Постанова № 139895799, 21.09.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3477/26

21 вересня 2026 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Левчук В.В.

розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , проживає в АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Костопільського районного суду Рівненської області надійшли матеріали (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №747511 від 17.08.2026 року) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повістка про виклик останнього в судове засідання повернулась до суду з відміткою поштового відділення про те, що адресат за вказаною адресою відсутній.

Повідомити ОСОБА_1 в інший спосіб, а саме за номером мобільного телефону, не виявилось можливим, оскільки в матеріалах справи відсутні номери засобів зв`язку останнього.

При цьому суд враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками.

У ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд також враховує, що відповідно до ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов`язковою.

З урахуванням наведеного, розгляд справи здійснено за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка не організувала належного отримання своєї кореспонденції, та, будучи обізнаною щодо складання відносно неї зазначеного вище протоколу про адміністративне правопорушення, розгляд якого здійснюється судом, не цікавилась долею вказаної справи, тобто фактично не виявила бажання скористатися своїм правом участі під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно неї.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши протокол та матеріали, додані до протоколу, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так судом встановлено, що 17.08.2026 о 00:15 год, на автодорозі с.Злазне-с.Яполоть, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21063 з державним номерним знаком НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, сповільнення мови та неприродня блідість обличчя). Від проходження огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.

Зазначене підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №747511 від 17.08.2026 року; направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.08.2026 року; постановою ЕНА №7732300 від 17.08.2026, яка винесена за ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення; зобов`язанням ОСОБА_1 від 17.08.2026; долученим до матеріалів справи відеозаписами, які містяться на оптичних дисках.

Судом також встановлено, що постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 02.04.2026 у справі №564/1126/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 /десять/ років. Постанова суду набрала законної сили 14.04.2026.

Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки вони є об`єктивними, відповідають вимогам ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.

Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відтак, суд дійшов переконливого висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

При цьому суд враховує, що за вимогами ч.2 ст.30 Кодексу України про адміністративні правопорушення, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

За вимогами ч.3 ст.30 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Так, враховуючи посилання у матеріалах справи на позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 02.04.2026 у справі №564/1126/26, яка долучена до матеріалів справи, суд встановив, що вказаною постановою ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами на строк 10 /десять/ років. Постанова суду набрала законної сили 14.04.2026.

На момент розгляду даної справи ОСОБА_1 не відбув стягнення у частині позбавлення права керування транспортними засобами, та невідбута частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, становить 9 років 6 місяці 24 дні, до якої необхідно приєднати стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення.

При цьому, судом не встановлено підстав для закриття провадження у справі.

Враховуючи обставини справи, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень та виправлення особи правопорушника, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, які необхідно приєднати до невідбутої частини строку позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Костопільського районного суду Рівненської області 02.04.2026 у справі №564/1126/26 та без оплатного вилучення транспортного засобу, що буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень.

Згідно статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 665,60 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.9, 30, 40-1, 130, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 /дві тисячі/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 /тридцять чотири тисячі/ гривень, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл. /Рівнен.обл./ 21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 38012494, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права керування транспортними засобами на строк 3 /три/ роки.

Остаточний строк позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити відповідно до вимог ч.2, 3 ст.30 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 12 /дванадцять/ років 6 /шість/ місяців 24 /двадцять чотири/ дні.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Згідно із ч.1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Костопільський районний суд Рівненської області.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

СуддяВ. В. Левчук