Ухвала суду № 139898839, 18.09.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/1023/26

№ провадження 2/196/868/2026

УХВАЛА

"18" вересня 2026 р. с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Петренко О.С.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс",

відповідачка ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс"звернулось до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 30.07.2026 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження (а.с.109).

17 серпня 2026 року представник позивача - Тертиця Т.В. подала через систему "Електронний суд" заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, також просить повернути сплачений судовий збір (а.с. 115).

Представник позивача ТОВ "Укр кредит фінанс" в судове засідання не з`явився, в поданому до суду клопотанні директор ТОВ "Укр кредит фінанс" просив розглянути справу без участі представника (а.с.103).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи була повідомленою належним чином, причини неявки суду не повідомлено (а.с.119-120).

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому потрібно надавати сутнісного, а не формального значення.

Статтею другою ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предметом спору є об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить постановити певне судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Ураховуючи викладене, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №13/51-04 (провадження № 12-67гс19) зроблено висновок, що: «прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у разі припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань».

У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зроблено висновок, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України є можливим, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення.

Установлено, що предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога, а саме стягнення заборгованості за кредитним договором № 1626-9289 від 18.11.2025 р. в розмірі 20577.43 грн.

Доказів того, що на даний час відсутній предмет спору позивач не надав. Отже у матеріалах справи відсутні докази про дії сторін, чи настання обставин, які свідчать про відсутність предмета спору.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами другою, третьою статті 49 ЦПК України правом розпоряджатися предметом спору наділено позивача.

Таким чином, якщо на даний час між сторонами вирішено питання щодо стягнення заборгованості за кредитним договором в добровільному порядку, сторони мають низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема: шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

З огляду на викладене, відсутні підстави для закриття провадження у справі за відсутності предмета спору, а тому клопотання представника позивача не підлягає задоволенню.

При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлений права подати повторно клопотання про закриття провадження у справі із наданням доказів щодо відсутності предмета спору.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 255, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Л.П. Бабічева