Рішення № 139896309, 21.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/8003/26

Провадження № 2/712/4504/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЄАПБ» через систему «Електронний суд» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання фінансового кредиту (далі кредитний договір) № 13968-04/2025 від 06.04.2025 в загальній сумі 11 755 грн 50 коп. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 06.04.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 13968-04/2025, на підставі якого відповідачу були надані кредитні кошти в сумі 5 100 грн зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 29.07.2025 укладено договір факторингу № 29072025, у відповідності до умов якого, ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК«ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 29072025 від 29.07.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 11 755 грн 50 коп., із яких: 5 100 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 3 901 грн 50 коп. - заборгованість за відсотками, 2 754 грн - заборгованість за штрафом. Всупереч умов кредитного відповідач не виконав свого зобов`язання щодо повного погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 13968-04/2025 від 06.04.2025 в загальній сумі 11 755 грн 50 коп.

Від відповідача заперечень проти позову не надходило.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.06.2026 відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Кудіна А.В. в судове засідання не з`явилась, в прохальній частині позовної заяви зазначила, що просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача і у випадку неявки в судове засідання відповідача просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не подавав, жодних заяв чи клопотань до суду не направляв, причини неявки суду не відомі. Судова повістка про виклик у судове засідання повернулась до суду без вручення відповідачу із зазначенням підстав її повернення оператором поштового зв`язку АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою».

У зв`язку з вищевказаною обставиною, на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.09.2026 справу вирішено за правилами заочного розгляду, передбаченими ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, повідомленого у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, який не з`явився в судове засідання без повідомлення причин своєї неявки та не подав відзиву проти позову, та зі згоди представника позивача щодо такого порядку розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

Статтею 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (ст. 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.04.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» (товариством) та ОСОБА_1 (клієнтом) укладено кредитний договір № 13968-04/2025, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Y487.

Відповідно до умов вказаного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5 100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за його видачу проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених договором.

Кредит надавався строком на 120 днів із 06.04.2025, який клієнт зобов`язався погасити в останній день вказаного строку кредитування до 03.08.2025.

За користування кредитом товариством нараховуються проценти у розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом, та комісію за його видачу у сумі 510 грн, що складає 10 % від суми кредиту, яка нараховується одноразово при видачі кредиту.

Кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .

На виконання умов кредитного договору товариство 06.04.2025 перерахувало споживачу кредитні кошти в сумі 5 100 грн на його платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3426_260406115413 від 06.04.2026.

Пунктом 4.4.4 договору передбачено, що товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги за цим договором третій особі, в зв`язку, з чим відбудеться заміна сторони кредитодавця за цим договором.

Так, 29.07.2025 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактором) та ТОВ «Стар Файненс Груп» (клієнтом) укладено договір факторингу № 29072025, відповідно до якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пень за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 13968-04/2025 від 06.04.2025, укладеним із ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким складає 11 755 грн 50 коп., із яких: 5 100 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 3 901 грн 50 коп. - заборгованість за відсотками, 2 754 грн - заборгованість за пенею (штрафами), оскільки оплата за таким кредитом останнім здійснена не у повному обсязі.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

За змістом ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормою ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За матеріалами справи судом встановлено, що між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем укладено кредитний договір № 13968-04/2025 від 06.04.2025, який підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Y487. На підставі такого договору відповідачем отримані кредитні кошти в загальному розмірі 5 100 грн, які він зобов`язувався повернути зі сплатою процентів за кожен день користування кредитом та комісії за його видачу, але в порушення умов договору не зробив цього.

Що стосується позовних вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу у розмірі 2 754 грн, то слід зазначити наступне.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки штраф за невиконання грошового зобов`язання в розмірі 2 754 грн нарахована відповідачу в період дії в Україні воєнного стану, тобто в період коли відповідач є звільненим від сплати такого штрафу, підстави для його стягнення із відповідача на користь позивача відсутні.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за штрафом становить 2 754 грн. Також необхідно зазначити, що відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості за таким штрафом на загальну суму 1 887 грн .

З огляду на це, сплачена відповідачем сума штрафу 1 887 грн підлягає зарахуванню у рахунок погашення заборгованості за кредитом та процентами і не може залишатися поза межами розрахунку дійсної заборгованості.

А тому, позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення на суму 9 001 грн 50 коп., яка включає заборгованість за основною сумою боргу 5 100 грн, заборгованість за відсотками 3 901 грн 50 коп. Однак, із урахуванням зарахування раніше сплаченого відповідачем штрафу у розмірі 1 887 грн як платежу на погашення дійсних зобов`язань за кредитним договором, розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами, що підлягає до стягнення, становить 7 114 грн 50 коп.

При цьому, варто звернути увагу, що, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не було надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1 611 грн 28 коп. (пропорційно до задоволених позовних вимог із розрахунку: 2 662 грн 40 коп. /сума сплаченого судового збору/ х 60,52 % /відсоток на який задоволено позовні вимоги/ = 1 611 грн 28 коп.).

Щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в сумі 1 664 грн суд зазначає наступне.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Ураховуючи вищезазначені норми закону, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів понесених витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в сумі 1 664 грн, клопотання позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат в цій частині підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3 - 5, 10, 12 - 13, 19, 76-81, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-284 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 13968-04/2025 від 06.04.2025 у розмірі 7 114 (сім тисяч сто чотирнадцять) грн 50 (п`ятдесят) та судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 611 (одна тисяча шістсот одинадцять) грн 28 (двадцять вісім) коп., а всього 8 725 (вісім тисяч сімсот двадцять п`ять) грн 78 (сімдесят вісім) коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме витрат, пов`язаних із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів у сумі 1 664 грн - залишити без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17.09.2026.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження за адресою: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Броварський р-н, Київська обл.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Пономар