Рішення № 139893524, 21.09.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1082/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду із зазначеним позовом у якому посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік та батько позивачів ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який за життя спадкодавця не був зареєстрований належним чином.

Після смерті спадкодавця, вказане спадкове майно, прийняли позивачі, оскільки були зареєстровані та проживали за однією адресою на момент смерті спадкодавця, будь яких заяв до нотаріальної контори не подавали.

При зверненні до нотаріальної контори, позивачам було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

На підставі вищевикладеного, просять суд:

-визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частку Житлового будинку загальна площа 127,5 кв.м., житлова площа 53,4 кв.м., з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-визнати за позивачем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частку Житлового будинку загальна площа 127,5 кв.м., житлова площа 53,4 кв.м., з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 (сто тридцять два - а), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачі в судове засідання не з`явились, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі зазначили, що позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, надав заяву про проведення розгляду справи без участі представника, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Шлюб ОСОБА_4 , 1928 року народження та ОСОБА_5 , 1928 року народження, був зареєстрований 17.02.1955 року Кілійським р/б ЗАГС Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , актовий запис № 37.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 01.07.1972 року м. Кілія р/б ЗАГС Кілійського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , актовий запис № 277.

Шлюб ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований 02.09.1978 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області вбачається, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , повторно виданим 06.09.2012 року.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданим повторно 07.09.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , актовий запис № 405.

Згідно довідки за вих. № 538 від 26.06.2024 року, виданої Комунальним підприємством Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності по 1/2 частині належить ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданий Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області вбачається, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис № 252.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 20.12.2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис № 402.

17.11.2006 року ОСОБА_3 звернувся до Кілійської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.08.2007 року, виданого державним нотаріусом Кілійської районної державної нотаріальної контори за реєстровим № 3523 вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 є його син ОСОБА_3 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з: житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.08.2007 року, виданого державним нотаріусом Кілійської районної державної нотаріальної контори за реєстровим № 3527 вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 є його син ОСОБА_3 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з: грошових внесків з належними до них процентами і компенсаціями, що зберігаються в Кілійському відділенні Ощадбанку банку № 6731.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 № 04.03.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 154.

Відповідно до повідомлення Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області за вих. № 807/01-16 від 16.07.2026 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85927669 від 09.07.2025 року.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що у разі, якщо право власності спадкоємця на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою, таке право підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу, виданого з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього..

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивачі не мають можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документи, позбавлені можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, відповідно їх право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частку житлового будинку, який розташований за адресою - АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А1» - житловий будинок (загальна площа 127,5 кв.м., житлова площа 53,4 кв.м.), літ. «Б1» - сарай, літ. «Г» - навіс, літ. «Д1» - сарай, літ. «Е» - убиральня, № 1-6, І надвірні споруди, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за позивачем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частку житлового будинку, який розташований за адресою - АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А1» - житловий будинок (загальна площа 127,5 кв.м., житлова площа 53,4 кв.м.), літ. «Б1» - сарай, літ. «Г» - навіс, літ. «Д1» - сарай, літ. «Е» - убиральня, № 1-6, І надвірні споруди, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Березніков