Ухвала суду № 139894852, 11.09.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2-з/359/87/2026

Справа № 359/9051/26

УХВАЛА

Іменем України

11 вересня 2026 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ :

08 вересня 2026 року від представника заявника адвоката Новоселецької О.А. до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої просить суд : заборонити Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області приймати рішення про надання або відмову в наданні компенсації (у тому числі шляхом видачі житлового сертифіката чи грошової виплати) за знищений житловий будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_1 , до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі № 359/9051/24; заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірного житлового будинку за адресою : АДРЕСА_1 , у тому числі дії, пов`язані з державною реєстрацією припинення права власності на цей об`єкт нерухомого майна у зв`язку з його знищенням, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Заяву обґрунтовано тим, що у провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Пристолична сільська рада Київської області, про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та присудження грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно. 20 серпня 2026 року внаслідок влучання дрона було знищено спірний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації Пристоличної ОТГ від 20.08.2026 р. N?115. Внаслідок отриманих під час повітряної атаки ушкоджень відповідач, ОСОБА_2 , помер. На підставі ст. 251 ЦІК України провадження у справі підлягає зупиненню до залучення правонаступників (спадкоємців) померлого відповідача. Проте, на даний час виникли обставини, які роблять неможливим виконання майбутнього рішення суду та захист майнових прав Позивачки, якщо не будуть вжиті заходи забезпечення позову. З наданої Пристоличною сільською радою відповіді на адвокатський запит стало відомо, що донька померлого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вже звернулася до Пристоличної сільської ради із заявою про отримання державної компенсації за знищення спірного будинку. Відповідно до пункту 13 Порядку надання компенсації за знищені об?єкти нерухомого майна, затвердженого Постановою КМУ N? 600, Право власності отримувача компенсації на знищений об?єкт нерухомого майна відповідно до частини двадцятої статті 8 Закону України "Про компенсацію пошкодження та знищення окремих категорій об?єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" припиняється у зв?язку з його знищенням. Розмір компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна, який перебуває у спільній власності двох та більше отримувачів компенсації, визначається пропорційно до розміру частки, яка належить відповідному співвласнику. Отримувач компенсації здійснює відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дії щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об?єкт нерухомого майна: у випадку ухвалення Комісією рішення про надання компенсації шляхом надання грошових коштів для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку - після затвердження уповноваженим органом такого рішення Комісії і до моменту проведення виплати компенсації; у випадку ухвалення Комісією рішення про надання компенсації шляхом видачі житлового сертифіката - після затвердження уповноваженим органом такого рішення Комісії і до дати нотаріального посвідчення договору про придбання житла з використанням житлового сертифіката. Тобто, прийняття Комісією рішення про надання компенсації призведе до автоматичного припинення права власності на спірний житловий будинок у Державному реєстрі речових прав (ДРРП). У випадку отримання іншими особами компенсації або сертифіката на повну вартість будинку, об?єкт спору юридично припинить своє існування. Це унеможливить виконання рішення суду про поділ майна подружжя, визнання права власності на частку та позбавить Позивачку права на отримання її частини державної компенсації.

Дана заява про забезпечення позову, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2026 року, передана на розгляд судді Яковлєвій Л.В.

Згідно положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на вказане, розгляд заяви в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України проводиться судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, мотиви і обґрунтування заяви, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст.149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.

Відповідно п. 2,4 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (ч.ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповідно роз`яснень Пленум Верховного Суду України п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Судом встановлено, що в провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавського В.В. знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Пристолична сільська рада Київської області, про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та присудження грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Крім того, відповідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.

Згідно ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За змістом правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені в ній свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Судом встановлено, що 20 серпня 2026 року внаслідок влучання дрона було знищено спірний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації Пристоличної ОТГ від 20.08.2026 р. №115. Внаслідок отриманих під час повітряної атаки ушкоджень відповідач, ОСОБА_2 , помер.

З наданої Пристоличною сільською радою відповіді на адвокатський запит вбачається, що донька померлого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вже звернулася до Пристоличної сільської ради із заявою про отримання державної компенсації за знищення спірного будинку.

Відповідно до пункту 13 Порядку надання компенсації за знищені об?єкти нерухомого майна, затвердженого Постановою КМУ №600, Право власності отримувача компенсації на знищений об?єкт нерухомого майна відповідно до частини двадцятої статті 8 Закону України "Про компенсацію пошкодження та знищення окремих категорій об?єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" припиняється у зв?язку з його знищенням.

Розмір компенсації за знищений об?єкт нерухомого майна, який перебуває у спільній власності двох та більше отримувачів компенсації, визначається пропорційно до розміру частки, яка належить відповідному співвласнику.

Отримувач компенсації здійснює відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дії щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об?єкт нерухомого майна: у випадку ухвалення Комісією рішення про надання компенсації шляхом надання грошових коштів для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку - після затвердження уповноваженим органом такого рішення Комісії і до моменту проведення виплати компенсації; у випадку ухвалення Комісією рішення про надання компенсації шляхом видачі житлового сертифіката - після затвердження уповноваженим органом такого рішення Комісії і до дати нотаріального посвідчення договору про придбання житла з використанням житлового сертифіката.

На підставі наведеного, враховуючи наявність спору між сторонами, а також те, що з наявних в матеріалах справи доказів та документів, встановлено, що з урахуванням співмірності заходів із позовними вимогами, а також того, що невжиття даного способу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та порушити права позивача по справі, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно ч.3 ст.154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місце знаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові та доказів того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови від позову.

Відповідно ч.10,11ст.153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 149 153, 258- 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області приймати рішення про надання або відмову в наданні компенсації (у тому числі шляхом видачі житлового сертифіката чи грошової виплати) за знищений житловий будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_1 , до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі № 359/9051/24.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірного житлового будинку за адресою : АДРЕСА_1 , у тому числі дії, пов`язані з державною реєстрацією припинення права власності на цей об`єкт нерухомого майна у зв`язку з його знищенням, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Строк пред`явлення ухвали до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для пред`явлення виконавчого документа.

Копію даної ухвали суду, відповідно ч. 2 ст. 157 ЦПК України, направити для відома сторонам та для виконання Бориспільському відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 63).

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її постановлення 11 вересня 2026 року і підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://bpm.ko.court.gov.ua/sud1005.

Суддя Яковлєва Л.В.