Рішення № 139898744, 21.09.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 21.09.2026

Справа № 334/2795/26

Провадження № 2/334/2608/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Нагорних О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.

Позов обґрунтований тим, що 23.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4958183, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн. строком на 30 днів (термін повернення - 22.09.2021) зі сплатою процентів за ставкою 0,01% на день за пільговий період, а згідно з п. 1.6 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Крім того, 26.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 75183178, відповідно до якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 5 050,00 грн. строком на 28 днів, зі сплатою процентів за ставкою 1,99% за кожен день користування позикою.

29.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 29-11-102, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором № 4958183 від 23.08.2021.

22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 22/02/2022, за яким відступлено право вимоги за договором позики № 75183178 від 26.08.2021.

Відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, виникла заборгованість, яка загалом становить 56 098,52 грн., з яких:

за кредитним договором № 4958183 від 23.08.2021: 41 765,00 грн. (з яких 5 000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 36 765,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги);

за договором позики № 75183178 від 26.08.2021: 14 333,52 грн. (з яких 5 050,00 грн. - сума заборгованості за тілом позики; 9 282,69 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 0,83 грн. - 3% річних).

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 31.03.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, разом з тим у позовній заяві просив суд розглянути справу за відсутності представника, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки, ухвали про відкриття провадження на адресу місця реєстрації відповідача.

Згідно відповіді № 2535226 від 31.03.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене, відповідач ОСОБА_1 повідомлялась про дату та час розгляду справи, шляхом направлення судової повістки, ухвали про відкриття провадження на вищевказану адресу проживання, рекомендованим листом.

Згідно довідки про причини повернення рекомендованого листа «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу без участі відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач у визначений строк не надав суду відзив на позовну заяву, тому у відповідності до ст.ст. 279, 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

За правилами ч. ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Судом встановлено, що 23.08.2021 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» відповідач ОСОБА_1 зареєструвала заявку на отримання кредиту за Договором про споживчий кредит № 4958183 та підтвердила прийняття умов договору шляхом введення одноразового ідентифікатора, надісланого на її мобільний телефон.

Відповідно до умов кредитного договору № 4958183 від 23.08.2021 кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 5 000,00 грн. строком на 30 днів (з 23.08.2021 по 22.09.2021) зі сплатою процентів за ставкою 0,01% на день (пільгова ставка) та сплатою базової процентної ставки 5,00% за кожен день користування кредитом (п. 1.2, 1.3, 1.5, 1.6 Договору).

У п. 2.3 договору передбачено пролонгацію строку кредитування на пільгових умовах та на стандартних (базових) умовах. Збільшення (продовження) строку кредитування на стандартних (базових) умовах відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись коштами після спливу раніше визначеного строку, але загалом строк такої пролонгації не може перевищувати 60 днів (з нарахуванням процентів за базовою ставкою 5,00% на день).

Крім того, п. 2.2.2 Договору сторони прямо погодили, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій).

На виконання умов договору кредитодавець ТОВ «Мілоан» перерахував кошти в розмірі 5 000,00 грн. на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за допомогою системи «LIQPAY», що підтверджується квитанцією від 23.08.2021 № 1742366981.

Також 26.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора було укладено договір позики № 75183178 на умовах повернення позики в кінці строку на суму 5 050,00 грн. строком на 28 днів зі сплатою процентів за базовою фіксованою ставкою 1,99% на день. Відповідно до п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику первісного кредитора, нарахування процентів за понаднормове користування позикою після спливу строку здійснюється, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Кошти в розмірі 5 050,00 грн. було перераховано відповідачу на її платіжну картку № НОМЕР_2 через платіжну систему ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», що підтверджується довідкою від 06.11.2025 № КД-000078076/ТНІПІ.

ОСОБА_1 пройшла належну ідентифікацію; без здійснення вказаних дій кредитні договори не були б укладені, а тому суд дійшов висновку, що зазначені правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та їх укладення відповідало внутрішній волі відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За кредитним договором № 4958183 від 23.08.2021 (Miloan), первісне відступлення відбулось 29.11.2021, між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 29-11-102. Вторинне відступлення відбулось 10.01.2023, між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір факторингу № 10-01/2023.

За кредитним договором № 75183178 від 26.08.2021 (MyCredit) первісне відступлення відбулось 22.02.2022, між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 22/02/2022. Вторинне відступлення відбулось 10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір факторингу № 10-01/2023.

Внаслідок укладення договорів факторингу від 29.11.2021 № 29-11-102, від 22.02.2022 № 22/02/2022 та від 10.01.2023 № 10-01/2023 права грошової вимоги за кредитним договором № 4958183 та за договором позики № 75183178 в установленому законом порядку перейшли до позивача - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Оскільки між сторонами існують договірні правовідносини щодо отримання кредитів, позичальником не виконані зобов`язання, кошти, отримані в кредит/позику, в обумовлений строк відповідачкою добровільно не повернуті, новий кредитор (як правонаступник первісних кредиторів та ТОВ «Вердикт Капітал») має право на отримання від боржника ОСОБА_1 основної суми боргу за договором № 4958183 в розмірі 5 000,00 грн. та за договором № 75183178 в розмірі 5 050,00 грн. (разом - 10 050,00 грн.).

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за тілом кредитів, просить стягнути з відповідачки заборгованість за нарахованими процентами на загальну суму 46 047,69 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) висловила думку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України. Аналогічна позиція підтримана в постанові Великої Палати від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22), де зазначено: «…Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання…».

Щодо кредитного договору № 4958183 від 23.08.2021 (ТОВ «Мілоан»). Так, згідно з п. 1.3, 1.4 Договору строк кредитування становив 30 днів - з 23.08.2021 по 22.09.2021, за який нараховано проценти за пільговою ставкою у сумі 15,00 грн. Відповідач після закінчення 30-денного строку кредит не повернула, продовжила користуватися кредитними коштами, у зв`язку з чим на підставі п. 2.3.1.2 строк кредитування був автоматично продовжений на стандартних (базових) умовах зі ставкою 5,00% на день, проте таке продовження умовами договору обмежено загальним строком не більше 60 днів. З урахуванням 60 днів максимальної пролонгації строк кредитування за цим договором тривав до 21.11.2021 включно. За період 60 днів базової пролонгації нарахуванню підлягали проценти в розмірі: 5 000,00 грн. ? 5% ? 60 днів = 15 000,00 грн. Таким чином, правомірний розмір процентів у межах встановленого договором строку кредитування та максимального строку пролонгації (до 21.11.2021) становить 15 015,00 грн. (15,00 грн. + 15 000,00 грн.). Нарахування первісним кредитором та його правонаступниками процентів поза межами 60 днів пролонгації на загальну суму 36 765,00 грн. суперечить умовам п. 2.2.2 Договору та вказаним висновкам Великої Палати Верховного Суду, а відтак у задоволенні решти процентів у сумі 21 750,00 грн. (36 765,00 грн. 15 015,00 грн.) слід відмовити.

Щодо договору позики № 75183178 від 26.08.2021 (ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»). Строк користування позикою був погоджений сторонами на 28 днів з 26.08.2021 по 23.09.2021 включно за ставкою 1,99% на день. За цей період належні до сплати проценти становлять: 5 050,00 грн. ? 1,99% ? 28 днів = 2 813,86 грн. Оскільки доказів укладення додаткових угод чи пролонгації дії договору позики матеріали справи не містять, після 23.09.2021 строк користування позикою сплинув, що позбавляло кредитодавця права здійснювати подальше нарахування договірних процентів за ставкою 1,99% на день за межами погодженого строку. Відтак вимоги позивача про стягнення процентів за даним договором підлягають задоволенню в межах строку кредитування у сумі 2 813,86 грн., а в задоволенні решти процентів (6 468,83 грн.) належить відмовити.

Вимога про стягнення 3% річних у розмірі 0,83 грн. (за договором № 75183178) ґрунтується на приписах ст. 625 ЦК України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.

За правилами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідач умови за вказаними кредитними договорами належним чином не виконувала, право вимоги перейшло до позивача, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» загальну суму заборгованості в розмірі 27 879,69 грн., з яких: за кредитним договором № 4958183 від 23.08.2021 - 20 015,00 грн. (5 000,00 грн. - тіло кредиту; 15 015,00 грн. - проценти за користування кредитом у межах строку дії договору та строку пролонгації); за договором позики № 75183178 від 26.08.2021 - 7 864,69 грн. (5 050,00 грн. - тіло позики; 2 813,86 грн. - проценти за користування позикою в межах 28 днів строку дії договору; 0,83 грн. - 3% річних).

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Позивачем до позовної заяви на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання правової допомоги № 2541 від 01.01.2026; витяг з Акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026.

Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

01 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 4.3 договору про надання правової допомоги передбачено, що факт надання послуг за договором підтверджується Актом про надання юридичної допомоги, який готується Адвокатським об`єднанням та надсилається клієнту для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога.

01.01.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» підписано заявку на надання юридичної допомоги № 719 за умовами якої адвокатське об`єднання здійснює правові (юридичні) послуги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів 2 години, вартість 4 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 4 години, вартість 12 000 грн.

З Витягу з Акту № 18 про надання юридичної допомоги, який складено 30.01.2026, вбачається, що АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр» походили надання наступних правових послуг адвокатським об`єднанням клієнту: надання усної консультації з вивченням документів 2 години, вартість 4 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 4 години, вартість 12 000 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Зазначена адвокатом в Акті № 18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 вартість послуги з надання усної консультації з вивчення документів у розмірі 4 000 грн. є необґрунтованою та не пропорційною до предмета спору, ураховуючи критерії дійсності та необхідності витрат у зазначеному розмірі.

Враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності), необхідного часу виконання робіт, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн. не відповідають критерію необхідності, виправданості, не є співмірними складності даної справи, тому приходить до висновку про доведеність ТОВ «Коллект Центр» понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції в розмірі 4 000,00 грн.

Крім того, пропорційно задоволеним позовним вимогам (49,70%) підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 653,94 грн., виходячи з розрахунку: 27 879,69 грн. (розмір задоволених вимог) ? 3 328,00 грн. (сплачений збір) / 56 098,52 грн. (ціна позову).

Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 4958183 від 23.08.2021 у розмірі 20 015,00 (двадцять тисяч п`ятнадцять гривень 00 копійок), з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 15 015,00 грн. - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором позики № 75183178 від 26.08.2021 у розмірі 7 864,69 (сім тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 69 копійок), з яких: 5 050,00 грн. - заборгованість за тілом позики, 2 813,86 грн. - заборгованість за процентами, 0,83 грн. - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 1 653,94 (одна тисяча шістсот п`ятдесят три гривні 94 копійки) та витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: Баруліна Т. Є.