Рішення № 139894008, 18.09.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2069/26

2/154/1353/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18.09.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75113192 від 01 вересня 2021в загальному розмірі 12 065,13 грн, а також судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 01 вересня 2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір позики (ануїтет) №75113192. За умовами цього договору позикодавець зобов`язався передати позичальнику грошові кошти в сумі 6 567 грн, а позичальник повернути позику та сплатити проценти на умовах договору.

Позивач зазначає, що первісний кредитор свої зобов`язання виконав у повному обсязі та 01.09.2021 перерахував ОСОБА_1 6 567 грн, однак відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, здійснив лише часткові платежі, внаслідок чого утворилася заборгованість.

27 січня 2022 право вимоги за договором №75113192 перейшло від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу №27/01/2022, а 10 березня 2023 від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на підставі договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

Позивач просить стягнути з відповідача 12 065,13 грн з яких:6 078,56 грн заборгованість за тілом кредиту; 5 875,34 грн заборгованість за процентами; 13,98 грн три проценти річних; 97,25 грн інфляційні втрати. Крім того, позивач просить стягнути 2 662,40 грн судового збору та 9 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в позовній заяві просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України проводити розгляд без його участі та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань не подав, відзиву на позовну заяву не надав, доказів на спростування обставин, викладених позивачем, або власного розрахунку заборгованості суду не подав.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 280 ЦПК України та відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до ст. 7681, 89 ЦПК України в їх сукупності, суд установив такі обставини.

01 вересня 2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 укладено договір позики (ануїтет) №75113192.

Первісним кредитором договір підписано одноразовим ідентифікатором K5MyTC6XIc.

Відповідно до пункту 2.1 договору сума позики становить 6 567 грн.

Згідно з пунктом 2.2 договору строк позики та строк договору становить 64 дні.

Відповідно до пункту 2.3 базова процентна ставка є фіксованою та становить 1,6 % на день.

Договором також передбачено знижену процентну ставку 0,96 % на день, а також процентну ставку за понадстрокове користування позикою (її частиною) 2,70 % на день, із зазначенням, що така ставка не застосовується в період карантину.

Графік платежів передбачав чотири ануїтетні платежі по 2 316,92 грн, а саме:16.09.2021;02.10.2021;18.10.2021;03.11.2021.

Загальна вартість позики відповідно до первісного графіка становила 9 267,68 грн, з яких 6 567 грн сума кредиту та 2 700 грн 68 коп. проценти.

Пунктом 4 договору встановлено, що проценти нараховуються на залишок позики згідно з графіком платежів за кожен день користування позикою, включаючи дати її отримання та повернення.

Пунктом 17 договору визначено, що у разі, якщо сума позики перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад установлений договором строк нараховується процентна ставка за понадстрокове користування позикою або її частиною в розмірі, визначеному пунктом 2 договору, за кожен день такого користування.

Крім того, Правилами надання грошових коштів у позику на умовах ануїтету, з якими позичальник відповідно до пункту 5.2 договору підтвердив ознайомлення, встановлено, що у разі невнесення чергового ануїтетного платежу на відповідну непогашену частину позики нараховуються проценти за кожний день понадстрокового користування, однак не більше 90 календарних днів щодо кожного такого ануїтетного платежу. У Правилах також прямо зазначено, що такі проценти не є штрафом чи пенею, а є платою, передбаченою умовами договору за понадстрокове користування позикою. Зміст цієї умови також наведений безпосередньо у позовній заяві.

Відповідно до пункту 12 договору він укладений дистанційно в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За змістом ст. 205, 207, 626, 627, 628, 638 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» правочин може бути вчинений в електронній формі, а електронний договір, підписаний у передбачений законом спосіб, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові Касаційного цивільного суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 зазначив, що укладення кредитного договору шляхом застосування одноразового пароля-ідентифікатора за наявності доказів електронної ідентифікації підтверджує укладення електронного правочину; без здійснення відповідної ідентифікації та використання одноразового ідентифікатора такий договір не був би укладений.

З огляду на зміст договору №75113192, анкетні дані відповідача, електронний підпис одноразовим ідентифікатором, реквізити карткового рахунку та подальше часткове виконання договору суд вважає доведеним факт укладення договору саме ОСОБА_1 .

Щодо фактичного отримання кредитних коштів

Факт виконання первісним кредитором свого обов`язку з видачі позики підтверджується довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» з якої встановлено, що відповідно до договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 за платіжною інструкцією первісного кредитора 01 вересня 2021 завершено платіжну операцію:номер платежу b0fafb09-c7ea-4987-b3d1-40efd80b8009; сума 6 567 грн; отримувач ОСОБА_3 ; номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Цей номер повністю збігається з номером рахунку, який зазначений у кредитному договорі як рахунок позичальника.

Отже, факт отримання відповідачем 6 567 грн належним чином підтверджений.

Первісний розрахунок кредитодавця свідчить, що ОСОБА_1 здійснив лише часткове погашення заборгованості: 20.09.2021 495,84 грн; 23.09.2021 105 грн; 08.10.2021 53,68 грн.

Розрахунок містить щоденне нарахування процентів та відображає зміну залишку боргу після здійснення відповідачем платежів.

Останнє нарахування процентів здійснене 18 листопада 2021 року.

Станом на 27 січня 2022 первісним кредитором визначено: залишок основного боргу 6 078,56 грн; залишок процентів 5 875,34 грн.

Розрахунок підписано первісним кредитором із застосуванням кваліфікованих засобів електронного підпису.

Відповідач іншого розрахунку суду не подав, факту здійснення додаткових платежів або погашення боргу не довів.

Щодо правомірності нарахування процентів

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а їх розмір і порядок одержання встановлюються договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18, сформулювала правовий висновок, відповідно до якого проценти як плата за правомірне користування кредитом відповідно до ст. 1048 ЦК України можуть нараховуватися лише в межах погодженого сторонами строку кредитування; після закінчення цього строку правовідносини переходять в охоронну стадію.

Цю позицію Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16, провадження №12-16гс22. Велика Палата зазначила, що «користування кредитом» у розумінні ст. 1048 ЦК України означає можливість правомірно не повертати кредит протягом погодженого строку, тоді як після настання прострочення суд повинен встановити правову природу платежів, які сторони погодили на випадок неправомірного неповернення грошових коштів, виходячи зі змісту конкретного договору.

У цій справі умови договору та Правил містять окреме врегулювання наслідків невнесення ануїтетних платежів та понадстрокового користування непогашеною частиною позики.

Отже, проценти, нараховані в межах 64-денного строку договору, є платою за правомірне користування позикою.

Нарахування після спливу погодженого строку не може кваліфікуватися як продовження звичайного правомірного користування позикою за ст. 1048 ЦК України. Водночас сторони безпосередньо в договорі та Правилах погодили окремі наслідки прострочення сплату процентів за понадстрокове користування непогашеною частиною позики протягом обмеженого періоду.

При цьому з розрахунку вбачається, що нарахування процентів припинено 18 листопада 2021 року, тобто через незначний проміжок часу після закінчення 64-денного строку договору та значно раніше максимально передбаченого Правилами 90-денного періоду.

Будь-яких процентів за період після 18.11.2021 первісним чи наступними кредиторами не нараховано.

Суд також враховує, що спірне нарахування здійснено у 2021 році, тобто до введення воєнного стану в Україні.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено звільнення позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, у період дії воєнного або надзвичайного стану, а платежі за прострочення, нараховані починаючи з 24.02.2022, підлягають списанню. Оскільки спірні договірні проценти були остаточно нараховані станом на 18.11.2021, наведене спеціальне правило на них не поширюється.

Таким чином, суд вважає заявлену до стягнення суму процентів 5 875,34 грн підтвердженою умовами договору, Правилами та детальним розрахунком кредитодавця.

Щодо переходу права вимоги

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

27 січня 2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», було укладено договір факторингу №27/01/2022.

Актом приймання-передавання Реєстру боржників від 27.01.2022 підтверджено передачу фактору Реєстру щодо 8 518 боржників із загальною сумою простроченої заборгованості 135 164 792,66 грн.

Оплату за договором факторингу підтверджує платіжне доручення №32465 від 27.01.2022, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перерахувало ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 6 405 568,95 грн із призначенням платежу: «Оплата лоту згідно договору факторинга №27/01/2022 від 27.01.2022, без ПДВ».

У витягу з Реєстру боржників №1 до договору факторингу №27/01/2022 за порядковим №873 зазначено: боржник ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; договір №75113192; сума виданого кредиту 6 567 грн; заборгованість за тілом 6 078,56 грн; заборгованість за процентами 5 875,34 грн.

Отже, право вимоги до ОСОБА_1 за договором №75113192 було індивідуалізоване та належним чином передане ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

10 березня 2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», укладено договір №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги. Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 10.03.2023 підтверджено передачу новому кредиторові реєстру щодо 29 141 боржника. Передачу електронного Реєстру того ж дня підтверджує окремий акт приймання-передачі від 10.03.2023. Виконання обов`язку щодо оплати за договорами відступлення підтверджується також Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 31 березня 2023 року, укладеним між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». З витягу з Реєстру боржників до договору №10-03/2023/01 вбачається, що до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» передано право вимоги щодо ОСОБА_1 .

Отже, позивач є належним кредитором за спірним договором.

Позивачем, крім заборгованості за тілом позики та процентами, заявлено до стягнення 13 грн 98 коп. трьох процентів річних та 97 грн 25 коп. інфляційних втрат, нарахованих ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

Водночас суд враховує, що предметом спірних правовідносин є грошове зобов`язання, яке виникло з договору позики №75113192 від 01.09.2021, умовами якого сторони врегулювали порядок та наслідки несвоєчасного виконання зобов`язання, у тому числі передбачили окрему процентну ставку за понадстрокове користування позикою.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України три проценти річних застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 наголосила на необхідності розмежовувати проценти як плату за правомірне користування кредитними коштами та проценти, які застосовуються після прострочення виконання грошового зобов`язання, а правова природа відповідних платежів визначається з урахуванням конкретних умов договору.

Крім того, Верховний Суд звертав увагу, що частина друга статті 625 ЦК України допускає встановлення договором іншого розміру процентів річних замість трьох процентів річних.

Оскільки умовами договору №75113192 сторони самостійно визначили наслідки понадстрокового користування позикою та встановили відповідну процентну ставку, а заявлена позивачем кредитна заборгованість у сумі 11 953,90 грн вже включає проценти, нараховані відповідно до умов договору, суд не знаходить підстав для додаткового стягнення 13,98 грн трьох процентів річних та 97,25 грн інфляційних втрат за статтею 625 ЦК України.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 13,98 грн трьох процентів річних та 97,25 грн інфляційних втрат слід відмовити.

З огляду на наведені вище висновки суду щодо відсутності підстав для стягнення сум, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, до стягнення з відповідача підлягає лише заборгованість, що виникла безпосередньо з кредитного договору та була сформована первісним кредитором станом на 27.01.2022, а саме: 6 078,56 грн заборгованість за основною сумою позики; 5 875,34 грн заборгованість за процентами.

Загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 11 953,90 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Позивач просить стягнути 9 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

01 липня 2024 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», було укладено договір №01-07/2024 про надання правової допомоги.

Пунктами 4.14.6 договору передбачено, що вартість послуг узгоджується сторонами у заявках, факт надання допомоги підтверджується актом, а сума, визначена в акті, є гонораром адвокатського об`єднання. 01 квітня 2026 сторонами оформлено заявку №1184 на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості саме з ОСОБА_1 за договором №75113192.

Заявкою погоджено:усна консультація 2 години, вартість 1 години 1 500 грн, усього 3 000 грн;складення позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 2 години, вартість 1 години 3 000 грн, усього 6 000 грн.

Факт виконання цих робіт підтверджений витягом з Акта №21 про надання юридичної допомоги від 30 квітня 2026 року, за яким загальна вартість допомоги становить 9 000 грн.

Наданий прайс-лист АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» також підтверджує передбачений сторонами рівень вартості відповідних послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, провадження №12-14гс22, зазначила, що для розподілу витрат на професійну правничу допомогу опис робіт повинен бути деталізований у тій мірі, яка дає можливість визначити обсяг і вартість наданої допомоги; надмірний формалізм при оцінці такого опису є неприпустимим.

ОСОБА_1 факту надання правничої допомоги не заперечував, її вартості не оспорив, клопотання про зменшення заявлених витрат не подав, доказів їх неспівмірності суду не надав.

За таких обставин витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 000 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №0648130242 від 18.05.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 12 065,13 грн, з яких суд визнав обґрунтованими вимоги на суму 11 953,90 грн, що становить приблизно 99,078 % від заявленої ціни позову.

Виходячи з пропорції задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі: 2 637,85 грн.

Керуючись ст. 11, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626629, 638, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 4, 12, 13, 19, 7681, 89, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 259, 263265, 274, 280282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, заборгованість за договором позики №75113192 від 01 вересня 2021 у загальному розмірі 11 953 (одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) гривні 90 копійок, з яких:6 078,56грн заборгованість за основною сумою позики; 5 875,34грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 637 (дві тисячі шістсот тридцять сім), 85грн та 9000(дев,ять тисяч) грн витрати на професійну правничу допомогу.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Волинського апеляційного суду в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя: Тетяна Пустовойт