Рішення № 139895970, 17.09.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14143/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

секретар судового засідання Литвиненко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором №1132130 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.10.2020 року в розмірі 23363 грн. 66 коп. та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 42753492, та ОСОБА_1 було укладено Договір №1132130 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. У подальшому, у зв`язку з неможливістю повністю та у встановлений строк виконати зобов`язання за кредитним договором, відповідач ініціювала продовження строку користування кредитом, у зв`язку з чим додатковим договором від 10.11.2020 року строк користування кредитом було продовжено до 11.12.2020 року. Кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору. Відповідач здійснила платежі на загальну суму 11 400,00 грн, дата останнього платежу - 15.01.2021 року, однак свої зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів і сплати процентів в подальшому не виконала. У зв`язку з припиненням здійснення платежів у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором. 22 лютого 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено Договір факторингу №015-220221, відповідно до якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», у тому числі до ОСОБА_1 за Договором №1132130 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.10.2020 року. 21 жовтня 2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» укладено Договір факторингу №20241021/1, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», у тому числі до ОСОБА_1 за Договором №1132130 від 10.10.2020 року. Станом на 01 червня 2026 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 23 363,66 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 000,00 грн; заборгованість за процентами та простроченими процентами - 10 450,00 грн; заборгованість за пенею - 0,00 грн; інфляційне збільшення - 2 913,66 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності та проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Враховуючи зазначене, а також положення статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 10.10.2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №1132130 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця.

Відповідач акцептувала пропозицію щодо укладення кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора, у зв`язку з чим договір є укладеним в електронній формі.

Відповідно до умов договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 30 днів.

В подальшому строк користування кредитом було продовжено додатковим договором від 10.11.2020 року до 11.12.2020 року.

Судом також встановлено, що відповідач здійснила платежі за кредитним договором на загальну суму 11 400,00 грн, останній з яких здійснено 15.01.2021 року, що підтверджується розрахунком заборгованості, однак після цього виконання зобов`язань припинила.

22.02.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено Договір факторингу №015-220221. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги право вимоги за Договором №1132130 від 10.10.2020 року до відповідача перейшло до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС».

21.10.2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» укладено Договір факторингу №20241021/1. Згідно з витягом з реєстру прав вимоги право вимоги до ОСОБА_2 за Договором №1132130 від 10.10.2020 року перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф».

Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, станом на 01.06.2026 року загальна сума заборгованості відповідача становить 23 363,66 грн, у тому числі: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 10 450,00 грн - заборгованість за процентами та простроченими процентами; 2 913,66 грн - інфляційне збільшення.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення ним зобов`язання щодо їх повернення.

На день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним кредитом, суду не надано. З

Щодо вимоги про стягнення інфляційного збільшення у розмірі 2913,66 грн суд зазначає таке.

Інфляційне збільшення за своєю правовою природою є складовою відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України.

З розрахунку заборгованості вбачається, що інфляційне збільшення в розмірі 2913,66 грн нараховане у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором споживчого кредиту.

Оскільки п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» звільняє споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань за договором споживчого кредиту у відповідний період, підстав для стягнення з відповідача інфляційного збільшення в розмірі 2913,66 грн., суд не вбачає.

Даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову а саме стягнення заборгованості у розмірі: 20 450 грн. 00 коп., з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 10 450,00 грн - заборгованість за процентами та простроченими процентами.

Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривень, проте з відповідача на користь ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф»» слід стягнути ці витрати пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2330,13 грн.

Крім того, позивачем понесені витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги у розмірі 7000, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу надавалася професійна правова допомога адвокатом Бачинським О.М. на підставі договору про надання правової допомоги №211090021 від 29.05.2026.

На підтвердження факту надання професійної правової допомоги приєднано розрахунок суми судових витрат та акт приймання-передачі наданих послуг від 29.05.2026 на суму 7 000 гривень, за змістом яких у вартість послуг включено підготовку позовної заяви, підготовку процесуальних заяв, усні консультації.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За вимогами ст. 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Дослідивши зміст виконаних робіт, оцінивши пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, беручи до уваги рівень складності, юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг, обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає, що позивачу мають бути компенсовані витрати, понесені на оплату професійної правничої допомоги, проте їх розмір підлягає зменшенню до 3000 грн.

На підставі викладеного вище,керуючись ст.ст.10, 11, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» заборгованість за Кредитним договором 20 450 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 2330 грн. 13 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», код ЄДРПОУ 42655697, місцезнаходження: вул. Степана Бандери, буд. 87, оф. 54, м. Львів.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 21.09.2026 року.

Суддя Харечко С.П.