Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 392/178/26
Провадження № 2/392/886/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2026 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області, суддя Назаренко К. П., секретар Постолюк А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернулась до суду з даним позовом в якому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 245'000 грн моральної шкоди одноразово, без утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Зазначає, що з 22.07.2010 до 22.04.2024 працював у підземних умовах на Новокостянтинівській шахті відповідача. Через тривалий вплив шкідливих виробничих факторів набув професійних захворювань, утратив 40 % професійної працездатності, йому встановлено ІІІ групу інвалідності. Фізичний біль, обмеження рухливості, зниження слуху, потреба в лікуванні та неможливість продовжувати попередню роботу спричинили душевні страждання й вимушені зміни у повсякденному житті.
У відзиві від 19.02.2026 відповідач просить відмовити в позові, посилаючись на відсутність своєї вини та доказів моральної шкоди. Зазначає, що позивач був обізнаний зі шкідливими умовами праці, забезпечений засобами захисту, користувався відповідними пільгами й компенсаціями. Вважає, що без висновку психіатра чи експерта моральна шкода не доведена, а страждання могли бути спричинені супутніми захворюваннями.
У відповіді на відзив представник позивача заперечила ці доводи, звернула увагу на посилання відповідача на іншу шахту, акти 2022 року та 60 % втрати працездатності, які не відповідають обставинам цієї справи. Клопотанням від 13.07.2026 подала додаткові медичні документи.
Ухвалою від 28.01.2026 відкрито загальне позовне провадження, ухвалою від 19.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач і його представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивача адвокат Кучеренко Л. Ф. подала заяву про розгляд справи без їхньої участі, позов підтримала. Представник відповідача не з`явився в жодне судове засідання. Відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи.
Суд розглядає справу за відсутності учасників відповідно до ст. 211, 223 ЦПК України. Частина 4 ст. 223 застосовується у взаємозв`язку зі ст. 280 ЦПК України: подання відповідачем відзиву виключає заочний розгляд. Через неявку всіх учасників звукозапис засідання не здійснювався відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
За ст. 129 Конституції України, ст. 12, 13, 81 ЦПК України судочинство ґрунтується на змагальності та рівності сторін. Кожна сторона доводить обставини, на які посилається, самостійно реалізує процесуальні права та несе ризик наслідків своїх процесуальних дій чи бездіяльності. Змагальність не звільняє позивача від доказування, а відсутність спростування сама по собі не доводить його тверджень. Суд оцінює докази відповідно до ст. 89 ЦПК України, без надання жодному з них наперед установленої сили.
Відповідач реалізував право на заперечення проти позову, подавши відзив. Неявка його представника не є визнанням позову та не усуває обов`язку суду оцінити доводи відзиву. Висновки про обставини справи суд робить за результатами дослідження доказів у сукупності, а не з огляду на неявку представника відповідача.
Дослідивши письмові докази, суд установив, що позивач перебував у трудових відносинах із відповідачем з 22.07.2010 до 22.04.2024, працював машиністом електровоза на підземних роботах Новокостянтинівської шахти. Наказом № 185 від 22.04.2024 його звільнено за п. 2 ст. 40 КЗпП України через невідповідність виконуваній роботі за станом здоров`я. Ці обставини підтверджуються трудовою книжкою, довідкою про стаж та наказом про звільнення, відповідач їх визнає. Висновком лікарсько-експертної комісії Науково-практичного медичного центру професійного здоров`я НУОЗ України імені П.Л. Шупика від 25.06.2025, протокол № 25/347, установлено професійні захворювання: вібраційну хворобу другої стадії з полірадикулонейропатією, стійким больовим синдромом, порушеннями функцій хребта й суглобів та хронічну двобічну нейросенсорну приглухуватість другого ступеня з легким зниженням слуху. Актом розслідування за формою П-4 від 23.07.2025 виникнення захворювань пов`язано з тривалою роботою в умовах впливу загальної вібрації та виробничого шуму понад нормативні значення. Рівень вібрації становив 108 дБ за норми 107 дБ, шуму 9297 дБА за норми 80 дБА. Загальна оцінка умов праці шкідливі, клас 3, ступінь 3. У п. 20 акта зазначено, що конкретних осіб, які порушили законодавство про охорону праці, не встановлено.
Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 18.11.2025 № 83/25/1339/Р позивачу з 27.08.2025 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок професійного захворювання та 40 % втрати професійної працездатності; повторне оцінювання призначено на 01.09.2026. Рекомендаціями до рішення визначено потребу в реабілітаційній допомозі. Медичні виписки й обстеження підтверджують тривале лікування, больовий синдром та обмеження рухів. Документи від 19.05.2026 засвідчують збереження змін хребта й неврологічних порушень. Водночас виписка з реабілітаційного відділення за період 30.0419.05.2026 фіксує значне поліпшення: зменшення болю та м`язового напруження, покращення ходи й обсягу рухів. Рекомендовано подальше спостереження, обмеження навантажень і повторний курс реабілітації через шість місяців.
За ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці. Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України порушення прав працівника, що спричинило моральні страждання, втрату нормальних життєвих зв`язків і потребу в додаткових зусиллях для організації життя, є підставою відшкодування моральної шкоди роботодавцем.
Сукупність медичного висновку, акта П-4 та рішення експертної команди підтверджує зв`язок ушкодження здоров`я позивача з умовами праці у відповідача. Зазначене в акті перевищення нормативних рівнів шуму й вібрації свідчить про незабезпечення належних умов праці. Невстановлення конкретних винних посадових осіб не усуває обов`язку підприємства відшкодувати заподіяну працівнику моральну шкоду.
Обізнаність позивача зі шкідливими умовами праці, атестація робочого місця, забезпечення засобами захисту та надання пільг не звільняють роботодавця від цього обов`язку. Пенсійні та страхові виплати мають інше призначення й не замінюють відшкодування моральної шкоди. Посилання відзиву на Інгульську шахту, акти 2022 року та 60 % втрати працездатності не спростовують доказів, які стосуються ОСОБА_1 .
Для встановлення моральної шкоди закон не вимагає обов`язкового висновку психіатра чи психологічної експертизи. У цій справі фізичний біль, обмеження повсякденної активності, тривале лікування та втрата можливості працювати за попередньою професією підтверджують фізичні й душевні страждання позивача. Наявність супутніх захворювань не спростовує наслідків установлених професійних захворювань; страждання, зумовлені виключно іншими хворобами, суд до обсягу відшкодування не включає.
Визначаючи розмір відшкодування за ст. 23 ЦК України, суд ураховує понад 13 років роботи в шкідливих умовах, характер професійних захворювань, 40 % втрати працездатності, встановлення ІІІ групи інвалідності, тривалість болю, лікування та вимушені зміни способу життя. З урахуванням цих обставин, вимог розумності та справедливості та співмірності суд суд вважає за доцільне задовільнити позов в повному обсязі.
Відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, не включається до оподатковуваного доходу за підп. «а» підп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України та звільняється від військового збору за підп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України. Такий висновок щодо відшкодування шкоди здоров`ю викладено в постанові Верховного Суду від 06.01.2025 у справі № 212/4843/24. Тому присуджена сума підлягає виплаті без утримання цих платежів.
Позивач звільнений від сплати судового збору за п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави належить стягнути 3'675 грн судового збору. Документально підтверджених інших судових витрат до розподілу не заявлено.
Керуючись ст. 23 ЦК України, ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 223, 247, 263265, 273 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 245'000 грн відшкодування моральної шкоди одноразово, без утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» у дохід держави 3'675 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано; у разі її подання у порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )
- відповідач: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787; вул. Олеся Гончара, 2, м. Жовті Води, Кам`янський район, Дніпропетровська область, 52210).
Суддя К. П. НАЗАРЕНКО
Судове рішення № 139899623, Маловисківський районний суд Кіровоградської області було прийнято 10.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 392/178/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: