Ухвала суду № 139893635, 18.09.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/4042/26

Пр. №6/521/1418/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Сегеди О.М.,

при секретарі Вороні А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача, по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 22 червня 2026 року позовні вимоги АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено.

У вересні 2026 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») із заявою, згідно якої просило суд замінити сторону у справі, а саме стягувача АТ «Таскомбанк», на його правонаступника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

В обґрунтування заяви зазначив, що 29 червня 2026 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № НІ/11/35-Ф, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ «Таскомбанк» на ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

Посилаючись на вищевикладені обставини, заявник просив суд заяву про заміну сторони виконавчого провадження, задовольнити в повному обсязі.

Представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України.

Суд вважає, що неявка осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання з розгляду питання про заміну стягувача, не перешкоджає розгляду цього питання.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача, вважає, що вказана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 22 червня 2026 року позовні вимоги АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено, суд вирішив:стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443, заборгованість за кредитним договором № 6268 від 30 січня 2024 року станом на 27 листопада 2025 становить 57360,32 грн.та судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

З матеріалів справи вбачається, що Хаджибейським районним судом м. Одеси виконавчий лист у справі №521/4042/26 на виконання заочного рішення суду від 22 червня 2026 року не видавався.

Встановлено, що 29 червня 2026 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № НІ/11/35-Ф, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ «Таскомбанк» на ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

У зв`язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

У зв`язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 19 лютого 2020 року по справі 2-3897/10, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/617/17 (провадження № 12-48гс20) викладено правовий висновок, відповідно до якого на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. З огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Відповідно до відкриття виконавчого провадження можливою є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №2-а-3494/11 та від 27 серпня 2020 року у справі №804/536/18, заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Отже, у випадках, коли виконавчий лист не видавався та відповідно виконавче провадження не відкривалось можливо замінити лише стягувача чи боржника у виконавчому листі, при цьому відсутність виконавчого листа не може бути перешкодою у процесуальному правонаступництві стягувача.

Аналогічна правова позиція викладена також і в постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі №0417/7776/2012 (провадження №61-5419св21).

Судом встановлено, що заочне рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 22 червня 2026 року у справі №521/4042/26 сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили, однак на теперішній час не виконано. Доказів, що спростовують зазначене, матеріали справи не містять.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами України і є обов`язковими для виконання на всій території України.

У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що «…право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» обґрунтованою, заявленою на законних підставах та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 76-81, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 260, 261, 263, 268, 353-354, 442 ЦПК України, ст. ст. 11, 512, 514 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача, по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Замінити сторону стягувача Акціонерне товариство «Таскомбанк»(01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) у цивільній справі №521/4042/26 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 43513923, місцезнаходження: 07400, Київська обл.., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, 2).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду на період дії перехідних положень через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали складено 18 вересня 2026 року.

Суддя: О.М. Сегеда