Вирок № 139898635, 15.09.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/6402/26

Провадження № 1-кп/191/380/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046390000165 від 02.09.2026, стосовно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст..89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

24.08.2026 приблизно о 19:30 год. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_3 , перебуваючи біля магазину «Даринка», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул.Троїцька, буд.6а, зустрів раніше знайому ОСОБА_4 . На ґрунті раптово виниклого конфлікту у ОСОБА_3 виник прямий кримінально-протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Далі, того ж дня 24.08.2026 у раніше зазначений час ОСОБА_3 , перебуваючи за вищевказаною адресою, реалізуючи власний кримінально-протиправний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, перебуваючи на відстані приблизно 5 метрів від ОСОБА_4 , взяв у праву руку скляну пляшку об`ємом 250 мл. та кинув її в бік останньої, влучивши в ліве око ОСОБА_4 та завдавши їй тілесних ушкоджень.

В результаті своїх умисних протиправних дій ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин і синців верхнього та нижнього повік лівого ока, які відповідно до п. 2.3.5 Правил визначення ступню тяжкості тілесних пошкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

В обвинувальному акті, який погоджено з прокурором Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_5 , зазначено те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України. Тому просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту прокурором додані:

-письмова заява ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 підтвердила добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності;

-письмову заяву потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні, в якій потерпіла ОСОБА_4 зазначила, що згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні;

- матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена та його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, а також особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

ОСОБА_3 раніше в силу ст..89 КК України не судимий, офіційно не працевлаштований, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

До пом`якшуючих обставини, згідно положень ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжує покарання, згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує положення ст. 50, 65 КК України нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, а також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з урахуванням засад, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, а покарання має бути призначено в межах інкримінованого йому діяння, а саме у виді штрафу, що буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст. 368-370, 373-374, 381-382, ч.1 ст. 394 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят ) грн. 00 коп. (отримувач: ГУК у Дн-кій обл/м.Син/21081100, Код ЄДРПОУ: 37988155, Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA258999980313040106000004587, код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції).

Запобіжний ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Згідно з ч.1 ст.26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

У разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати, згідно з ч.5 ст.53 КК України, несплачена сума штрафу може бути замінена на покаранням у виді громадських робіт або виправними роботами.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його отримання до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1