Постанова № 139901015, 14.09.2026, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2248/26

Провадження № 3/626/608/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.09.2026 року м. Берестин

Суддя Берестинського районного суду Харківської області Рибальченко І.Г., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Берестинського РВП ГУНП в Харківській області у відношенні: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ :

26.06.2026 року о 10-й годині 25 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen номерний знак НОМЕР_1 на 87 км автодороги М-29 в с. Улянівка, Берестинського району Харківської областів стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння було проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» з результатом 0,56 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 та його представник адвокат Конюшко Д.Б. в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені, до відеоконференції підключення не було. Від адвоката Конюшко Д.Б. надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення з підстав зазначених у клопотанні.

Дослідивши надані суду матеріали справи у їх сукупності, приходжу до висновку про наявність вини ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Слід зазначити, що склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; та суб`єктивна сторона.

Відповідно до п.2 розділу І Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, і тому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки , який і зафіксував факт вживання алкоголю з результатом 0,56 ‰. В письмовому клопотанні про закриття провадженя адвокат Конюшко Д.Б. стверджує, що на відеозаписі не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 , транспортним засобом, також не вказані виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та огляд на стан сп`яніння проведено з порушеннями, крім того запис не є безперервним.

Відповідно до абзацу 3 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" № 14 від 23.12.2005: "керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись".

Проте суд зауважує, що на відеозаписі з бодікамер працівників поліції ОСОБА_1 не повідомляє про наявність іншої особи, що могла б керувати транспортним засобом ОСОБА_1 та не повідомляє, що він не був водієм.

Крім того суд зазначає, що відповідно до положень п.п.1, 3 ч.1 ст.23 ЗУ "Про національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Керування автомобілем є діяльністю, що пов`язана із джерелом підвищеної небезпеки, і така діяльність створює небезпеку для життя як самого водія, так і інших осіб. У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, у разі виявлення працівниками поліції у водія наявності ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння, такий водій підлягає безумовному обов`язку пройти огляд на визначення наявності стану сп`яніння незалежно від підстав зупинки транспортного засобу. У разі ж виявлення факту перебування у стані сп`яніння водій має бути відсторонений від керування транспортним засобом, оскільки його дії створюють небезпеку для оточуючих. Факт керування транспортним засобом у стані сп`яніння є підставою для відповідальності за ст. 130 КУпАП незалежно від підстав зупинки транспортного засобу.

Водночас у тому разі, якщо водій незгоден або вважає незаконними дії працівників поліції саме щодо підстав зупинки транспортного засобу, такий водій не позбавлений права оскаржити у визначеному законом порядку дії працівників поліції і вимагати притягнення їх до відповідальності. Однак це питання не входить до кола обставин, що підлягають вирішенню при розгляді адміністративних справ, провадження в яких здійснюється за ст. 130 КУпАП.

Проте на відео, що надано працівниками поліції до суду не вбачається жодних заперечень від ОСОБА_1 , щодо факту незаконної його зупинки, не повідомлення ознак сп`яніння, і такі дії поліцейського ним оскаржені не були.

Необґрунтованими є твердження про те, що відеозапис здійснений працівниками поліції не є безперервним.

Наявний в матеріалах справи відеозапис містить відеофайли, які є цілісними, безперервними і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. Будь-яких доказів зміни вказаних відеофайлів чи їх спотворення сторонами не надано, та судом не встановлено. Отже підстави для визнання вказаного доказу недопустимими в суду відсутні.

Щодо посилання сторони захисту про відсутність пропонування пройти огляд до КНП "Берестинська міська лікарня", спростовується матеріалами справи, оскільки матеріали справи містять направлення на огляд на стан сп`яніння, де зафіксовано відмова від підпису ОСОБА_1 , проте спростовних документів стороною захисту не надано.

При оформленні матеріалів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівником поліції дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженогоПостановою КМУ № 1103 від 17.12.2008. А тому зібрані у справі докази суд визнає достовірними, належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності для прийняття рішення.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зіст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені в ст.ст.247,280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.

Незважаючи на обрану захисну позицію ОСОБА_1 та його адвоката Конюшко Д.Б., його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів, відео фіксацією подій, які мали місце 26.06.2026 року та які не викликають сумнівів у своїй достовірності. Підстав не довіряти вказаним доказам за відсутності конкретних відомостей про упередженість інспектора ВРПП Берестинського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №703279 від 26.06.2026 року, судом не встановлено, оскільки на місці зупинки їх і не заявляв сам ОСОБА_3 .

Вищезазначені обставини підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №703279 від 26.06.2026 р., актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 26.06.2026 року, де чітко зазначені ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 , направленням водія на огляд до КНП "Берестинська міська лікарня", результатом алкотестеру "Драгер", де зафіксовано результат 0.56‰, відеозаписом. ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу пройшов освідування на стан алкогольного сп`яніння, не зазначивши при цьому жодного заперечення, про які вказує в своєму клопотанні про закриття справи про адміністративне правопорушення адвокат Конюшко Д.Б.

Вказані докази є належними, допустимими та взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні , повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тому суд вважає, що його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, як керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що з огляду на наявність відео з місця події, яке дозволяє встановити дійсні обставини справи, а також належним чином оформлені матеріали про адміністративне правопорушення, не можуть слугувати підставою для закриття провадження у справі, а формальний підхід до розгляду цієї справи, на переконання суду, не відповідатиме завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначеного устатті 1 цього Кодексу.

Як вбачається із санкції ч.1ст.130 КУпАП (із змінами) у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП на водія накладається штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги ставлення правопорушника до скоєного, характер вчиненого правопорушення, яке свідчить про підвищену небезпеку подібних проступків та осіб, що їх вчиняють, ступінь вини, а тому до нього слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу і запобігання вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору , що стягується з правопорушника, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 130 , 283, 284, 285, 287 КУпАП України, -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф підлягає сплаті в 15 денний термін на р/р призначення платежу: Призначення платежу: 21081300; р/р UA 168999980313020149000020001; ЄДРПОУ 37874947; МФО 899998; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Попередити правопорушника, що згідно ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова буде направлена для примусового виконання для стягнення штрафу у подвійному розмірі- 34000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. стягувач Державна судова адміністрація України, місцезнаходження м. Київ, вул. Липська 18/5 Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя