Рішення № 139896980, 21.09.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2892/26

Провадження № 2/175/771/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"21" вересня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації, третя особа: Друга Краматорська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Краматорської міської військової адміністрації про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою державного нотаріуса Другої Краматорської державної нотаріальної контори позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском встановленого законодавством строку для її прийняття. Позивач зазначає, що не мав можливості своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, оскільки є особою з інвалідністю ІІ групи та на момент, коли необхідно було звернутися із відповідною заявою, тяжко хворів, у зв`язку з чим був позбавлений можливості своєчасно вчинити необхідні дії щодо прийняття спадщини. На підставі вищенаведеного, просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито підготовче провадження у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.06.2026 року закрито підготовче засідання у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, розгляд справи просив здійснювати без його участі, позов підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник Краматорської міської військової адміністрації в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

З урахуванням того, що позивач не заперечував щодо заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи за відсутності відповідача, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 05.04.1960 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис №25. Батьком дитини записаний - ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК №422793, ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності безстроково.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області від 29.03.2014 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис №799.

Постановою державного нотаріуса Другої краматорська державна нотаріальна контора Костюкової Н.С. від 12.12.2014 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропущенням строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Положеннями ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1272 ЦК України, у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги, проте останній пропустила встановлений чинним законодавством строк для прийняття спадщини.

Будь-які відомості про наявність спадкоємців, які відповідно до ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку, відсутні та судом не встановлені.

Суд звертає увагу на те, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обґрунтування поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері позивач посилається на тяжку хворобу, оскільки він є інвалідом ІІ групи, у зв`язку з чим не мав змоги звернутися завчасно з заявою про прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 539/4424/20 (провадження № 61-14149св21), суд дійшов висновку про те, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд враховує, що позивачу безстроково встановлено ІІ групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК №422793, що свідчить про наявність у позивача об`єктивних та істотних труднощів для своєчасної реалізації права на прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з чим доходить висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини терміном три місяці, на думку суду є достатнім для реалізації останньою свого права на спадкування.

Керуючись статтями 19, 27, 76-81, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації, третя особа: Друга Краматорська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці.

Обчислення визначеного додаткового строку почати з дня набрання рішення суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ