Рішення № 139894655, 21.09.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1744/26

Провадження № 2/357/3386/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Вдовика А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просив суд зобов`язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку .

І. Позиція сторін у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки кадастровий номер: 3220485800:03:009:0005, площею 7.509 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться у Київські області, Білоцерківському районі, с/рада Розаліївська. 10 квітня 2017 року між позивачем та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Розаліївський» в особі Бабенка В.П. було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на сім років. Термін дії договору закінчився у 2024 році. Крім того, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2022 року у справі № 357/15652/21 договір оренди земельної ділянки, на підставі якого 19 лютого 2021 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано інше речове право за № 41571429, визнано недійсним та припинено право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л». Вказане судове рішення набрало законної сили 21 лютого 2023 року та було залишене без змін.

Незважаючи на наявність судового рішення, яке має преюдиційне значення та є обов`язковим до виконання для всіх органів державної влади, юридичних і фізичних осіб на території України, відповідач по теперішній час продовжує самовільно користуватися належною позивачу на праві приватної власності земельною ділянкою, не маючи жодних правових підстав для такого користування. Відповідач ігнорує рішення суду, що набрало законної сили, та діє всупереч вимогам законодавства України. Самовільне користування земельною ділянкою після припинення та визнання недійсним договору оренди є грубим порушенням права власності позивача. Внаслідок таких дій відповідачем створено реальні та триваючі перешкоди у здійсненні позивачем прав володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, оскільки позивач позбавлений можливості обробляти землю, засівати її сільськогосподарськими культурами, отримувати законний дохід від використання належного мені майна.

З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до уповноваженої особи ОСОБА_2 з письмовими та усними вимогами про повернення земельної ділянки, зокрема 29 грудня 2023 року (вхідний № 72), 24 вересня 2024 року, а також 11 грудня 2024 року, однак усі зазначені звернення були проігноровані, а земельна ділянка не повернута. У зв`язку з незаконним користуванням земельною ділянкою позивач звертався до органів Національної поліції України із заявою про вчинення кримінального правопорушення, однак на теперішній час жодного рішення про відкриття кримінального провадження чи притягнення винних осіб до відповідальності прийнято не було. Внаслідок триваючого порушення права власності, позивач позбавлений можливості використати земельну ділянку, що призвело до спричинення матеріальної шкоди.

На теперішній час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні будь-які записи про право оренди або інше речове право відповідача щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220485800:03:009:0005. Отже, відповідач не має жодного зареєстрованого чи іншого законного права користування спірною земельною ділянкою, але відповідач фактично продовжує користуватися земельною ділянкою. Позивач вказує на наявність перешкод та неправомірне втручання у здійснення ним права володіння, користування та розпорядження належним мені майном. На підставі викладених обставин, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

ІІ. Процесуальні дії та рішення у справі.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою від 10.02.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання (а.с. 48).

23.04.2026 представник позивача адвокат Мочинський А.Р. подав заяву про проведення підготовчого судового засідання за відсутності сторони позивача, просив закрити підготовче провадження по справі, призначити справу до розгляду по суті (а.с. 57-58).

Ухвалою суду від 23.04.2026 закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до розгляду по суті (а.с. 61-62).

18.05.2026 на електронну адресу суду від представника відповідача Клапчука Ф.П. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.65-67).

18.05.2026 представник позивача подав клопотання про проведення судового засідання за відсутності позивача та його представника (а.с.69).

18.08.2026 в судовому засіданні представник відповідача адвокат Клапчук Ф.П. подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.76).

Суд задовольнив дане клопотання та оголосив п`ятигодинну перерву в судовому засіданні.

Після продовження судового засідання 18.08.2026 о 15:00 представник позивача наполягав на продовженні судового засідання, а представник відповідача повідомив, що ознайомився з матеріалами справи та подав клопотання про відкладення судового засідання в зв`язку з необхідністю перевірити викладені позивачем обставини і підготувати письмову позицію відповідача в даному спорі (а.с.77).

03.09.2026 представник відповідача в судове засідання не з`явився. На електронну адресу суду адвокат Клапчук Ф.П. направив клопотання про відкладення судового засідання за станом здоров`я.

03.09.2026 представник позивача адвокат Мочинський А.Р. подав заяву про проведення судового засідання за відсутності позивача та його представника, позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги.

Згідно з правовою позицією ВС, викладеною в постанові від 24.01.2018 (справа № 907/425/16) відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Сторона відповідача з лютого 2026 обізнана про даний спір, представник відповідача в травні 2026 подавав клопотання про відкладення розгляду справи, в серпні 2026 представник відповідача ознайомився з матеріалами цієї справи та знову просив відкласти судове засідання, повідомив, що надасть письмову позицію сторони відповідача в даному спорі.

Однак відповідач в судове засідання 03.09.2026 не направив свого представника, не скористався правом подати відзив чи письмово викласти свою позицію.

З урахуванням наведеного, суд постановив проводити розгляд справи за відсутності представників сторін.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення з наступних підстав.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер: 3220485800:03:009:0005, площею 7.509 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться у Київські області, Білоцерківському районі, с/рада Розаліївська (а.с.7)

Встановлено, що Договір оренди землі від 18.02.2021 року за яким відповідач вважав, що набув право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3220485800:03:009:0005, був предметом спору по справі № 357/15652/21.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2022 року у справі № 357/15652/21 договір оренди земельної ділянки, на підставі якого 19 лютого 2021 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано інше речове право за № 41571429, визнано недійсним та припинено право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л». Постановою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року дане рішення залишене без змін (а.с.7-29).

Встановлено, що станом на 28.01.2026 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутнє зареєстроване право відповідача на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3220485800:03:009:0005, що належить позивачу (а.с.7).

Встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з метою досудового врегулювання спору, з письмовими вимогами про повернення земельної ділянки, зокрема 29 грудня 2023 року (вхідний № 72), 24 вересня 2024 року, а також 11 грудня 2024 року. Наведене підтверджено копіями звернень (а.с.9,10)

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон № 161-XIV) визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ч.1 ст. 6 Закону № 161-XIV орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

За частиною першою статті 14 Закону № 161-XIV договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За частиною першою статті 15 Закону № 161-XIV істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 16 Закону № 161-XIV укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст. 17 Закону № 161-XIV об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

За ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідача відсутнє зареєстроване речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:03:009:0005.

Відповідач не подав до суду відзив, не надав жодного доказу в спростування обставин та вимог даного позову.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не надав доказів, що має зареєстроване право оренди чи будь-яке інше речове право на земельну ділянку, що належить позивачу. Так само, відповідач не спростував обставин, що створює перешкоди позивачу користуватися його земельною ділянкою. Жодних доказів, що станом на вересень 2026 року відповідач повернув позивачу земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:03:009:0005, - не надано.

Натомість, стороною позивача суду надано рішення суду, яке набрало законної сили, та яким підтверджено відсутність права оренди у відповідача. Зокрема, суд визнав недійсним договір оренди землі укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3220485800:03:009:0005, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було проведено державну реєстрацію іншого речового права від 19.02.2021 року № 41571429, скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права від 19.02.2021 року № 41571429 та припинено право оренди товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:03:009:0005.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно із частиною другою статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.

Отже, встановленим є те, що на час розгляду справи у відповідача відсутнє право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3220485800:03:009:0005, але по факту відповідач не повернув власнику його земельну ділянку, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.12,13,89,141,259,264,265,268, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Зобов`язати ТОВ «Роза-Л» повернути позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 7,509 га кадастровий номер 3220485800:03:009:0005, розташованої за адресою Київська область, Білоцерківський районе, Розаліївська сільська рада, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л» (ЄДРПОУ 39633783) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по справі (судовий збір) в сумі 1331 грн. 20 коп. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок )

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 /

Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л» / вул. Павла Гудима, буд. 23, с. Гудимове, Обухівський р-н, Київська область, 08707 /

З урахуванням норми ч. 5 ст. 268 ЦПК України, повний текст рішення складено 21.09.2026р.

Суддя О. Я. Ярмола