Рішення № 139899787, 30.04.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/1994/24

Провадження №2/452/218/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" квітня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Роман Л.І.,

з участю

представника позивача - адвоката Дашинича І.Б.,

представника відповідача - адвоката Подоляк О.Р.,

третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог щодо предмета споруОСОБА_1 ,

представника третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог щодо предмета споруГреська В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі АТ «Укргазвидобування») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - філія Бурове управління «Укрбургаз» АТ «Укргазвидобування» та ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

На підставі частини 6 статті 259 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) в судовому засіданні 30 квітня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

06 червня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до АТ «Укргазвидобування», в якому просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), яка відбулась 27 листопада 2023 року на автодорозі поблизу будинку №16 по вул. Ярослава Мудрого в с. Бісковичі Самбірського району Львівської області, за участю автомобіля «КРАЗ-6446-05», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням працівника філії Бурове управління «Укрбургаз» АТ «Укргазвидобування» ОСОБА_1 , котрий належить АТ «Укргазвидобування», а також автомобіля «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що належить ОСОБА_2 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження. В позові зазначено, що згідно постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненому ДТП. Разом з тим, за наслідками звернення ОСОБА_2 із заявою про виплату відшкодування до страховика йому було виплачено суму, яка не покриває усіх завданих збитків. Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача АТ «Укргазвидобування» різницю таких збитків у розмірі 219007 грн. 25 коп., а також моральну шкоду в розмірі 50000 грн. 00 коп.. Крім того, у заяві позивач просить стягнути з АТ «Укргазвидобування» суму понесених судових витрат, а саме, сплачений судовий збір та витрати, пов`язані з проведенням транспортно-товарознавчої експертизи (а.с.1,2).

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 10 червня 2024 року справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва (а.с.68).

Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 10 червня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.117-119).

Справа надійшла до суду 05 лютого 2025 року та того ж дня передано судді Кущ Т.М. для продовження розгляду (а.с.122-123).

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 06 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження. Проведення підготовчого засідання вперше було призначено на 10 березня 2025 року об 11 год. 00 хв. (а.с.124), котре не відбулося та в подальшому декілька раз відкладалось з різних причин, востаннє на 13 травня 2026 року об 11 год. 00 хв..

27 лютого 2025 року представником відповідача АТ «Укргазвидобування» - адвокатом Подоляк О.Р. подано відзив на позовну заяву, в якому остання вказала, що позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що внаслідок ДТП, що трапилася 27 листопада 2023 року, було пошкоджено автомобіль «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , саме до такого стану, який автомобіль мав станом на день огляду автомобіля експертом. Зазначила, що на сторінці 5 Висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження №212 від 21 січня 2024 року (далі Висновок) визначена вартість відновлювального ремонту станом на момент огляду автомобіля, а не на дату ДТП. Ввказала, що на сторінці 6 Висновку зазначається, що «…слідів проведеного раніше відновлювального ремонту кузовних складових при візуальному огляді та за допомогою товщиноміра лакофарбованого покриття «Gl-3» не виявлено, інформації про таке не надано». А тому відповідач вважає, що виключно при візуальному огляді, без проведення інструментального контролю в умовах СТО, не можливо встановити чи здійснювалося відновлення кузовних складових, а саме реконструкція геометрії кузова, тощо. Також вказала, що на сторінці 9 Висновку зазначено, що «…14 грудня 2023 року методом зовнішнього органолептичного експертного огляду представленого аварійно пошкодженого автомобіля по місцю його огляду, без проведення інструментального контролю в умовах СТО, виявлені пошкодження його складових та ознаки імовірності пошкоджень деяких складників, які, виходячи з припущення, що до ДТП таких пошкоджень не було (на момент пошкодження автомобіль спеціалістом не оглядався і будь-яких даних про їх наявність до пошкодження не має…..», а відтак зі змісту наведеного твердження випливає, що експертом здійснено припущення, що отримані пошкодження автомобіль отримав під час ДТП, яка трапилася саме 27 листопада 2023 року. Зауважила, що експертом за змістом Висновку робиться припущення про відсутність попереднього відновлювального ремонту кузовних складових пошкодженого автомобіля позивача. Тому зазначила, що відповідач вважає наданий позивачем Висновок неналежним доказом, оскільки такий викликає сумніви в його правильності та достовірності, а тому прохала повністю відмовити у стягненні матеріальної шкоди. Крім цього, представник відповідача вважала необґрунтованою заявлену моральну шкоду в розмірі 50000 грн. 00 коп., посилаючись на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження відповідних моральних страждань та взагалі не обґрунтовано спричинення такої, а відтак і в цій частині позову прохала відмовити (а.с.129-135).

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 13 травня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04 червня 2025 року о 14 год. 30 хв. (а.с.214-216). У подальшому судовий розгляд неодноразово відкладався та оголошувалися перерви судового засідання з різних причин, востаннє на 29 квітня 2026 року об 11 год. 00 хв..

У судовому засіданні 29 квітня 2026 року судом було оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено, що вступну та резолютивну частини судового рішення буде проголошено (підписано) о 12 год. 45 хв. 30 квітня 2026 року.

Позивач ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в жодне судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення судового засідання або про розгляд справи за його відсутності не заявляв.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою (п.4 ч.3 ст.223 ЦПК України).

З урахуванням думки інших учасників справи, суд дійшов висновку про можливість проведення судових зсідань та ухвалення судового рішення за відсутності позивача ОСОБА_2 та за участі його представника адвоката Дашинича І.Б..

Повноважний представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Дашинич І.Б. в судовому засіданні підтримав позовну заяву, надавши судові відповідні пояснення, просив позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача АТ «Укргазвидобування» - адвокат Подоляк О.Р. в судовому засіданні зазначила, що відповідач позов не визнає в повному обсязі, посилаючись на обставини та доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, прохала суд відмовити в задоволенні позову, вважаючи його необґрунтованим.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 та повноважний представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - філії Бурове управління «Укрбургаз» АТ «Укргазвидобування» Гресько В.М. в судовому засіданні, кожен окремо, прохали суд відмовити в задоволенні позову, вважаючи його необґрунтованим. Разом з тим, у судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив факт ДТП, що сталася з його вини 27 листопада 2023 року на автодорозі поблизу будинку №16 по вул. Ярослава Мудрого в с. Бісковичі Самбірського району Львівської області, за участю автомобіля «КРАЗ-6446-05», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під його керуванням, а також автомобіля «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .. Зазначив, що, зокрема, транспортний засіб «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП отримав певні механічні пошкодження.

Суд, з`ясувавши позиціюсторін та їх представників, а також третіх осіб, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

27 листопада 2023 року об 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «КРАЗ-6446-05», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що належить АТ «Укргазвидобування», на автодорозі поблизу будинку №16 по вул. Ярослава Мудрого в с. Бісковичі Самбірського району Львівської області, не вибрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортними засобами, а саме «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та «Renault Master», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , які рухалися попереду, чим порушив п.12.11 (а) Правил дорожнього руху України. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 січня 2024 року в справі №452/4815/23 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у певному розмірі. Зазначена постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 20 січня 2024 року (а.с.4-5).

Власником автомобіля марки «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , згідно договору купівлі-продажу №2268 від 27 листопада 2023 року є позивач ОСОБА_2 (а.с.6).

Приписами ч.6 ст.82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) визначено, що страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пункт 22.1 статті 22 Закону визначає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.29 Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити настоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим Договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку, обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «КРАЗ-6446-05», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що належить АТ «Укргазвидобування», за шкоду, заподіяну третім особам, застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Вусо» (далі - ПАТ «СК «Вусо» за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі Поліс), за умовами якого страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160000 грн. 00 коп. (а.с.54).

Відповідно до наказу №18-к від 03 лютого 2017 року, ОСОБА_1 прийнято на роботу в АТ «Укргазвидобування» на посаду водія та з 01 червня 2023 року був закріплений за автомобілем «КРАЗ-6446-05», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.45-53).

Таким чином, водій ОСОБА_1 на момент ДТП на законній правовій підставі експлуатував вищевказаний транспортний засіб.

Як визначено в ст.22 Цивільного кодексу України (далі - КК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За приписами частини першої статті 1188 ЦК України вбачається, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 06 лютого 2024 року ПАТ «СК «Вусо» визначено суму страхового відшкодування, що належить виплаті за умовами полісу в розмірі 160000 грн. 00 коп. (а.с.59).

В даному випадку, страховик належним чином виконав свої зобов`язання перед позивачем, виплативши йому суму страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності у порядку та у спосіб, визначений Законом, в розмірі 160000 грн. 00 коп..

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, на підтвердження вартості відновлюваного ремонту та матеріального збитку, завданого відповідачем внаслідок ДТП, між ОСОБА_2 та судовим експертом Вербовим В.В. було укладено договір №212-23 від 07 грудня 2023 року про виконання транспортно-товарознавчої експертизи транспортного засобу «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .

З Висновку вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Volkswagen Passat Variant», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП, яка мала місце 27 листопада 2023 року, становить 379007 грн. 25 коп. (а.с.9-42).

Відповідно до пункту 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року №1074/8395, у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду колісного транспортного засобу (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Як випливає зі змісту Висновку (сторінка 2), огляд автомобіля «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , (транзитний номер НОМЕР_4 ), проводився 14 грудня 2023 року в світлий час доби при природньому освітленні за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності замовника позивача ОСОБА_2 ..

Разом з тим, як встановлено із Висновку, сторону відповідача, як і третіх осіб у справі, про проведення технічного огляду такого автомобіля з метою подальшого здійснення експертного дослідження повідомлено не було, що, на переконання суду, могло би забезпечити об`єктивність проведеної експертизи, а також забезпечити права відповідача та третіх осіб в частині можливості надання заперечень/пояснень щодо фактів огляду автомобіля чи відсутності/наявності певних пошкоджень, причини їх утворення, тощо.

Також, слід зазначити, що на сторінках 5,6 та 9 Висновку експертом висловлені припущення, зокрема, щодо наявності/відсутності певних пошкоджень на момент ДТП, вартості відновлювального ремонту пошкоджень та щодо відсутності попереднього відновлювального ремонту кузовних складових пошкодженого автомобіля позивача, що, на переконання суду, є недопустимим.

Крім того, судом враховано, що у Висновку відповідь на перше питання стосовно наявних пошкоджень автомобіля «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , викладено саме у п.1.3 дослідницької частини «Визначення пошкоджень досліджуваного колісного транспортного засобу та шляхів, методів відповідного його відновлення», у якому й містяться висловлені експертом припущення, зокрема, на сторінці 9 Висновку. При цьому, відповіді на подальші питання, зокрема, щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля, вартості матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, тощо, є похідними від першого та перебувають у тісному взаємозв`язку між собою.

Відтак, суд частково погоджується із доводами сторони відповідача та вважає, що Висновок не може бути прийнятий до уваги як належний доказ розміру матеріального збитку, завданого позивачу пошкодженням транспортного засобу внаслідок ДТП.

Разом з тим, для визначення розміру шкоди суд бере за основу розрахунки, проведені ПАТ «СК «Вусо», котрі відображені у ремонтній калькуляції №2332493 від 05 січня 2024 року, згідно з якою вартість ремонту автомобіля «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , без ПДВ, складає 251579 грн. 24 коп..

Як зазначалося вище, за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ «СК «Вусо» в якості страхового відшкодування за настання страхового випадку виплачено ОСОБА_2 160000 грн. 00 коп..

За такої сукупності обставин, зважаючи на те, що сума страхового відшкодування, виплачена ПАТ «СК «Вусо» позивачу ОСОБА_2 , в повному обсязі не покриває розмір матеріального збитку, заподіяного останньому ОСОБА_1 внаслідок ДТП, суд дійшов висновку про часткову доведеність тих обставин, на які посилається ОСОБА_2 як на підставу своїх вимог до відповідача, а тому позов підлягає частковому задоволенню, а відтак з відповідача підлягає стягненню сума різниці між фактичним розміром заподіяної шкоди, визначеною страховою компанією і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), що дорівнює розміру 91579 грн. 24 коп., виходячи із розрахунку: 251579 грн. 24 коп. (сума матеріального збитку) - 160000 грн. 00 коп. (сума страхового відшкодування за лімітом).

Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача моральної шкоди, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, в установлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року, зі змінами (далі Постанова ПВСУ), моральна шкода - це шкода немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяна фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п.5 Постанови ПВСУ, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі №487/6970/20).

Позивач ОСОБА_2 аргументує стягнення моральної шкоди тим, що внаслідок ДТП з вини ОСОБА_1 був пошкоджений транспортний засіб, в результаті чого йому було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та стресі, які він зазнав через пошкодження автомобіля, неможливості певний час користуватись таким, що призвело до порушення його звичного способу життя.

Разом з тим, під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

На переконання суду, позивачем жодним чином не аргументовано та не надано до матеріалів справи належних і допустимих доказів на підтвердження моральних страждань, які він зазнав саме внаслідок пошкодження транспортного засобу, та рівень їх тяжкості, зважаючи ще й на те, що придбаним автомобілем «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , позивач ОСОБА_2 користувався лише декілька годин.

Зважаючи на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту заподіяння йому моральних страждань чи втрат немайнового характеру, і відповідно, заподіяння моральної шкоди, розмір якої взагалі не обґрунтований, суд дійшов висновку щодо необхідності відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди в повному обсязі.

Крім цього, оскільки судом не береться до уваги Висновок експерта ОСОБА_4 , а відтак витрати, пов`язані з проведенням транспортно-товарознавчого дослідження не підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов ОСОБА_2 задоволено частково, суд, згідно положень ст.141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме, з АТ «Укргазвидобування»в сумі 915 грн. 80 коп., виходячи з розрахунку: (91579 грн. 24 коп. (розмір задоволених позовних вимог) * 2690 грн. 00 коп. (сума сплаченого судового збору) / 269007 грн. 25 коп.(розмір заявлених позовних вимог) = 915 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись стст.12-13,76-81,141,258,259,263-268,273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - філія Бурове управління «Укрбургаз» АТ «Укргазвидобування» та ОСОБА_1 , - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (юридична адреса: м. Київ, вул. Кудрявська, буд.26, офіс 28, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30019775) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , виданий 25 березня 2019 року, орган, що видав 4634, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 91579 (дев`яносто однієї тисячі п`ятисот сімдесяти дев`яти) гривень 24 (двадцяти чотирьох) копійок, а також судовий збір в розмірі 915 (дев`ятсот п`ятнадцяти) гривень 80 (вісімдесяти ) копійок.

В задоволенні позову ОСОБА_2 в інший частині вимог, які розглядалися, - відмовити.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.М. Кущ