Рішення № 139902525, 18.09.2026, Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

18.09.2026 Справа №: 518/755/26 Провадження № 2/518/568/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року селище Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гуржій А.В.,

секретаря судового засідання Майнич В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ширяєве Одеської області матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 5,31 гектарів, кадастровий номер 5125481900:01:001:0657, що розташована на території Ширяївської селищної ради Одеської області (раніше Макарівської сільської ради Березівського району Одеської області). 19.12.2019 року ОСОБА_2 склав заповіт на його користь.

Вказує, що про смерть ОСОБА_2 йому відомо не було, про наявність вказаного заповіту йому стало відомо поза межами строку, а саме в березні 2026 року позивач звернувся з письмовою заявою до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Ланової Н.А. та було отримано інформаційний лист, в якому зазначено, що заяву про прийняття спадщини не було подано у строк, визначений ЦК України, то згідно із частиною 1 статті 1270 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Отже, йому рекомендовано звернутися з даного питання з позовом до суду.

Поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач обґрунтовує тим, що йому не було відомо про складення спадкодавцем заповіту на його користь, позивач та спадкодавець не перебували у родинних відносинах, а також проживали в різних населених пунктах.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просить суд визначити йому, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом шести місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.06.2026 продовжено строк підготовчого судового засідання у цивільній справі. Витребувано від приватного нотаріуса Березівського нотаріального округу Ланової Н.А. інформацію про наявність-відсутність спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 15.07.2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

До суду надійшла заява представника позивача адвоката Колоса В.М. про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань не подавав.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23), якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).

З огляду на наявність достатніх матеріалів у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22.02.2024 року Ширяївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Відповідно до заповіту, який складений 19.12.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №762, посвідчений приватним нотаріусом Березівського районного нотаріального округу Одеської області Лановою Н.А., ОСОБА_2 заповідав, земельну ділянку площею 5,31 гектарів, кадастровий номер 5125481900:01:001:0657, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке знаходиться на території Макарівської сільської ради Ширяївського (наразі Березівського) району Одеської області. спадкоємцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії І-ОД№054642 від 29.01.2001 року, виданим на підставі рішення Макарівської сільської Ради народних депутатів Ширяївського району Одеської області від 15.09.2000 року №2, акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №459, право власності на земельну ділянку надано ОСОБА_2 .

Листом № 63/02-14 від 23.03.2026 року, приватний нотаріус Березівського районного нотаріального округу Одеської області Ланова Н.А. повідомила ОСОБА_1 , що заяву про прийняття спадщини ним не було подано у строк, визначений ЦК України, то надано рекомендацію звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У відповідності до листа приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Ланова Н.А. від 29.06.2026 року № 176/01-16 при перевірці в Спадковому реєстрі (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) інформація про заведену спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня. Спадкова справа не заводилася.

Згідно з Витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №84611267, дата видачі 23.03.2026 року, у спадковому реєстрі інформація відсутня про заведену спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з довідкою за Вих. №10 від 26.03.2026 року виданою Ширяївською селищною радою Березівського району Одеської області, ОСОБА_2 проживав один за адресою АДРЕСА_1 .

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Керуючись ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

При цьому, ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.

Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно. Водночас прийняття спадщини є правом, а не обов`язком спадкоємця, який, відмовляючись від прийняття спадщини, не порушує свободи заповіту, а діє у власних інтересах. Відмова від прийняття спадщини може бути виражена як у формі подання заяви про відмову від прийняття спадщини так і шляхом невчинення спадкоємцем дій, потрібних для прийняття спадщини. Натомість, за загальним правилом, прийняття спадщини потребує активних дій спадкоємця.

Враховуючи зазначене, дотриманням свободи заповіту в частині реалізації волі спадкодавця є забезпечення спадкоємцю можливості прийняти спадщину в порядку, встановленому чинним законодавством.

У ст. 63 Закону України «Про нотаріат» закріплено обов`язок нотаріуса (посадової особи органу місцевого самоврядування, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій) повідомити про відкриття спадщини тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Отже, закріплений у законодавстві обов`язок повідомлення нотаріусом спадкоємців, про яких йому відомо, про відкриття спадщини, та роз`яснення права на її прийняття є одним з правових механізмів забезпечення права на спадкування, дотримання якого має перевірити суд при вирішенні питання про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом через поважність причин пропуску такого строку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 зауважила, що наведеними вище правилами передбачено обов`язок нотаріуса після заведення спадкової справи перевіряти наявність заповіту, вчиняти дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому/їй є відомим, а також право зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Враховуючи те, що в законі не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позивач не зміг скористатися своїм правом на прийняття спадщини у встановлений законом строк з об`єктивних причин, а саме у зв`язку з тим, що йому не було відомо про відкриття спадщини та наявність заповіту, він не є родичем спадкодавця, проживав в іншому населеному пункті та на момент спливу встановленого законом строку перебував за кордоном.

За таких обставин позивач не мав реальної можливості своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим суд визнає зазначені причини пропуску строку поважними. Крім того, суд враховує, що спадщина ніким не прийнята та відсутні об`єктивні дані, які б свідчили про порушення прав інших осіб.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, інші спадкоємці відсутні, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити позивачеві додатковий строк у шість місяців для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, тому, на підставі представлених доказів, суд переконався в тому, що позивач з поважних причин пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 1221, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 6 (шести) місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Ширяївська селищна рада Березівського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04378994, вул. Грушевського, 102А, селище Ширяєве, Березівський район, Одеська область.

Суддя А.В. Гуржій