Рішення № 139893518, 21.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/17003/26

Провадження № 2/947/4324/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі Тіщенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд-

ВСТАНОВИВ:

24.04.2026 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» - Гедзь О.В. звернулась до Київського районного суду м.Одеси із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) суму заборгованості за Договором кредиту №45559795 в розмірі 9 689,70 грн., з яких: - 3 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 209,70 грн. сума заборгованості за процентами; - 480,00 грн. сума заборгованості за комісією; - 6 000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою; - 0 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Також позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів в кредит № 45559795, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 3000,00 грн. строком на 30 днів з 27.09.2025 року по 26.10.2025 року із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,233%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16,00% від суми наданого кредиту, що в грошовому виразі складає 480,00 грн. У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 78454), що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ, отримавши від "monobank" за згодою ОСОБА_1 персональні данні останнього в тому числі електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори.

Таким чином, підписанням договору кредиту відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови повідомлення про які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України.

На виконання умов кредитного договору №745559795 від 27.09.2025 року, кредитодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 3000,00 грн. за посередництвом ТОВ «Європейська платіжна система». Платіж проведено не по реквізитам, а через платіжну систему. Вказані обставини підтверджуються платіжною інструкцією від 27.09.2025 року. З довідки ТОВ «Європейська платіжна система» вбачається, що 27.09.2025року на картковий рахунок № НОМЕР_3 було здійснено переказ коштів в розмірі 3000,00 грн. Факт перерахування грошових коштів відповідачу також підтверджується листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» №25/02/26-32902 від 25.02.2026 року..

Відповідач належним чином не виконує умови договору у зв`язку з цим утворилась заборгованість, яка становить 9689,70 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 209,70 грн - сума заборгованості по процентам, 480,00 грн сума заборгованості за комісією, 6000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

25.02.2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №25/02/26, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі й до відповідача за договором кредиту №45559795 від 27.09.2025 року .

Відповідно до Реєстру прав вимог №2 від 25.02.2026 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 9689,70 грн. .

Всупереч умовам договору відповідач не виконав свого зобов`язання.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінпром Маркет», тому товариство вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Гниличенко М.В.

Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 15.05.2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін. Одночасно, витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформації, що містить банківську таємницю, а саме: - інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_3 ; - виписку по картковому рахунку № НОМЕР_3 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк», ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 27.09.2025 року до 30.09.2025 року.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» - Ґедзь О.В. в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлялась, через канцелярію суду надала заяву, якою просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення сповіщався належним чином за зареєстрованим місцем проживання АДРЕСА_1 , причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення слухання справи або про розгляд справи за його відсутності, до суду не надходило. Зворотне рекомендоване поштове повідомлення повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомлення в розумінні п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

15.06.2026 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла відповідь на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 15.05.2026 року про відкриття провадження та витребування доказів, в якій зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську картку № НОМЕР_4 .

Додатково направлено виписку у додатку по рахунку № НОМЕР_4 ОСОБА_1 за період з 27.09.2025 до 30.09.2025 р.р.

Суд, дослідивши матеріали справи, які було надано в електронному вигляді, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що 27.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів в кредит № 45559795, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 3000,00 грн строком на 30 днів з 27.09.2025 року по 26.10.2025 року із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,233%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16,00% від суми наданого кредиту, що в грошовому виразі складає 480,00 грн. У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Основні умови кредитування згідно договору про надання коштів у кредит №45559795від 27.09.2025 року: сума кредиту 3000,00 гривень (п. 2.2.1); строк кредитування/строк договору 30 днів (п. 2.2.2); комісія за надання кредиту 16% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 480,00 гривень) (п. 2.2.4); дата надання кредиту 27.09.2025 року; дата повернення кредиту 26.10.2025 року; процентна ставка/день 0,233% (фіксована) (п.2.2.3), орієнтовна загальна вартість кредиту 3689,70 гривень.

Позичальник перед укладенням (підписанням) договору ознайомився з Паспортом споживчого кредиту та Офертою, що містить, в тому числі, проект договору, Політикою конфіденційності, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит, іншою інформацією про кредитодавця та послугами, які ним надаються (п. 5.1).

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 78454. Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

На виконання умов кредитного договору №45559795 від 27.09.2025 року, кредитодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 3000,00 грн за посередництвом ТОВ «Європейська платіжна система». Платіж проведено не по реквізитам, а через платіжну систему. Вказані обставини підтверджуються платіжною інструкцією від 27.09.2025 року. З довідки ТОВ «Європейська платіжна система» вбачається, що 27.09.2025 року на картковий рахунок № НОМЕР_4 було здійснено переказ коштів в розмірі 3000,00 грн. Факт перерахування грошових коштів відповідачу також підтверджується листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» №25/02/26-32902 від 25.02.2026 року..

Згідно листа №25/02/26-32902 від 25.02.2026 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції № № d936495c 9a7c-42c3-a513-753a99a4007b перераховано кошти на виконання умов Договору кредиту №45559795.

Згідно довідки № КД-000045713 від 06.03.2026 р. ТОВ «Європейська платіжна система» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020 р., укладеного між Компанією/ТОВ «Європейська платіжна система» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 27.09.2025 року, сума 3000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_5 , номер платежу № d936495c 9a7c-42c3-a513-753a99a4007b .

Таким чином, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

25 лютого 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №25/02/26, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Фінпром Маркет» права грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором про надання коштів у кредит №45559795 від 27.09.2025 року.

Відповідно до Реєстру прав вимог №2 від 25.02.2026 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 року в тому числі до відповідача в сумі 9 689,70 грн. з яких 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 209,70 грн. - сума заборгованості за відсотками, 480,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 6 000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Отже, позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідача за договором про надання коштів у кредит №45559795 від 27.09.2025 року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості позивача, заборгованість відповідача за договором кредитної лінії №45559795 від 27.09.2025 року складає 9 689,70 грн. з яких 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 209,70 грн. - сума заборгованості за відсотками, 480,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 6 000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості за договором позики.

Таким чином, установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.

Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.

За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Коли позикодавцем є юридична особа договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми позики (стаття 1047 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

В силу ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові від 07 квітня 2021 року у справі №623/2936/19 Верховний Суд дійшов висновку, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором при укладенні договору відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Укладений 27.09.2025 року ОСОБА_1 договір кредитної лінії № 45559795 із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за формою відповідають вимогам Закону України «Про електронну комерцію», підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено факт укладення 27.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договору кредитної лінії №45559795 від 27.09.2025 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Матеріалами справи також підтверджується, що до позивача ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право стягнення з відповідача кредиторської заборгованості.

Станом на час розгляду справи відповідач не спростував заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом позики, не надав доказів сплати ним зазначеної суми.

Оскільки відповідач не довів, що сплатив за договором усю суму боргу, тому для доведення розміру заборгованості суд використовує докази, які надав позивач.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, вказане свідчить про порушення прав позивача, яке підлягає захисту шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 3000,00 гривень, яка ним не сплачена, що жодним чином не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3000,00 гривень тіла кредиту.

Окрім основного боргу позивач просить стягнути комісію в розмірі 480,00 гривень та проценти в розмірі 209,70 гривень, що відображено у розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 26.03.2026 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені ст. 1048 та 1056-1 ЦК України.

Зокрема, ст. 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Нарахування і стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За матеріалами справи позивачем нараховано відсотки за ставкою 0,233% в межах строку кредитування з 27.09.2025 року по26.10.2025 року на загальну суму 209,70 гривень, а тому вимога про стягнення відсотків у розмірі 209,70 гривень є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Комісія за надання кредиту у розмірі 480,00 гривень (яка нарахована за ставкою 16% від суми кредиту), передбачена умовами п. 2.2.4 кредитного договору, тому вимога про її стягнення також є обґрунтованою та підставною.

Щодо нарахування пені, суд зазначає наступне:

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення кредитного договору, так і на час розгляду цієї справи.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та те, що пеня за договором нарахована під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок пені у розмірі 6000,00 гривень під час дії в Україні воєнного стану, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково у розмірі 3689,70 гривень. (3000грн.+209,70грн.+480,00 грн.)

Позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 гривень.

На підтвердження витрат на правову допомогу стороною позивача надано Договір про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП, укладений 25 серпня 2025 року укладений між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром Маркет», копію Акта приймання-передачі наданої правничої допомоги, копію витягу з Акта №10ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 09 березня 2026 року за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року. Відповідно до наданих доказів вартість правничої допомоги становить 4500,00 гривень.

Вирішуючи дане питання, суд приходить до висновку, що вимоги щодо відшкодування правничої допомоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява за №58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Разом з цим, суд вважає завищеною оплату наданих послуг, оскільки заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.

Справа розглядалась за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, однак сторони не приймали участі в судових засіданнях. Враховуючи принцип розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням співмірності виконаної адвокатом роботи, заявленої суми до стягнення, складності справи.

При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховується, що, представник позивача в судове засідання не прибував, просив розглянути справу за їх відсутності, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності, розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично складається лише з складення позовної заяви.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, ціну позову, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1013,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 509, 514, 516, 524, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 629, 631, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) суму заборгованості за Договором кредиту № 45559795 від 27.09.2025 року у розмірі 3689/ три тисяч шістсот вісімдесят дев`ять/ гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) судовий збір у розмірі 1013/ одна тисяча тринадцять/ гривень 80 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 /дві тисячі/ гривень 00 копійок.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2026 року.

Суддя М. В. Гниличенко