Постанова № 139898469, 21.09.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 187/1779/26

3/0187/685/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 вересня 2026 року

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караул О.А., за участю секретаря судового засідання Джунь І.Ю., захисника Трофимової Г.Н., потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення, що надійшли із відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській областівідносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №745831 від 14.08.2026 слідує, що 14.08.2026 року о 16 год. 10 хв. в с. Курилівка по вул. Центральній водій ОСОБА_2 керував автомобілем ДЕО Ланос, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (підвищена рухливість, зіниці очей не реагують на світло, сухість у роті). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №745826 від 14.08.2026 слідує, що 14.08.2026 року о 16 год. 10 хв. в с. Курилівка по вул. Центральній водій ОСОБА_2 керував автомобілем ДЕО Ланос, д.н.з. НОМЕР_1 , при зустрічному розїзді не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Шевроле Авео д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався назустріч та внаслідок чого перекинувся на кришу. В даному ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 13.3 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21.08.2026 справи об`єднано в одне провадження.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення повідомлявся належним чином. В судове засідання з`явився його захисник Трофимова Г.М., яка в судовому засіданні вину та причетність ОСОБА_2 до ДТП не заперечувала, однак просила закрити провадження за ст. 130 КУпАП.

Доводи захисту зводяться до того, що матеріали справи не підтверджують належними й допустимими доказами наявність у діях ОСОБА_2 складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП: зазначені в протоколі ознаки наркотичного сп`яніння не підтверджені відеозаписом і фактично не були належно перевірені, направлення містить суперечність щодо проведення огляду, спеціальний порядок огляду військовослужбовця із залученням уповноваженої особи ВСП не застосовувався, відмова від огляду не була належною та усвідомленою через несвоєчасне роз`яснення прав і наслідків, а відеозапис та інші матеріали не були конкретно ідентифіковані як додатки до протоколу; за таких обставин усі сумніви мають тлумачитися на користь особи, а провадження за ст. 130 КУпАП підлягає закриттю через відсутність події та

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, судом встановлено наступне.

Так у п. 1.1 Постанови КМУ № 1306 «Про правила дорожнього руху» від 10.10.2001 визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 2.5. ПДР визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає умисну форму вини.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати,що вони перебувають у стані алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Вказані положення Закону повністю узгоджуються з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема протоколу, в ньому зазначено, що ОСОБА_2 мав наступні ознаки наркотичного сп`яніння: підвищена рухливість, зіниці очей не реагують на світло, сухість у роті.

Суд зазначає, що частина вказаних у протоколі ознак не відповідає п. 4 розділу І Інструкції. Так, зіниці, що не реагують на світло, обов`язково мають поєднуватися зі звуженим або дуже розширеним їхнім діаметром, однак у протоколі така обставина не зазначена, а матеріали справи не містять об`єктивного підтвердження належної перевірки реакції зіниць на світло. Така ознака як сухість у роті п. 4 розділу І Інструкції взагалі не передбачена як ознака наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Щодо інших ознак, зазначених у протоколі, а саме підвищена рухливість, суд, дослідивши відео з нагрудної камери поліцейського, а також допитавши потерпілого ОСОБА_1 приходить до висновку, що вказана ознака дійсно мала місце, вона охоплюється ознакою підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, що давало працівнику поліції законну підставу вимагати у ОСОБА_2 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена повністю та підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №748531 від 14.08.2026; направленням на огляд водія з метою виявлення ознак наркотичного чи іншого сп`яніння аба перебування під впливом лікарських препаратів до медичного закладу; відеозаписом з нагрудної боді-камери поліцейського; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , усними поясненнями ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Так з відеозапису нагрудної бодікамери поліцейського зафіксовано ОСОБА_2 , якому працівник поліції пропонує пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, роз`яснюються наслідки його відмови, після чого ОСОБА_2 відмовляється від проходження такого огляду.

За наведеного вище, суд вважає доведеним, що водій ОСОБА_2 відмовся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а тому вважає вірним визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд критично ставиться до доводів захисника, викладених в письмових поясненнях щодо незалучення посадових осіб Військової служби правопорядку, оскільки ОСОБА_2 є військовослужбовцем, адже ОСОБА_2 був учасником дорожнього руху на загальних підставах, на цивільному транспортному засобі, а тому його огляд на стан сп`яніння має проводитись саме відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, а не ст. 266-1 КУпАП, яка регулює порядок проходження огляду на стан сп`яніння військовослужбовців та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та в заборонених законом інших місцях.

З аналізу вказаних вище норм вбачається, що застосування, передбачених законом окремих порядків огляду військовослужбовців та прирівняних до них осіб, здійснюються лише у випадках, коли останні: виконують обов`язки військової служби, перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Послання захисника щодо нероз`яснення прав ОСОБА_2 спростовуються підписом останнього, про те що йому його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП роз`яснені та зрозумілі.

Що стосується посилань захисника не незазначення конкретних матеріалів до протоколу, суд не вважає, що такий недолік має суттєве значення для розгляду справи, адже всі досліджені докази безпосередньо стосуються подій, що зазначені в протоколах, а отже є належними та допустимими.

Пунктом 13.3 ПДР визначено, що під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Статтею 124 КУпАП встановлено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 своїми неправомірними діями порушив зазначені вище вимоги Правил дорожнього руху.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_2 за ст. 124КУпАП доведена повністю та підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №745826 від 14.08.2026; схемою ДТП та фотознімками з місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , усними поясненнями ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Разом з тим у ч. 2ст. 36 КУпАП визначено: якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Тож, враховуючи викладене, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд дійшов висновку про необхідність притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності в межах санкції передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, адже згідно довідки відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 посвідчення водія не має та ніколи не отримував.

За змістом ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 130, 283, 287, 289 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00коп. на користь держави (реквізити: отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/ Дн-ка об/ 21081300, р/р UA758999980313020149000004001, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху») без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави (реквізити отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Киів 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - судовий збір по справі про адміністративне правопорушення).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Петриківський районний суд Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя: О. А. Караул