної особи - підприємця або обіймав посаду в закладі, його філії чи іншому відокремленому підрозділі, що проводить підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів. У самій оскаржуваній постанові позивача названо громадянином, тобто як фізичну особу, без зазначення статусу, з яким закон пов`язує відповідальність за ст. 127-3 КУпАП.

При цьому наявність у особи документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів сама по собі не наділяє її статусом посадової особи закладу або фізичної особи - підприємця і не робить її суб`єктом відповідальності за ст. 127-3 КУпАП.

Оскільки обов`язок доказування правомірності свого рішення в цій категорії справ покладено саме на відповідача, а такого доказування не здійснено, суд дійшов висновку, що позивач не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП.

Відсутність суб`єкта як обов`язкового елемента складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за цією статтею незалежно від того, чи мали місце інші обставини, описані в постанові.

Крім того, суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення посадовою особою відповідача не виконано вимоги ст. 280 КУпАП у частині з`ясування, чи підлягає особа адміністративній відповідальності: правовий статус ОСОБА_1 не з`ясовувався взагалі.

Суд також враховує, що описова частина оскаржуваної постанови поряд з обставинами обладнання транспортного засобу містить посилання на непроходження транспортним засобом обов`язкового технічного контролю та на невідображення додаткових механізмів (педалей) у реєстраційних документах. Ці обставини не охоплюються об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП, диспозиція якої пов`язує відповідальність з проведенням практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, а тому не могли бути покладені в основу кваліфікації за цією статтею.

Надані відповідачем відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського та фотознімок транспортного засобу стосуються обставин зупинення транспортного засобу, вимірювання розпізнавального знака та порядку винесення постанови, тобто об`єктивної сторони діяння. Ці докази не підтверджують наявності у позивача статусу спеціального суб`єкта, з яким закон пов`язує відповідальність за ст. 127-3 КУпАП, а тому наведеного висновку суду не спростовують.

Суд зауважує, що оскаржувана постанова не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Щодо доводів позивача про порушення порядку розгляду справи, а саме про нескладення протоколу про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 127-3 цього Кодексу. За таких обставин винесення постанови без складення протоколу закону не суперечить, а тому наведені доводи позивача суд відхиляє.

Доводи позивача про безпідставність зупинення транспортного засобу, про недотримання вимог законодавства про метрологію під час вимірювання розпізнавального знака та про невірне зазначення в постанові місця вчинення правопорушення суд окремо не оцінює, оскільки встановлена судом відсутність суб`єкта адміністративного правопорушення є самостійною і достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Щодо строку звернення до суду суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, графа «Копію постанови мною отримано» містить підпис особи, щодо якої постанову винесено, при цьому запису про відмову від підпису або від отримання копії постанови ця графа не містить, а графа про надіслання копії постанови рекомендованим листом не заповнена. За таких обставин суд виходить із того, що копію оскаржуваної постанови вручено позивачу 04.06.2026, а останнім днем строку звернення до суду з урахуванням ч. 6 ст. 120 КАС України було 15.06.2026. Позовну заяву сформовано в підсистемі «Електронний суд» 23.06.2026 та подано до суду 26.06.2026, тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України строку.

Разом з тим, у позовній заяві позивач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Судом встановлено, що 10.06.2026, тобто в межах десятиденного строку, позивач оскаржив постанову серії ЕНА № 7311379 від 04.06.2026 до Управління патрульної поліції в місті Києві, скориставшись передбаченим ст. 288 КУпАП правом на оскарження постанови у вищестоящий орган. Про залишення постанови без зміни, а скарги - без задоволення позивача повідомлено листом від 17.06.2026, після чого він звернувся до суду 23.06.2026, тобто протягом шести днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Суд враховує, що послідовне використання позивачем передбаченого законом порядку оскарження постанови у вищестоящий орган та звернення до суду без зволікання після отримання відповіді на скаргу є поважними причинами пропуску строку, а тривалість такого пропуску є незначною. Протилежний підхід означав би, що особа, яка скористалася наданим їй законом правом на оскарження постанови у вищестоящий орган, позбавляється права на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України. За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду.

Таким чином, позивач не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП, у його діях відсутній склад цього адміністративного правопорушення, а оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 665,60 грн, що підтверджується квитанцією № 3889-3946-6791-9084 від 23.06.2026, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 6, 9, 72, 77, 90, 121, 139, 241-246, 286, 295 КАС України, ст. 7, 9, 14, 127-3, 222, 245, 247, 251, 252, 258, 280, 283 КУпАП, суд -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Управління патрульної поліції в місті Києві, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7311379 від 04.06.2026, винесену старшим інспектором відділу контролю на автомобільному транспорті Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України капітаном поліції Гусаком Костянтином Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 127-3 КУпАП - за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3).

Третя особа: Управління патрульної поліції в місті Києві (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Андрій ПУКАЛО