Рішення № 139903060, 18.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/22810/25

Провадження №2/752/3625/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Неживої Д.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Нова Англія» про поділ майна подружжя, витребування нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Сікоза В`ячеслав Олександрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Нова Англія» (далі - ОК «ЖБК «Нова Англія») про поділ майна подружжя, витребування нерухомого майна.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 16.03.2002 між сторонами був зареєстрований шлюб, який був розірваний на підставі рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21.10.2024.

19.01.2021 подружжям було придбано паркувальне місце АДРЕСА_1 та однокімнатна квартира АДРЕСА_2 .

Після повної оплати вартості нерухомого майна відповідач здійснила реєстрацію права власності лише на пакувальне місце. Право власності на спірну квартиру відповідач не здійснює, хоча користується цим майном.

Право власності на однокімнатну квартира АДРЕСА_2 зареєстроване за ОК «ЖБК «Нова Англія».

В позасудовому порядку сторони не дійшли згоди щодо поділу вищевказаного майна, що змусило позивача звернутись до суду.

Просив з урахуванням уточнених позовних вимог:

визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 ;

витребувати з незаконного володіння ОК «ЖБК «Нова Англія» квартиру АДРЕСА_2 , у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 ;

судові витрати у розмірі 12112 грн. та витрати на професійну правову допомогу пов`язані з розглядом цієї Позовної заяви у розмірі 25 000 грн. покласти на відповідачів.

22.09.2025 постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано строк для усунення її недоліків.

09.10.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

13.10.2025 постановлено ухвалу про забезпечення позову.

26.11.2025 постановлено ухвалу про участь в судових засіданнях представника позивача в режимі відеоконференції.

25.02.2026 постановлено ухвалу про витребування доказів.

01.05.2026 постановлено ухвалу про участь в судових засіданнях представника відповідача в режимі відеоконференції.

22.05.2026 постановлено ухвалу про відмову в забезпеченні позову.

15.06.2026 постановлено ухвалу про відмову у витребуванні доказів, ухвалу відмову у поновленні строку на подання відзиву на позовну заяву та ухвалу про закриття провадження у справі.

10.08.2026 відповідач ОСОБА_1 подала клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі.

Клопотання обґрунтоване тим, що вона вважає квартиру АДРЕСА_2 , своєю особистою власністю, оскільки вона була придбана за грошові кошти, що не є спільним майном подружжя. Голосіївським районним судом міста Києва відкрито провадження у справі №752/10771/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

У зв`язку з відкриттям іншого судового провадження, предметом якого є встановлення правового статусу того самого спірного майна, виникла істотна обставина, яка безпосередньо впливає на предмет доказування та можливість правильного вирішення спору про поділ майна подружжя. Для належного вирішення питання про зупинення провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України необхідно повернутися до стадії підготовчого провадження.

Суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання, виходячи з того, що позивач не навела вагомих обставин для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані виключно на цій стадії.

Також суд не вбачає підстав для зупинення провадження у цій справі до розгляду по суті справи №752/10771/26, оскільки відповідачка не довела об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом цього судового розгляду.

Учасники справи в судове засідання не прибули.

Представник позивача не зміг взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки втратив технічну можливість, при тому, що суд зі свого боку забезпечив проведення відеоконференції.

Враховуючи приписи ч.5 ст.212 ЦПК України, якою встановлено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції, суд вважає можливим розглянути розгляд справи по суті за відсутності учасників.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі з 16.03.2002 до 21.11.2024, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 03.03.2015 та копією рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21.10.2024 у справі №766/12522/24.

В шлюбі народилася діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 09.01.2002 та серії НОМЕР_4 від 15.11.2007.

20.06.2020 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Укладений договір дарування грошових коштів, за яким остання отримала в дар у власність грошові кошти в сумі 2200000 грн.

Відомості про нотаріальне посвідчення договору відсутні.

19.01.2021 ОК «ЖБК «Нова Англія» та ОСОБА_1 уклали договір про пайову участь, за умовами якого остання зобов`язалась здійснити пайовий внесок кооперативу, а кооператив забезпечити набуття асоційований членом права власності на об`єкт нерухомого майна, який належатиме кооперативу відповідно до договору про комплексну забудову від 24.12.2015, укладеного між УТ ТОВ «Узай», ТОВ «Роял хауз груп», Обслуговуючий кооператив ЖБК «Нова Англія» (п.1.1,1.2. договору).

Відповідно до п.2.1. договору про пайову участь від 19.01.2021 об`єкт нерухомості має будівельний номер 282 в секції Б-4.3. на 3 поверсі, проєктна площа 43,91 кв.м, одна кімната.

Відповідно до п.2.1., 3.5., 3.6. договору про пайову участь від 19.01.2021 пайовий внесок становить 1610642,67 грн. Дата внесення платежу до 25.01.2021.

22.01.2021 ОСОБА_1 зарахувала на власний банківський рахунок грошові кошти в сумі 2200000 грн., що підтверджується копією квитанції від 22.01.2021 №159917.

25.01.2021 ОСОБА_1 сплатила на рахунок ТОВ «Роял хауз груп» грошові кошти в сумі 1610642,67 грн. за майнові права за договором купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості №Б-4.3-40-МПТ від 25.01.2021, що підтверджується копією платіжного доручення від 22.01.2022 №164646.

Згідно з інформаційною довідкою від 24.04.2025 №424062476 право власності на квартиру АДРЕСА_2 було зареєстровано 18.07.2022 за ОК «ЖБК «Нова Англія».

Відомості про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру відсутні.

Відповідно до пункту 2 ч.1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст. 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Частиною 2 ст. 183 ЦК України передбачено, що неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (ст. 190 ЦК України).

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами, встановленими статтями 331, 182 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

Частиною 3 ст. 368 ЦК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Також суд зазначає, що за змістом вищевказаних положень цивільного законодавства об`єкт цивільних прав набуває статусу нерухомого майна при існуванні таких обставин: завершення будівництва; прийняття об`єкта нерухомого майна до експлуатації; здійснення державної реєстрації права власності на нього у встановленому законодавством порядку.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

У разі інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, що здійснюється, зокрема, через фонди фінансування будівництва, майнове право на об`єкт інвестування можна визначити як «право очікування», що наділяє власника цього права певними, але не всіма правами власника майна, та засвідчує його правомочність отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Аналіз вищенаведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що набуті в період шлюбу майнові права щодо об`єкта незавершеного будівництва, підлягають поділу між подружжям як їх спільне сумісне майно.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що, вирішуючи спір про поділ майна подружжя, необхідно установити обсяг спільно нажитого майна, з`ясувати час та джерела його придбання (постанова від 3 липня 2019 року № 554/8023/15-ц).

Судом встановлено, що в період шлюбу між сторонами було набута спірна квартира на підставі договору про пайову участь, укладеному 19.01.2021 між ОК «ЖБК «Нова Англія» та ОСОБА_1 .

Відповідачка оплатила пайовий платіж за спірну квартиру 25.01.2021 в сумі 1610642,67 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 22.01.2022 №164646.

Позивач стверджувала, що спірна квартира є її особистою власністю, оскільки придбана за кошти, які вона отримала за договором дарування.

Суд відхиляє зазначений довід, виходячи з такого.

Застосовуючи припис статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд має встановити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й те, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тобто статус спільної сумісної власності подружжя визначається з урахуванням часу набуття майна, а також джерел його набуття (коштів, за які набуте це майно).

Пунктом 2 ч.1 ст. 57 СК України встановлено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Частиною 5 ст. 719 ЦК України договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Пунктом 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютні цінності - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.

Оскільки 20.06.2020 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування грошових коштів, за яким остання отримала в дар у власність грошові кошти в сумі 2200000 грн., то такий договір в силу приписів ч. 5 ст. 719 ЦК України підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Сторони договору дарування вимоги про нотаріальне посвідчення правочину не дотримались.

Частиною 1 ст. 219 ЦК України встановлено, що у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст. 215 ЦК України).

Отже, договір дарування грошових коштів від 20.06.2020, є нікчемним.

Суд відзначає, що представник позивача не звернув увагу на зазначені обставини та не дав своєї оцінки зазначеному договору дарування грошей.

Натомість суд, якщо виявить нікчемність правочину, він має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що презумпція спільності права власності подружжя на придбане в період шлюбу майно не спростована. У справі відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували придбання спірного нерухомого майна відповідачкою за особисті кошти. Отже, спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 , оскільки придбана в шлюбі, а тому пілдлягає поділу між ними в рівних частках по 1/2 частці кожному.

Право власності на спірну квартиру наразі зареєстроване за відповідачем ТОВ «ОК «ЖБК «Нова Англія».

Оскільки суд встановив, що квартира є спільною сумісною власністю сторін, то реєстрації права власності на цю квартиру за ОК «ЖБК «Нова Англія» порушує права позивача.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Враховуючи наведене, спірна квартира має бути витребуванау ОК «ЖБК «Нова Англія», на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , оскільки відповідачка сплатила в повному розмірі пайовий внесок за спірну квартиру, а отже набула майнові права на неї.

Щодо позовних вимог визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 , суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання щодо правового режиму спільного сумісного майна подружжя, суд встановлює факти створення (придбання) сторонами майна, з`ясовує час його придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності. Рішення обґрунтовується належними і допустимими доказами, про що суд зазначає у мотивах прийнятого рішення з посиланням на конкретні факти.

Судове рішення лише підтверджує наявність режиму спільного сумісного майна. Для такого підтвердження заявлення вимоги про визнання певних об`єктів спільним сумісним майном та, як наслідок, зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке визнання не є необхідними. Ефективним способом захисту за таких умов є саме вирішення вимоги про поділ спільного сумісного майна.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні зазначеної вимоги

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч ст. 141 ЦПК України з відповідачів, окремо з кожного, пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору за подання позову у розмірі 6056 грн. та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 246,60 грн., що разом становить 6302,60 грн.

Керуючись ст. 12-13, 81, 141, 206, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Витребувати з незаконного володіння Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Нова Англія» квартиру АДРЕСА_2 , у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнавшии за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , визнавши за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Нова Англія» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 6302 (шість тисяч триста дві) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 6302 (шість тисяч триста дві) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: Обслуговуючий кооператив «Житлово - будівельний кооператив «Нова Англія», місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 72, поверх 7, ЄДРПОУ 40152852.

Рішення складене 18.09.2025.

Суддя Ж. І. Кордюкова