Рішення № 139900110, 21.09.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/11545/25

Провадження 2-о/465/80/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.,

з участю секретаря судових засідань Лозинського Т.-Р.А.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Бути Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

представник заявника звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 за участі заінтересованої особи про встановлення факту, що має юридичне значення.

Обґрунтовуючи заяву зазначає, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звертається до суду для встановлення факту її проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, оскільки цей факт є необхідним для встановлення належності до громадянства України та оформлення паспорта громадянина України. Попри те, що її свідоцтво про народження було зареєстроване Генеральним консульством СРСР у м. Познані, вона з дитинства і по даний час фактично проживала у місті Львові. З 01.09.1981 по 06.06.1989 року ОСОБА_3 навчалася у Львівській середній школі № 45, а у 1991 році закінчила повний курс вечірньої школи № 22 м. Львова. Подальше здобуття освіти у Львівському національному університеті ім. Івана Франка (зарахування у 1994 році та навчання до 1995 року) також підтверджує її постійне перебування в Україні протягом зазначеного періоду. Крім того, у 1996 році їй було посвідчено право власності на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де вона проживає й нині. Це додатково свідчить про її сталий зв?язок з Україною та постійне проживання у м. Львові. У 1990 році вона отримала паспорт громадянина СРСР, який був виданий 15.05.1990 Радянським РВ УВС Львівської області, який згодом був знищений. Згідно із свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 місцем реєстрації документу є Генеральне консульство СССР в м. Познані, Польська Народна Республіка. 3 01.09.1981 по 06.06.1989 роки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчалась у 1-9 класах Львівської середньої школи № 45 та отримала атестат НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою 01-17 №55 від 24.02.2023 р. Атестатом про середню освіту виданий ОСОБА_2 підтверджується факт, що вона у 1991 році закінчила повний курс вечірньої середньої загальноосвітньої школи № 22 м. Львова. 3 31 січня 1994 р. ОСОБА_2 була зарахована студенткою ІІ курсу до Львівського національного університету ім. Ів. Франка, що підтверджується Архівною довідкою № 783-А від 27.08.2025 р. Архівною довідкою Львівського державного університету ім. Ів. Франка № 11-А від 22.05.1996 року, виданій ОСОБА_2 , підтверджується, що відрахована з числа студентів університету за академнеуспішність наказом ректора №P-804 від 18.09.1995 р. Свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок) № НОМЕР_3 від 15.05.1996 року Виконкомом Львівської міської Ради народних адвокатом посвідчено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 належить 1/3 частина квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на цю квартиру зареєстровано 28.03.2012 року, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 33630573. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в даний момент проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відповіддю від 11.08.2025 року із Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби встановлено, що згідно з обліками ЗМУ ДМС ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою/знятою з реєстрації місця проживання не значиться, паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувалась. Також про те, що відомості про встановлення, оформлення належності до громадянства України, набуття громадянства України в ЗМУ ДМС відсутні. Довідкою Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 20.08.2025 р. підтверджено, що ОСОБА_2 була документована паспортом громадянина колишнього срср (зразка 1974) серії НОМЕР_4 , виданим 15.05.1990 Радянським РВ УВС Львівської області. В копії заяви про видачу паспорта внесена відмітка: «Паспорт знищено Хабаровським РВ, гр. РФ». Згідно з відповіддю Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 25.08.2025 р., за обліками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою чи знятою з реєстраційного обліку по м. Києві та Київській області не значиться. Паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувалась. Також згідно з відповіддю від 24.09.2025 р. Управління режиму та технічного захисту інформації ГУНП у Львівській області повідомлено, що будь-яких відомостей про реєстрацію місця проживання (прописка) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в архівному секторі відсутні. Відповіддю від 17.09.2025 р. з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України підтверджено факт того, що відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 08.11.2017 по 02.10.2025 року (станом на 15:00 в Базі даних не виявлено, тобто відсутні. Також відміткою на другій сторінці із закордонного паспорту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається прибуття 15.03.2020 року «Львів», тобто в Україну, Львівську область, м. Львів. 24.11.2025 року Вищезазначені довідки, відомості та відповіді підтверджують безперервне проживання ОСОБА_2 з 1981 року по 1996 р., в тому числі її постійне проживання на території України станом на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Просить заяву задоволити.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 05.03.2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представником заінтересованої особи - Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби подано пояснення про те, що заявниця була документована паспортом громадянина колишнього СРСР серії НОМЕР_4 , виданим 15.05.1990 року Радянським РВ УВ Львівської області. Відповідно до Положення про паспортну систему в СРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №677 від 28.08.1974, паспорт громадянина СРСР видавався органами внутрішніх справ за місцем проживання громадян. Разом з тим сам факт видачі паспорта не може свідчити про безперервне проживання особи на відповідній території станом на конкретну дату, оскільки після отримання паспорта особа могла змінити місце проживання. В копії заяви про видачу паспорта внесена відмітка: «Паспорт знищено Хабаровський РВ, гр. РФ» (відомості взяти із службової записки Управління з питань громадянства ЗМУ ДМС від 16.03.2026 №4601.11.2/7507-26).

Щодо доказів на які посилається заявниця у своїй заяві щодо встановлення факту, що має юридичне значення: навчання у Львівській середній школі №45 у період 19811989 років; закінчення вечірньої школи №22 у 1991 році; навчання у Львівському національному університеті ім. Івана Франка у 19941995 роках; наявність права власності на частину квартири у місті Львові; видачу паспорта громадянина СРСР у 1990 році. Разом з тим зазначені обставини не є безумовними доказами постійного проживання саме станом на 24 серпня 1991 року. Документи про навчання підтверджують факт навчання, однак не підтверджують фактичного постійного проживання особи на відповідній території. Право власності на квартиру виникло у 1996 році, тобто через п`ять років після дати, щодо якої заявниця просить встановити юридичний факт. У матеріалах справи відсутні документи про реєстрацію місця проживання (прописку) заявниці станом на 1991 рік. Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України вважає, що встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року можливе лише за умови наявності належних та достатніх доказів, які підтверджують таке проживання. Просить відмовити у задоволенні заяви.

Представник заявника в судовому засіданні просив про задоволення заяви.

Заявниця підтримала думку свого представника.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні заперечила проти доводів викладених в заяві та просила відмовити у задоволенні такої.

Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За ч. 5 ст. 293 ЦПК суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Так згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: 1) згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4) встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис 45.

Згідно довідки директора ліцею №45 Львівської міської ради від 24.02.2023 року 01-17№55, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.09.1981 по 06.06.1989 навчалась у 1-9 класах Львівської середньої шкоди №45 та отримала атестат НОМЕР_2 .

Згідно атестату про середню освіту серії НОМЕР_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 1991 році закінчила повний курс вечірньої середньої школи №22 м.Львова.

Як вбачається з архівної довідки Державного університету ім. Івана Франка від 22.05.1996 року №11-А, ОСОБА_2 дійсно була зарахована студенткою І го курсу філологічного факультету заочної форми навчання Луцького державного педінституту (наказ ректора №36-с від 13.06.1992 р.).

Студентка 2-го курсу факультету іноземної філології заочної форми навчання ОСОБА_2 була відрахована з числа студентів Волинського державного університету в зв`язку з переводом до Львівського державного університету імені Івана Франка (наказ ректора №3-С від 21.01.1994 року).

З 31.01.1994 р. ОСОБА_2 була зарахована студенткою 2-го курсу філологічного факультету заочної форми навчання Львівського державного університету імені Івана Франка порядком переводу з Волинського державного університету (наказ ректора Р-59 від 07.02.1994 року).

Студентка 3-го курсу філологічного факультету заочної форми навчання ОСОБА_2 була відрахована з числа студентів університету за академ неуспішність (наказ ректора №Р-804 від 18.09.1995 року).

Згідно архівної довідки Львівського національного університету імені Івана Франка від 27.08.2025 №783-А, ОСОБА_2 дійсно була зарахована з 31 січня 1994 року студенткою ІІ курсу філологічного факультету заочної форми навчання за спеціальністю «Російська мова та література», як така, що перевелась із Луцького державного педагогічного інституту (наказ ректора №Р-59 від 07 лютого 1994р. ОСОБА_2 , студентку ІІІ курсу філологічного факультету заочної форми навчання, відраховано з числа студентів університету за академічну неуспішність (наказ ректора №Р-804 від 18 вересня 1995 року).

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 15 травня 1996 року № НОМЕР_3 та Витягу з реєстру права власності на нерухоме майно №33630573 від 28.03.2012 року квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

На підставі розпорядження №548 від 13.05.1996 року виконавчого комітету Франківської районної адміністрації передано у спільну сумісну власність квартир АДРЕСА_2 громадянам: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Довідкою Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 15.08.2025 стверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою/знятою з реєстрації місця проживання не значиться, паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувалась. Відомості про встановлення, оформлення належності до громадянства України, набуття громадянства України ОСОБА_2 в ЗМУ ДМС відсутні.

Згідно довідки Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 28.08.2025 року, ОСОБА_2 була документована паспортом колишнього срср (зразка 1974) серії НОМЕР_4 , виданим 15.05.1990 Радянським РВ УВС Львівської області. В копії заяви про видачу паспорта внесена відмітка: «Паспорт знищено Хабаровський РВ, гр.РФ». Заяву про оформлення громадянства України ОСОБА_2 в установленому порядку не подавала.

Згідно відповіді Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 25.08.2025 року, за обліками ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою чи знятою з реєстраційного обліку по м.Києву та Київській області не значиться. Паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувалась.

Згідно відповіді Управління режиму та технічного захисту інформації Головного управління Національної поліції у Львівській області від 24.09.2025 року, будь яких відомостей про реєстрацію місця проживання (прописка) щодо ОСОБА_2 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в архівному секторі відсутні.

Згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 17.09.2025 року, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 08.11.2017 по 02.10.2025 року (станом на 15:00) в базі даних не виявлено.

Також, як вбачається з матеріалів цивільної справи ОСОБА_2 документована паспортом російської федерації.

В особовій картці студента № НОМЕР_6 з вказано місце прописки ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .

Згідно медичної справи від 26.03.1992 року місце прописки ОСОБА_2 вказано: АДРЕСА_1 .

Згідно службової записки Відділу міграційного контролю №1 (Львів) УМКПНМР ЗМУ ДМС Управління міграційного контролю та протидії нелегальній міграції та реадмісії ЗМУ ДМС від 14.05.2026 року, ОСОБА_2 прибула на територію України 15.03.2020 як громадянка російської федерації та до цього часу межі території України не покидала, законні підстави для перебування на території України у громадянки ОСОБА_2 відсутні.

Як вбачається з відповіді Управління кримінального аналізу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 11.05.2026 року, кримінальний аналіз щодо громадянки України ОСОБА_2 в межах кримінальних проваджень або інших форм службової діяльності поліції не проводився, у зв`язку з чим аналітичний продукт аналітичний профіль не формувався та у розпорядженні Управління відсутній.

Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в ході судового розгляду підтвердили, що заявниця ОСОБА_2 станом на 24 серпня 1991 року проживала на території України, закінчила дитячий садок та школу. Так, свідок ОСОБА_7 вказала, що заявниця певний час проживала на території російської федерацїї, проте у 2020 році повернулась в Україну.

Для встановлення факту, що має юридичне значення, метою якого є встановлення належності до громадянства України або набуття громадянства України, слід застосовувати Закон України «Про громадянство України» та Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

У статті 1 Закону України «Про громадянство України» передбачено визначення, зокрема, таких термінів:

Громадянство України це правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

Громадянин України особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Іноземець це особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Проживання на території України на законних підставах це проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або мають військовий квиток, виданий іноземцю чи особі без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, або мають посвідчення біженця чи документ, що підтверджує надання притулку в Україні.

Чинне законодавство, яке регулює підстави і порядок набуття громадянства та його припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб розрізняє, зокрема, порядок та процедуру встановлення належності до громадянства України та набуття громадянства України.

У статті 3 Закону України «Про громадянство України» встановлено належність до громадянства України. Відповідно до цієї статті громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада

1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

У частині другій цієї статті вказано, що особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Встановлення належності особи до громадянства України це визнання особи громадянином України відповідно до статті 3 Закону України «Про громадянство України», але яка з тих чи інших причин досі не має паспорта громадянина України та не є громадянином іншої держави.

З метою організації виконання Закону України «Про громадянство України» Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, зокрема, затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі Порядок).

Цим Порядком відповідно до Закону України «Про громадянство України» визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Згідно з пунктом 7 Порядку встановлення належності до громадянства України стосується:

а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні станом на 13 листопада 1991 року;

б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті «а» цього пункту;

в) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України.

Для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону особа, яка проживала на території України за станом на 13 листопада 1991 року і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її проживання в Україні на зазначену дату, подає до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання (пункт 9 Порядку):

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 13 листопада 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

в) судове рішення про встановлення юридичного факту проживання особи на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Отже, встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року особи, яка не була громадянином іншої держави, є підставою для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про громадянство України», і такий факт може бути встановлено на підставі судового рішення.

Звертаючись до суду із цією заявою, представник заявника посилався на те, що встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для підтвердження факту громадянства України.

Самі по собі доводи заінтересованої особи про відсутність окремих доказів або їх недостатність не спростовує встановлених обставин, оскільки закон не визначає вичерпного переліку доказів для підтвердження такого юридичного факту, а тому він може підтверджуватися будь-якими належними та допустимими доказами.

Суд вважає, що сукупність наданих заявником доказів (письмових відомостей, безпосередніх показань свідків) є достатньою у розумінні ст. 80 ЦПК України для встановлення істини у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Факт про встановлення якого просить заявник, дасть йому підстави для отримання паспорту громадянина України та реалізації своїх конституційних прав і свобод як громадянина України в майбутньому.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає заяву підставною та такою, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

заяву задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України, станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2026 року.

Сторони:

Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби, код ЄДРПОУ: 45870769, адреса: 79007, м.Львів, вул. Січових Стрільців, 11.

Суддя Ванівський Ю.М.