Рішення № 139895067, 16.09.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11230/25

Провадження № 2-др/369/64/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Фінагеєвій І.О.,

за участю секретаря Крикуна І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Каменської Ніни Петрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 369/11230/25 за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: старший державний виконавець Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубчак Ірина Олександрівна, ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Боярської міської ради, на дії державного виконавця та скасування постанови про відкладення проведення виконавчих дій, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 369/11230/25 за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: старший державний виконавець Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубчак Ірина Олександрівна, ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Боярської міської ради, на дії державного виконавця та скасування постанови про відкладення проведення виконавчих дій.

17 грудня 2025 року на адресу суду від представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Каменської Ніни Петрівни через систему «Електронний суд» надійшла заява, яка зареєстрована канцелярією суду 22 грудня 2025 року за Вх. № 64742/25 про ухвалення додаткового рішення.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 грудня 2025 року у справі № 369/11230/25 скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця та скасування постанови про відкладення проведення виконавчих дій було задоволено частково. Відповідно до інформації, що розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень надання загального доступу до цієї ухвали забезпечено 11 грудня 2025 року. Про ухвалу представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Каменська Н.П., довідалася з Єдиного державного реєстру судових рішень 13 грудня 2025 року.

З метою отримання правової допомоги, у тому числі у вказаній справі, скаржником ОСОБА_1 укладено з адвокатським об`єднанням «ЮСТІС» договір про надання правничої допомоги від 18 листопада 2024 року № 38. У скарзі скаржником визначено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які скаржник очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме витрати, що пов`язані із розглядом справи: на професійну правову/правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. та судовий збір.

13 грудня 2025 року між ОСОБА_1 та АО «ЮСТІС» підписано акт наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги від 18 листопада 2024 року № 38 на суму 15 000,00 грн.

У зв`язку із викладеним, зважаючи на те, що спір у справі виник через неправомірні дії державного виконавця Дубчак Ірини Олександрівни, представник скаржника звертається до суду та просить:

1.Поновити пропущений з поважних причин строк на подачу скаржником ОСОБА_1 заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 369/11230/25;

2.Стягнути з Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції / Державного бюджету України на користь скаржника ОСОБА_1 повністю понесені витрати на правничу допомогу у зв`язку з задоволенням його скарги на рішення / постанови від 13 червня 2025 року та 20 червня 2025 року старшого державного виконавця Дубчак Ірини Олександрівни про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 78071449 щодо виконання постанови Київського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року у справі № 369/21014/24 частково та виникненням спору внаслідок неправильних дій старшого державного виконавця названого відділу державної виконавчої служби ОСОБА_3 у сумі 15 000 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, подану заяву про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Положеннями ст. 452 ЦПК України не врегульоване питання щодо стягнення з заявника на користь заінтересованої особи судових витрат у випадку часткового задоволення скарги на бездіяльність державного виконавця за умови, коли така заінтересована особа під час судового розгляду проти задоволення скарги заперечувала.

Разом з тим подібні за змістом відносини врегульовані ч. 2 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку про необхідність застосування до спірних відносин ст. 141 ЦПК України за аналогією закону.

До схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 645/9227/15-ц та у постанові від 23 вересня 2024 року у справі № 642/1390/22.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 грудня 2025 року у справі № 369/11230/25 скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця та скасування постанови про відкладення проведення виконавчих дій було задоволено частково.

Згідно із ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У скарзі представником скаржника визначено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які скаржник очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме витрати, що пов`язані із розглядом справи: на професійну правову/правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

17 грудня 2025 року на адресу суду від представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Каменської Ніни Петрівни через систему «Електронний суд» надійшла заява, яка зареєстрована канцелярією суду 22 грудня 2025 року за Вх. № 64742/25 про ухвалення додаткового рішення.

Оскільки із даною заявою про ухвалення додаткового рішення представник скаржника звернулася лише 17 грудня 2025 року, останньою пропущено строк для подання доказів на підтвердження понесених витрат.

У своїй заяві адвокат Каменська Н.П. просила поновити пропущений строк, посилаючись на поважність причин його пропуску. Так, зазначила, що про ухвалене судом рішення довідалася з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 13 грудня 2025 року.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку, суд враховує наступне.

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 5-8 ст. 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналіз змісту наведеної норми дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для представника відповідача чи відповідача подати до суду певний процесуальний документ у встановлений законом строк. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

З довідки про доставку електронного документу від 10 грудня 2025 року вбачається, що представник скаржника голова Адвокатського об`єднання адвокат Уманець Сергій Григорович отримав ухвалу суду від 03 грудня 2025 року у свій Електронний кабінет 10 грудня 2025 року о 19:29:09.

Заява про ухвалення додаткового рішення була подана представником скаржника - адвокатом Каменською Н.П. до суду 17 грудня 2025 року, тобто з пропуском на 2 дні.

Практика ЄСПЛ передбачає, що встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №1227/8971/2012).

Таким чином, зважаючи на те, що заява про ухвалення додаткового рішення була подана представником скаржника до суду з пропуском строку на 1 день, а причини такого пропуску судом визнаються поважними, суд вважає за можливе поновити представнику скаржника строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником скаржника надано наступні докази: копію Договору № 38 про надання правничої допомоги, укладеного 18 листопада 2024 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «ЮСТІС»; копію Додаткового договору № 3 від 20 червня 2025 року до договору про надання правничої допомоги від 18 листопада 2024 року № 38, укладеного між ОСОБА_1 та АО «ЮСТІС»; копію Акту наданих послуг від 13 грудня 2025 року згідно Договору про надання правничої допомоги від 18 листопада 2024 року № 38.

Відповідно до п. 4.1. Договору про надання правничої допомоги від 18 листопада 2024 року № 38, розмір гонорару, що виплачується Виконавцю за правову допомогу, визначену у п. 1.1 цього Договору, визначається за домовленістю сторін шляхом підписання додаткової угоди.

Згідно із п. 2 Додаткового договору № 3 від 20 червня 2025 року, п.п. 4.2. Договору про надання правничої допомоги від 18 листопада 2024 року № 38 викладено у такій редакції: «Гонорар, зазначений в п.п. 4.1. Договору виплачується Замовником протягом тридцяти днів з дати набрання законної сили рішенням суду першої інстанції».

Крім того, відповідно до п. 3 Додаткового договору № 3, гонорар, зазначений в п. 1 цього Додаткового договору виплачується Замовником протягом тридцяти днів з дати набрання законної сили рішенням суду першої інстанції.

Сторони Додаткового договору № 3 домовилися, що гонорар Виконавця за надання послуг, визначених п. 1.1. Договору про надання правничої допомоги від 18 листопада 2024 року № 38 становить: 4 000,00 грн. за всі консультації Виконавця, у тому числі, узгодження правових позицій, визначення обсягу доказів на стадії слухання у суді першої інстанції; 6000,00 грн. за підготовку та подачу до суду цивільного позову у межах відповідного провадження; 3000,00 грн. за участь у всіх судових засіданнях; 2000,00 грн. за підготовку до всіх судових засідань; 1000,00 грн. за підготовку та подачу до суду процесуального документа у межах відповідного провадження (за один документ).

Так, 13 грудня 2025 року між ОСОБА_1 та АО «ЮСТІС» підписано Акт наданих послуг на загальну вартість наданих послуг у сумі 15 000,00 грн., з яких:

-зустріч, консультації клієнта, узгодження правової позиції, визначення обсягу доказів; вивчення документів наданих клієнтом та нормативних актів; визначення правової позиції та судових перспектив вирішення питання клієнта 4 000,00 грн.;

-підготовка та подача до суду цивільного позову у межах цивільної справи № 369/11230/25 6 000,00 грн.;

-підготовка до судового засідання 16 вересня 2025 року 2 000,00 грн.;

-підготовка та подача заяви про прискорення розгляду справи № 369/11230/25 1 000,00 грн.;

-підготовка та подача заяви про розгляд справи без участі ОСОБА_1 /представника у судовому засіданні 16 вересня 2025 року у справі № 369/11230/25 1 000,00 грн.;

-підготовка та подача заяви про участь представника у судовому засіданні 16 вересня 2025 року в режимі відео конференції у справі № 369/11230/25 1 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як передбачено частинами 4 та 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (див. постанову Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 922/1583/23).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

З огляду на викладене, враховуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23 вересня 2024 року у справі № 642/1390/22, суд вважає за доцільне частково задовольнити заяву представника скаржника про відшкодування судових витрат та ухвалити додаткове рішення про стягнення з органу ДВС на користь скаржника витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1-19, 133-135, 137, 141, 263-265, 268, 270, 352-355, 452 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Каменської Ніни Петрівни про поновлення строку для звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення, задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Заяву представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Каменської Ніни Петрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 369/11230/25 за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: старший державний виконавець Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубчак Ірина Олександрівна, ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Боярської міської ради, на дії державного виконавця та скасування постанови про відкладення проведення виконавчих дій, - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 369/11230/25 за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: старший державний виконавець Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубчак Ірина Олександрівна, ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Боярської міської ради, на дії державного виконавця та скасування постанови про відкладення проведення виконавчих дій.

Стягнути з Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп..

У задоволенні іншої частини заяви, - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Інформація про скаржника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про заінтересовану особу: Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ: 34446916, адреса: 08500, Київська область, Фастівський район, м. Фастів, вул. Тимофія Рудяка, буд. 1.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА