Рішення № 139899055, 18.09.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1959/26

Провадження № 2/346/2185/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Третьякової І.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Гжибовського А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И В:

20.04.2026р. ТОВ «Фінпром Маркет» через систему «Електронний суд» звернулося до Коломийського районного суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 71998199 в розмірі 12654,00 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

І. Позиції сторін.

В обґрунтування позовних вимог, ТОВ «Фінпром Маркет» зазначило, що 02.08.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит №71998199, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 4000,00 грн. строком на 30 днів (з 02.08.2025 по 31.08.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,35 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого Кредиту. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану позичальником електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». 30.08.2025 року між позикодавцем та позичальником укладено Додаткову угоду №15671107 до Договору позики №71998199, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 29 днів (в результаті чого строк кредитування складає 59 днів тобто до 29.09.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,85 % на 1 %. 06.10.2025 року між позикодавцем та позичальником укладено Додаткову угоду №15923753 до Договору позики №71998199, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 15 днів (в результаті чого строк кредитування складає 74 днів тобто до 21.10.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 персональні данні останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав електронні підписи одноразові ідентифікатори. Кредитодавець на виконання умов договору №71998199 від 02.08.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «Європейська платіжна система», що підтверджується електронною платіжною інструкцією №faff9e04-ad7c-4a19-9916-08cb8f5aca64 від 02.08.2025 року. Враховуючи наведене вище, Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, а відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 12654,00 грн., зокрема: 4000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1174,00 грн. сума заборгованості за процентами; 600,00 грн. сума заборгованості за комісією та 6880,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

25.02.2026р. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 16.10.2025 р. за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаним вище договором позики № 71998199, а тому просив стягнути з ОСОБА_1 вказану суми кредитної заборгованості.

Ухвалою від 01.05.2026р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Роз?яснено відповідачу право на подання відзиву разом з доказами, що обґрунтовують доводи заперечень. Витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк», щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 02.08.2025 року по 05.08.2025 року.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

ІІ. Розгляд справи.

В судове засіданні представник позивача Ткаченко Ю.О. не з`явилася, 13.08.2026р. подала до суду письмове клопотання, в якому просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення проти чого представник позивача в своєму клопотанні не заперечувала.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ІІІ. Фактичні обставини.

Судом встановлено, що 02 серпня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в особі виконавчого директора Білана Владислава Ігоровича, з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони, уклали між собою Договір надання коштів у кредит №71998199.

Підписання договору відповідачем було здійснено електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 84422.

Згідно п. 2.1 Договору, Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Пунктами 2.2.1-2.2.4 договору передбачено, що сума кредиту становить 4000,00 грн., строк кредитування/строк договору 30 днів, процентна ставка/день 0,350% (фіксована). Комісія за надання кредиту 15% від суми наданого кредиту (600 гривень)

Дата надання кредиту 02.08.2025р., дата повернення кредиту 31.08.2025р. Орієнтовна загальна вартість кредиту 5020,00 грн.

Згідно довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 був ідентифікований по одноразовому ідентифікатору, який був надісланий йому на електронну пошту 02.08.2025р.

В матеріалах справи міститься копія електронної платіжної інструкції № faff9e04-ad7c-4a19-9916-08cb8f5aca64 від 02.08.2025 року, якою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» доручає здійснити переказ коштів в сумі 4000,00 грн. ОСОБА_2 .

З довідки від 20.03.2026р. № КД-000058750 вбачається, що ТОВ «Європейська платіжна система» підтверджує прийняття до виконання платіжну інструкцію, надану за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020р., укладеного між Установою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: дата 02.08.2025р., сума 4000,00 грн. отримувач ОСОБА_3 на карту № НОМЕР_1 . Оскільки установа не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно в безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

На виконання ухвали про витребування доказів, АТ «КБ «Приватбанк» надало інформацію з якої слідує, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була емітована банківська платіжна карта № НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 у гривні. Також банком надано виписку по вказаному рахунку з якої слідує, що 02.08.2025р. на вказаний рахунок було зараховано грошові кошти в сумі 4000,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи було підтверджено виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання відповідачу суми кредиту.

30.08.2025р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №15671107 до Договору надання коштів у кредит №71998199, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 29 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк Договору 59 днів». На період продовження строку користування Кредитом (пролонгації) до дати повернення Кредиту, що визначена п.п. 2.1. п. 2 Додаткової угоди, нарахування Процентів за користування Кредитом здійснюється за ставкою 1,00%. У зв`язку з цим викласти п.п. 2.2.3. п. 2.2. Договору в наступній редакції: «2.2.3. Процентна ставка /день 1,00% (фіксована)».

Дата повернення Кредиту (останній день) 29.09.2025р. Денна процентна ставка/день, 1%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1621,29%. Орієнтовна загальна вартість кредиту 6180,00 грн. Загальні витрати за кредитом, 2180,00 грн.

06.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №15923753 до Договору надання коштів у кредит №71998199, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 15 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк Договору 74 днів». На період продовження строку користування Кредитом (пролонгації) до дати повернення Кредиту, що визначена п.п. 2.1. п. 2 Додаткової угоди, нарахування Процентів за користування Кредитом здійснюється за ставкою 1,00%. У зв`язку з цим викласти п.п. 2.2.3. п. 2.2. Договору в наступній редакції: «2.2.3. Процентна ставка /день 1,00% (фіксована)».

Дата повернення Кредиту (останній день) 21.10.2025р. Денна процентна ставка/день, 1%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1207,13%. Орієнтовна загальна вартість кредиту 6780,00 грн. Загальні витрати за кредитом - 2780,00 грн.

Згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток 1 до Договору надання коштів у кредит № 71998199) вбачається, що по завершенню строку кредитування 21.10.2025р. ОСОБА_1 повинен був сплатити 6780 грн., з яких 4000,00 грн. сума кредиту 2180,00 грн. відсотки за користування кредитом та 600,00 грн. - комісія.

Пунктами 6.1-6.3 договору №71998199 визначено, що за користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю Проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування Кредитом нараховуються на суму Кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування Кредитом, за кожен день (календарну дату) користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення Заборгованості за Договором. За надання Кредиту Позичальник сплачує Кредитодавцю Комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання Кредиту та підлягає сплаті позичальником в останній день користування кредитом відповідно до п. 2.2. Договору. Розмір Комісії, яка нараховується за надання Кредиту визначений п.п. 2.2.4. п. 2.2. Договору. Позичальник зобов`язаний повернути повністю суму отриманого Кредиту та сплатити Проценти в строк, визначений Договором, будь-яким доступним йому способом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №71998199, у день повернення кредиту - 21.10.2025р ОСОБА_1 кредитні кошти не повернув, нараховані йому відсотки, а також комісію в повному обсязі не сплатив, за весь період сплатив 2126,00 грн. (30.08.2025р. в сумі 406,00 грн. та 06.10.2025 в сумі 1720,00 грн.), що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 26.03.2026р. становив 12654,00 грн. та складався з: заборгованості за тілом кредиту - 4000,00 грн., заборгованості за відсотками 1174,00 грн., заборгованості за комісією 600,00 грн. та заборгованості за пенею 6880,00 грн.

25.02.2026р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» був укладений договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до п.2.1.3 договору факторингу № 25/02/26, перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існувати на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді або у вигляді електронного документу, підписаного КЕП уповноважених представників сторін у порядку, визначеному цим договором за допомогою сервісу для обміну електронних документів «ВЧАСНО» є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора Прав вимоги.

25.02.2026р. директорами ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» був підписаний Реєстр прав вимоги №1 відповідно до якого позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 71998199 на загальну суму 12654,00 грн. (п.№ в реєстрі 1299)

Звертаючись до суду, позивач вказав, що кредитні зобов`язання відповідача до теперішнього часу залишаються невиконаними, а тому просив стягнути з ОСОБА_1 вищевказану суму боргу.

ІV. Застосовані норми права

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 5, 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов`язки відповідно до договору. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

V. Висновки суду

В даній справі судом встановлено, що ОСОБА_1 з фінансовою установою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено кредитний договір, за яким відповідачем було отримано фінансові послуги з надання коштів у кредит. Взявши на себе обов`язок з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості право вимоги на яку набув позивач за укладеними між ним та кредитодавцем відповідача договором факторингу.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, також не подав будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості чи контррозрахунку суми заборгованості.

При вказаних обставинах, суд доходить висновку, що позивач, як кредитодавець, відповідно до положень ст.1054 ЦК України має право вимагати від ОСОБА_1 , як позичальника, повернення суми кредиту, що залишилась та сплати належних йому процентів і комісії. Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 4000,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 1174,00 грн. та заборгованості за комісією в розмірі 600,00 грн. є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується нарахованої позивачем відповідачу пені в сумі 6880,00 грн., суд зазначає таке.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 183/7850/22 від 31 січня 2024 року зазначено, що касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:

на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі №910/8349/22);

на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, суд доходить висновку, що нарахування позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» відповідачу неустойки за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 6880,00 грн. слід відмовити.

Щодо судових витрат.

Згідно ст.. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1-2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до положень ст. 133, 137, 141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ «Фінпром Маркет» також підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем за сплату судового збору у розмірі 1224 грн. 70 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2070,00 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (46%).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08200, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_5 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) суму заборгованості за Договором кредиту №71998199 в розмірі 5774 (п?ять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 00 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1224 (одна тисяча двісті двадцять чотири) грн. 70 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2070 (дві тисячі сімдесят) грн. 00 коп., а всього: 9068 (дев?ять тисяч шістдесят вісім) гривень 70 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної ска рги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 18.09.2026р.

Суддя: Третьякова І. В.