Рішення № 139898715, 21.09.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 206/462/26

Провадження № 2/192/1723/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О. О.

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 21 липня 2021 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття рахунку № 97908922000.

24 січня 2022 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» було укладено договір факторингу №2401 у відповідності до умов якого АТ «УКРСИББАНК» відступило право вимоги до відповідача.

Оскільки відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконав, та ним не було здійсненого дій для погашення заборгованості за договором № 97908922000 від 21 липня 2021 року, у відповідача наявна заборгованість в розмірі 61309 грн. 99 коп., з яких 49821 грн. 88 коп. сума заборгованості за основним боргом, 11433 грн. 11 коп. сума заборгованості за відсотками, 55 грн. 00 коп. сума заборгованості за комісіями і тому позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Відповідач відзиву не подав, копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав завчасно (а. с. 46).

З`ясувавши обставини по справі, дослідивши докази, що маються у справі в порядку змішаної форми, надані позивачем на підтвердження вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однією із різновидностей зобов`язання є кредитний договір, який укладається між сторонами відповідно до вимог ст.ст. 1046-1050, 1054-10561 ЦК України та відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, при цьому кредитний договір укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зі змісту ст. 1078 ЦК України випливає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України - боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що 21 липня 2021 року між АТ «УКРСИББАНК», як позикодавцем, та відповідачем, як позичальником, був укладений договір про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування №97908922000, відповідно до якого відповідач у відкрито рахунок НОМЕР_1 і він отримав кредитні кошти в сумі 50000 грн. 00 коп. зі сплатою орієнтовної річної процентної ставки 72 процента за користування кредитом, терміном по 20 серпня 2023 року, зобов`язавшись повернути кредит та сплатити проценти за його користування, а також виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

24 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРДА ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу №2401, за яким ТОВ «ГАРДА ФІНАНС» відступило позивачу право вимоги за договором №97908922000.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №2401 від 24 січня 2022 року, переданих фактору клієнтом за договором вбачається, що за договором №97908922000 розмір заборгованості складає 61309 грн. 99 коп., з яких 49821 грн. 88 коп. сума заборгованості за основним боргом, 11433 грн. 11 коп. сума заборгованості за відсотками, 55 грн. 00 коп. сума заборгованості за комісіями і право вимоги сплати заборгованості перейшло від ТОВ «ГАРДА ФІНАНС» до ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ».

Разом з тим, будь-яких доказів, що ТОВ «ГАРДА ФІНАНС» отримало право вимоги за договором №97908922000 позивач суду не надав, більш того в позові позивач вказує, що за договором факторингу №2401 від 24 січня 2022 року АТ «УКРСИББАНК» передало позивачу право вимоги, що суперечить умовам зазначеного договору де сторонами є позивач як фактор і ТОВ «ГАРДА ФІНАНС» як клієнт.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За таких підстав, суд вважає, що позивачем не доведено ту обставину, що він набув право вимоги за договором про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування №97908922000 від 21 липня 2021 року, враховуючи, що доказів відступлення такого права вимоги первісним кредитором АТ «УКРСИББАНК» суду не надано і тому в задоволені позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку із відмовою в задоволені позову судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 526-530, 533, 536, 598, 610-615, 624-626, 638-643, 1046-10561, 1077, 1082 ЦК України; керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СУПЕРІУМ» , яке знаходиться за адресою: м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 23-А, нежитлове приміщення №35-А, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 42024152 до ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2026 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.